ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/13838/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/13838/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» до Львівської митниці про визнання протиправними скасування рішень про коригування митної вартості товарів
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:
- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100071/2 від 06.02.2024;
- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100117/2 від 26.02.2024;
- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100167/2 від 27.03.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (покупець) та ФОП Сихарулідзе Зоя (продавець), Грузія укладено Контракт №14/2 купівлі-продажу від 11.11.2022, предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи рускуса.
1) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 1 від 29.01.2024 року покупець придбав у продавця товар загальною сумою 5805 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 06.02.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230011691U3 разом із товаросупровідними документами, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 свіжі гілки рускуса).
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту щодо надання додаткових документів, які б підтверджували визначену митну вартість товару.
Львівською митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100071/2 від 06.02.2024.
У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 МК України подана митна декларація №24UA209230011840U6, яка 06.02.2024 оформлена Львівською митницею у митному відношенні. Сума донарахованих митних платежів за даною митною декларацією становить 76155, 82 гривень.
2) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 2 від 16.02.2024 покупець придбав у продавця товар загальною сумою 8430 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 26.02.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230017380U0 разом із товаросупровідними документами, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 свіжі гілки рускуса).
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту щодо надання додаткових документів, які б підтверджували визначену митну вартість товару.
Львівською митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100117/2 від 26.02.2024.
У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 МК України подана митна декларація № 24UA209230017680U1, яка 26.02.2024 року була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. Сума донарахованих митних платежів за даною митною декларацією становить 112 944, 10 гривень.
3) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 3 від 18.03.2024 покупець придбав у продавця товар загальною сумою 3082, 50 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 27.03.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230027243U3 разом із товаросупровідними документами, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 свіжі гілки рускуса).
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту щодо надання додаткових документів, які б підтверджували визначену митну вартість товару.
Львівською митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100167/2 від 27.03.2024.
У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 МК України подана митна декларація №24UA209230027562U5, яка 27.03.2024 оформлена Львівською митницею у митному відношенні. Сума донарахованих митних платежів за даною митною декларацією становить 42 365, 33 гривень.
Позивач вважає, що ним було подано всі наявні документи, що визначає ч. 2 статті 53 МК України. Частина 3 ст. 53 МК України надає можливість митниці виставляти декларанту письмову вимогу про необхідність подачі додаткових документів у 10-ти денний строк лише у трьох випадках:
Якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
Якщо наявні ознаки підробки цих документів;
Якщо ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. В спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається та яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивач вважає, що відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача в установленому порядку про наявність хоча однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 МК України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Представник Львівської митниці подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Відзив обґрунтований тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих позивачем документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Наведені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідач зазначає, що у нього були всі підстави для того, щоб витребувати додаткові документи, оскільки митна вартість не могла бути визначена за ціною договору, тому що під час розгляду первинних документів встановлено ряд розбіжностей, які зазначені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій ним було наведено спростування зауважень Львівської митниці, наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів. Крім цього, позивач дослідив надану відповідачем митну декларацію, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, та виявив розбіжності щодо невідповідності ваги товару, а також те, що піднімаючи митну вартість на задекларований позивачем товар митниця скористалась не митними деклараціями, де суб`єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а деклараціями, по якій митниця за резервним методом визначила митну вартість.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 02 липня 2024 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
06.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100071/2 з наступних причин:
«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:
- Згідно Додаткової угоди № 1 від 12.12.22 до контракту № 14/2 від 11.11.22, оплата за продукцію відбувається у формі 100% передоплата, разом з тим, до митного оформлення надано платіжний документ № 240111/002408371 від 11.01.24 сума оплати 3750 дол. США та платіжний документ № 240125/002418941 від 25.01.24 сума оплати 1080 дол. США. Загальна вартість оплати становить 4830 дол. США, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжних документів міститься посилання лише на контракт, у контракті відсутня інформація про вартість товару. А згідно рахунку-фактури № 1 від 29.01.2024 вартість товару становить 5805 дол. США;
- Калькуляція собівартості № 4 1 кг товару складено 17.10.22, в той час як контракт укладено 11.11.22, тобто така калькуляція передує підписанню контракту, а також вартість товару не враховує рівень інфляції на ринку;
- Прайс-лист № 5 від 09.11.22 також передує даті підписання Контракту, а тому не може бути документом, який підтверджує фактурну вартість товару. Даний прайс-лист містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції;
- Згідно наданої до митного контролю CMR від 29.01.24 № 037803 у графах 16 та 23 зазначено печатка перевізника, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;
- Експортна декларація країни відправлення № С7334 від 29.01.24 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній місця завантаження (гр. 29), у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Жодного додаткового документа, який спростовує виявлені розбіжності у наданих документах декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД: №24UA209230001153U5 від 05.01.2024, де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг (даного виду товару)».
26.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100117/2 з наступних причин:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:
- Згідно Додаткової угоди № 1 від 12.12.22 до контракту № 14/2 від 11.11.22, оплата за продукцію відбувається у формі 100% передоплата, разом з тим, до митного оформлення надано платіжний документ № 240206/002427870 від 06.02.24 сума оплати 3600 дол. США та платіжний документ № 240213/002434893 від 13.02.24 сума оплати 5100 дол. США. Загальна вартість оплати становить 8700 дол. США, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжних документів міститься посилання лише на контракт, у контракті відсутня інформація про вартість товару. А згідно рахунку-фактури № 2 від 16.02.2024 вартість товару становить 8430 дол. США. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, в даному випадку не можливо впевнитись, що оплати стосуються конкретної поставки;
- Калькуляція собівартості № 4 1 кг товару складено 17.10.22, в той час як контракт укладено 11.11.22, тобто така калькуляція передує підписанню контракту, а також вартість товару не враховує рівень інфляції на ринку;
- Прайс-лист № 5 від 09.11.22 також передує даті підписання Контракту, а тому не може бути документом, який підтверджує фактурну вартість товару. Даний прайс-лист містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції;
- Згідно наданої до митного контролю CMR б/н від 16.02.24 у графах 16 та 23 зазначено печатка перевізника, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;
- Експортна декларація країни відправлення № С13424 від 16.02.24 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній місця завантаження (гр. 27), у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;
- Що стосується цінової довідки № 19-09/593 від 21.10.22, то у такому документі повинна бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, тобто наявності коливання.
Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Жодного додаткового документа, який спростовує виявлені розбіжності у наданих документах декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД: №24UA209230001153U5 від 05.01.2024, де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг (даного виду товару)».
27.03.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100167/2 з наступних причин:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:
- Згідно Додаткової угоди № 1 від 12.12.22 до контракту № 14/2 від 11.11.22, оплата за продукцію відбувається у формі 100% передоплата, разом з тим, до митного оформлення надано платіжний документ № 240312/002458599 від 12.03.24 сума оплати 2100 дол. США та платіжний документ № 240315/002461791 від 15.03.24 сума оплати 1000 дол. США. Загальна вартість оплати становить 3100 дол. США, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжних документів міститься посилання лише на контракт, у контракті відсутня інформація про вартість товару. А згідно рахунку-фактури № 3 від 18.03.2024 вартість товару становить 3085, 50 дол. США. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, в даному випадку не можливо впевнитись, що оплати стосуються конкретної поставки;
- Калькуляція собівартості № 4 1 кг товару складено 17.10.22, в той час як контракт укладено 11.11.22, тобто така калькуляція передує підписанню контракту, а також вартість товару не враховує рівень інфляції на ринку;
- Прайс-лист № 5 від 09.11.22 також передує даті підписання Контракту, а тому не може бути документом, який підтверджує фактурну вартість товару. Даний прайс-лист містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції;
- Експортна декларація країни відправлення № С24184 від 18.03.24 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній місця завантаження (гр. 27), у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;
- Що стосується цінової довідки № 19-09/593 від 21.10.22, то у такому документі повинна бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, тобто наявності коливання.
Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту:
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Жодного додаткового документа, який спростовує виявлені розбіжності у наданих документах декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД: №24UA209230001153U5 від 05.01.2024, де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг (даного виду товару)».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень та не враховуються заперечення відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1)заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
1.У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2.Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.
1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Таким чином, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов`язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:
11.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (покупець) та ФОП Сихарулідзе Зоя (продавець), Грузія укладено Контракт №14/2 купівлі-продажу від 11.11.2022 р., предметом якого є зобов`язання Продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса.
1) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 1 від 29.01.2024 року покупець придбав у продавця товар загальною сумою 5805 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 06.02.2024 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230011691U3, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.12.2022; Рахунок-фактура №1 від 29.01.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 240111/002408371 від 11.01.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 240125/002418941 від 25.01.2024; Розрахунок ціни (калькуляція) № 4 від 17.10.2022; Довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; Цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; Лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; Автотранспортна накладна №037803 від 29.01.2024; Копія митної декларації країни відправлення № С7334 від 29.01.2024; Копія транзитної декларації № 24TR08020000055570 від 30.01.2024; Прайс-лист №5 від 09.11.2022; Рішення суду у справі № 380/675/23 від 02.03.2023; Лист № 39111/13 від 08.08.2023; Лист № 20274/13 від 10.08.2023.
Керуючись положеннями ст. 53 МК України Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про додаткове надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару №1 - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів, зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У свою чергу, декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За наслідками оцінки вказаних доказів відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000371, а також було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100071/2 від 06.02.2024.
2) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 2 від 16.02.2024 року покупець придбав у продавця товар загальною сумою 8430 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 26.02.2024 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230017380U0, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.12.2022; Рахунок-фактура №2 від 16.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 240206/002427870 від 06.02.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 240213/002434893 від 13.02.2024; Розрахунок ціни (калькуляція) № 4 від 17.10.2022; Довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; Цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; Лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; Автотранспортна накладна № б/н від 16.02.2024; Копія митної декларації країни відправлення № С13424 від 16.02.2024; Копія транзитної декларації № 24TR08020000090676 від 17.02.2024; Прайс-лист №5 від 09.11.2022; Рішення суду у справі № 380/675/23 від 02.03.2023; Лист № 39111/13 від 08.08.2023; Лист № 20274/13 від 10.08.2023.
Керуючись положеннями ст. 53 МК України Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про додаткове надання наступних документів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У свою чергу, декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
За наслідками оцінки вказаних доказів відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000637, а також було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100117/2 від 26.02.2024.
3) Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 3 від 18.03.2024 року покупець придбав у продавця товар загальною сумою 3082, 50 доларів США.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 27.03.2024 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230027243U3, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 20.12.2022; Рахунок-фактура № 3 від 18.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 240312/002458599 від 12.03.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 240315/002461791 від 15.03.2024; Розрахунок ціни (калькуляція) № 4 від 17.10.2022; Довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; Цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; Лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; Автотранспортна накладна № 922555 від 18.03.2024; Копія митної декларації країни відправлення № С24184 від 18.03.2024; Копія транзитної декларації № 24TR08020000149342 від 19.03.2024; Прайс-лист №5 від 09.11.2022; Рішення суду у справі № 380/675/23 від 02.03.2023; Лист № 39111/13 від 08.08.2023; Лист № 20274/13 від 10.08.2023.
Керуючись положеннями ст. 53 МК України Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про додаткове надання наступних документів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У свою чергу, декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.
У свою чергу, декларант на вимогу митниці повідомив, що одночасно з поданням митної декларації надані всі документи, передбачені чинним законодавством.
За наслідками оцінки вказаних доказів відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001042, а також було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100167/2 від 27.03.2024.
Судом враховуються аргументи позивача про спростування мотивів відповідача, зазначених в спірних рішеннях, а саме:
У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100071/2 від 06.02.2024:
Висновки відповідача про те, що - калькуляцію собівартості № 4 - 1 кг складено 17.10.22, в той час як контракт укладено 11.11.22, тобто така калькуляція передує підписанню контракту, а також вартість товару не враховує рівень інфляції на ринку, позивач спростував, вказавши, що калькуляція собівартості це первинний розрахунок продавцем ціни за товар, включаючи витрати на транспорт, для того, щоб покупець міг розуміти, які витрати він зможе понести при підписанні в майбутньому зовнішньоекономічного контракту. Таким чином, ознайомившись із ціною товару та супутніми витратами, позивачем було укладено Контракт № 14/2 від 11.11.2022 року для здійснення подальшої зовнішньоекономічної операції. Більше того, калькуляція собівартості не є обов`язковим чи додатковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Висновки відповідача про те, що - прайс-лист № 5 від 09.11.22 також передує даті підписання Контракту та містить суб`єктивний характер, а тому не може бути документом, який підтверджує фактурну вартість товару, позивач спростовує тим, що то з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Суд враховує аналогічну позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив нашому підприємству прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд наголошує, що прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об`єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ.
Висновки відповідача про те, що - згідно наданої до митного контролю CMR від 29.01.24 № 037803 у графах 16 та 23 зазначено печатка перевізника, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, спростовується тим, що згідно Інкотермс, умови поставки CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце.
За базисними умовами поставок CPT продавець зобов`язаний: укласти контракт з перевізником або іншою особою, яка забезпечить перевезення товару до пункту призначення або до пункту, де товар передається першому перевізнику; організувати транспорт товару до вказаного пункту призначення або першого пункту перевезення; оплатити вартість перевезення товару до пункту призначення або першого пункту перевезення. Таким чином, із обраних умов поставки СРТ вбачається, що договір на перевезення укладається продавцем з перевізником, а витрати на транспортування включаються до вартості товару.
Також, суд враховує висновок, сформований у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020, де зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».
Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Висновки відповідача про те, що - експортна декларація країни відправлення № С7334 від 29.01.24 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній місця завантаження (гр. 27), у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними, спростовується тим, що надана позивачем експортна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
До того ж, подані позивачем документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Судом встановлено, що надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення № С7334 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема штрих-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Крім того, в цій частині висновок відповідача не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення.
У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100117/2 від 26.02.2024:
Висновки відповідача про те, що - калькуляцію собівартості № 4-1 кг складено 17.10.22, в той час як контракт укладено 11.11.22, тобто така калькуляція передує підписанню контракту, а також вартість товару не враховує рівень інфляції на ринку, позивач спростував, вказавши, що калькуляція собівартості це первинний розрахунок продавцем ціни за товар, включаючи витрати на транспорт, для того, щоб покупець міг розуміти, які витрати він зможе понести при підписанні в майбутньому зовнішньоекономічного контракту. Таким чином, ознайомившись із ціною товару та супутніми витратами, позивачем було укладено Контракт № 14/2 від 11.11.2022 року для здійснення подальшої зовнішньоекономічної операції. Більше того, калькуляція собівартості не є обов`язковим чи додатковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Висновки відповідача про те, що - прайс-лист № 5 від 09.11.22 також передує даті підписання Контракту та містить суб`єктивний характер, а тому не може бути документом, який підтверджує фактурну вартість товару, спростовується тим, що то з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Суд враховує аналогічну позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив нашому підприємству прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Висновки відповідача про те, що - згідно наданої до митного контролю CMR б/н від 16.02.24 у графах 16 та 23 зазначено печатка перевізника, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, спростовується тим, що згідно Інкотермс, умови поставки CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце.
За базисними умовами поставок CPT продавець зобов`язаний: укласти контракт з перевізником або іншою особою, яка забезпечить перевезення товару до пункту призначення або до пункту, де товар передається першому перевізнику; організувати транспорт товару до вказаного пункту призначення або першого пункту перевезення; оплатити вартість перевезення товару до пункту призначення або першого пункту перевезення. Таким чином, із обраних умов поставки СРТ вбачається, що договір на перевезення укладається продавцем з перевізником, а витрати на транспортування включаються до вартості товару.
Також, суд враховує висновок, сформований у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020, де зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».
Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Висновки відповідача про те, що - експортна декларація країни відправлення № С13424 від 16.02.24 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній місця завантаження (гр. 27), у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними, спростовуються тим, що надана позивачем експортна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
До того ж, подані позивачем документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Судом встановлено, що надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення № С13424 від 16.02.24 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема штрих-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Крім того, в цій частині висновок відповідача не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення.
Висновки відповідача про те, що у ціновій довідці № 19-09/593 від 21.10.22 повинна бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, тобто наявності коливання, спростовуються тим, що вказане зауваження є необґрунтованим, оскільки пред`явлені документи дозволяють провести розрахунок як ваги пучка, так і його вартості. Так, листом №19-09/668 від 21.11.2022 Львівська ТПП роз`яснює Цінову довідку, видану Львівською ТПП №19-09/593 від 21.10.2022, що грузинський рускус зростає в лісах, та не має стандартної маси. Вага 1 пучка грузинського рускуса становить 0,85-1,00 кг в залежності від довжини стебла.
Судом встановлено, що в наданій до митного оформлення Калькуляції вартості 1 кг. рускуса №4 від 17.10.2022 вказані дані щодо закупівельної вартості 1 кг рускуса, транспортні витрати з урахуванням доставки продукції до м. Львів, витрати на збір рускуса, оформлення та інші витрати, включно з прибутком постачальника.
Також суд зазначає, що ціновою довідкою Львівської ТПП на підставі відповідей гуртівень в Україні встановлено, що рівень цін на ринку в Україні становить 75 грн. за пучок, в той час митницею визначено митну вартість (тобто вартість при перетині кордону, без врахування суми сплачених податків) понад в 2 рази більшу.
У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100167/2 від 27.03.2024:
Висновки відповідача про те, що - калькуляцію собівартості № 4-1 кг складено 17.10.22, в той час як контракт укладено 11.11.22, тобто така калькуляція передує підписанню контракту, а також вартість товару не враховує рівень інфляції на ринку, спростовуються тим, що калькуляція собівартості це первинний розрахунок продавцем ціни за товар, включаючи витрати на транспорт, для того, щоб покупець міг розуміти, які витрати він зможе понести при підписанні в майбутньому зовнішньоекономічного контракту. Таким чином, ознайомившись із ціною товару та супутніми витратами, позивачем було укладено Контракт № 14/2 від 11.11.2022 року для здійснення подальшої зовнішньоекономічної операції. Більше того, калькуляція собівартості не є обов`язковим чи додатковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Висновки відповідача про те, що - прайс-лист № 5 від 09.11.22 також передує даті підписання Контракту та містить суб`єктивний характер, а тому не може бути документом, який підтверджує фактурну вартість товару, спростовуються тим, що то з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Суд враховує аналогічну позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив нашому підприємству прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Висновки відповідача про те, що - експортна декларація країни відправлення № С24184 від 18.03.24 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній місця завантаження (гр. 27), у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними, спростовуються тим, що надана позивачем експортна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
До того ж, подані позивачем документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Судом встановлено, що надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення № С24184 від 18.03.24 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема штрих-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Крім того, в цій частині висновок відповідача не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення.
Висновки відповідача про те, що у ціновій довідці № 19-09/593 від 21.10.22 повинна бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, тобто наявності коливання, спростовуються тим, що вказане зауваження є необґрунтованим, оскільки пред`явлені документи дозволяють провести розрахунок як ваги пучка, так і його вартості. Так, листом №19-09/668 від 21.11.2022 Львівська ТПП роз`яснює Цінову довідку, видану Львівською ТПП №19-09/593 від 21.10.2022, що грузинський рускус зростає в лісах, та не має стандартної маси. Вага 1 пучка грузинського рускуса становить 0,85-1,00 кг в залежності від довжини стебла.
Судом встановлено, що в наданій до митного оформлення Калькуляції вартості 1 кг. рускуса №4 від 17.10.2022 вказані дані щодо закупівельної вартості 1 кг рускуса, транспортні витрати з урахуванням доставки продукції до м. Львів, витрати на збір рускуса, оформлення та інші витрати, включно з прибутком постачальника.
Також суд зазначає, що ціновою довідкою Львівської ТПП на підставі відповідей гуртівень в Україні встановлено, що рівень цін на ринку в Україні становить 75 грн. за пучок, в той час митницею визначено митну вартість (тобто вартість при перетині кордону, без врахування суми сплачених податків) понад в 2 рази більшу.
Висновки відповідача у всіх рішеннях про коригування митної вартості товарів щодо розбіжностей між сумою, вказаною в платіжних документах і в інвойсах, позивач спростував, вказавши, що вказані зауваження зроблені посадовими особами митниці без врахування того, що зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022 р. між сторонами є багаторазовим, а передоплата за вказаний товар ускладнюється тим, що пучки рускуса не є товаром, кількість та вагу яких можна точно передбачити до самого завантаження. Оскільки оплата за відповідну партію здійснюється як правило за тиждень до моменту виставлення інвойсу (тобто фактичного завантаження), тому доволі часто кількість фактично завантаженого товару (пучків рускуса) не відповідає тому, за який було здійснено оплату. У зв`язку з цим, зважаючи на тривалу співпрацю ТОВ з ФОП Сіхарулідзе, сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу (сезон) і за результатами звірки зводять баланс.
Зважаючи на це, загальна сума, яку потрібно було сплатити відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) з січня по березень 2024 року становить 17 317, 50 дол. США, а саме:
сума, вказана в Рахунку-фактурі (інвойсі) №1 від 29.01.2024 року 5805, 00 дол. США;
сума, вказана в Рахунку-фактурі (інвойсі) №2 від 16.02.2024 року 8430, 00 дол. США;
сума, вказана в Рахунку-фактурі (інвойсі) №3 від 18.03.2024 року 3082, 50 дол. США;
Згідно банківських платіжних документів, що подавалися до митного контролю та митного оформлення, сума сплачених коштів за товар становить 16 710 дол. США:
за банківським платіжним документом № 240111/002408371 від 11.01.2024 сплачено 1080 дол. США;
за банківським платіжним документом № 240125/002418941 від 25.01.2024 сплачено 3750 дол. США;
за банківським платіжним документом № 240206/002427870 від 06.02.2024 сплачено 3600 дол. США;
за банківським платіжним документом № 240213/002434893 від 13.02.2024 сплачено 5100 дол. США;
за банківським платіжним документом № НОМЕР_1 від 12.03.2024 сплачено 2100 дол. США;
за банківським платіжним документом № НОМЕР_2 від 15.03.2024 сплачено 1080 дол. США.
Таким чином, сума, якої не вистачає для оплати поставленого в Україну товару, становить 607, 50 доларів США. Оплата цієї суми на користь ФОП ОСОБА_1 переноситься в рахунок передплати на наступний інвойс № 4.
Наведене підтверджується долученим позивачем до позову Актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2024 березень 2024 між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Джеоекспо» за зовнішньоеокономічним договором №14/2 від 11.11.2022.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
Суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки такі по суті не спростовують аргументи позивача, а документи, надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування та визначення митної вартості товару.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом
- за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Також правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Суд звертає увагу, що виносячи оскаржувані рішення посадові особи митниці не врахували Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.
Встановлено, що митна декларація, що слугувала джерелами інформації для прийняття трьох спірних рішень про коригування митної вартості товарів, містила суттєві розбіжності, що свідчить про те, що відповідач не дотримувався чинного законодавства та здійснив коригування безпідставно. Зокрема, у митній декларації № 24UA209230001153U5 від 05.01.2024 відмінність у вазі: позивач імпортував товар вагою нетто 3870 кг (у МД 24UA209230011691U3) та 5620 кг (у МД 24UA209230017380U0), у зазначеній відповідачем декларації 2150 кг. Також по даній митній декларації товар оформлявся по 6 (резервному) методу, що свідчить про здійснення коригування митної вартості за даним товаром. Те, що у графах 43 відповідних митних декларацій вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6 свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості.
Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Таким чином, спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100071/2 від 06.02.2024 року, № UA209000/2024/100117/2 від 26.02.2024 року та № UA209000/2024/100167/2 від 27.03.2024 року з урахуванням фактичних обставин справи та положень Митного кодексу України, є протиправними та підлягають скасуванню.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах
«Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі
«Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача. Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (79022, м. Львів, вул. Героїв УПА, 76, ЄДРПОУ: 41126797) до Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100071/2 від 06.02.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100117/2 від 26.02.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100167/2 від 27.03.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ: 43971343, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеоекспо» (79022, м. Львів, вул. Героїв УПА, 76, ЄДРПОУ: 41126797) 2777, 59 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 25.11.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123308756 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні