Ухвала

від 26.11.2024 по справі 480/10110/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2024 року Справа № 480/10110/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 складової грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу до 100 відсотків за час виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду передбаченого абзацом 3 пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 3 квітня 2019 року, починаючи з 20 листопада 2020 року по 30 червня 2024 року;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу до 100 відсотків за час виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду передбаченого абзацом 3 пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 3 квітня 2019 року, починаючи з 20 листопада 2020 року по 30 червня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви. оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В аспекті спірних правовідносин поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця охоплюється застосованим в частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України визначенням "законодавство про оплату праці" та, відповідно, звернення до суду з заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.

Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі по тексту - Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022), що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.

Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1). Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).

Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, отже, його норми не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 1ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину 1статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Оскільки по 18.07.2022 включно діяла редакція ст. 233 Кодексу законів про працю України, згідно з якою строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення (заробітної плати) та його складових частин на момент не застосовувалися, то в даному випадку строк позовної давності не застосовується до позовних вимог, що стосуються грошового забезпечення з 20.11.2020 по 18.07.2022 включно, до інших позовних вимог строк позовної давності застосовується.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як слідує із матеріалів позовної заяви, предметом спору є, зокрема, виплата позивачу у період з 19.07.2022 року по 30.06.2024 грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж це передбачено, як стверджує позивач, законом. А тому, зважаючи на викладене, про порушення свого права позивач мав би дізнатися починаючи з липня 2022 року та надалі - щомісячно, по факту отримання грошового забезпечення за кожен місяць несення служби.

При цьому позивач з позовними вимогами в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 складової грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу до 100 відсотків за час виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду передбаченого абзацом 3 пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 3 квітня 2019 року, починаючи з 19 липня 2022 року по 30 червня 2024 року; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу до 100 відсотків за час виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду передбаченого абзацом 3 пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 3 квітня 2019 року, починаючи з з 19 липня 2022 року по 30 червня 2024 року, звернувся до суду через систему "Електронний суд" лише 21.11.2024 року (документ сформований у системі "Електронний суд" 20.11.2024 року), тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 складової грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу до 100 відсотків за час виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду передбаченого абзацом 3 пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 3 квітня 2019 року, починаючи з 19 липня 2022 року по 30 червня 2024 року; зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме підвищення посадового окладу до 100 відсотків за час виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду передбаченого абзацом 3 пункту 1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 3 квітня 2019 року, починаючи з з 19 липня 2022 року по 30 червня 2024 року, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу/представнику позивача десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Павлічек