Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
25 листопада 2024 року №520/19661/24
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000 грн. 00 коп., з 26.08.2022 року по 22 квітня 2024 року;
2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 грн. 00 коп. на місяць, з 26.08.2022 року по 22 квітня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач не нарахував та не виплатив йому за період з 26.08.2022 року по 22.04.2024 року додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі 30000,00 гривень. Вважаючи таку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) протиправною та такою, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, мотивуючи тим, що позивачу за спірний період була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн. пропорційно дням участі у відповідних діях та заходах, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Також посилався на порушення строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та від 06.11.2024 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) детальний розрахунок разом з відповідними письмовими поясненнями щодо нарахування позивачу додаткової винагороди за березень 2023 у розмірі 28064,52 грн., за квітень 2023 у розмірі 18000,00 грн., за вересень 2023 у розмірі 18000,00 грн., за жовтень 2023 - січень 2024 у розмірі 0,00 грн., за лютий 2024 у розмірі 16810,91 грн., за березень 2024 у розмірі 1935,48 грн., із наданням відповідних доказів стосовно підстав таких нарахувань у меншому розмірі ніж 30000,00 грн.
На виконання вимог вказаних ухвал суду відповідачем надано до суду довідку про виплати додаткових винагород ОСОБА_1 , видану військовою частиною НОМЕР_1 від 31.10.2024 № 115, та витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям» та додатками до зазначених наказів, за спірні періоди.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач у позовній заяві, що також не заперечується відповідачем по справі, ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді водія гаражу у Військовій частині НОМЕР_1 відповідно до наказу №314 від 26.08.2022, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2024 року №135 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини з 22.04.2024.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.06.2023.
Відповідно до довідки про нараховану додаткову винагороду від 22.05.2024 №178/161, довідки про доходи від 31.10.2024 №115 та витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям» з додатками, позивачу у період з 26.08.2022 по 22.04.2024 нараховано та виплачено наступні суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168:
- у вересні 2022 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 06.10.2022);
- у жовтні 2022 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 22.11.2022);
- у листопаді 2022 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 20.12.2022);
- у грудні 2022 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 20.01.2023);
- у січні 2023 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 02.02.2023);
- у лютому 2023 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 25.03.2023);
- у період з 01.03.2023 по 24.03.2023 та з 27.03.2023 по 29.03.2023, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2023 року №53 з Додатком 1, позивачу за 29 днів нараховано 28064,52 грн. (за відрахуванням військового збору - 420,97 грн.) (бойове розпорядження №547/1/ОКП/дск від 01.03.2023) (дата перерахувань - 20.04.2023);
- у період з 13.04.2023 по 30.04.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 року №66 з Додатком 1, позивачу за 18 днів нараховано 18000,00 грн. (за відрахуванням військового збору - 270,00 грн.) (бойове розпорядження №852/1/ОКП/дск від 01.04.2023) (дата перерахувань - 17.05.2023);
- у травні 2023 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 16.06.2023);
- у червні 2023 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 20.07.2023);
- у липні 2023 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 19.08.2023);
- у серпні 2023 - 30000,00 грн. (дата перерахувань - 29.09.2023);
- у період з 01.09.2023 по 06.09.2023, з 07.09.2023 по 08.09.2023 та з 19.09.2023 по 28.09.2023, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2023 року №176 з Додатком 1, позивачу за 18 днів нараховано 18000,00 грн. (за відрахуванням військового збору - 270,00 грн.) (бойові розпорядження №2538/1/ОКП/дск від 01.09.2023, №2324/ОКП/дск від 14.08.2023) (дата перерахувань - 26.10.2023);
- у жовтні 2023 - 0,00 грн.;
- у період з 16.11.2023 по 21.11.2023 та з 26.11.2023 по 26.11.2023, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 року №43 з Додатком 3, позивачу за 7 днів нараховано 7000,00 грн. (за відрахуванням військового збору - 105,00 грн.) (бойові розпорядження №3145/1/ОКП/дск від 01.11.2023, №3348/ОКП/дск від 14.11.2023, №3484/ОКП/дск від 25.11.2023) (дата перерахувань - 22.03.2024);
- у період з 08.12.2023 по 08.12.2023, з 11.12.2023 по 11.12.2023, з 26.12.2023 по 26.12.2023 та з 30.12.2023 по 30.12.2023, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 року №43 з Додатком 4, позивачу за 4 дні нараховано 3870,97 грн. (за відрахуванням військового збору - 58,06 грн.) (бойові розпорядження №3542/1/ОКП/дск від 01.12.2023, №3631/ОКП/дск від 07.12.2023, №3661/ОКП/дск від 10.12.2023, №3848/ОКП/дск від 25.12.2023, №3906/ОКП/дск від 30.12.2023) (дата перерахувань - 22.03.2024);
- у період з 02.01.2024 по 02.01.2024, з 15.01.2024 по 15.01.2024, з 22.01.2024 по 22.01.2024 та з 28.01.2024 по 28.01.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 року №43 з Додатком 5, позивачу за 4 дні нараховано 3870,97 грн. (за відрахуванням військового збору - 58,06 грн.) (бойові розпорядження №1/ОКП/дск від 01.01.2024, №7/ОКП/дск від 01.01.2024, №134/ОКП/дск від 14.01.2024, №210/ОКП/дск від 21.01.2024, №263/ОКП/дск від 27.01.2024) (дата перерахувань - 22.03.2024);
- у період з 15.02.2024 по 15.02.2024 та з 28.02.2024 по 28.02.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2023 року №53 з Додатком 6, позивачу за 2 дні нараховано 2068,97 грн. (за відрахуванням військового збору - 31,03 грн.) (бойові розпорядження №310/ОКП/дск від 01.02.2024, №483/ОКП/дск від 14.02.2024, №666/ОКП/дск від 27.02.2024,) (дата перерахувань - 22.03.2024);
- у період з 05.03.2024 по 05.03.2024 та з 12.03.2024 по 12.03.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2024 року №63 з Додатком 1, позивачу за 2 дні нараховано 1935,48 грн. (за відрахуванням військового збору - 29,03 грн.) (бойові розпорядження №696/ОКП/дск від 01.03.2024, №734/ОКП/дск від 04.03.2024, №810/ОКП/дск від 11.03.2024) (дата перерахувань - 19.04.2024).
Всього нараховано за спірний період - 82810,91 грн., до виплати - 81568,75 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30000 гривень щомісячно у період з 26.08.2022 року по 22.04.2024 року протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стосовно доводів відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є ненарахування та невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000 грн. 00 коп. за період з 26.08.2022 року по 22.04.2024 року
Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, з 19.07.2022 встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2024 року №135 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини з 22.04.2024.
До суду з даним позовом позивач звернувся 12.07.2024, надіславши позовну заяву поштовим відправленням - 10.07.2024, тобто в межах тримісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, як необґрунтовані та безпідставні.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та п. 1 «Положення про Міністерство Оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Окрім того, наведеною статтею Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що до структури Збройних Сил України, зокрема входять з`єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації.
До того ж, необхідно враховувати те, що Збройні Сили України знаходяться у підпорядкуванні Міністерства оборони України, яке є уповноваженим державою органом центральної виконавчої влади, що виконує відповідні функції у спірних відносинах.
Порядок проходження військової служби в Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).
У відповідності до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
У зв`язку із повномасштабним вторгненням в Україну військ Російської Федерації, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась та триває до сьогодні.
Крім цього, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошена загальна мобілізація упродовж 90 діб. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався згідно з указами Президента України, які щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.
Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 постановлено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Також пунктом 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 Постанови № 168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07 березня 2022 року «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Постанова № 217) внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Згідно з пунктом 2 Постанови № 217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
Згідно з пунктом 2 Постанови № 793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24 лютого 2022 року.
У постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 Верховний Суд зазначив, що зміст внесених Постановою № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Аналогічні правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 18 жовтня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Аналіз вказаного вище, дає підстави для висновку, що додаткова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовозобов`язаного, яке виплачується йому за період проходження служби під час дії воєнного стану.
Ця винагорода має тимчасовий характер, а її виплата зумовлена виконанням службових обов`язків в обставинах військової агресії РФ проти України.
Обставини, які унеможливлюють нарахування й виплату військовозобов`язаному зазначеної винагороди можуть бути різними, проте мають бути пов`язаними із фактичним невиконанням службових обов`язків без поважних причин.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в оспорюваний період, а саме з 26.08.2022 по 22.04.2024 позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, установленої Постановою № 168, у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено той факт, що у спірний період позивач отримував додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за період з вересня 2022 по лютий 2023 (включно) та з травня 2023 по серпень 2023 (включно), а у періоді: березень 2023, квітень 2023, вересень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, квітень 2024, пропорційно дням участі, що підтверджено довідками та витягами з наказів, які були надані відповідачем на вимогу суду із зазначенням кількості днів, за які виплачена винагорода.
У жовтні 2023 та квітні 2024 додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн позивачу взагалі не виплачувалась.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є саме ненарахування та невиплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 за періоди з 26.08.2022 по 22.04.2024 із розрахунку 30 000 грн.
Разом з тим, як вже було зазначено вище, за вказаний період позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода: 30000 грн за період з вересня 2022 по лютий 2023 (включно) та з травня 2023 по серпень 2023 (включно), а у періоді: березень 2023, квітень 2023, вересень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, квітень 2024, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. У жовтні 2023 та квітні 2024 додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн позивачу не виплачувалась.
Суд звертає увагу на те, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, наступні зміни до постанови КМУ № 168:
- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Так, Міністром Оборони України видано окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168.
В подальшому, починаючи з 01.02.2023 року наказом №44 від 25.01.2023 року були внесені зміни до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 які врегульовують питання що до виплати додаткової винагороди відповідно Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168.
Відповідно до наказу №44 від 25.01.2023 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам» зазначено наступне: На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; п. 3 Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України; п. 4 Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому, п. 6 Порядку передбачено, що перелік органів військового управління (штабів угрупування військ(сил)), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави. що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Як зазначено у відзиві на позов, Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина НОМЕР_1 ) входить до складу діючого угрупування військ (сил) оборони держави на підставі директиви Командувача Медичних сил Збройних Сил України від 08.07.2022 №510/74т та №510/75т.
За дорученням начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 21.11.2023 року №7613/С/ДСК визначений Перелік бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави в розрахунку 30 000 гривень на місяць, який застосовується з 29 вересня 2023 року, затверджений Міністром оборони України 20.11.2023 року.
Так, відповідно до вищевказаного Переліку, виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави в розрахунку 30 000 гривень на місяць здійснюється за виконання таких завдань: проведення лікувально евакуаційних заходів; проведення військово лікарської та лікарсько льотної експертизи; здійснення заходів медичного захисту особового складу від зброї масового ураження.
Відповідно до розпорядження начальника штабу заступника командувача угрупування Медичних сил Збройних Сил України №510/5/824дск, на виконання доручення начальника Генерального Штабу ЗС України 06.02.2024 року №300/1/с/856/ДСК, визначено види бойових (спеціальних) завдань угрупування Медичних сил Збройних Сил України відповідно до Переліку бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань військ (сил) оборони держави в розрахунку 30 000 гривень в місяць, від 01.02.2024 року №391/дск.
Відповідно до вищезазначеного документу, підставою для виплати додаткової винагороди в розрахунку 30 000 гривень в місяць є, зокрема: виконання завдань медичного забезпечення у складі угрупування сил і засобів Медичних сил «Слов`янськ», а також військових мобільних госпіталів, окремих автомобільних санітарних рот та підрозділів медичного підсилення (передове хірургічне відділення, передова хірургічна група, лікарська-сестринська бригада, зведений медичний загін, евакуаційний екіпаж, тощо), які виконують завдання поза межами пунктів постійної дислокації (у тому числі, військовослужбовцями з немедичними військово обліковими спеціальностями).
Поряд з цим, залученому особовому складу до угруповання сил і засобів бойовим наказом вищого штабу поставлені бойові (спеціальні) завдання.
Одним із видів бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угрупувань (сил) сил оборони держави із розрахунку 30000,00 грн, є виконання завдань медичного забезпечення в частині проведення лікувально-евакуаційних заходів.
Проте, суд зазначає, що вказані вище положення наказу №44 від 25.01.2023, в частині умов виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень - проходження служби в районах ведення бойових дій, за своїм змістом не відповідають положеннями пункту 1 Постанови №168 в редакції Постанови №793.
У відповідності до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
З огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, до спірних відносин слід застосовувати норми постанов Кабінету Міністрів України, а не наказу №44 від 25.01.2023, прийнятого на виконання Постанови №168 (у редакції Постанови № 793), що суперечить їй у відповідній частині.
А тому, суд вважає, що розмір додаткової винагороди у березні 2023, квітні 2023, вересні 2023, жовтні 2023, листопаді 2023, грудні 2023, січні 2024, лютому 2024, березні 2024, квітні 2024 слід визначати з розрахунку 30 000 грн на місяць, а не 30000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць у березні 2023, квітні 2023, вересні 2023, жовтні 2023, листопаді 2023, грудні 2023, січні 2024, лютому 2024, березні 2024, квітні 2024 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць у березні 2023, квітні 2023, вересні 2023, жовтні 2023, листопаді 2023, грудні 2023, січні 2024, лютому 2024, березні 2024, квітні 2024.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць у березні 2023, квітні 2023, вересні 2023, жовтні 2023, листопаді 2023, грудні 2023, січні 2024, лютому 2024, березні 2024, квітні 2024.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць у березні 2023, квітні 2023, вересні 2023, жовтні 2023, листопаді 2023, грудні 2023, січні 2024, лютому 2024, березні 2024, квітні 2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 25.11.2024, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марини Лук`яненко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123310739 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Лук'яненко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні