Ухвала

від 26.08.2010 по справі 15/506-06-13134а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 року                               м. Київ                                        К-11830/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –Шипуліної Т.М.,

суддів: Брайка А.І, Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу скаргою ТОВ «Невада»на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року по справі №15/506-06-13134А за позовом ТОВ «Невада» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Одеської області від 09.02.2007 року позовні вимоги ТОВ «Невада»до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій –задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року, постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова –про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач 25.05.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.09.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ТОВ «Невада»просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову апеляційного суду –без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2006 року ТОВ „Невада” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006452360  від 14.11.2006 року на суму 2100 грн., посилаючись на  їх неправомірне застосування у зв'язку з відсутністю порушення вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову в задоволені позову, Одеський апеляційний господарський суд виходив з того, що по-перше, перевірка ТОВ «Невада»проведена в межах чинного законодавства, а по-друге, встановлена відсутність у позивача торгових патентів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного суду, оскільки вони відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що11 жовтня 2006 року податковим органом проведено перевірку Маріупольської філії ТОВ „Невада” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в гральному залі товариства, що розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Нахімова зупинка  „Морвокзал”.

За результатами перевірки було  прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від № 0006452360 14.11.2006 року на суму 2100 грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.1 ст. 7 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того,  що контролючим органом перевірка проведена поза межами чинного податкового законодавства, а по друге господарський суд послався на відсутність порушення з боку товариства Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, оскільки вважав доведеним наявність у позивача патентів.

Однак, таке твердження суду не ґрунтується на матеріалах справи та на нормах чинного податкового законодавства, оскільки судом апеляційної інстанції, на підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, встановлено, що позивач замість патентів використовував довідки „на право здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі, діяльності по обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу”, що відповідно до вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” не є патентом.

Згідно з п.3 ст.2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Відповідно до ч.1 ст.7 зазначеного Закону, торговий патент повинен бути розміщений:

- на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності –біля касового апарату;

- на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

- на табличці –для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

- у пунктах обміну іноземної валюти;

- у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Отже, за змістом наведеної норми умовою правильного розміщення торгового патенту є його відкритість та допустимість для огляду, натомість в ході перевірки перевіряючими було встановлено відсутність торгових патентів на гральних автоматах на доступному для огляду місці.

Частиною 3 п.1 ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” передбачено, що за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою ст. 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Враховуючи зазначені обставини порушення позивачем вимог ч.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування податковим органом штрафних санкцій в розмірі 2100 грн.

Що стосується законності проведення перевірки слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 23.07.1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" зазначено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені Держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, проводити планові та позапланові виїзні перевірки. Згідно з вимогами наведеного Указу планові та позапланові перевірки провадяться контролюючим органом - державною податковою службою України з питань пов'язаних із сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланові виїзні перевірки оформлюються наказами керівника податкового органу.

11.10.2006 року начальником ДПІ у м. Маріуполь був виданий наказ № 554 про проведення позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ „Невада” та видані посвідчення № 380 та №381.

З огляду на встановлене, перевірка ТОВ «Невада»органами державної податкової інспекції здійснена з дотриманням ст. 111 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені  законом.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують рішення суду апеляційної інстанції щодо правомірності проведення державною податковою інспекцією перевірки та прийнятті обґрунтованого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 2211, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ «Невада»залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року по справі №15/506-06-13134А –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути переглянута Верховним Судом України  виключно з підстав і в порядку передбаченому ст.ст. 235-238, 240 КАС України.

Головуючий:

Т.М. Шипуліна

Судді:

А.І. Брайко

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко

М.О. Федоров

Суддя                                                                         Т.М. Шипуліна