Ухвала

від 25.11.2024 по справі 335/12776/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12776/24 2-о/335/438/2024

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин її як матері з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що встановлення факту заявнику необхідно для отримання соціальних пільг, допомоги рідним загиблих військовослужбовців.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ст.294 ЦПК України.

При залишенні заяви без руху, суддя керується положеннямич. 9 ст. 10, ст. ст.175,177 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, так як главами 1та2розділуIV ЦПК Українипрямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогамЦПК.

Суд, ознайомившись з матеріалами заяви, дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктами 2, 4, 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої метині.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; суттю спору є - суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний.Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Із матеріалів справи встановлено, що встановлення факту родинних відносин із померлим ОСОБА_2 , потрібне заявнику та має значення для належного оформлення соціальних допомог, отримання спадщини та виплат рідним загиблого військовослужбовця.

Разом з тим, в матеріалах справи немає відомостей чи зверталася заявник з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , чи є інші спадкоємці.

Також матеріали справи не містять відомостей, що заявнику було відмовлено щодо отримання соціальних виплат та допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.

Відповідно до п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» справи проспадкування розглядаютьсясудами заправилами позовного провадження,якщо особазвертається досуду звимогою провстановлення фактів,що маютьюридичне значення,які можутьвплинути наспадкові правай обов`язкиінших осібта (або)за наявностіінших спадкоємціві споруміж ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання. Спір про право є особливим видом правовідносин, який виникає внаслідок відсутності згоди між сторонами регулятивних або охоронних правовідносин щодо взаємних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що сповіщення № 166 про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , командиром військової частини НОМЕР_1 , 04.07.2024 було направлено гр. ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, в заяві остання не зазначена як заінтересована особа та про неї відсутні будь-які відомості як і не зазначено ким вона доводилася загиблому ОСОБА_2 .

За таких обставин, заявнику необхідно надати відомості про відсутність спору щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Додатково суд звертає увагу на те, що в усьому тексті заяви міститься помилка в написанні прізвища як загиблого ОСОБА_2 , так і дошлюбного прізвища заявника.

Так, згідно долученої копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Дніпрорудненським МВМ Василівського РВ УМСВ України в Запорізькій області від 21.11.2006 прізвище загиблого зазначено як « ОСОБА_4 », як і в документах щодо проходження ним військової служби.

Таким чином, такі недоліки підлягають виправленню.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення. Недоліки підлягають усуненню шляхом складання нового тексту заяви, поданням її до суду з копіями заяви та додатків, засвідчених належним чином, у відповідності до кількості учасників процесу.

Керуючись ст.ст.175,185, 260-262, 294 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.О. Романько