Ухвала

від 18.11.2024 по справі 645/2735/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2735/24

Провадження № 2/643/3587/24

УХВАЛА

18.11.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,

представника позивача-2: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом 1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

до ОСОБА_5

про компенсацію частки вартості спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі позивач-1), ОСОБА_4 (далі позивач-2) звернулися до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_5 (далі відповідач), відповідно до змісту якого просять суд:

- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 належну на праві спадщини частину у вигляді грошової компенсації, яка складає 335 117, 00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 належну на праві спадщини частину у вигляді грошової компенсації, яка складає 335 117, 00 грн.

Ухвалою від 19.07.2024 року Московський районний суд м. Харкова позовну заяву залишив без руху, встановив позивачам спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_3 підписувати позовну заяву від імені ОСОБА_4

02.08.2024 року адвокатом Камінською М.І. подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 19.07.2024 року, щодо усунення недоліків позовної заяви адвокат Камінська М.І. надає належним чином завірену копію ордеру № 1232717 на надання правової допомоги ОСОБА_4 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності від 09.10.2018 року № 16.

Ухвалою від 09.08.2024 року Московський районний суд м. Харкова продовжив позивачу- ОСОБА_4 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_3 підписувати позовну заяву від імені ОСОБА_4

21.08.2024 року адвокатом Камінською М.І. подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 23.08.2024 року Московський районний суд м. Харкова прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі № 643/2735/24 , вирішив здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження, підготовче засідання призначив на 03.10.2024 року.

03.10.2024 року розгляд справи відкладено на 18.11.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у нарадчій кімнаті.

08.10.2024 року представником відповідача подано до суду зустрічну позовну заяву, відповідно до змісту якої відповідач просить суд:

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_6 ;

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме на 1/3 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138500:08:029:0006, що належала померлому ОСОБА_6 ;

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме на 1/3 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 6310138500:08:029:0009, що належала померлому ОСОБА_6 ;

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме на 1/3 частину автомобіля марки MERSEDES-BENZ SPRSNTER 308 CDI, 2006 року випуску, державний знак НОМЕР_1 , що належав померлому ОСОБА_6 ;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості належної їй частини в спадковому майні померлого ОСОБА_6 в розмірі 41 350 грн (сорок одну тисячу триста п?ятдесят тисяч), що складає 1/6 частину автомобіля марки MERSEDES-BENZ SPRSNTER 308 CDI, 2006 року випуску, державний знак НОМЕР_1 ;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості належної їй частини в спадковому майні померлого ОСОБА_6 в розмірі 41 350 грн. (сорок одну тисячу триста п?ятдесят тисяч), що складає 1/6 частину автомобіля марки MERSEDES-BENZ SPRSNTER 308 CDI, 2006 року випуску, державний знак НОМЕР_2 ;

- визнати за ОСОБА_5 10 в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме на 1/3 частину автомобіля марки MERSEDES-BENZ GLE250, 2016 року випуску, державний знак НОМЕР_3 , що належав померлому ОСОБА_6 ;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості належної їй частини в спадковому майні померлого ОСОБА_6 в розмірі 172 224 грн (сто сімдесят дві тисячі двісті двадцять чотири), що складає 1/6 частину автомобіля марки MERSEDES-BENZ GLE250, 2016 року випуску, державний знак НОМЕР_3 , що належав померлому ОСОБА_6 ;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості належної їй частини в спадковому майні померлого ОСОБА_6 в розмірі 172 224 грн. (сто сімдесят дві тисячі двісті двадцять чотири), що складає 1/6 частину автомобіля марки MERSEDES-BENZ GLE250, 2016 року випуску, державний знак НОМЕР_3 , що належав померлому ОСОБА_6 ;

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме на 1/3 частину належної померлому ОСОБА_6 частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕТТО, ЛТД», ідентифікаційний код 14099261.

10.10.2024 року представником позивача-1 подано уточнену позовну заяву.

У підготовчому засіданні 18.11.2024 року представник відповідача просила суд прийняти зустрічний позов до розгляду.

У підготовчому засіданні 18.11.2024 року представник позивача-2 заперечувала проти прийняття зустрічного позову до розгляду, оскільки він не пов`язаний з первісним позовом.

У підготовче засідання 18.11.2024 року представник позивача-1 не з`явився, подав до суду заяву про проведення підготовчого засідання, призначеного на 18.11.2024 року, без його участі.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття зустрічного позову до розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст.193ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключати задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19), у постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20, від 02 червня 2022 року у справі № 922/4409/21).

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Зазначене тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21, провадження № 61-10754 св 22.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 143/346/22, провадження № 61-10815св22.

У даному випадку, предметом первісного позову є стягнення з відповідача на користь позивачів компенсації на належну їм частку у спадщині автомобіля «Mercedes-Benz GLC 220 D», реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Натомість предметом зустрічного позову є визнання права власності на інше спадкове майно, щодо якого приватний нотаріус відмовив відповідачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відповідачем не надано документів, що підтверджують факт наявності спадкового майна.

При цьому, рухоме та нерухоме майно, а також частка у статутному капіталі ТОВ «РЕТТО, ЛТД», на яке відповідач у зустрічному позові просить суд визнати право власності, не є предметом первісного позову.

Таким чином судом встановлено, що в первісному та зустрічному позовах різняться зміст вимог та обставини, які підлягають доказуванню, правові підстави і предмет позовів є різними, регулюються різними нормами матеріального права та мають різний предмет доказування.

Отже, позовні вимоги первісного та зустрічного позову не взаємопов`язані між собою, оскільки вони ґрунтуються на різних підставах, мають різний предмет та обсяг доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, і зустрічний позов не має на меті захисту від первісного позову або спростування його частково чи повністю. Задоволення зустрічного позову не виключає задоволення первісного позову, вимоги за позовами не можуть зараховуватися, оскільки є різнорідними.

До того ж судом враховано, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Оскільки у зустрічній позовній заяві заявлені вимоги про визнання права власності в т.ч. на нерухоме майно, яке розташовано поза межами Салтівського району м. Харкова, прийняття судом зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом призведе до необхідності передачі справи на розгляд іншого суду за правилами виключної підсудності, і, як наслідок, до затягування розгляду справи.

Таким чином, об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позовні вимоги первісного та зустрічного позову не взаємопов`язані між собою, вони ґрунтуються на різних підставах, мають різний предмет та обсяг доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, а задоволення зустрічного позову не може повністю або частково виключити задоволення первісного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.

Відповідно до п. 15 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції»від 12.06.2009року №2 об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, враховуючи те, що спільний розгляд зустрічного та первісного позовів не є доцільним з наведених вище підстав, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернення її заявнику.

Керуючись ст. ст. 193, 194, 198, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та повернути її заявнику.

2.Роз`яснити ОСОБА_7 право на звернення до суду з даним позовом на загальних підставах.

3.Підготовче засідання відкласти на 24.12.2024року о09:30год. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, каб. 48).

4.Явку сторін у підготовче засідання визнати обов`язковою.

5.Відповідно до статті 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2024 року.

Суддя Н.В. Новіченко