Рішення

від 26.11.2024 по справі 638/17222/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/17222/24

Провадження № 2/638/6100/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Дрозденко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дергачівського районного суду Харківської області про стягнення моральної шкоди,-

У С Т А Н О В И В :

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000000,00 грн, завдану порушенням суддею Дергачівського районного суду Харківської області І.О. Нечипоренко порядку розгляду його заяви, поданої на підставі положень ст. 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», із застосуванням недозволеного засобу у вигляді вилучення з матеріалів судової справи документів, які були необхідні для розгляду його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції і виправлення дати подання ним заяви з 12.07.2023 на червень 2024 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.07.2023 на підставі ст. 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон) він звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про відшкодування йому завданої моральної шкоди тривалим перебуванням під слідством, визначивши суму завданої шкоди на мінімальному рівні, установленому законом, яка мала бути розглянута протягом місяця. Указує, що ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 17.07.2023 по справі № 619/3341/23 його заява була залишена без руху, а ухвалою від 08.08.2023 повернута заявникові. Постановою Харківського апеляційного суду від 20.10.2023 ухвала про повернення заяви визнана незаконною та визначено, що розгляд заяви має здійснюватися на підставі ст. 12 Закону не у формі позовного провадження. У подальшому ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. від 27.06.2024 його позовна заява повторно залишена без руху та, незважаючи на надання ним пояснень, що така підстава виправлення недоліків його заяви вже була розглянута апеляційним судом і визнана незаконною, ухвалою від 08.07.2024 повернута заявникові. Указана ухвала від 08.07.2024 була оскаржена позивачем в апеляційному порядку, зокрема з підстав, визначених ч. 6 ст. 185 ЦПК України, натомість постановою Харківського апеляційного суду від 16.08.2024 оскаржена ухвала суду першої інстанції залишена в силі. Вважає, що суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., оформлюючи матеріали справи № 619/3341/23, які потім були передані на розгляд Харківського апеляційного суду, приховала частину матеріалів розгляду справи, який відбувався з 12.07.2023 по 24.06.2024, змінила дату подання ним заяви з 12.07.2023 на червень 2024 року. Посилається на завдання йому такими діями судді Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. душевних страждань.

Відповідач направив до суду лист, в якому проти позовної заяви заперечив та просив розглядати справу за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 17.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 14.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 год. 04.11.2024, у подальшому розгляд справи відкладено на 26.11.2024 о 14:00 год.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, у поданій до суду заяві просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, установив наступне.

12.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (далі заява).

Ухвалою судді Жорняка О.М. Дергачівського районного суду Харківської області від 17.07.2023 названа заява була залишена без руху та встановлено заявникові строк для усунення недоліків, а саме подання позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України за формою та змістом, а саме: не залучено до матеріалів справи відповідачів - органи національної поліції, прокуратури, Державного казначейства, суду та не надано копії позовної заяви з матеріалами для відповідачів.

Ухвалою судді Жорняка О.М. Дергачівського районного суду Харківської області від 08.08.2023 у справі № 619/3341/23 названу заяву повернуто заявникові ( ОСОБА_1 ) у зв`язку з неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі від 17.07.2023.

Не погодившись із названою ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку, і постановою Харківського апеляційного суду у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. від 20.10.2023 задоволено його апеляційну скаргу, скасовано ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08.08.2023 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скасовуючи названу ухвалу та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, апеляційний суд вважав, що судом першої інстанції безпідставно повернуто заяву заявнику через не усунення недоліків заяви, оскільки обставини, вказані в ухвалі суду від 17 липня 2023 року, не можуть бути перешкодою в доступі до правосуддя, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ухвали суду від 12.02.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жорняка О.М. задоволено, справу передано до системи автоматизованого розподілу для визначення складу суду.

13.02.2024 за протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 619/3341/23 передано судді Болибоку Є.А.

Відповідно до ухвали суду від 14.02.2024 справу за заявою ОСОБА_1 передано на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04.06.2024 ухвала Дергачівського районного суду Харківської області від 14.02.2024 скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

24 червня 2024 року суддею Болибоком Є.А. задоволено самовідвід у справі № 619/3341/23 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 зазначена справа розподілена судді Нечипоренко І.М.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 27 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та заявнику запропоновано виправити недоліки, які указані в ухвалі суду, оскільки ОСОБА_1 має звернутися до суду в порядку позовного провадження з дотриманням вимог, передбачених положеннями статей 175, 177 ЦПК України.

04 липня 2024 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій повідомлено, що він відмовляється виконувати зазначену ухвалу і йому з цього приводу не потрібен строк у десять днів.

Ухвалою судді Нечипоренко І.М. Дергачівського районного суду Харківської області від 08.07.2024 заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про відшкодування моральної шкоди за незаконне перебування під слідством визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погодившись із названою ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного суду у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. від 16.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08.07.2024 залишено без змін. За висновком суду апеляційної інстанції, оскільки заява ОСОБА_1 містить не всі складові елементи відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, тому судом першої інстанції обґрунтовано постановлено ухвалу про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 27 червня 2024 року. Доводи апеляційної скарги про те, що Закон № 266/94-ВР дозволяє звернутися до суду саме із заявою про відшкодування моральної шкоди без зазначення відповідача, а не лише з позовною заявою, є безпідставними, оскільки заявник у змагальному процесів межах саме позовного провадження має довести факт спричинення йому моральної шкоди з урахуванням фактичних обставин щодо наявності моральної шкоди в межах, встановлених саме цивільним законодавством, з дослідженням доказів. При цьому слід зауважити, що незазначення відповідача за поданими вимогами позбавляє в подальшому суд у випадку встановлення його неналежності здійснити процесуальні дії щодо його заміни на належного відповідача, оскільки таких правомочностей, як притягнення відповідача до участі у справі за власною ініціативою, у суду не передбачено процесуальним законом, що порушує принцип незалежності та безсторонності суду у поєднанні з принципом диспозитивності. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Урахувавши наведене, колегія суддів Харківського апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 08.07.2024 постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Постанова Харківського апеляційного суду від 16.08.2024 набрала законної сили з дня її прийняття.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Як визначено статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

«Аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.»

Такий висновок щодо застосування указаних норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року по справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).

Також за висновком, викладеним у п. 29-32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року по справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18):

«29. Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади, передбачені статтями 1173, 1174 ЦК України.

30. Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

31. Відповідно до статті 1174 цього ж Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

32. Застосовуючи стаття 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.»

Суд ураховує в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України указані висновки Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як установлено судом, ухвала судді Дергачівськогорайонного судуХарківської областіІ.О.Нечипоренко від 08.07.2024 у справі № 619/3341/23 залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16.08.2024, як така, що постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Тож доводи позивача щодо порушення суддею Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_2 порядку розгляду його заяви, поданої на підставі положень ст. 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не знайшли підтвердження при розгляді справи.

Водночас позивачем не доведені стверджувані ним обставини щодо вилучення суддею Дергачівського районного суду Харківської області І.О. Нечипоренко з матеріалів судової справи документів, які були необхідні для розгляду його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, і виправлення дати подання ним заяви з 12.07.2023 на червень 2024 року.

Ураховуючи, що судом не встановлено протиправності поведінки особи, яка на переконання позивача завдала йому моральної шкоди, чи невідповідності прийнятого нею рішення, дій чи бездіяльності вимогам закону чи іншого нормативного акта, в позові слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат, які б могли бути покладені на позивача, відповідачем не заявлено.

На підставівикладеного такеруючись ст. 12,13,141,259,263-265,268ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дергачівського районного суду Харківської області про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26.11.2024.

Суддя М.Є. Шамраєв