Рішення

від 19.11.2024 по справі 541/2941/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2941/24

Номер провадження 2/541/1096/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 листопада 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Ідея Банк», ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА ЖИТТЯ», -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Ідея Банк», ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА ЖИТТЯ», мотивуючи свої вимоги тим, що 11.02.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z52.23254.004905071. Відповідно до умов Договору кредиту Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 18848,00 грн, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Банк на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 18848,00 грн строком на 11.02.2022 року, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами (відповідно до п. 5 додатку №1 до Договору кредиту) згідно з умовами цього Договору. У зв`язку з не поверненням отриманих коштів за Договором кредиту, ОСОБА_1 за Договором № Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 року станом на 19.12.2023 (дата відступлення) заборгованість становить 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом 12565,92 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 3,98 грн, заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 28264,68 грн. 19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору. 22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за Кредитним договором. Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором. На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11776112,00 грн та відповідно було здійснено передачі реєстру боржників. За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за Договором № Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 року, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Позивач просить стягнути з відповідача на користь банку суму заборгованості в розмірі 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12565,92 грн, заборгованості за відсотками 3,98 грн, заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту 28264,68 грн, судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.08.2024 року відкрито провадження по справі за вищевказаним позовом та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання.

10.10.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач стверджує, що не погоджується із позовними вимогами та викладеними обгрунтуваннями позову в повному обсязі. Зазначає, що детальний розрахунок, виготовлений позивачем чи представником позивача, в матеріалах справи відсутній, всупереч положенням ч. 2 ст. 83 ЦПК України, відповідно до якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а розрахунок заборгованості, виготовлений не представником позивача, і тому відповідачем як належний та допустимий доказ не визнається. Вважає нікчемними пункт 1.4. та пункт 6. кредитного договору №Z52.23254.004905071 від 11.02.2019, зважаючи на положення Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21. Зазначає, що останній платіж на користь банку здійснений відповідачем 03.03.2020 року, позов поданий 13.08.2024 року, а тому відповідач вважає за необхідне прохати суд про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення з нього заборгованості у розмірі 40834,58 грн. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі; застосувати позовну давність до вимог про стягнення з нього заборгованості у розмірі 40834,58 грн; відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з нього коштів на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Крім того, відповідачем подано до суду заяву про застосування позовної давності, в якій він просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення з нього заборгованості у розмірі 40834,58 грн (а.с. 88-103, 106-107).

23.10.2024року представникпозивача подавдо судуписьмові пояснення,в якихзазначив,що строкпозовної давностів даномувипадку слідвираховувати щодокожного окремогоплатежу відповіднодо «Графікущомісячних платежів».Строк позовноїдавності щодопершого платежу(11.03.2019року)припадає на11.03.2023року,а відповіднодо п.12та 19прикінцевих таперехідних положеньЦК України,строк позовноїдавності продовжуєтьсяна періоддії карантинута наперіод діївоєнного стануперебіг такогостроку зупиняється,а томустрок позовноїдавності поданій справіне єпропущеним.Позивач проситьсуд врахувати,що наданийсуду розрахунокзаборгованості булоскладено акціонернимтовариством «ІдеяБанк» надату 19.12.2023року,саме намомент відступленняправа вимогиза кредитнимдоговором №Z52.23254.004905071від 11.02.2019року.Розрахунок заборгованостіза основнимборгом,за нарахованимита несплаченимивідсотками танарахованими танесплаченими комісіямибув здійсненийсаме АТ«Ідея Банк»станом на19.12.2023року,а правовимоги закредитним договоромZ52.23254.004905071від 11.02.2019року перейшлоТОВ «ФК«Профіт Капіта»за вжесформованим розрахункомзаборгованості.Зважаючи наті обставини,що ТОВ«ФК «ПрофітКапітал» нездійснювало видачукредитних коштів,так іне здійснювалонарахування заборгованостіза кредитнимдоговором,як відповіднодо вищезазначеного Договоруфакторингу доостаннього перейшлотільки правовимоги зауже сформованимборгом покредитному договору,ТОВ «ФК«Профіт Капітал»не мавможливості сформуватирозрахунок заборгованостіза Договоромпро видачукредитних коштів.Надані банком виписки за картковим рахунком позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість за кредитом, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача. Просить задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та відмовити відповідачу в застосуванні позовної давності (а.с. 143-152)

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву в які просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розгляд справи провести без участі позивача та його представника (а.с. 153).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належно повідомлений.

Представник відповідач, адвокат Пугач С.В. в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належно повідомлений, причини неявки не повідомив.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи належно повідомлені, причини неявки не повідомили.

Неявка учасників справи не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин суд вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і розглядає справу у їх відсутність.

За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 11.02.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z52.23254.004905071. Відповідно до умов Договору кредиту Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 18848,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору (а.с. 5-16).

Згідно п.п. 1.3 Кредитного Договору за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до п.п. 1.4 Кредитного Договору за обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до Графіку платежів.

Банк на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 18848,00 грн строком на 36 місяців до 11.02.2022 року, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами (відповідно до п. 5 додатку №1 до Договору кредиту) згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 з 11.02.2019 по 19.12.2023, вбачається здійснення операцій за рахунком відповідача з 05.07.2019 по 11.03.2020 з погашення кредитної заборгованості (а.с. 17-21).

Станом на 19.12.2023 року (дата відступлення) заборгованість ОСОБА_1 за Договором № Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 року становить 40834,58 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом 12565,92 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 3,98 грн, заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 28264,68 грн (а.с. 22).

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу (а.с. 31-37, 38-40, 41 ,42).

Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за Кредитним договором (а.с. 43-47, 48-50).

Відповідно до п. 2.1 за цим договором ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених цим договором. Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг», та визначені в друкованому реєстрі боржників.

На виконання вимоги даного договору, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» 11776112,00 грн (а.с. 51).

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за кредитним договором № Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 року, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ПАТ «Ідея Банк» виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за Кредитним договором.

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором кредитним договором № Z52.23254.004905071 від 11.02.2019 року сума заборгованості становить 12569 грн 90 коп, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12 565,92 грн, заборгованості за відсотками 3,98 грн

Що стосується вимоги щодо стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту 28264,68 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

З урахуванням вимог ст.ст. 549-552, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, належить зробити висновок, що наслідками укладення договору позики є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

З урахуванням встановленого, суд прийшов до висновку, що оскільки банком у кредитному договорі була встановлена плата за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення з нього заборгованості у розмірі 40834,58 грн, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповнення внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів Україні метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на територіях України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

В подальшому такий строк дії карантину на території України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України було неодноразово продовжено, та діяв до 01.07.2023 року.

Також, 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», було введено воєнних стан по всій території України, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

24.02.2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022.

В подальшому такий строк дії воєнного стану в Україні відповідно до Указів Президента України та Верховною Радою України (шляхом прийняття відповідних Законів України) було неодноразово продовжено, та діє по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2020 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 року по справі № 679/1136/21.

Отже, строк позовної давності в даній справі слід вираховувати щодо кожного окремого платежу відповідно до «Графіку щомісячних платежів». Строк позовної давності щодо першого платежу (11.03.2019 року) припадає на 11.03.2023 року, а відповідно до п. 12 та 19 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк позовної давності продовжується на період дії карантину та на період дії воєнного стану перебіг такого строку зупиняється, а тому строк позовної давності по даній справі не є пропущеним і суд не може застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40834,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн (а.с. 4), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3028 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 гривень, долучивши копію договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021р, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий діалог», додаткову угоду № 11 до Договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021, Акт № 19 прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021, Акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 12.06.2024 року, платіжної інструкції в національній валюті від 13.06.2024 № 760 на суму 182 000,00 грн, відповідно до яких встановлено, що Адвокатське об`єднання «Правовий діалог» отримало від ТОВ Фінансова Компанія «Профіт Капітал» винагороду у розмірі 7 000 грн за надану правову допомогу (а.с. 52-55, 56, 57, 58, 59).

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшити розміру витрат на правничу допомогу не заявлялося, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.207,512-516,526,530,610,611,626,628,629,634,638,1048,1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитнимдоговором,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет споруАкціонерне товариство«Ідея Банк»,ПРАТ «СТРАХОВАКОМПАНІЯ «УНІКАЖИТТЯ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) суму заборгованості в розмірі 12569 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн 90 коп, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 12 565,92 грн, заборгованості за відсотками 3,98 грн; судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 25 листопада 2024 року.

Суддя: О. А. Морозовська