Рішення

від 26.11.2024 по справі 380/13909/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 рокусправа № 380/13909/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» до Волинської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000069/1 від 22.04.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2024/000003/1 від 29.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі контракту від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02 ввезено на митну територію України товари та подано до Волинської митниці для митного оформлення за митними деклараціями відповідні товари, однак відповідач, в свою чергу, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вважає, що при здійснення митного оформлення було надано усі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та позбавляли контролюючий орган будь-яких сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Волинською митницею під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Таким чином, посадові особи Волинської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Зважаючи на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді від 03.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» залишишено без руху.

Ухвалою судді від 08.07.2024 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 26.11.2024 відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

04.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ-ДЕКОР» (покупець) та компанією «CERAMIKA PARADYZ» Sp. z о. о.. Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №CP/ES/2016/02, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукти та товари продавця, зокрема: а) керамічні плитки та декораці; б) промо-стенди.

Згідно захунків-фактур (інвойсів) № ZK2024018688 від 16.04.2024, ZK2024018771 від 16.04.2024, ZK2024018820 від 16.04.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 150977,70 польських злотих. З метою митного оформлення вказаного товару 20.04.2024 позивач подав до Волинської митниці електронну митну декларацію № 24UA205050015871U3 відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (плитка керамічна).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) № ZK2024018688 від 16.04.2024; рахунок-фактура (iнвойс) № ZK2024018771 від 16.04.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №ZK2024018820 від 16.04.2024; накладна УМВС № 00744 від 17.04.2024; автотранспортна накладна № 434682 від 16.04.2024; автотранспортна накладна № 434683 від 16.04.2024; автотранспортна накладна № 435609 від 16.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 255 від 17.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № CP/ES/2016/ від 01.07.2019 з додатками; договір про надання послуг митного брокера №1/237/01.04 від 01.04.2024; договір (контракт) про перевезення №06-10/21 від 06.10.2021; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № ZK2024018688 від 16.04.2024; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № ZK2024018771 від 16.04.2024; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № ZK2024018820 від 16.04.2024; карта вагону від 16.04.2024; товаро-супровідні документи № ZK2024018771, № ZK2024018688, №ZK2024018820; копія митної декларації країни відправлення № 24PL341010E0094062 від 17.04.2024.

За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000069/1 від 22.04.2024.

Згідно рахунків-фактур (інвойсів) № ZK2024016783 від 04.04.2024, №ZK2024016784 від 04.04.2024, № ZK2024016889 від 04.04.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 148147,74 польських злотих. З метою митного оформлення вказаного товару 26.04.2024 позивач подав до Волинської митниці електронну митну декларацію № 24UA205080003179U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (плитка керамічна).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № CP/ES/2016/ від 01.07.2019 з додатками; рахунок-фактура (iнвойс) № ZK2024016783 від 04.04.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №ZK2024016784 від 04.04.2024; рахунок-фактура (iнвойс) № ZK2024016889 від 04.04.2024; накладна УМВС № 00692 від 11.04.2024; автотранспортна накладна № 427297 від 04.04.2024; автотранспортна накладна № 428398 від 04.04.2024; автотранспортна накладна № 434648 від 04.04.2024; транспортні (перевізні) документи № 2024000372 WZ4126504, № 2024000373 WZ4126505, № 2024000374 WZ4126517, № 2024000375 WZ4126613, № 2024000376 WZ4126614 від 04.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №240 від 11.04.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.04.2024; договір про надання послуг митного брокера №1/237/01.04 від 01.04.2024; договір (контракт) про перевезення №06-10/21 06.10.2021; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № ZK2024016783 від 04.04.2024; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №ZK2024016784 від 04.04.2024; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № ZK2024016889 від 04.04.2024; карта вагону від 11.04.2024; заявка №1 до дог.№ 06-10/21 від 20.03.2024; лист для митних органів України від 15.04.2024; лист фірми Ceramika Paradyz Sp. z o. o. від 26.04.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0089413 від 11.04.2024;

За результатами розгляду вказаних документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205080/2024/000003/1 від 29.04.2024.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні даного спору суд виходить з такого.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні- експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30.10.1947, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі № 540/2605/18, від 07.02.2023 у справі № 804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи Митного кодексу України передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини вказаної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача. Зокрема, на це вказує формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості. До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у своїй постанові від 12.04.2018 у справі №820/2014/17.

У цій справі суд встановив, що позивач, подавши дві митних декларації, визначив митну вартість товарів за ціною договору. Відповідач, всупереч поданим документам, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

У прийнятих рішеннях відповідач вказує на те, що відповідно до Контракту від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02 продавцем товарів є Ceramika Paradyz Sp. z o.o., покупцем - ТОВ "КЕРАМ-ДЕКОР", тоді як в накладних УМВС відправником товарів вказано Polfrost Internationale Spedition Sp.zo.o, а одержувачем - ТОВ "Полфрост-Україна".

Щодо цього суд зазначає, що зі змісту накладних УМВС № 00744 та № 00692 вбачається, що отримувачем є ТзОВ «Полфрост-Україна» за дорученням ТзОВ «КЕРАМ-ДЕКОР». У графі 25 цих накладних імпортером товару зазначено ТзОВ «КЕРАМ-ДЕКОР». Ідентична інформація, що отримувачем товару є ТзОВ «КЕРАМ-ДЕКОР», міститься у картах вагону від 11.04.2024 та від 16.04.2024, збірних накладних та транспортних (перевізних) документах, де позивач вказаний отримувачем та платником товару.

Відповідно до розділу 1 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 06.10.2021 №06-10/21 укладеного позивачем з ТОВ "Полфрост-Україна", останній є експедитором, який за дорученням ТзОВ «КЕРАМ-ДЕКОР» та за його рахунок здійснює транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажу ТзОВ «КЕРАМ-ДЕКОР». У п.3.1.4 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 06.10.2021 №06-10/21 в рамках цього договору Експедитор може надавати у користування вагони, виступати вантажовідправником/вантажоодержувачем, платником залізничного тарифу, додаткових зборів, інших платежів при перевезенні вантажів, в тому числі іншими видами транспорту, по території України та інших держав.

Відповідно до ст.4 «Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. У статті 9 «Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» вказано, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

За приписами ч.2 ст.307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Відповідно до ст.931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 932 ЦК України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. ТзОВ «Полфрост-Україна» залучив для перевезення перевізника Polfrost Internationale Spedition Sp.z.o.o., про що зроблено відповідну відмітку в графі 24 міжнародних автомобільних декларацій та у графі 1 накладних УМВС № 00744 та № 00692.

Таким чином, в рахунок на оплату транспортних послуг ТОВ "Полфрост-Україна» включив вартість в тому числі послуг з перевезення територією Республіки Польща до залізничної станції. Вартість послуг та маршрут перевезення товару, відображений у рахунках на оплату транспортних послуг відповідає інформації, відображеній у транспортних документах. У рахунках на оплату також зазначені номери вагонів та номери перевізного документа, які співпадають з номерами відповідних документів, наданих Позивачем до митного оформлення товарів. Так у рахунку №255 від 17.04.24 вказано номер вагону 52679891 та номер перевізного документа (накладної) 00744 від 17.04.2024, у рахунку № 240 від 11.04.2024 вказано номер вагону 24635708 та номер перевізного документа (накладної) 00692 від 11.04.2024.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000069/1 відповідач покликається на те, що згідно п.2.2 Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 06.10.2021 № 06-10/21 передбачено, що клієнт зобов`язується прийняти та оплачувати виконання доручення у сумі, узгодженій сторонами в заявці на перевезення, або ж у Додатку №1, що є невід`ємною частиною даного договору, проте заявку (чи Додаток №1) не надано.

Відповідач обґрунтовує необхідність подання заявки на перевезення неможливістю встановити чи при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додано витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 53 МК України, попереднє замовлення не є тим документом, який підтверджує митну вартість товару. Відтак, відсутність такого не може слугувати підставою для здійснення коригування митної вартості.

Суд бере до уваги пояснення позивача, що для митного оформлення позивачем було надано рахунок на оплату транспортних послуг № 255 від 17 квітня 2024 року, який містить відомості про вартість перевезення. Згідно цього рахунку вартість перевезення вантажу по території Польщі становить 124213,77 грн, з них 115722,59 грн організація вартості перевезення вантажу по території Польщі, 8491,18 грн транспортно-експедиційні послуги по території Польщі. Таким чином, у графі 12 митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA205050016079U1 вказано відомості про вартість товару із врахуванням витрат на транспортування, розмір яких співпадає з розміром вартості послуг перевезення, визначених у рахунку № 255 від 17 квітня 2024 року.

У рішенні про коригування митної вартості №UA205050/2024/000069/1 від 22.04.2024 відповідач зазначає, що CMR від 16.04.2024 №434682, №435609 містять виправлення. Оскільки, виправлення не стосуються документів, які підтверджують ціну товару, суд зауважує, що наявні виправлення не вплинули на числові значення складових митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості №UA205050/2024/000069/1 від 22.04.2024 відповідач зазначає, що декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваних товарів.

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місці. Згідно умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Згідно з ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування подаються лише у разі, якщо здійснювалося страхування товару. Оскільки Інкотермс-2010 не містять вимоги про обов`язкове страхування товару у випадку поставки на умовах FCA, позивач не зобов`язаний страхувати товар і, відповідно, надавати такі документи митниці.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що вимога митниці надати документи про страхування товару, який не страхувався, суперечить приписам ч.2 ст.53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості № UA205080/2024/000003/1 від 29.04.2024 відповідач вказує на наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару на тій підставі, що декларант надав лише лист пояснення від 26.04.2024 про невірно вказані терміни оплати в Інвойсах (фактурах).

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 Верховний Суд дійшов висновку, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Суд враховує пояснення позивача про те, що Ceramika Paradyz Sp. z o.o. надіслало позивачеві лист, в якому визнало наявність помилки та визначило іншу дату оплати згідно фактур від 04.04.2024 № ZK2024016783, №ZK2024016784, №ZK2024016889 відповідно до п.2.8. Контракту від 04.02.2016 №CP/ES/2016/02, де вказано, що про кожну зміну строків оплати та цін Контракту продавець повідомить покупця письмово (поштою, факсом або у електронному вигляді).

У рішенні про коригування митної вартості № UA205080/2024/000003/1 від 29.04.2024 однією з підстав для його прийняття відповідач зазначає те, що позивач надав лист пояснення від 15.04.2024, але документально не підтвердив вартість перевезення в сумі 10640 pln.

У картці відмови № UA205080/2024/000082 наведено перелік наданих позивачем документів, серед яких рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №240 від 11.04.2024.

Листом №1 від 29.04.2024 позивачем було надано додаткові документи, серед яких заявка 1 від 20.03.2024, де вказана вартість послуг перевезення.

Суд зазначає, що при здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з місця завантаження до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA, не можуть співпадати. Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації, та вартістю, що зазначена в інвойсі є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від продавця до українсько-польського кордону.

В експортній декларації №24PL341010E0089413 від 11.04.2024 вказано статистичну вартість товару у розмірі 158788,00 злотих, з яких 10640 злотих орієнтовна вартість перевезення та 148147,74 злотих вартість товару. Очевидно, що позивач не впливає на заповнення митної декларації продавцем, тому не може відповідати за допущені останнім помилки.

На підтвердження вартості транспортних послуг для митного оформлення позивачем було надано рахунок на оплату транспортних послуг № 240 від 11 квітня 2024 року, який містить відомості про вартість перевезення. Згідно цього рахунку вартість перевезення вантажу по території Польщі становить 127363,84 грн., з них 118657,33 грн. організація вартості перевезення вантажу по території Польщі, 8706,51 грн. транспортно-експедиційні послуги по території Польщі. Таким чином, у графі 12 митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA205080003179U4 від 26.04.2024 вказано достовірні відомості про вартість товару із врахуванням витрат на транспортування в розмірі 1587967,22 грн. (127363,84 грн. (витрати на транспортування) + 1460603,38 грн. (вартість товару).

Таким чином, вартість товару, зазначена у МД №24UA205080003179U4 відповідає вартості товару, зазначеній у інвойсах (фактурах) та митній декларації країни відправлення і становить 148147,74 злотих, що еквівалентно 1460603,38 грн. на дату подання митної декларації.

Витрати на транспортування, складають 127363,84 грн., що еквівалентно 12800 злотих по курсу НБУ на дату відправлення вагону, як це передбачено у заявці 1 від 20.03.2024. Відповідно до карти вагону № 24635708, номер якого вказано у рахунку на оплату № 240 від 11.04.2024.

Отже, позивачем включено до митної вартості імпортованого товару витрати на його транспортування до місця ввезення на митну територію України, що підтверджується наданими позивачем документами.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду відхиляє як безпідставні, посилання скаржника на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (Постанова Верховного суду від 20 березня 2024 року, справа № 826/5959/17).

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару, а наявність факту ввезення товару за вищою ціною не може бути підставою для наявності сумнівів у ціні товару, що розмитнювався позивачем.

Суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3008,74 грн., сплаченого при подачі позову.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000069/1 від 22.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205080/2024/000003/1 від 29.04.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМ ДЕКОР» (код ЄДРПОУ 39322493) сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 3008,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.