Рішення

від 19.11.2024 по справі 520/23282/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р. Справа № 520/23282/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Походенко А.І.,

за участі представників:

позивача - Гофельд Г.С., відповідача - Свінтіцької Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Департаменту патрульної поліції від 12.07.2024 № 383 про застосування дисциплінарного стягнення до Позивача у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Департаменту патрульної поліції від 02.08.2024 № 1593/ос про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП;

- поновити ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, за весь час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на роботі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що оскаржувані накази ДПП від 12.07.2024 № 383 про застосування дисциплінарного стягнення до Позивача у вигляді звільнення із служби в поліції, а також від 02.08.2024 № 1593/ос про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки факт порушення ОСОБА_1 саме службової дисципліни в ході службового розслідування не встановлений, належними та допустимими доказами не доведений. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності виключно через повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України не є вчиненням ним дисциплінарного проступку, а є лише процесуальним рішенням слідчого, який здійснює досудове розслідування і яке в майбутньому може бути скасовано, змінено, а кримінальне провадження закрито, чи ОСОБА_1 буде визнано невинним у скоєнні даного злочину. Повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доказаний факт не можна. Отже, як вважає представник позивача, при звільненні відповідач не провів належного службового розслідування, порушив вимоги ч. ч. 1, 10 ст. 14, ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту та п. п.1, 4 розділу 5 Порядку, не було встановлено обставин, що знімають безпідставні звинувачення з поліцейського. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін в судове засідання.

Представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що в ході проведення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄДР досудових розслідувань про скоєння старшим лейтенантом ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення службової дисципліни позивачем, що виразилось в порушенні Присяги працівника поліції та вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту, Інструкції №70 та посадової інструкції інспектора, у зв`язку з чим до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції. Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію, викладену в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління НП в Харківській області від 16.05.2024 року №1009 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" призначено проведення у формі письмового провадження службового розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.05.2023 №42023220000000133 про скоєння старшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

За результатами службового розслідування інспекторами 14.06.2024 року складено висновок службового розслідування, затвердженого наказом начальника ДПП від 14.06.2024 року.

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2 пункту 4, підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 3 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, підпунктів 92, 101 та 104 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженою наказом ДПП від 22.11.2018 №5217, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0011860), інспектора взводу №1 роти №1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, за результатами проведеного службового розслідування комісією вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.07.2024 №383 "Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень", зокрема, застосовано до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 02.08.2024 №1593/ос "По особовому складу" (Витяг), зокрема, звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП з 02.08.2024.

Позивач вважаючи накази протиправними та необґрунтованими в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, звернувся з цим позовом до суду.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Пунктами 1, 2 частини першою статті 18 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут) службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пункти 1, 4, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Пункти 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Відповідно до статі 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту. Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини першої статті 26 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Стаття 29 розділу V «Особливостей проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893).

Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією установлено, що 15.05.2024 року під час перебування на денному чергуванні у складі наряду №0015 відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП спільно зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , близько 06.30 від керівництва батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП майору поліції ОСОБА_3 стало відомо про факт проведення слідчої дії - обшуку, за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції Масла Р„ інспектора взводу №1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП. Виїздом на місце події, нарядом № 0015 встановлено, що за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . перебувають працівники другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного" бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава та Харківської обласної прокуратури. На підставі ухвали слідчого судді (зі слів працівників ТУ ДБР)- проводиться слідча дія - обшук.

В подальшому встановлено, що вказана слідча дія проводиться за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.05.2023 № 42023220000000133, за фактом скоєння старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 204 КК України. Безпосередньо до помешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 наряд № 0015 допущено не було, у зв`язку з необхідністю дотримання таємниці досудового розслідування працівниками Харківської обласної прокуратури та ТУ ДБР.

Про вказані вище події майором поліції ОСОБА_3 було подано рапорт до керівництва УПП в Харківській області ДПГІ, зареєстрований 15.05.2024 № 837вн/41/14/01 -2024.

До матеріалів службового розслідування долучено копії наступних документів: повідомлення про підозру у вчиненні злочину від 15.05.2024, вручене старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та ухвали Ленінського районного суду міста Харкова від 08.05.2024 року по справі №642/2493/24 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до тексту ухвали Ленінського районного суду міста Харкова від 08.05.2024 року по справі №642/2493/24 08.05.2024 (провадження №1кс/642/1479/24) про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , встановлено наступне: «Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова (діє на підставі п. З розділу XII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016 р.) ОСОБА_6 , за участю секретаря судового засідання Прийма Ф.О., прокурора Явдокоменка Д.М. розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Харків клопотання прокурора Красноградської окружної прокуратури Харківської області Явдокименка Дмитра Миколайовича про надання дозволу на проведення обшуку, винесене по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за№ 42023220000000133 від 29.05.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 204 КК України - встановив:

08.05.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло вищезазначене клопотання. В обґрунтуванні зазначено, що Другим СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБРД розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023220000000133 від 29.05.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 204 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службова особа правоохоронного органу, діючи у групі з цивільними особами, зловживаючи своїм службовим становищем, вчиняє дії, спрямовані на незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, шляхом перемішування спирту з водою, різними барвниками та речовинами, виготовлення алкогольних напоїв кустарного виробництва та подальшу їх реалізацію на території міста Харкова та Харківської області, що спричинило тяжкі наслідки. Так, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № І УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи своїм службовим становищем спільно з своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , облаштували за адресами свого проживання місця для виготовлення, зберігання з метою збуту незаконно виготовленого спирту та алкогольних напоїв, а саме за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 , а також використовують підвальні приміщення вказаних будинків для незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним виготовленням та зберіганням з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів та алкогольних напоїв. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 для незаконного виготовлення алкогольних напоїв сировину (спирт) придбають у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в свою чергу також незаконно виготовляє алкогольні напої з метою подальшого їх збуту. Для виготовлення вказаних алкогольних напоїв ОСОБА_1 та ОСОБА_7 сировину (спирт) постачає ОСОБА_9 . Для виготовлення підакцизних товарів (шляхом перемішування спирту з водою, різними барвниками та іншими речовинами) ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 сировину (спирт) закуповують у ОСОБА_10 , який використовує приміщення, які знаходяться на огородженій парканом території за адресою: АДРЕСА_3 на якій знаходиться: нежитлова будівля, нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «А-1» загальною площею 1647,5 кв.м. кути вказаної території мають наступні координати: 50.04625175155915, 36.18154384443054, 50.046720250636945. 36.18228145186217; 50.04629308989702, 36.18290104210567, 50.04572985198144, 36.18186302728299.

Також вказана територія знаходиться на огородженій парканом території яка примикає до адреси: АДРЕСА_4 з кадастровим номером: 6310136300:12:003:0100. в`їзд на вказану огороджену територію має наступні координати 50.046129164 705285, 36.18154195 1 93 727.

В ході досудового розслідування проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25.10.2023 у інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УІ1П в Харківській області ДПП Масла Р.О., який здійснив незаконний збут свідку ОСОБА_11 14 (чотирнадцять) поліетиленових пляшок, об`ємом 5 літрів кожна, з рідиною прозорого кольору, які згідно з висновком судової експертизи містять у своєму складі етиловий спирт.

В подальшому 22.02.2024 проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УШІ в Харківській області ДПП Масла Р.О., який діючи спільно з ОСОБА_7 , використовуючи автомобіль, Skoda Octavia, білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , здійснили незаконне транспортування з метою збуту, а також збут 17 (сімнадцяти), пляшок синього кольору заповнених прозорою рідиною, об 'ємом 5 л, кожна, 10 (десяти) пляшок синього кольору, заповнених темною рідиною з написом 5000 тл, об`ємом 5 л. кожна, 4 (чотирьох) картонних коробок біло-синього кольору з написом на кожній «FINLANDIA» 40 % З L., об`ємом 3 п. кожна, які згідно з висновком судової експертизи містять у своєму складі етиловий спирт.

Місцем зберігання алкогольної продукції ОСОБА_1 , з метою подальшого збуту є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає останній.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником являється ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 29.07.2014, видавник: 5901, країна громадянства: рф.

Відповідно до ч. 1 cт. 234 КПК України встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Так, в сторони обвинувачення на сьогоднішній день виникла необхідність проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , з метою відшукування та вилучення речей та документів, а саме: незаконно виготовлених алкогольних напоїв, незаконно виготовленого спирту, пляшок, етикеток та пробок, які використовуються при незаконному виготовленні алкогольних напоїв та спирту, документів, пов`язаних з реалізацією незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту, чорнових записів щодо противоправної діяльності, пов`язаної з незаконним зберіганням, виготовленням з метою збуту та збутом алкогольних напоїв та спирту, електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, які можуть містити відомості про зберігання, виготовлення з метою збуту та збутом незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту, грошових коштів, отриманих в результаті збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту, а також інших предметів і документів, які містять інформацію щодо здійснення вказаної злочинної діяльності.

В той же час, без отримання вказаних речей та документів стороні обвинувачення не вбачається можливим досягти цілей, направлених на всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні, оскільки саме ці речі та документи містять відомості щодо обставин вчинення правопорушення, особи які сприяли їх вчиненню, тощо та виключно ці речі і документи дадуть змогу надати обґрунтовану правову оцінку діям відповідних осіб. Необхідність проведення такої слідчої дії як обшук, а не тимчасовий доступ до речей та документів, обумовлюється саме необхідністю отримати та відшукати усі документи, що складалися під час незаконних дій вищезазначених осіб, а також речей за допомогою яких вони вчинялись, наявністю достатніх ризиків вважати, що з метою прикриття своєї протиправної діяльності можуть бути не надані, сховані чи знищені. В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі, просив суд його задовольнити, посилаючись на зазначене вище.

Другим СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000133 від 29.05.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 cт. 364, ч. 1 cт. 204 КК України.

В ході досудового розслідування проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25.10.2023 у інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП Масла Р.О., який здійснив незаконний збут свідку ОСОБА_11 14 (чотирнадцять) поліетиленових пляшок, об`ємом 5 літрів кожна, з рідиною прозорого кольору, які згідно з висновком судової експертизи містять у своєму складі етиловий спирт.

В подальшому 22.02.2024 проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 , який діючи спільно з ОСОБА_7 , використовуючи автомобіль Skoda Octavia, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснили незаконне транспортування з метою збуту, а також збут 17 пляшок синього кольору заповнених прозорою рідиною, об`ємом 5 я. кожна, 10 пляшок синього кольору, заповнених темною рідиною з написом $000 ті, об`ємом 5 л. кожна, 4 картонних коробок біло синього кольору з написом на кожній «FINLANDIA» 40 % 3 L, об`ємом 3 л. кожна, які згідно з висновком судової експертизи містять у своєму складі етиловий спирт.

Місцем зберігання алкогольної продукції ОСОБА_1 , з метою подальшого збуту є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в якій мешкає останній.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником являється ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_2 . посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 29.07.2014, видавник: 5901, країна громадянства: рф. Враховуючи викладене, клопотання задоволено частково. Слідчий суддя Ольховський С.Б., Ленінський районний суд м. Харкова».

15.05.2024 Харківською обласною прокуратурою старшому лейтенанту поліції ОСОБА_13 , інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПЛ в Харківській області ДПІІ, 02.05.1992 року народження, повідомлено про підозру, у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 204 КК України незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Також старший лейтенант поліції ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 204 КК України - незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив злочин, передбачений ч. 1 cт. 204 КК України, - незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Також, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України - незаконне придбання, зберігання та транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

У висновку службового розслідування зазначено, що з приводу обставин, які мали місце 15.05.2024, ОСОБА_1 пояснив, що зранку перебував за місцем свого постійного мешкання: АДРЕСА_1 . Робоча зміна мала розпочатись о 15:00. Приблизно о 06:20 у опитаного в квартирі працівниками Державного бюро розслідувань був розпочатий обшук, опитаного було ознайомлено з ухвалою на підставі якої він проводився. Причини проведення обшуку старшому лейтенанту ОСОБА_13 не були відомі, останній не чинив опір, на вимогу слідчого надав до огляду житлове приміщення, під час обшуку не було вилучено жодних речей та документів. Стосовно цих обставин опитаний не зміг надати розгорнуті пояснення, не вважає себе винним у будь яких правопорушеннях, кримінально караних діянь, або адміністративних проступків не вчиняв. Звинувачення щодо себе опитаний вважає повністю безпідставними та їх відкидає. Щодо інкримінованих опитаному кримінальних правопорушень останній пояснює наступне: злочину він не вчиняв, підозру вважає безпідставною, не підкріплену належними та допустимими доказами, побудовану з формальним, заздалегідь обвинувальним ухилом, без здійснення належного та всебічного розслідування обставин. Старший лейтенант поліції ОСОБА_14 вважає себе повністю невинуватим у припущеннях слідства, мас захисника, відстоює свою позицію на стадії досудового розслідування. ОСОБА_1 зазначив, що керівний склад батальйону № 2 УІТП в Харківській області ДПП доводив вимоги щодо поведінки працівників поліції в позаслужбовий час та останній в свою чергу неухильно дотримувався цих вимог в повсякденному житті.

Вказані факти порушення окремих вимог Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції №70, Дисциплінарного статуту, та посадової інструкції інспектора, у період дії воєнного стану в Україні, свідчать про грубе ігнорування вимог законодавства України та морально-етичних цінностей, що несумісне зі змістом Присяги працівника поліції та підриває авторитет правоохоронних органів в суспільстві, а тому дисциплінарна комісія, врахувавши зібрані під час службового розслідування матеріали, дійшла висновку, що з урахуванням характеру та тяжкості вчинених правопорушень, особи працівника поліції, ступеня його вини, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який унеможливлює подальше проходження служби в поліції.

Разом з тим, в ході службового розслідування, з метою встановлення впливу злочинної діяльності, інкримінованої старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 правоохоронними органами, на якість несення служби останнім, в ході службового розслідування досліджено несення служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 протягом квітня-травня 2024 року.

Відповідно до розстановки сил та засобів роти №1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП з 18.00 21.04.2024 до 06.00 22.04.2024 встановлено, що у складі наряду № 1101 на службовому транспортному засобі PEUGEOT, номерний знак НОМЕР_5 (на синьому тлі) несли службу: старший лейтенант поліції ОСОБА_15 , т.в.о. командира взводу № 1 роти № 1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП; старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП та старший лейтенант поліції ОСОБА_16 , інспектор взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП.

Відповідно до роздавальних відомостей відеореєстраторів та рацій №224 та №224/1 від 21.04.2024 встановлено, що 21.04.2024 перед початком несення служби портативні відеореєстратори отримали - старший лейтенант поліції Масло Р. №470770, старший лейтенант поліції Тимченко І. №467864 та старший лейтенант поліції ОСОБА_16 №470117, що засвідчили власними підписами у відповідних відомостях.

Вивченням відеозаписів з портативного відеореєстратора №470770 (отримав старший лейтенант поліції ОСОБА_14 ) встановлено, що 21.04.2024 о 21.44.32 старший лейтенант поліції ОСОБА_14 виходить з приміщення закладу охорони здоров`я та підходячи до службового транспортного засобу знімає з себе автоматичну зброю, отриману ним перед початком несення служби та кладе на підлогу у салон службового транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог пункту 3 розділу IV Інструкції № 70, де зазначено, що у однострої необхідно пістолет носити в кобурі з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, при цьому кобура повинна знаходитися спереду, з лівого або правого боку; автомат носити на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною».

В поясненнях старший лейтенант поліції ОСОБА_14 зазначив, що на відеозаписі вбачається зняття ним автомату під час посадки до службового транспортного засобу, що не можливо на його думку трактувати як носіння, бо ця дія направлена на момент перевезення зброї в момент пересування екіпажу від точки зупинки до пункту призначення.

Крім того, 21.04.2024 о 22.39.37 старший, лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, під час відпрацювання повідомлення «Дорожньо-транспортна пригода без потерпілих», спілкуючись з учасниками події, підійшов до службового транспортного засобу, зняв з себе автоматичну зброю, отриману ним перед початком несення служби та поклав її в салон службового транспортного засобу, під сидіння, з пасажирської сторони. Після вказаних, дій, старший лейтенант поліції ОСОБА_14 захлопнув дверцята службового транспортного засобу та продовжив спілкування з учасниками події, більшість з яких була вдягнена у військову форму та перебувала в безпосередній близькості до службового транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 1 розділу IV, пункту 3 розділу IV Інструкції № 70, де вказано, що категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам; вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов`язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції; у однострої необхідно пістолет носити в кобурі з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, при цьому кобура повинна знаходитися спереду, з лівого або правого боку; автомат носити на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною».

Крім того, на відеозаписі з портативного відеореєстратора №470117 вбачається, що 22.04.2024 о 05.03.26 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виходить зі службового транспортного засобу, залишивши автоматичну зброю в салоні службового транспортного засобу та спілкується з водієм транспортного засобу, який було зупинено раніше. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває без належно закріпленої автоматичної зброї до 05.13.15, тобто протягом 10 хвилин автоматична зброя старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 знаходиться без його нагляду, що свідчить про порушення вимог підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 1 розділу IV, пункту 3 розділу IV Інструкції № 70, де вказано, що категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам; вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов`язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею.

Отже, під час службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , порушив вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2 пункту 4, підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 3 розділу IV Інструкції № 70, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 92, 101 та 104 розділу III посадової інструкції інспектора, що виразилося в особистій недисциплінованості, порушенні Присяги працівника Національної поліції України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, учиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Надаючи оцінку встановленим під час судового розгляду справи обставинам та підставам притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності через повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 204 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"56. Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

57. За таких обставин, суди попередніх інстанцій правильно вказали на безпідставність посилань дисциплінарної комісії у висновку службового розслідування про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, оскільки вирішення питання притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність встановити саме склад дисциплінарного проступку в його діях (бездіяльності), а не надавати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленої останньому підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Сам по собі факт повідомлення поліцейському підозри у вчиненні кримінального правопорушення не є беззаперечною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

58. На момент застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції кримінальне провадження стосовно нього не було закінчено, тому необхідно утримуватись від публічних заяв про те, що ОСОБА_17 вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом".

Також, у справах №№826/1916/17, №420/2916/20, №825/1902/16 Верховний Суд погодився з позицією судів першої й апеляційної інстанцій про недоведеність в діяннях позивачів недотримання службової дисципліни та, відповідно складу дисциплінарного проступку. Зокрема, у справі №480/1338/19 Верховний Суд зазначив про безпідставність посилань дисциплінарної комісії у висновку службового розслідування про наявність обґрунтованої підозри позивачу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, оскільки вирішення питання притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність встановити саме склад дисциплінарного проступку в його діях (бездіяльності), а не надавати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленої останньому підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Сам по собі факт повідомлення поліцейському підозри у вчиненні кримінального правопорушення не є беззаперечною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

Вказані висновки також узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від по справі №420/35536/23, що враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Також, в постанові від 11.04.2024 по справі №160/5820/23 Верховний Суд дійшов висновку, що саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення.

Водночас, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження.

Зважаючи на що, посилання у висновках службового розслідування на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження від 29.05.2023 №42023220000000133 за фактом скоєння старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 204 КК України, цитування повідомлення про підозру у вчиненні злочину від 15.05.2024, вручене старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 та ухвали Ленінського районного суду міста Харкова від 08.05.2024 року по справі №642/2493/24 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , сам по собі не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо в рамках дисциплінарного провадження не буде встановлено наявності дій, що становлять собою самостійний склад дисциплінарного проступку.

Отже, з вищевказаного випливає, що зазначення у висновку службового розслідування про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями (котрі відображені в отриманих у ході службового розслідування документах), дискредитував звання поліцейського, оскільки навіть наявність самого факту (повідомлення про підозру) можливого вчинення кримінального правопорушення підриває авторитет органів поліції, недостатньо для висновку про наявність дисциплінарного проступку, та як наслідок протиправно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції з цих підстав.

Щодо висновків службового розслідування про порушення позивачем вимог підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 1 розділу IV, пункту 3 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70, що виразилося в порушенні зберігання автоматичної зброї під час несення служби 21.04.2024 та 22.04.2024, суд також зазначає наступне.

У постанові від 20.05.2021 у справі №420/2916/20 Верховний Суд дійшов висновку про те, що службовим розслідуванням не встановлено як об`єктивної так і суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку, ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. У справі №825/1902/16 Верховний Суд, задовольняючи частково касаційну скаргу Головного управління національної поліції в Чернігівській області та направляючи вказану справу на новий розгляд, вказував на те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, а тому адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Також, в постанові від 11 квітня 2024 року по справі №160/5820/23 Верховний Суд зауважив що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Закону України "Про Національну поліцію", поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу застосування вогнепальної зброї.

Згідно частини 3 статті 46 Закону України "Про Національну поліцію", порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 жовтня 2018 року № 828, поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов`язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані.

Під час перебування поліцейського на службі видана йому табельна вогнепальна зброя та боєприпаси мають знаходитися при ньому або у службовому сейфі, який виключає можливість доступу до озброєння інших осіб.

Разом з матеріалами службового розслідування до суду надано відеозапис подій, які мали місце 21.04.2024 та 22.04.2024 під час несення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 служби.

З відеозапису №1 з портативного відеореєстратора №47770 встановлено, що 21.04.2024 об 23:39 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час відпрацювання дорожньо-транспортної пригоди, спілкуючись з учасниками події, підійшов до службового транспортного засобу, зняв з себе автоматичну зброю та поклав її на підлогу в салоні службового транспортного засобу.

З відеозапису №2 вбачається, що 21.04.2024 об 21:44 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виходить з приміщення закладу охорони здоров`я, підходить до службового транспортного засобу, знімає з себе автоматичну зброю та кладе її на підлогу у салон службового транспортного засобу.

З відеозапису №3 також встановлено, що 22.04.2024 об 05:03 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виходить зі службового транспортного засобу, залишивши автоматичну зброю в салоні службового транспортного засобу та спілкується з водієм транспортного засобу, який було зупинено раніше, та перебуває без закріпленої автоматичної зброї до 05:13 год.

Отже, в ході проведення службового розслідування інспектори дійшли висновку, що вказані дії позивача є порушенням вимог підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 1 розділу IV, пункту 3 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70.

Згідно підпункту 6 пункту 10 розділу І Інструкції №70, категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

Вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов`язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції.

У однострої необхідно пістолет носити в кобурі з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, при цьому кобура повинна знаходитися спереду, з лівого або правого боку; автомат носити на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною» (пункт 1 розділу IV Інструкції №70).

Суд звертає увагу, під час несення служби 21.04.2024 - 22.04.2024 позивач носив службову зброю (автомат) із собою. В той час, коли позивач знімав із себе автомат та залишав його в салоні службового автомобілю, в автомобілі постійно перебував його колега - співробітник поліції, що зафіксовано на відеозаписі.

Вказане свідчить, що передану службову вогнепальну зброю (автомат) під час несення служби позивач жодного разу не залишав без нагляду. В той час, коли він її знімав - залишав в салоні службового автомобілю на короткі проміжки часу, в якому постійно перебував його напарник.

Крім того, зняття поліцейським автомату під час посадки до службового транспортного засобу неможливо трактувати як носіння, бо вказане здійснюється поліцейським в момент знаходження в службовому автомобілі та переміщення до пункту призначення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем службової дисципліни під час несення служби 21.04.2024 - 22.04.2024, що виразилось в недотриманні вимог підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 1 розділу IV, пункту 3 розділу IV Інструкції №70, отже до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції позивача притягнуто безпідставно.

В силу приписів статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського.

Суд звертає увагу, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпункту 2 пункту 4, підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу І, пункту 3 розділу IV Інструкції № 70, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 92, 101 та 104 розділу III посадової інструкції інспектора, що виразилося в особистій недисциплінованості, порушенні Присяги працівника Національної поліції України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, учиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивач просить суд, зокрема:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Департаменту патрульної поліції від 12.07.2024 № 383 про застосування дисциплінарного стягнення до Позивача у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України Департаменту патрульної поліції від 02.08.2024 № 1593/ос про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП.

Оскільки, як встановлено судом, оскаржувані накази винесенні у відношенні декількох осіб, зокрема, ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 12.07.2024 №383 "Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, та наказу Департаменту патрульної поліції від 02.08.2024 №1593/ос "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП з 02.08.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, також на його користь підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі - Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.

Як свідчать матеріали справи, наказом Департаменту патрульної поліції від 02.08.2024 №1593/ос "По особовому складу" (Витяг), зокрема, звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП з 02.08.2024.

Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, кількість днів вимушеного прогулу складає 110 днів (з 02.08.2024 по 19.11.2024).

Згідно довідки про доходи №1440 від 23.08.2024, виданої ДПП, розмір середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 , отриманого за червень - липень 2024 року склав 664,98 грн.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача складає 73147,80 грн. (110 днів х 664,98 грн.).

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зважаючи на поновлення позивача на посаді та стягнення з ДПП на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.08.2024 по 19.11.2024 у розмірі 73147,80 грн., суд дійшов висновку звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Розподіл судових витрат відповідно статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 132, 134, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 12.07.2024 №383 "Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 02.08.2024 №1593/ос "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП з 02.08.2024.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП, з 02.08.2024.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.08.2024 по 19.11.2024 у розмірі 73147 (сімдесят три тисячі сто сорок сім) грн. 80 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти № 1 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2024 року.

Суддя О.В.Шевченко