Рішення

від 26.11.2024 по справі 380/11928/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 рокусправа № 380/11928/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕ-В-КО" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕ-В-КО" (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у сумі 53 049,63 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 53 049,63 грн.

Позивач стверджує, що на даний час сума податкових зобов`язань відповідача є узгодженою та у встановлений законом строк до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу. На адресу відповідача надіслана податкова вимога від 12.09.2021 № 0081676-1310-1309, яка повернута на адресу контролюючого органу із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Із наведених підстав, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 11.06.2024 відкрито спрощене провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.06.2024 відповідач отримав ухвалу від 11.06.2024 про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із власноручним підписом уповноваженої особи ТОВ "ЛЕ-В-КО".

Відповідач не скористався наданим йому правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕ-В-КО" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа 08.08.2005 за номером 14141230000000437. Юридичною адресою ТОВ "ЛЕ-В-КО" є 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вул. Грушевського, будинок 58, кв. 1.

Згідно із довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 30.05.2024 №6967/5/13-01-13-10 про податкову заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕ-В-КО" (код ЄДРПОУ 20812651) у відповідача станом на 20.05.2024 існує податковий борг:

орендна плата з юридичних осіб /18010400/ всього на суму 48 644,56, податкові зобов`язання 44327,63 грн, штрафні санкції 1020,00 грн, пеня 3296,93 грн;

податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості /18010400/ всього на суму 4405,07, податкові зобов`язання 4023,51 грн, штрафні санкції 340,00 грн, пеня 41,56 грн;

всього податковий борг складає 53 049,63 грн, податкові зобов`язання 48351,14 грн, штрафні санкції 1360,00 грн, пеня 3338,49 грн.

Суд встановив, що сума податкового боргу відповідача виникла на підставі:

Орендної плати з юридичних осіб - 48 644,56 грн:

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 30.05.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 30.06.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 31.07.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 30.08.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 02.10.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 30.10.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481, термін сплати 30.11.2023.;

- податкове повідомлення-рішення від 15.12.2023 № 0/31592/13-01-04-13;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481 термін сплати 02.01.2024;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.03.2023 № 7861481 термін сплати 30.01.2024;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.02.2024 № 11242502 від термін сплати 01.03.2024;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.02.2024 № 11242502 термін сплати 01.04.2024;

- нараховано самостійно основного платежу по строку Податковий розрахунок земельного податку від 20.02.2024 № 11242502 термін сплати 30.04.2024;

Нараховано пені в ІКП згідно із статтею 129 Податкового кодексу України - 3 296,93 грн;

Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості - 4 405,07 грн:

- нараховано самостійно основного платежу по строку до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 04.04.2023 № 9068667657 термін сплати 01.05.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 04.04.2023 № 9068667657 термін сплати 31.07.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 04.04.2023 № 9068667657 термін сплати 30.10.2023;

- податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 № 0/31331/13-01-04-13;

- нараховано самостійно основного платежу по строку до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9068667657 від 04.04.2023 термін сплати 29.01.2023;

- нараховано самостійно основного платежу по строку до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2024 № 9033965103 термін сплати 29.04.2024;

Нараховано пені в ІКП згідно з статтею 129 Податкового кодексу України - 41,56 грн;

З метою погашення податкового боргу, позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ю" від 12.09.2021 №0081676-1310-1309, яка повернута на адресу контролюючого органу із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (трек-номер 7900066492288).

Податкова вимога форми "Ю" від 12.09.2021 № 0081676-1310-1309 вважається врученою, а грошові зобов`язання, визначені в ній, узгодженими.

Оскільки зазначені суми самостійно визначених грошових зобов`язань не сплачені відповідачем у встановленні законом строком, вказане стало підставою для звернення податкового органу до суду із цим позовом.

Докази, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога оскаржені відповідачем в адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні, сторони під час розгляду цієї справи таких доказів суду не надали.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно із п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Згідно зі п. 56.1 ст. 56 ПК України вішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, відповідач не оскаржував податкове повідомлення-рішення, якими нараховано грошове зобов`язання ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Таким чином, грошове зобов`язання, визначене цими ППР набуло статусу узгодженого. Оскільки вказане грошове зобов`язання не було сплачене у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп.14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 56.18 статті 56, пункту 58.3 статті 58 ПК України, суд зазначає, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі № 826/17798/18 та від 23.08.2021 у справі № 640/8096/19.

Суд звертає увагу, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2022 у справі № 120/479/21-а зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження (податковою адресою). У разі невиконання цього обов`язку платник не в праві посилатися на неотримання ним кореспонденції, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.

Також, суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №360/4692/19.

Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18) зазначила, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Касаційний адміністративний суд також зауважив, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Крім того, суд зазначає, що Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610.

Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд встановив, що з метою погашення податкового боргу, позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми "Ю" від 12.09.2021 № 0081676-1310-1309, яка повернута на адресу контролюючого органу із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (трек-номер 7900066492288).

Суд відмічає, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги.

Проте при вирішенні спорів щодо стягнення боргу, зокрема якщо предметом спору є факт надсилання податкової вимоги, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідач не спростовує доводи податкового органу, стосовно надіслання податкової вимоги в порядку встановленому законом.

Враховуючи зазначене вище правове регулювання, досліджені докази, суд дійшов висновку, що податкова вимогуаід 12.09.2021 № 0081676-1310-1309 надіслана в порядку встановленому Податковим кодексом України та Порядком № 610.

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (п. 95.2 ст. 95 ПК України)

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд вважає, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.

Натомість відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕ-В-КО" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Грушевського, буд. 58, кв. 1; ЄДРПОУ 20812651) до бюджету грошові кошти у розмірі 53 049 (п`ятдесят три тисячі сорок дев`ять) грн 43 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна