Рішення

від 25.11.2024 по справі 380/8850/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 рокусправа № 380/8850/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області , в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.03.2023р. №1642292-2416- 1311- UA46100230000047305, від 19.03.2023р. №1642293-2416-1311- UA46100230000047305, від 04.12.2023р. №2051349-2416-1311-UA46100230000047305, від 22.02.2024р. №1297101-2416-1311-UA46100230000047305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем безпідставно визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкти нежитлової нерухомості). Вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки цими рішеннями нараховано податок на будівлі, які є будівлями сільськогосподарського призначення у розумінні підпункту "ж" пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України і не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказав, що позивач є сільськогосподарським виробником, оскільки займається веденням фермерського господарства та вирощуванням зернових культур. Належні йому на праві власності будівлі використовує для ведення фермерського господарства, а саме нежитлова будівля (склади та стайня) загальною площею 1930,60кв.м., призначені для використання у сільськогосподарській діяльності.

Ухвалою від 29.04.2024 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 25.11.2024 закрито провадження у частині визнання протиправними та скасування податкові повідомлення- рішення ГУ ДПС у Львівській області від 19.03.2023 №1642292-2416-1311-UA46100230000047305 та від 19.03.2023 №1642293-2416-1311-UA46100230000047305.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву(вх.35259 від 07.05.20240, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується нежитлова нерухомість загальною площею 1930,60кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Ставки податку для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються залежно від місця розташування та типів таких об`єктів нерухомості (п.п. 266.5.1 Податкового кодексу України), а об`єкт оподаткування залежить від виду діяльності та типу будівель чи споруд за ДК 018-2000 (п. 266.2 ПК України). Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 відповідно до якого органом, уповноваженим на ведення класифікатора визначено Державне підприємство «Державний науково дослідний інститут» автоматизованих систем у будівництві». Документом, підтверджуючим приналежність об`єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором є експертний висновок, виданий органом, уповноваженим на ведення Класифікатора. Позивач експертного висновку щодо приналежності об`єктів нерухомості до певного класу будівель до податкового органу не надавав, а також не звертався щодо проведення звірки по об`єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Доказів, які б свідчили про те, що позивач є сільськогосподарським виробником, який використовує свої будівлі та споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності позивачем не надано.

Крім цього наголошує, що сам факт заняття позивачем підприємницькою діяльністю, в якій використовує спірні об`єкти нерухомості у межах провадження сільськогосподарської діяльності, за діючого правового регулювання, не впливає на можливість застосування пільги, визначеної підпунктом «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Також наголошує на тому, що позивач звернувся до податкового органу в порядку п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ щодо перерахунку визначених податкових зобов`язань, контролюючим органом відкликані податкові повідомлення- рішення ГУ ДПС у Львівській області від 19.03.2023 №1642292-2416-1311-UA46100230000047305 та від 19.03.2023 №1642293-2416-1311-UA46100230000047305, відтак у цій частині ГУ ДПС у Львівській області просить закрити провадження, а у задоволенні решти позовних вимог просить відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є засновником та головою Фермерського господарства Кухара З.В., яке зареєстроване 19.03.1992 за кодом ЄДРПОУ 19327608. Основним видом господарської діяльності Господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. ФГ ОСОБА_1 є сільськогосподарським виробником, платником єдиного податку четвертої групи.

У власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 3,0218 га, а також в постійному користуванні земельна ділянка площею 6,9782 га для ведення фермерського господарства. Крім цього ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля (склади та стайня) загальною площею 1930,60кв.м.,що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

27.02.2024 ОСОБА_1 отримав податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.03.2023 №1642292-2416-1311-UA46100230000047305 та від 19.03.2023 №1642293-2416-1311-UA46100230000047305, від 04.12.2023 №2051349-2416-1311-UA46100230000047305, від 22.02.2024 №1297101-2416-1311 UA46100230000047305, відповідно до яких визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Стрийського відділу ГУ ДПС у Львівській області із клопотанням про відкликання ППР у зв`язку з тим, що є сільськогосподарським товаровиробником, а тому має право на застосування пільги у вигляді звільнення від даного податку.

Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

- від 19.03.2023 №1642292-2416-1311- НОМЕР_1 на суму 41791,86 грн;

- від 19.03.2023 №1642293-2416-1311- НОМЕР_1 на суму 57918,00 грн;

- від 04.12.2023 №2051349-2416-1311- НОМЕР_1 на суму 62744,50 грн;

- від 22.02.2024 №1297101-2416-1311 UA46100230000047305 на суму 64675,10 грн;

Вважаючи дані податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області протиправними та такими, що підлягає скасуванню, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цей об`єкт нерухомості знаходиться у власності сільськогосподарського підприємства, є будівлею сільськогосподарського призначення та використовується у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначав, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд висновує, що застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

В силу вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Зазначений вище висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 лютого 2020 року в справі №820/3706/17.

Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2021 року в справі № 820/6752/16, від 17 лютого 2021 року в справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року в справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року в справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).

Водночас, визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.09.2021 в справі № 140/2700/19.

Суд звертає увагу на те, що позивач має у власності землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями витягів з Реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру. ОСОБА_1 є єдиним засновником Фермерського господарства, предметом діяльності якого є вирощування зернових культур(крім рису), бобових культур і насіння олійних культур сільськогосподарської продукції. Також у власності перебуває земельна ділянка площею 3,02185га та площею 6,9782 га для ведення господарської діяльності.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідку Виконавчого комітету Стрийської міської ради №80 від 27.03.2024, у якій вказано, що об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 є комплексом майна, ліквідованого колективного сільськогосподарського підприємства СФГ «Калина» та є будівлями сільськогосподарського призначення, та те , що ФГ ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) використовує їх в сільськогосподарській діяльності для ведення фермерського господарства.

Також, позивач долучив до матеріалів справи рішення №1 про заснування ФГ Кухара З.В.(ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) від 05.01.2014. У якому вказано, що ОСОБА_1 є засновником ФГ та відповідно до п.1.3 об`єктами нерухомого майна, що належить засновнику на праві приватної власності, а саме нежитлова будівля (склади та стайні), загальною площею 1930,60кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Крім цього позивач долучає акт приймання передачі майна від 05.01.2014 , відповідно до якого ОСОБА_1 -засновник ФГ Кухара З.В.передає в господарське віддання Фермерському господарству ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) для використання в господарській діяльності нежитлову будівлю (склади та стайні), загальною площею 1930,60кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначені документи підтверджують факт передачі об`єктів нерухомості та використання таких у господарській діяльності.

З урахуванням вказаних обставин суд погоджується з доводами позивача, що належні йому на праві власності будівлі використовуються для ведення фермерського господарства.

Суд звертає увагу на те, що позивач є єдиним засновником ФГ Кухара З.В., яке є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а нежитлові будівлі, що належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником, то у даному випадку не є об`єктом оподаткування, відповідно до пп. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Водночас, у справі відсутні докази, що позивач впродовж 2022-2023 років використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Доказів того, що зазначена нерухомість здається позивачем в оренду чи лізинг відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд висновує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2023 №1642292-2416-1311-UA46100230000047305, від 19.03.2023 №1642293-2416-1311-UA46100230000047305, від 04.12.2023р. №2051349-2416-1311-UA46100230000047305 та від 22.02.2024р. №1297101-2416-1311-UA46100230000047305 винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для їх скасування.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: вул. Стрийська, 35,м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79026, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.03.2023 №1642292-2416-1311-UA46100230000047305, від 19.03.2023 №1642293-2416-1311-UA46100230000047305, від 04.12.2023р. №2051349-2416-1311-UA46100230000047305 та від 22.02.2024р. №1297101-2416-1311-UA46100230000047305.

3.Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2271( дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна