Рішення

від 13.11.2024 по справі 399/623/24

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 399/623/24

провадження № 2/399/321/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Москаль Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором № 292292339 від 17.01.2023 р. у розмірі 85683,84 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 17.01.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 292292339 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел. Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV57X4H. Зокрема, 17.01.2023 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційнотелекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до п. 14.2 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

З алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

В позові зазначено, що Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відразу після вчинених дій відповідача, 17.01.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 19100,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Зокрема, на підтвердження даної інформації позивачем також долучено документ, виданий та підписаний електронним підписом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №221 від 21.03.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 37 394,84 грн.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 85683,84 грн.

17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 17/07/2024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 85683,84 грн.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №292292339 від 17.01.2023, становить 85683,84 грн., яка складається з наступного: 18842,30 грн. - заборгованість по кредиту; 66841,54 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Позивач зазначає у поданому позові, що відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.

Ухвалою суду від 17.09.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.10.2024 представником відповідача, адвокатом Боргар О.І. подано до суду відзив на позовну заяву в якому остання просила в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначила, що позивач безпідставно просить стягнути з відповідача зазначену в позові заборгованість по кредиту та несплаченим відсоткам. Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 19100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 19100,00 грн одразу після укладення договору. Пунктом 3.1 даного Договору, передбачено, на момент укладення договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу. У випадку надання першого траншу кредиту не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії на строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Однак, доказів того, що відповідачу було надано перший транш кредиту та момент отримання, а також доказів видачі послідуючого траншу кредиту до позову не долучено. З урахуванням того, що позивач не надав виписки з особового рахунку відповідача, або іншого документу, який фіксує факт здійснення господарських операцій та видачу кредиту, можна дійти до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку. Довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про перерахування ОСОБА_1 кредиту від 17.01.2023 в сумі 19100,00 грн., а також повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів. Крім того, розмір перерахованих коштів, що зазначені у вищевказаних доказах, що з огляду на приналежність їх до однієї трансакції, є відмінним. Матеріали даної справи не містять належних доказів підтверджуючих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умов договору про відкриття кредитної лінії № 292292339 від 17.01.2023 щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Також відповідачем не було надано доказів надавання позичальнику одноразового ідентифікатора MNV57X4H для підписання кредитного №292292339 від 17.01.2023. Також, позивачем не надано доказів існування будь яких правовідносин між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та АТ КБ «ПриватБанк», яке здійснило переказ коштів на картковий рахунок відповідача з метою виконання укладеного договору про відкриття кредитної лінії №292292339, зокрема не було приєднано до матеріалів справи договору № 1336 від 26.09.2013 року, на який посилається в позові. З матеріалів справи вбачається що 28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. Натомість матеріали справи не містять реєстрів прав вимоги саме до вказаних договорів. Кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено 17.01.2023, тобто через п`ять років після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Право вимоги до ОСОБА_1 не існувало на момент укладення договору фактрингу від 28.11.2018.До позовної заяви в якості додатку приєднано реєстр прав вимоги № 221 від 21.03.2023, в якому не зазначено до якого Договору факторингу та кредитного договору він відноситься, в якому лише зазначено: ОСОБА_1 , номер, дата кредитного договору, заборгованість. Однак цей витяг не містить підписів керівників ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Представник відповідача вважає, що позивач не довів того, що право вимоги за вищевказаним Кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», потім від останнього до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому до позивача ТОВ "ФК "ЕЙС". 31.12.2023 Додатковою угодою № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024. Незважаючи на дію Додаткової угоди, згідно матеріалів справи, 30.10.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 301023-01 від 30.10.2023. Знову ж таки, матеріали даної справи не містять реєстрів прав вимоги саме до вказаного договору. Більш того, вказаний договір факторингу був укладений в період дії договору факторингу між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що ставить боржника в формат подвійного, а в майбутньому потрійного зобов`язання за кредитним договором. Також до позову приєднано реєстр прав вимоги №2 від 20.12.2023, в якому не зазначено до якого Договору факторингу та кредитного договору він відноситься, в якому лише зазначено: ОСОБА_1 , номер, дата кредитного договору, заборгованість. Однак, цей витяг не містить підписів керівників «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 301023-01 від 30.10.2023 строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2024. Незважаючи на дію даного договору, згідно матеріалів справи, 17.07.2024 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК « Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17/07/24. Приєднано реєстр прав боржників до договору факторингу №17/07/2024, однак цей витяг не містить підписів керівників. Згідно п. 9.1.2.5 договору кредитної лінії № 292292339 від 17.01.2023, кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника про відступлення права вимоги за Договором протягом десяти робочих днів із дати такого відступлення, в тому числі шляхом відправлення відповідного повідомлення на електронну пошту позичальника. Натомість, відповідача не було повідомлено взагалі про відступлення права вимоги за вказаним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК « Онлайн Фінанс» та в подальшому ТОВ «ФК «ЕЙС». За таких обставин представник відповідача вважає, що позивач не довів того, що право вимоги за договором кредитної лінії перейшло до нього.

07.10.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якій останній просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за Кредитним договором № 292292339 від 17.01.2023 року у розмірі 85683,84 грн. В обґрунтування зазначив, що позивач заперечує проти доводів відповідача, та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Щодо набуття права вимоги зазначив, що 28.11.2018 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та відповідно до п.8.2 строк дії цього Договору закінчується 28.11.2019 року.

28.11.2019 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, строк дії цього Договору закінчується 31.12.2021 року.

31.12.2021 укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022.

31.12.2022 укладено Додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2023.

31.12.2023 укладено Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2024.

Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 221 від 21.03.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 37 394,84 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 . З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 292292339 від 17.01.2023 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 23.03.2023, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 221. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Також відповідач зазначає, що Реєстр прав вимоги № 221 є неналежним через відсутність в ньому інформації про номер кредитного договору та підписи сторін. Однак слід зазначені, що така інформація в Реєстрі прав вимоги наявна, а підпис був створений у вигляді електронного підпису у сервісі Вчасно. Відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023- 01 та відповідно до п.8.2 строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 85683,84 грн. Отже, договір № 30/1023 - 01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 30.10.2023 - 30.12.2024. Тобто підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу до 30.12.2024 р.

Також відповідач зазначає, що Реєстр прав вимоги № 2 є неналежним через відсутність в ньому інформації про номер кредитного договору та підписи сторін. Однак, така інформація в Реєстрі прав вимоги наявна, як і підписи сторін, а саме ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Тож відповідач навмисно вводить суд в оману, вказуючи на відсутність інформації, яка була вказана позивачем. Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Тобто, створення Реєстрів прав вимог до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та № 30/1023-01 від 30.10.2023 відбувається за формою, що визначена у відповідних додатках.

Таким чином, вбачається, що вищезгадані Реєстри можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів.

17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 17/07/24. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024. Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 85 683,84 грн.

Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Акту прийому-передачі реєстру та позивач належним чином довів факт переходу права вимоги. Враховуючи наведене, в ході факторингового ланцюгу право вимоги перейшло до Позивача.

Щодо отримання відповідачем кредитних коштів представник позивача зазначив, що позивач надав беззаперечні докази того, що: - саме відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; - кошти в розмірі - 19100,00 грн. перераховано на карту відповідачу. А саме, до позовної заяви долучено платіжне доручення № c537797f-9249-40cf-b5a8- a86c40c74bd2 та підтвердження від банку - довідку №07_1/2024 щодо проведення операцій. Дана довідка видана відповідно до договору № 1336 від 26.09.2013 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки позивач надав платіжне доручення, яким кредитор ініціював перерахування коштів, а також надав довідку-підтвердження від банку, що доручення виконано, позивач підтвердив факт переходу права вимоги. Згідно з нормами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (ст. 22), ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платіжного документа на виконання. Таким чином, надання платіжного доручення, як розрахункового документа, та підтвердження його виконання банком є достатніми підставами для визнання правомірності переходу права вимоги. Банк підтвердив виконання платіжного доручення, а отже, перерахування коштів було здійснено належним чином. Відсутність юридичних фактів щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача підтверджує правомірність виконання операції. Отже, виходячи з вищевикладеного, факт отримання кредитних коштів відповідачем є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами. Таким чином, факт отримання кредитних коштів є достатнім доказом існування кредитного зобов`язання з боку відповідача. Даний факт підтверджує правомірність вимог позивача щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте в той же час ним не надано: - будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; - будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідач втратив мобільний телефон та банківську карту на яку зараховані кредитні кошти; - виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; - доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Щодо повідомленняборжника провідступлення правагрошової вимоги представник позивача зазначив, що незалежно від того, чи було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги, боржник мав сплатити заборгованість первісному Кредитору. Зазначено положення ст. 629, ч.1 ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України та те, що не є підставою для звільнення боржника від виконання Кредитного договору те, що він не був повідомлений про відступлення права грошової вимоги, а лише означає виконання боржника свого зобов`язання перед Кредитодавцем, з яким укладав договір, що не виконано.

Представником відповідача заперечення на відповідь на відзив не подано.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому у прохальній частині позову просив у разі неявки представника позивача у судове засідання провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання 13.11.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте 13.11.2024 року на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та відповідача. В попередньому судовому засіданні представник позивача просила відмовити повністю в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що 17.01.2023 року відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 292292339 від 17.01.2023 р.

Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».

17.01.2023 між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Договір кредитної лінії № 292292339 в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Пунктом 14.12 Договору передбачено, що цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційнотелекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що Договір кредитної лінії № 292292339 від 17.01.2023 р підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV57X4H, відправлено 17.01.2023 14:26:17, введено 17.01.2023 14:26:41.

Відповідно до умов вказаного Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 19100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п. 2.1 Договору).

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором в сумі 19100,00 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 16.02.2023 р. Другий та решта Траншів з Договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору (пункти 2.2 2.5. Договору).

При цьому, пунктом 1.1.2 Договору передбачено, що Дисконтний період кредитування або Дисконтний період період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові Транші у межах встановленого Кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 1.1.32 Договору передбачено, що Транш операція щодо надання Кредиту Позичальнику в рамках погодженого Кредитного ліміту.

Умовами даного Договору передбачено: - Дисконтний період кредитування, пролонгація (Розділ 3); Порядок укладення Договору та створення електронного підпису сторонами (Розділ 4); Порядок надання кредиту (Розділ 5); Збільшення суми кредиту (Добір), кредитний ліміт (Розділ 6); Порядок погашення кредиту та сплати процентів (Розділ 7); Вартість послуг кредитодавця, ціна договору (Розділ 8); Права та обов`язки сторін (Розділ 9); Врегулювання спорів (Розділ 10); Строк дії договору (Розділ 11); Відповідальність сторін (Розділ 12); Звільнення від відповідальності, Форс Мажор (Розділ 13); Інші умови (Розділ 14).

На момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 16.02.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу позичальником (пункт 7.1 Договору).

Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору (п. 7.2 та п.п. 7.2.1., 7.2.2. Договору.)

Відповідно до п. 7.3 цього Договору проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

- 7.3.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;

- 7.3.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Відповідно до п. 3.3 Договору, для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 57 грн 30 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет.

Пунктами 8.1. -8.4 Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено.

Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі Базова процентна ставка).

Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту може бути змінена в сторону зменшення, в порівнянні з описаним в п. 8.3 та. п. 8.12. Договору, при умові виконання позичальником однієї з описаних в п.8.5.1. та 8.5.2. умов.

Відповідно до п. 8.7 Договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом без продовження Дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах описаних в п. 8.5. Договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість кредиту за період всього Дисконтного періоду визначається відповідно до розміру Базової процентної ставки вказаної в п.8.3. Договору.

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 12.4 12.5 Договору, сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У періоддії вУкраїні карантину,встановленого КабінетомМіністрів Українина всійтериторії Україниз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни коронавірусноїхвороби (COVID-19),та/абовоєнного,надзвичайного станута утридцятиденний строкпісля дняприпинення абоскасування воєнного,надзвичайного станувідповідальність передбаченапунктами 12.3та 12.4цього Договорузастосовується зобмеженнями,передбаченими чиннимзаконодавством України. Позивачем до позову додано Порядок дій споживача в Інформаціно Телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO» в якому детально та покроково розписано дії, які необхідно вжити особі для оформлення кредиту.

Також, при матеріалах справи наявний алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів.

При матеріалах справи наявна заявка на отримання грошових коштів в кредит від 17.01.2023 подана відповідачем та в якій містяться його анкетні та персональні дані, а також, зокрема зазначено, сума кредиту 19100, строк кредиту 30, номер карти 5355-57ХХ-ХХХХ-0297.

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається також, зокрема анкетні дані відповідача, зазначено Договір № 292292339 від 17.01.2023, сума кредиту 19100,00 грн., строк кредитування 30, процентна ставка 2,100 % в день, заявка на кредит подана 17.01.2023 о 14:24, договір відправлений позичальнику 17.01.2023, Акцепт оферти позичальником (підписання договору Одноразовим ідентифікатором): MNV57X4H, ідентифікатор відправлено позичальнику 17.01.2023 14:26:17, номер телефону 0681703482, ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 17.01.2023 14:26:46, перерахування грошових коштів позичальнику 17.01.2023 14:26:57.

З платіжного доручення № c537797f-9249-40cf-b5a8-a86c40c74bd2 від 17.01.2023 вбачається, що ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога», через банк платника АТ КБ "ПРИВАТБАНК", перераховано ОСОБА_1 19100,00 грн. та призначенням платежу зазначено - переказ коштів згідно договору № 292292339 від 17.01.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

З довідки №07_1/2024 АТ КБ ПриватБанк від 06.08.2024 виданої відповідно до договору № 1336від 26.09.2013 між ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога»та АТ КБ ПриватБанк вбачається, що було здійснено за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і1999504645, і21205469823 наступні успішні платежі через платіжний сервіс LiqPay Приватбанк на карти клієнтів, зокрема і відповідача 17.01.2023 в сумі 19100,00 на карту НОМЕР_3 .

В пп. 9.1.1.5. п. 9.1.1. Договору кредитної ліні від 17.01.2023 № 292292339 зазначено, що кредитодавець має право: в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Відповідно до пунктів 11.1 11.2 вищевказаного Договору видно, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

28.11.2018 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та відповідно до п.8.2 строк дії цього Договору закінчується 28.11.2019 року, що підтверджується копією даного договору з додатками до нього, які підписані сторонами та скріплені печатками.

28.11.2019 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020, дана угода підписана сторонами та скріплена печатками.

31.12.2020 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2021 року згідно п. 8.2 цієї угоди. Дана угода разом з додатками надрукована на 10-ти пронумерованих аркушах, кожен з яких містить підписи сторін та останній окрім підписів сторін містить також і печатки.

31.12.2021 між тим самими сторонами укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022, дана угода підписана сторонами та скріплена печатками.

31.12.2022 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс укладено Додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2023, дана угода підписана сторонами та скріплена печатками.

В подальшому 31.12.2023 укладено Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2024, дана угода підписана сторонами та скріплена печатками.

З Витягу з реєстру прав вимоги № 221 від 21.03.2023 на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 вбачається, що ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача згідно кредитного договору № 292292339 від 17.01.2023 на загальну суму 37394,84 грн. з яких: 18842,30 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 18552,54 заборгованість по відсотках, даний Реєстр прав вимоги сторони (ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та ТОВ Таліон Плюс) підписали електронними підписами та скріпили електронними печатками.

З довідки виданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 292292339/ФК від 16.07.2024 за підписом директора С. Сінченка вбачається, що Товариство підтверджує, що 21.03.2023 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 292292339 від 17.01.2023 укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ Таліон Плюс згідно укладеного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023- 01 та відповідно до п.8.2 строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2024 року. Даний Догові факторингу, як і додатки до нього підписано сторонами та скріплено печатками.

З Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 на виконання Договору факторингу № № 30/1023- 01 від 30.10.2023 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача згідно кредитного договору № 292292339 від 17.01.2023 на загальну суму 85683,84 грн. з яких: 18842,30 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 66841,54 заборгованість по відсотках, даний Реєстр прав вимоги сторони (ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») підписали та скріпили печатками.

17.07.2024ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс»та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 17/07/24, який підписано сторонами та скріплено печатками як і додатки до нього.

З Витягу з реєстру боржників від 17.07.2024 до Договору факторингу № 17/07/2024 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» отримало право вимоги до відповідача згідно кредитного договору № 292292339 від 17.01.2023 на загальну суму 85683,84 грн. з яких: 18842,30 грн. прострочене тіло та 66841,54 прострочені відсотки, даний Реєстр сторони (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС») підписали та скріпили печатками.

Також на підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/24 від 17.07.2024, який також підписаний сторонами та скріплений печатками.

З розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за вищевказаним кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість станом на 21.03.2023 року у розмірі 18842,30 грн. - за тілом та 18552,54 грн. за відсотками. Також вбачається, що відповідачем сплачено 257,70 грн. - за тілом та 57,30 грн. - за процентами.

З розрахункузаборгованості виданогоТОВ ТаліонПлюс за вищевказаним кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за період з 21.03.2023 до 20.12.2023 в розмірі 85683,84 грн. з яких: 18842,30 грн. - за тілом, 66841,54 грн. - за процентами.

Отже, з вищевказаних розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач належним чином не виконав умови Договору та має заборгованість.

Відповідно до умов Договору зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення Договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Отже, сума заборгованості відповідача з врахуванням сплаченої суми становить 18842,30 грн., при цьому 2,98 % в день від суми залишку кредиту становить 561,50 грн. (18842,30*2,98%), які відповідачу і нараховуються.

З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 292292339 по ОСОБА_1 виданої ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» вбачається, що сума заборгованості відповідача становить 85683,84 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача, які спростовуються вищезазначеним у сукупності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до ч.ч.1 - 2 ст. 10561 ЦК України,процентна ставказа кредитомможе бутифіксованою абозмінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 611ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зваживши у сукупності подані ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті в строк, визначений договором, що свідчить про порушення його прав.

Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовної вимоги про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 292292339 від 17.01.2023 в розмірі 85683,84 гривні, у зв`язку з чим, позов слід задовольнити повністю.

У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

На обґрунтування витрат в позові зазначено положення ст.ст. 133, 134, 137, 141, а також позицію Верховного суду, а також зазначено, що витрати на професійну правничу складаються: - усна консультація: 1 год. 500,00 грн; - вивчення матеріалів справи: 1 год.- 500,00 грн.; - складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн.; Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору № 26\07\24-01 від 26.07.2024, Додаткової угоди до нього № 1 від 26.07.2024, Акту прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 26\07\24-01 від 26.07.2024.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3ст. 141ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

До позовної заяви представник позивача на обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав:

- Договір про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024 укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»;

- Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024 укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в якому за порядковим номером 52 зазначено відповідача;

- Акт прийому передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26.07.2024) в якому зазначено, що послуги надано на загальну суму 6000,00 грн., які складаються з: - усна консультація: 1 год. 500,00 грн; - вивчення матеріалів справи: 1 год.- 500,00 грн.; - складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн.

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.;

- довіреність від 30.10.2023 якою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уповноважив адвоката Тараненка А.І. бути їх представником.

Вказані доказипідтверджують фактпонесення позивачемвитрат напрофесійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 6000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертійстатті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 4000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд».

При цьому, слід зазначити, що в ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даній ситуації становить 3028,00 грн.

Проте, нормами ч.3 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, в зв`язку з подачею позивачем позову через систему «Електронний суд» ними сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 2422,40 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 292292339 від 17.01.2023 року в розмірі 85683,84 гривень (вісімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 84 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.(чотиритисяч гривень 00 коп.).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956), місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко