Рішення
від 25.11.2024 по справі 560/8691/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8691/24

РІШЕННЯ

іменем України

25 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.05.2024 №13826/2201-0701, від 06.03.2024 №4672/2201-0701, від 06.03.2024 №4673/2201-0701, від 06.03.2024 №4674/2201-0701, від 23.05.2024 №13827/2201-0701.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки податковий орган 08.02.2024 склав акт №2144/22-01-07-01/00380511 на підставі якого складені податкові повідомлення - рішення від 23.05.2024 №13826/2201-0701, від 06.03.2024 №4672/2201-0701, від 06.03.2024 №4673/2201-0701 форми, від 06.03.2024 №4674/2201-0701, від 23.05.2024 №13827/2201-0701. Вважає спірні рішення протиправними, оскільки при винесенні податкових повідомлень - рішень від 23.05.2024 №13826/2201-0701 та від 06.03.2024 №4672/2201-0701 і №4673/2201-0701 податковий орган керувався інформацією з даних ДПС України по контрагентах які мають статус ризиковості платника податку. Податкові повідомлення - рішення від 06.03.2024 №4673/2201-0701, від 06.03.2024 №4674/2201-0701 прийняті без наданих позивачем при проведенні документів щодо ліквідації засобів з об`єктивних причин (внаслідок неможливості використання за первісним призначенням). Стверджує, що в акті перевірки від 08.02.2024 висновок щодо заниження податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки не відповідає фактичним обставинам, адже земля на якій розташовані об`єкти нерухомості підприємства знаходяться на землях промисловості, а саме для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної промисловості. Зокрема, розрахунок податку здійснений з липня 2022 року, а не з вересня 2022 року. Як наслідок, рішення від 23.05.2024 №13827/2201-0701 вважає не правомірним. просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 18.06.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.07.2024 р. о 10:30 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 24.06.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області на адміністративний позов у якому зазначає, що у випадку ліквідації основних засобів у зв`язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов`язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 ПК України) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням. Згідно наданих до перевірки зведених документів бухгалтерського обліку: головної книги, оборотно-сальдових відомостей за 2017 рік не встановлене відображення в бухгалтерському обліку ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" операцій з введення в експлуатацію обладнання по виробництву макаронних виробів з кукурудзяної та рисової муки. Крім того, відповідно наданих до перевірки первинних документів, зведених документів бухгалтерського обліку, даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлене виробництво позивачем за період, що підлягав перевірці, макаронних виробів або рисової муки. Згідно з наданого посадовими особами ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" пояснення від 06.12.2023 №285 встановлено, що обладнання обліковувалось з моменту придбання на рахунку 1521 "Придбання (спорудження) основних засобів" та не введене в експлуатацію. Після перевезення його на ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" виданий наказ на введення його в експлуатацію 28.08.2017 з використанням обладнання у ролі екструдера для перемолу нетоварної продукції. Фактично, дане обладнання використовувалось з серпня 2017, але в бухгалтерському обліку через неуважність бухгалтера не введене в експлуатацію, амортизація не нараховувалась. Відповідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено формування ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" податкового кредиту за рахунок відображення операції з придбання послуг з зберігання Майна - Додаткове обладнання до промислового устаткування для виробництва макаронних виробів із кукурудзяного і рисового борошна продуктивністю до 900кг/год тип F900, кількість 1 шт. у ПАТ "Чернігівська макаронна фабрика" за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, що не дає можливості підтвердити факт повернення обладнання по виробництву макаронних виробів з кукурудзяної та рисової муки на адресу ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" та відповідно використання даного обладнання в господарській діяльності підприємства. В ході проведення перевірки не можливо підтвердити тривале використання даного основного засобу (з 2017 року) для подрібнення нетоварної продукції, оскільки згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено формування податкового кредиту ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" за рахунок отримання послуг зі зберігання Майна - Додаткове обладнання до промислового устаткування для виробництва макаронних виробів із кукурудзяного і рисового борошна продуктивністю до 900кг/год тип F900, кількість 1 шт. у ПАТ "Чернігівська макаронна фабрика" за період з 01.10.2017 по 31.03.2021. Перевіркою не встановлено та для проведення перевірки не надані документи, які б свідчили про знищення або зруйнування основних фондів внаслідок дії обставин непереборної сили. Зокрема, платником не подані до податкового органу за місцем обліку документи про знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватись за своїм первісним призначенням відповідно до вимог п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України в періоді ліквідації основного засобу, а саме: квітень 2022 року. Документи на списання основних засобів було надано лише під час проведення перевірки. Крім того, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, пунктів 12, 15 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" позивач не склав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкову накладну на суму постачання в зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку, визначену відповідно до статті 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання: від 11.04.2022 на суму постачання без ПДВ 3524028,00 грн, ПДВ 704805,60 грн. Тому, на платника накладена штрафна санкція у розмірі 3400,00 грн відповідно до абзацу 4 пункту 120.2 статті 120 ПК України (ППР №4674/2201-0701 від 06.03.2024). Стверджує, що відсутність найманих працівників, основних засобів для виконання робіт, формування податкового кредиту ТОВ "ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД" за рахунок контрагентів з ознаками фіктивності та з номенклатурою постачання ТМЦ (хлібобулочні вироби, напівфабрикати (печінка птиці з серцем охолоджена, кістки курей-бройлерів не фасовані, лапки курчат-бройлерів), ковбасних виробів в асортименті, предметів одягу, засобів гігієни та інші), об`єктивно свідчить про неможливість реального здійснення господарських операцій з позивачем як наслідок, укладені договори підряду не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. При цьому, для штучного надання юридичної значимості первинним документам, оформленими за такими нереальними операціями, до них вносились недостовірні дані. Фіктивне введення в обіг товару/послуги, це первинне нереальне постачання ідентифікованого товару/послуги платником податків, який його документально оформив. ТОВ "ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД" фактично роботи (послуги) з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВКУ-2,0Г(Э), виробництва ТОВ МПВФ "Енергетик", виконання робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктивну блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП не поставляло. За реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт) з метою введення в товарообіг (легалізації) робіт невідомого походження. Враховуючи, що перевіркою не підтверджена реальність господарських операцій з придбання робіт (послуг) у ТОВ "ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД" у зв`язку із відсутністю можливості виконання робіт на дату постачання, джерела їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, тобто проведене лише документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання будівельних робіт без фактичного постачання таких робіт. В порушення вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 позивач занизив інші операційні доходи (р.2120 Звіту про фінансові результати Звіту про сукупний дохід) (форма №2)) всього в сумі 843579,00 грн, в тому числі за: рік 2019 в сумі 843579,00 грн, в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів будівельних робіт, оскільки у постачальника ТОВ "Еліт Енергобуд" для виконання робіт були відсутні виробничі та трудові ресурси, за реквізитами даного суб`єкта господарювання оформлені лише первинні бухгалтерські документи (акти виконаних робіт) з метою формування витрат та, як наслідок, мінімізації сплати податку на прибуток до бюджету. Зазначає, що будівлі (споруди) або її частини віднесені до класу будівель та споруд за кодом 125 та здаються власником в оренду, то такі будівлі (споруди) або її частини оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах. Будівлі відмінні від коду 125 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, але використовуються у господарській діяльності, також оподатковуються на загальних підставах. У зазначеному періоді позивач здійснював операції з придбання та реалізації паливно-мастильних матеріалів, макаронних виробів (товар), надання власного майна в оренду тощо. Суб`єкт господарювання не здійснював виробництво макаронних виробів. ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика"надавала послуги замовникам, які були власниками основних вхідних матеріалів (сировини, борошна), тобто несли основні матеріальні витрати. Тому, в результаті діяльності не отримувала готової продукції так як готова продукція на виході також належала замовникам послуг з переробки. Відповідно наданих до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку не встановлене використання адміністративно-побутових приміщень для промислового виробництва за період з 01.01.2022 (дата набрання чинності рішення 7 сесії від 14.07.2021 № 1 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Хмельницької міської територіальної громади та втрату чинності рішень міської ради") по 30.09.2023, відповідно за результатами перевірки донарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на даний об`єкт. Розрахунок суми грошового зобов`язання (суми податкового зобов`язання, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи) на 2 аркушах надіслано платнику листом рекомендованим з повідомлення про вручення 23.05.2024, що підтверджується листом від 23.05.2024 №7567/6/22-01-07-01-09. Зазначене поштове відправлення позивач отримав 27.05.2024 згідно повідомлення про вручення. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2024 №13827/2201-0701 форми "Р" винесене з дотриманням Порядку №1204 та Податкового кодексу України. Щодо зауважень позивача щодо того, що має містити розрахунок штрафних санкцій вказує, що розрахунок штрафних санкцій з такою інформацією формується у випадку нарахування податку на нерухоме майно, яке належить фізичним особам. У даному ж випадку ППР винесене за результатом перевірки за формою "Р", на яку не поширюється підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому стверджує, що доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються нормами чинного законодавства України, правовими висновками Верховного суду України, наявними в матеріалах справи наданими доказами

Ухвалою від 23.07.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі №560/8691/24 та призначив справу до судового розгляду на 14.08.2024 о 11:15 год.

Ухвалою від 12.08.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

14.08.2024 головуюча суддя оголосила перерву, та призначила судове засідання на 09.10.2024 о 11:00 год.

Представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області подав до суду письмові пояснення у яких вказує практику Верховного Суду в аналогічних справах щодо спірних правовідносин.

02.10.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких заперечує щодо доводів відповідача.

09.10.2024 суд оголосив перерву до 17.10.24 до 12.00 год.

Ухвалою від 28.10.2024 суд постановив перейти до розгляду справи №560/8691/24 в письмовому провадженні.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Позивач - приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.09.1996. Основний вид господарської діяльності позивача - виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів.

На підставі наказів від 27.10.2023 №2918-П, від 06.12.2023 №3413-П та від 08.12.2023 №3428-П та відповідно до статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.6, пункту статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2022 рік Головне управління ДПС у Хмельницькій області провело документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Хмельницька макаронна фабрика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи за період з 01.10.2017 по 30.09.2023 та за період з 01.04.2017 по 30.09.2023 з метою правильності нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Результати перевірки оформлені актом від 08.02.2024 №2144/22-01-07-01/00380511, у якому відображені встановлені перевіркою порушення:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого: занижений податок на прибуток в сумі 105329,00 грн за 2022 рік; завищене від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року в сумі 258419,00 грн ;

пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 189.9 ст.189, підпункту а п.198.1, пункту 198.3, пункту198.6, статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 201.10 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу V Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижений податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 912936,00 грн в тому числі в розрізі звітних періодів: квітень 2018 в сумі 514,00 грн, травень 2018 в сумі 2554,00 грн, грудень 2018 в сумі 3380,00 грн, лютий 2022 в сумі 140999,00 грн, березень 2022 в сумі 60683,00 грн, квітень 2022 в сумі 704806,00 грн;

пунктів 201.1, 201.10 статті201 Податкового кодексу, пунктів 12, 15 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" не складені та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні на суму постачання в зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку, визначену відповідно до статті 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання: від 11.04.2022 на суму постачання без ПДВ 3524028,00 грн, ПДВ 704805,60 грн;

підпункту 266.2.1, абзацу є підпункту 266.2.2 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу, в результаті чого занижений податок на нерухоме майно, відмінне від земельного ділянки в загальній сумі 341064,45 грн, в тому числі за: 4 квартал 2017 року в сумі 1965,70 грн, 2018 рік в сумі 9140,51 грн, 2019 рік в сумі 10260,95 грн, 2020 рік в сумі 11605,00 грн, 2021 рік в сумі 14742,75 грн, 2022 рік в сумі 136 699,06 грн, три квартали 2023 року в сумі 156 650,48 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення від 23.05.2024 №13826/2201-0701, від 06.03.2024 №4672/2201-0701, від 06.03.2024 №4673/2201-0701, від 06.03.2024 №4674/2201-0701, від 23.05.2024 №13827/2201-070, які позивач оскаржив до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити сумуподаткутазборув порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату нимподатку (підпункт 37.2 статті 37 ПК України).

За змістом підпункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значенняоб`єкта оподаткуванняподатком на прибутокабо від`ємного значення сумиподатку на додану вартістьплатника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством,або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку,якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми йогоподаткових зобов`язаньта/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2).

Податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 26.05.2024 №13826/2201-0701, яким збільшена сума податку на прибуток за 2022 рік на 105329,00 грн, та форми "П" від 06.03.2024№4672/2201-0701, яким зменшена сума від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на 258419,00 грн, грунтуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті134 ПК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, у зв`язку з заниженням інших операційних доходів на суму 843579 за 2019 рік, в результаті не віднесення до їх складу будівельних робіт (послуг) з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВКУ-2,0Г(Э), виробництва ТОВ МПВФ «Енергетик», виконання робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП у ТОВ «Еліт Енергобуд» (ПН 38602927), що фактично не здійснювались.

Суд встановив, що відповідно до договору підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019 ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» зобов`язалось власними силами та засобами здійснити проектні роботи та виготовити проектну документацію робочий проект «Влаштування модульної водогрійної газової котельні сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВК-2,0 Г (Э), виробництва ТОВ «Енергетик» для потреб технологічного теплопостачання виробничих ліній та системи опалення приміщень ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика» за адресою: м. Хмельницький, вул. Марка Кропивницького, 7 на суму 276500,00 грн в т. ч. ПДВ - 46083,33 грн.

У мовами вказаного договору передбачено, що передоплата в розмірі 100 % вартості договірних послуг здійснюється на підставі рахунку фактури виконавця (пункт 2.3 договору); роботи вважаються виконаними з моменту підписання замовником акту приймання виконаних робіт та акту приймання проектної документації (пункт 3.3 договору); виконавець має право залучати до виконання частини проектних робіт третіх осіб (кваліфікованих спеціалістів чи спеціалізовані проектні організації) на умовах субпідряду (пункту 4.4 договору); приймання робіт здійснюється у відповідності з діючими нормами і правилами, шляхом підписання акту здавання-приймання виконаних робіт та здавання-приймання проектної документації (пункт 5.1 договору).

На виконання договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 100% договірної вартості, по факту якої ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» склав податкові накладні та розрахунки коригування на загальну суму 276500,00 грн., в тому числі ПДВ - 46083,33 грн. (від 18.06.2019 №2, від 19.06.2019 №3, від 19.06.2019 №4, від 21.06.2019 №5, від 24.06.2019 №6, від 26.06.2019 №11, від 27.06.2019 №12, від 01.07.2019 №4, від 02.07.2019 №5, від 05.07.2019 №6) складені постачальником ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД». Факт оплати підтверджується банківськими виписками.

Виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» договірних зобов`язань та виготовлення проектної документації оформлене актом надання послуг №25 від 20.12.2019 на загальну суму 276500,0 грн в т. ч. ПДВ - 46083,33 грн.

Відповідно до договору підряду №16/09БР від 16.09.2019 ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» зобов`язалось власними силами та засобами виконати роботи з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э), розташованих на території ПрАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА» м. Хмельницький, вул. Марка Кропивницького, 7 на загальну суму 400795,00 грн, в т. ч. ПДВ - 66799,16 грн.

У мовами вказаного договору передбачено, що передоплата в розмірі 60 % вартості договірних робіт (пункт 2.3.1 договору); кінцевий розрахунок в розмірі 40% замовник здійснює після підписання акту здавання приймання виконаних робіт (пункт 2.3.2 договору); роботи вважаються виконаними з моменту підписання замовником акту приймання виконаних робіт (пункт 3.2 договору); виконавець має право залучати до виконання частини робіт третіх осіб (кваліфікованих спеціалістів чи спеціалізовані монтажні організації) на умовах субпідряду (пункту 4.4 договору); приймання робіт здійснюється у відповідності з діючими нормами і правилами, шляхом підписання акту здавання-приймання виконаних робіт (пункт 5.1 договору). Вартість робіт встановлюється згідно з договірною ціною (Додаток №1 до договору), який є невід`ємною частиною договору.

На виконання договору позивач протягом вересня жовтня 2019 року здійснив попередню оплату договірних робіт, по факту якої ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» склав податкові накладні від 23.09.2019 №10, від 30.09.2222019 №14, від 09.10.2019 №5, від 16.10.2019 №7, від 21.10.2019 №9, від 29.10.2019 №13 на загальну суму 400 795,00 грн., в тому числі ПДВ 66799,16 грн.

Виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» договірних зобов`язань та виконання робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г оформлене довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за грудень 2019 від 30.12.2019 та Актом приймання виконаних будівельних робіт за 30 грудня 2019 року за формою №КБ-2в.

Відповідно договору підряду №01-10/2019МР від 01.10.2019 ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» зобов`язалось власними силами та засобами виконати роботи з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, що розташовується на території ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика» м.Хмельницький, вул. Марка Кропивницького, 7, на загальну суму 335000,00 грн, в т. ч. ПДВ - 55833,33 грн.

У мовами вказаного договору передбачено, що передоплата в розмірі 100 % вартості договірних робіт (пункт 2.3.1 договору); роботи вважаються виконаними з моменту підписання замовником акту приймання виконаних робіт (пункт 3.2 договору); виконавець має право залучати до виконання частини робіт третіх осіб (кваліфікованих спеціалістів чи спеціалізовані монтажні організації) на умовах субпідряду (пункту 4.4 договору); приймання робіт здійснюється у відповідності з діючими нормами і правилами, шляхом підписання акту здавання-приймання виконаних робіт (пункт 5.1 договору). Вартість робіт встановлюється згідно з договірною ціною (Додаток №1 до договору), який є невід`ємною частиною договору.

На виконання договору позивач у жовтні та листопаді 2019 року здійснив попередню оплату договірних робіт, по факту якої ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» склав податкові накладні від 28.10.2019 №12 на загальну суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22500,00 грн. та від 08.11.2019 №2 на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн на загальну суму 335000,00 грн, в т. ч. ПДВ - 55833,33 грн.

Виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» договірних зобов`язань та виконання робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП оформлене довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за грудень 2019 від 20.12.2019 та Актом приймання виконаних будівельних робіт №26 від 20 грудня 2019 року.

Операції з придбання у ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» послуг та робіт, передбачених договорами підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 та №01-10/2019МР від 01.10.2019, відображене позивачем у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначаєЗакон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За визначенням підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення №88) в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, первинні документи - цедокументи, створені у письмовій або електронній формі,які містять відомості прогосподарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Положення №88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, складені у відповідності до Положення №88, які підтверджують фактичне здійснення операцій з поставки товару (послуг).

За визначенням статті 1 Закону N 996-XIV господарська операція- дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; активи- ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; витрати- зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88 в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Отже, з урахуванням зазначених приписів Закону N 996-XIV та Положення №88 підтвердженням господарської операції є рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, відображений у первинних документах, якими оформлена така операція.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що спричинили рух активів, зміну зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

За змістом частини 2 статті 9 Закону N 996-XIV і підпункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку позивача операцій з придбання від ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» послуг та робіт, передбачених договорами підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 та №01-10/2019МР від 01.10.2019, слугували акти прийняття передачі проектної документації та виконаних робіт, підписані позивачем та цим контрагентом, складені з дотриманням вимог Закону N 996-XIV і Положення №88.

Господарські операції з придбання від ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» проектних робіт та виготовлення проектної документації «Влаштування модульної водогрійної газової котельні сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВК-2,0 Г (Э), виробництва ТОВ «Енергетик» для потреб технологічного теплопостачання виробничих ліній та системи опалення приміщень ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика»; робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) спричинили зміни у майновому стані позивача у вигляді набуття позивачем права власності на проектну документацію, створення нових основних засобів для використання в процесі виробництва продукції - основного виду діяльності позивача, та рухом коштів на рахунках позивача та його контрагента.

Відповідач не заперечує факт наявності у позивача проектної документації, модульної котельні та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г. Однак, вказує на відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання цих робіт від ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» відповідно до договорів підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 та №01-10/2019МР від 01.10.2019.

Відображені в акті перевірки висновки щодо відсутності поставки зазначених робіт від ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» відповідач обгрунтовує, зокрема, такими обставинами:

недоліки податкових накладних, виписаних ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», якими оформлена поставка, у яких вартість та кількість постачання робіт не відповідає вартості та кількості постачання робіт, вказаній в договорах підряду та первинних документах, наданих до перевірки, що не дає можливості ідентифікувати господарську операцію.

відсутність у ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», яке виконувало роботи з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для постачання даного виду робіт за Формою № 20-ОПП;

наявність рішення про відповідність платника податку - ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2020 №128411 за наслідком аналізу операцій ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» з розробки проектної документації, сантехнічних робіт, очищення котлів, демонтажні роботи тощо в значних обсягах за відсутності працюючих;

анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ДАМЕРС ГРУП» і ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» та включення ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» до реєстру ризикових платників податку;

відсутність у контрагентів ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», які виконували проектні роботи (ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН», ТОВ «БУД УКРО» і ТОВ «ДАМЕРС ГРУП»), трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для виконання цих робіт;

деякі з контрагентів ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», у ланцюгу постачання які виконували проектні роботи, є фігурантами у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України;

відсутність у контрагента ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» - ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП», яке виконувало роботи з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, об`єктів оподаткування, необхідних для постачання даного виду робіт;

анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП» 26.12.2019 у зв`язку з неподанням декларацій з ПДВ.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд враховує, таке.

Умови поставки проектних робіт та виготовлення проектної документації «Влаштування модульної водогрійної газової котельні сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВК-2,0 Г (Э), виробництва ТОВ «Енергетик» для потреб технологічного теплопостачання виробничих ліній та системи опалення приміщень ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика» та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, права і обов`язки позивача та ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» та порядок фактичної передачі робіт визначені ними в договорах підряду.

Умовами договорів підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019 передбачене право ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» на залучення до виконання частини робіт третіх осіб на умовах субпідряду (пункту 4.4 договору).

Тому, залучення ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» до виконання проектних робіт та робіт з монтажу технологічного обладнання інших господарюючий суб`єктів не суперечить договірним зобов`язанням. При цьому, відповідачем не заперечується той факт, що господарські відносини між залучення ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» та ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН», ТОВ «БУД УКРО» і ТОВ «ДАМЕРС ГРУП» - виконавцями проектних робіт, та ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» - виконавцем монтажних робіт, відображені цими платниками податку у податковому обліку.

Приймання передача виконаних проектних робіт та робіт з монтажу технологічного обладнання, виконаних субпідрядниками ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» та робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, самостійно виконаних ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», здійснене шляхом підписання представниками позивача та зазначеного товариства відповідних актів, які з урахуванням приписів Положення №88 є первинними документами, які підтверджують факт виконання цих робіт.

Відповідач не надав суду докази невідповідності актів приймання передачі вимогам Положення №88 та докази невідповідності фактичних обсягів робіт, зазначених у цих актах обсягам, передбаченим у договорах підряду та оплачених позивачем шляхом попередньої оплати цих робіт.

Водночас, відповідач не заперечив факт наявності у позивача проектної документації «Влаштування модульної водогрійної газової котельні сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВК-2,0 Г (Э), виробництва ТОВ «Енергетик» для потреб технологічного теплопостачання виробничих ліній та системи опалення приміщень ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика» та технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, встановлених на місці демонтованих будівель гаражу і магазину.

Порушення в частині визначення одиниць виміру робіт, допущені позивачем та його контрагентом під час оформлення податкових накладних, складених по факту попередньої оплати робіт і актів приймання передачі цих робіт, не може слугувати підставою для не визнання факту виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» договірних зобов`язань, оскільки відповідно до абзацу третього пункту 2.4 Положення №88 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В обгрунтування висновку про відсутність реальних наслідків договорів підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019 відповідач, окрім іншого, посилається на відсутність у ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» та його контрагентів об`єктів оподаткування, необхідних для постачання даного виду робіт, зокрема трудових ресурсів, та анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ДАМЕРС ГРУП», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» і ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП» і включення ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» до реєстру ризикових платників податку.

При цьому, висновки про відсутність трудових ресурсів сформовані на підставі аналізу даних податкового обліку зазначених господарюючих суб`єктів, зокрема, на неподанні цими платниками податку податкової звітності.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що зазначені відомості відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ДАМЕРС ГРУП», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» і ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП». Тому, можливі порушення виконавцями робіт вимог податкового законодавства щодо подання звітності форми № 20-ОПП та форми №1- ДФ не можуть слугувати доказами відсутності факту виконання робіт, який підтверджується первинними документами та даними податкового обліку позивача і його контрагента.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону N 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Отже, відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 р. у справі N 160/3364/19.

Доводи відповідача щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ДАМЕРС ГРУП», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» і ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП», та включення ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» до реєстру ризикових платників податку, як підстави для визнання такими, що не відбулись, операцій з постачання робіт, передбачених договорами підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019, суд не бере до уваги, оскільки анулювання свідоцтв платника ПДВ, у зв`язку з неподанням звітності з ПДВ, відбулось після завершення договірних відносин між цими товариствами та ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» та, відповідно, не може слугувати доказом відсутності факту виконання договорів підряду, укладених між ним та позивачем.

При цьому, відповідач не заперечує той факт, що ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» та його субпідрядники -ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ДАМЕРС ГРУП», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» і ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП» та ТОВ «ЮНІОН ЛАИН», відобразили в податковому обліку операції з виконання для позивача послуг та робіт з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВК-2,0 Г(Э), виробництва ТОВ «Енергетик» для потреб технологічного теплопостачання виробничих ліній та системи опалення приміщень ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика», та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, що розташовується на території ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика».

Заперечуючи факт поставки робіт від ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», відповідач, крім іншого, посилається на Лист Міністерства економіки України від 08.08.2018 №78/0/206-18 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік», з інформацією про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік в годинах та кількість робочих днів в місяці, які необхідно враховувати при визначенні вартості будівельних робіт, відповідно до якого норма тривалості робочого часу за грудень 2019 становить 166 годин при 40 - годинному робочому тижні. Зазначені відомості використані відповідачем для обгрунтування кількості робітників, необхідних для виконання робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э).

Разом з тим, норма тривалості робочого часу за грудень 2019 при 40 годинному робочому тижні, рекомендована Міністерством економіки України для визначення проектної вартості будівельних робіт, не може бути використана для оцінки фактичної кількості осіб, які виконали запроектовані будівельні роботи, без встановлення кількості днів, протягом яких ці роботи виконувались, та щоденних витрат робочого часу. Сам по собі Лист Міністерства економіки України від 08.08.2018 №78/0/206-18 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» без дослідження первинних документів, відображених позивачем у бухгалтерському та податковому обліку, та інших джерел інформації, передбачених статтею 83 ПК України, не може слугувати підставою для висновку про недостатню кількість працюючих, необхідних для виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» договірних робіт та доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Заперечуючи факт поставки послуг та робіт, передбачених договорами підряду №05-06-2019ПР від 05.06.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019, відповідач також посилається на ряд кримінальних проваджень, відкритих за ознаками фіктивного підприємництва, фігурантами у яких ТОВ «РІФЛЕКС», ТОВ «ДАМЕРС ГРУП», ТОВ «ЮНІОН ЛАИН» і ТОВ «ТРЕЙД КОМПАНІ ГРУП».

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підтвердження фіктивності господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання відповідач не надав відповідного судового рішення.

З урахуванням принципу презумпції невинуватості наявність кримінальних проваджень в розумінні статті 73 КАС України не є належним доказом фіктивності контрагентів позивача.

Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Отже, висновки відповідача про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів грунтуються на аналізі податкової звітності контрагента позивача та підприємств - субпідрядників, яка має виключно інформативний характер. Посилання відповідача на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про відсутність поставки робіт від вказаних господарюючих суб`єктів.

Таким чином, суд вважає, що факт виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», в тому числі і з залученням субпідрядників, договорів підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019 та оплати їх позивачем у 1019 році в загальній сумі

843579,0 грн підтверджується первинними та іншими документами, складеними з дотриманням Закону N 996-XIV, відображеними позивачем та його контрагентом в бухгалтерському та податковому обліку.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153 (далі ПСБО № 15), чинного на час існування спірних відносин, висновки щодо порушення якого слугували підставою для спірних податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 26.05.2024 №13826/2201-0701 і форми "П" від 06.03.2024№4672/2201-0701, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 21 ПСБО № 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

За даними перевірки (стор 13 акту перевірки) активи (роботи з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВК-2,0 Г(Э), виробництва ТОВ «Енергетик» для потреб технологічного теплопостачання виробничих ліній та системи опалення приміщень ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика», та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, що розташовується на території ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика» на суму 843579,0 грн є доходом в розумінні пункту 5 ПСБО № 15.

Разом з тим, акт перевірки не містить відомостей щодо застосування відповідачем під час визначення суми заниження доходу у зв`язку з не включенням до інших операційних доходів вказаних робіт, які забезпечують надходження позивачу економічних вигід протягом кількох звітних періодів вимог, пункту 21 ПСБО № 15.

Таким чином, висновки відповідача щодо заниження позивачем інших операційних доходів на суму 843579Ю0 грн за 2019 рік та, відповідно, заниження податку на прибуток за 2022 рік на 105329,00 грн, суд вважає безпідставними.

Тому, податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 26.05.2024 №13826/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2022 рік на 105329,0 грн, та форми "П" від 06.03.2024 №4672/2201-0701, яким зменшена сума від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на 258419,00 грн, слід скасувати.

Податкові повідомлення рішення від 06.03.2024 форми «Р» №4673/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 912 936 грн і застосовані штрафні санкції в сумі 116601,0 грн, і форми «Р» №4674/2201-0701, яким застосовані штрафні санкції в сумі 3400,0 грн, грунтуються на відображених в акті перевірки висновках відповідача про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 189.9 статті 189, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 98.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 ПК України, пункту 5 розділу V Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі Порядок №21) і пунктів 12 і 15 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі Наказу №1307), та заниженням у зв`язку з тим податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 912936,00 грн, в тому числі, за квітень 2018 в сумі 514,00 грн, за травень 2018 в сумі 2554,0 грн, за грудень 2018 в сумі 3380,0 грн, за лютий 2022 в сумі 140999,0 грн, за березень 2022 в сумі 60683,0 грн, за квітень 2022 в сумі 704806,0 грн і не заповненням податкової накладної від 11.04.2022 за фактичною ціною постачання без ПДВ 3524028,0 грн, ПДВ 704805,6 грн.

За даними перевірки позивач:

безпідставно занизив базу оподаткування з ПДВ в сумі 704806,0 грн у квітні 2022 року в результаті не включення до бази оподаткування ПДВ по операції з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника та не подав для реєстрації податкову накладну від 11.04.2022 за фактичною ціною постачання без ПДВ 3524028,00 грн, ПДВ 704805,60 грн;

безпідставно завищив податковий кредит:

в сумі 168715,0 грн в результаті віднесення до його складу податку на додану вартість операціях з придбання робіт (послуг) з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВКУ-2,0Г(Э), виробництва ТОВ МПВФ «Енергетик», виконання робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП у ТОВ «Еліт Енергобуд», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання;

в сумі 36051,0 грн в результаті віднесення до його складу сум ПДВ, не підтверджених виписаними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними;

в сумі 3364,0 грн в результаті завищення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків (рядок. 16.2 декларації) за листопад 2019 в сумі 3364,0 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним висновкам, суд враховує таке.

Наказом №56/1 від 28.08.2017 позивач ввів в експлуатацію обладнання по виробництву макаронних виробів з кукурудзяної та рисової муки.

02.10.2017 відповідно до умов укладеного договору відповідального зберігання №2 ВЗ від 02.10.2017 та акту приймання-передачі на зберігання від 02.10.2017 позивач передав на зберігання ПрАТ «Чернігівська макаронна фабрика» додаткове обладнання до промислового устаткування для виробництва макаронних виробів із кукурудзяного і рисового борошна продуктивністю до 900кг/год тип Б900, складовими якого є, зокрема, змішувач борошна МХ-04 зі змішувальним чаном (Діаметр =900, Довжина=1600, Місткість -1куб.м), накопичувальна камера (Діаметр =900, Довжина=1600, Місткість -1куб.м), завантажувальний шнек, вібросито (далі майно). Місце зберігання майна - м. Чернігів, вул. Вячеслава Радченка, 23 (п. 1.3. Договору відповідального зберігання №2 ВЗ від 02.10.2017. Доставка зазначеного майна до місця зберігання здійснювалось позивачем відповідно до товарно-транспортної накладної від 02.10.2017.

30.03.2021 уповноважені представники позивача та ПрАТ «Чернігівська макаронна фабрика» підписали Акт приймання-передачі додаткового обладнання з відповідального зберігання.

Наказом №24 від 02.04.2022 позивач створив комісію з проведення технічного обстеження вказаного обладнання.

04.04.2022 комісія склала акт технічного огляду обладнання та устаткування, у якому, зокрема, виклала висновок про необхідність капітального ремонту зазначеного обладнання, заміни запчастин, відновлення суттєво пошкоджених корозією конструктивних елементів, в тому числі заміни таймера і електрошкафа, необхідність відновлення до 40% важливих конструктивних елементів. В акті комісія також зазначила про те, що використання у виробництві даного обладнання не є необхідним, додаткові витрати на його відновлення є економічно недоцільними.

04.04.2022 на підставі висновку комісії позивач виніс наказ №27 про ліквідацію основного засобу у зв`язку з неможливістю використання за призначенням, у якому, зокрема, вказав на необхідність оцінки можливості використання складових частин для ремонту діючих основних засобів.

11.04.2022 року комісія склала Акт на списання основних засобів (часткової ліквідації), у якому, зокрема, зазначила, що в результаті ліквідації додаткового обладнання, ліквідаційна вартість якого складає 3524023,0 грн, отримані запасні частини на суму 449540,0 грн та металобрухт на суму 334,80 грн.

Оприбуткування запасних частин та металобрухту загальною вартістю 449874,80 грн підтверджується відповідною відомістю №11 від 11.04.2022. Операція зі списання майна вартістю 3524023,0 грн відображена позивачем витрат в сумі 3 524028,0 грн.

Відповідно до пункту185.1 статті 185 ПК Україниоб`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом187.1 статті 187 ПК Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом189.9 статті 189 ПК Українивстановлено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

За змістом підпункту14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Відповідно допідпункту "д" цього підпунктупостачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України також передбачено, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викраденнянеоборотних активів, або коли платник податку надаєконтролюючому органувідповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

У постанові від 08.08.2024 у справі № 120/412/20-а Верховний суд вказав, що визнаючи ліквідацію основних засобів за ініціативою платника податків підставою для виникнення податкового зобов`язання з обсягу їх умовного постачання, законодавець мав на меті виключити можливість виведення основних засобів з активів платника податків (їх відчуження) в обхід установленому правилу щодо оподатковування операцій з поставки.

Отже, пунктом189.9 статті 189 ПК України врегульовані податкові наслідки ліквідації платником податку основних виробничих або невиробничих засобів, як за самостійним рішенням платника податку (абзац перший пункту189.9), так і їх ліквідації без згоди платника податку у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках (абзац другий вказаної норми).

Для застосування положень частини другої пункту189.9 статті 189 ПК України у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів платник податку зобов`язаний скласти та подавати контролюючому органу документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. За відсутності факту подання такого документу, основні виробничі або невиробничі засоби вважаються такими, що ліквідовані за самостійним рішенням платника податку.

За змістом підпункту14.1.9 пункту 14.1 статті 14 ПК України балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Відповідно до пункту 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 (далі Методичні рекомендації) об`єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визначення активом.

Пунктами 41 - 43 Методичних рекомендацій передбачено, що для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія:

здійснює безпосередній огляд об`єкта, що підлягає списанню;

установлює причини невідповідності критеріям активу;

визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

визначає можливість продажу (передачі) об`єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

складає і підписує акти на списання основних засобів.

Частиною першоюстатті 9 Закону N 996-XIVвстановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно із абзацом одинадцятимстатті 1 Закону N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, у випадку ліквідації основних засобів у зв`язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов`язання з податку на додану вартість (в тому числі відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 Кодексу) у випадку подання до контролюючого органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів , який відповідає вимогам до первинного документа, та містить всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію з ліквідації основних засобів у спосіб, передбачений абзацом другим пункту 198.5 статті 198 ПК України. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

Під час складання акту списання основних засобів (часткової ліквідації) від 11.04.2022 позивач керувався Порядком складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб`єктами державного сектору, затвердженим Наказ Міністерства фінансів України 13 вересня 2016 року N 818, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2016 р. за N 1336/29466 (далі Порядок №818).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Порядку N 818 інформація про основні засоби вноситься до акта із зазначенням назви об`єкта, інвентарного (номенклатурного) номера, первісної (переоціненої) та ліквідаційної вартості, суми зносу, дати введення в експлуатацію, короткої характеристики об`єкта, технічного стану та причини списання та інших відомостей. При частковій ліквідації об`єкта основних засобів наводиться інформація про об`єкт, що залишається в експлуатації, - первісна (переоцінена) вартість, сума зносу, зміни у характеристиці об`єкта. Витрати, пов`язані з ліквідацією об`єкта основних засобів, а також матеріальні цінності, які надійшли від розбирання (знесення) будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів, зазначаються в розділі акту "Розрахунок результатів списання об`єкта".

Дослідивши акт списання основних засобів (часткової ліквідації) від 11.04.2022, суд встановив, що підставою списання додаткового обладнання є висновок комісії про повне зношення обладнання та неможливість використання його за призначенням, а причиною списання - демонтаж (розібрання).

Разом з тим, у акті технічного огляду від 04.04.2022, який є додатком до акту списання від 11.04.2022, відсутній висновок про повне зношення обладнання та неможливість використання його за призначенням. Натомість акт технічного огляду від 04.04.2022 містить висновок комісії про необхідність капітального ремонту зазначеного обладнання, заміни запчастин, відновлення суттєво пошкоджених корозією конструктивних елементів, в тому числі заміни таймера і електрошкафа, необхідність відновлення до 40% важливих конструктивних елементів.

Створена наказом керівника комісія в результаті проведення технічного обстеження додаткового обладнання не встановила підстав для його ліквідації як основного засобу. Зазначене підтверджується актом технічного огляду від 04.04.2022.

Отже, акт списання основних засобів (часткової ліквідації) від 11.04.2022 містить недостовірну інформацію про наявність висновку комісії про повне зношення обладнання та неможливість використання його за призначенням.

Крім того, всупереч підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Порядку N 818 акт списання основних засобів (часткової ліквідації) від 11.04.2022 не містить також інформації про витрати позивача, пов`язані з ліквідацією об`єкта основних засобів, які зазначаються в розділі акту "Розрахунок результатів списання об`єкта".

Таким чином, акт списання основних засобів (часткової ліквідації) від 11.04.2022, який містить недостовірну інформацію про висновок комісії щодо повного зношення обладнання та неможливості використання його за призначенням, не може слугувати підставою для застосування до операції з ліквідації позивачем додаткового обладнання балансовою вартістю на момент ліквідації 3524023,0 грн, положень абзацу другого пункту189.9 статті 189 ПК України.

Інші докази, які підтверджують існування обставин, передбачених абзацом другим пункту189.9 статті 189 ПК України (обставини непереборної сили, викрадення, інші, які не залежали від самостійного, поточного, планового рішення платника) позивачем не надані.

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо необхідності застосування до операції з ліквідації позивачем додаткового обладнання положень абзацу першого пункту189.9 статті 189 ПК України, відповідно до якого для цілей оподаткування ліквідація основнихвиробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів зазвичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За змістом підпункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахуватиподаткові зобов`язаннявиходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати вЄдиному реєстрі податкових накладнихв терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведенуподаткову накладнуза товарами/послугами, необоротними активамипридбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У зв`язку з недотриманням умов, передбачених положень абзацом другим пункту189.9 статті 189 ПК України при списанні основних засобів позивач зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою згідно зпідпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК Українивиходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1 статті 189 розділу V ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановленіПК Українидля такої реєстрації, зведенуподаткову накладну, оскільки такі основні засоби не використовуються в оподатковуваних операціях / господарській діяльності такого платника податку.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо заниження позивачем бази оподаткування з ПДВ в сумі 704806.0 грн у квітні 2022 року в результаті не включення до бази оподаткування ПДВ по операції з ліквідації основних засобів за його самостійним рішенням та порушення вимог ПК України щодо складання та реєстрації податкової накладної від 11.04.2022 за фактичною ціною постачання без ПДВ 3524028.0 грн, ПДВ 704805.60 грн.

За даними перевірки позивач безпідставно завищив податковий кредит в сумі 168715,0 грн в результаті віднесення до його складу податку на додану вартість операціях з придбання робіт (послуг) з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВКУ-2,0Г(Э), виробництва ТОВ МПВФ «Енергетик», виконання робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП у ТОВ «Еліт Енергобуд», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За змістом пункту 2.4. Положення №88 обов`язковими реквізитами первинних документів, є, зокрема: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З урахуванням приписів Закону N 996-XIV та Положення №88 підтвердженням господарської операції є рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, відображений у первинних документах, якими оформлена така операція.

Виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» робіт (послуг) з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВКУ-2,0Г(Э), виробництва ТОВ МПВФ «Енергетик», робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП у ТОВ «Еліт Енергобуд», передбачених договорами підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019 підтверджується дослідженими судом первинними та іншими документами, складеними з дотриманням Закону N 996-XI, відображеними позивачем та його контрагентом в бухгалтерському та податковому обліку.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (робіт), або їх попередньої оплати.

На виконання договорів підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019, протягом червня листопада 2019 року позивач здійснював попередню оплату договірних робіт.

Відповідно до договору підряду №05-06-2019ПР від 05.06.2019 в рахунок попередньої оплати проектних робіт у червні та липні 2019 року позивач перерахував ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» 276500,00 грн., в тому числі ПДВ - 46083,33 грн в розмірі 100% договірної вартості.

По факту отримання коштів ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 18.06.2019 №2, від 19.06.2019 №3, від 19.06.2019 №4, від 21.06.2019 №5, від 24.06.2019 №6, від 26.06.2019 №11, від 27.06.2019

№12, від 01.07.2019 №4, від 02.07.2019 №5, від 05.07.2019 №6 на загальну суму 276500,00 грн., в тому числі ПДВ 46083,33 грн

Відповідно до договору підряду №16/09БР від 16.09.2019 в рахунок попередньої оплати робіт з демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э), протягом вересня та жовтня 2019 року позивач перерахував ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» кошти на загальну суму 400795,00 грн, в т. ч. ПДВ - 66799,16 грн.

По факту отримання коштів ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.09.2019 №10, від 30.09.2222019 №14, від 09.10.2019 №5, від 16.10.2019 №7, від 21.10.2019 №9, від 29.10.2019 №13 на загальну суму 400 795,00 грн., в тому числі ПДВ 66799,16 грн.

Відповідно договору підряду №01-10/2019МР від 01.10.2019 в рахунок попередньої оплати робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП, протягом жовтня та листопада 2019 року позивач перерахував ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» 335000,0 грн, в т. ч. ПДВ - 55833,33 грн.

По факту отримання коштів ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних склав податкові накладні від 28.10.2019 №12 на загальну суму 135000,0 грн, в т.ч. ПДВ - 22500,0 грн та від 08.11.2019 №2 на загальну суму 200000,0 грн, в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн на загальну суму 335000,0 грн, в т. ч. ПДВ - 55833,33 грн.

Зазначені податкові накладні, виписані ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» по факту отримання попередньої оплати договірних робіт, складені з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 200 ПК України та містять усі відомості, передбачені цією нормою.

На підставі цих податкових накладних позивач включив до податкового кредиту відповідних звітних періодів ПДВ в загальній сумі 168715,0 грн.

Роботи з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базі двох установок БМВКУ-2,0Г(Э), виробництва ТОВ МПВФ «Енергетик», демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів, закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП виконані ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» у грудні 2019 року.

Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту ПДВ, зазначеного у податкових накладних, складених ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», грунтуються на відсутності реальних наслідків договорів підряду №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019 та складанні ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» податкових накладних з порушенням вимог підпунктів 201.1 і 201.10 статті 201 ПК України у зв`язку з неправильним зазначенням у податкових накладних обов`язкових реквізитів.

Разом з тим, виконання ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД», передбачених договорами №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019 робіт підтверджується первинними та іншими документами, відображеними позивачем та його контрагентом у бухгалтерському та податковому обліку, зокрема довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за грудень 2019, Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року за формою №КБ-2в, Актом приймання виконаних проектних робіт за грудень 2019 року. Результати цих робіт використані позивачем в господарській діяльності. Тому, висновки відповідача щодо відсутності реальних наслідків цих договорів суд вважає безпідставними.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 ПК України форматапорядокзаповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За змістом підпункту 2 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 Графи 4 та 5 (одиниця виміру товарів/послуг) заповнюються відповідно доКласифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної уКСПОВО.У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у графі 4 вказується "грн". У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня уКСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.

Відповідачем не надані докази порушення ТОВ «ЕЛІТ ЕНЕРГОБУД» вимог Порядку заповнення податкової накладної під час складання податкових накладних, виписаних по факту отримання попередньої оплати робіт, передбачених договорами №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019.

Посилання на порушенням вимог пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України у зв`язку з невідповідністю кількості та ціни постачання одиниці товару без ПДВ у податкових накладних кількості та ціні постачання одиниці товару без ПДВ, що зазначена у договорі підряду, не підтверджене відповідачем належними та допустимими доказами, якими, зокрема, є первинні документи, відображені позивачем та його контрагентом в бухгалтерському та податковому обліку.

При цьому суд враховує, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що

податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Помилки в реквізитах, визначенихпунктом 201.1 цієї статті(крім коду товару згідно зУКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та сумуподаткових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідачем не доведено, що податкові накладні, виписані по факту отримання попередньої оплати робіт, передбачених договорами №05-06-2019 ПР від 05.06.2019, №16/09БР від 16.09.2019 і №01-10/2019МР від 01.10.2019, містять помилки, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та сумуподаткових зобов`язань.

Посилання відповідача на приписи абзаців двадцять шостого та двадцять п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими передбачене право платника податку у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргу на такого продавця/покупця суд не бере до уваги.

За змістом двадцять шостого та двадцять п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбаченихпунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно зпунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітнийподатковий періодзаяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановленихпідпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провестидокументальну перевіркузазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку на додану вартість за такою операцією.

Отже, помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбаченихпунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу за наявності відповідної скарги платника податку, є підставою для проведеннядокументальної перевіркизазначеного продавця, однак, не можуть слугувати підставою для позбавлення платника податку на формування податкового кредиту, за умови, якщо така податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на формування податкового в сумі 168 715 грн по факту попередньої оплати робіт з розробки проектної документації стадії робочий проект (РП) «Влаштування модульної водогрійної газової котельні, сумарною тепловою потужністю 4,0 МВт, на базідвохустановок БМВКУ-2,0Г) виробництва ТОВМПВФ «Енергетик», демонтажу будівель гаражу і магазину, влаштування дренажних колодязів закладних конструкцій, фундаментів для встановлення димової труби та конструктиву блочно модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) та робіт з монтажу технологічних трубопроводів теплопостачання ліній виробництва макарон та системи опалення адміністративних і виробничих приміщень від блочно-модульної котельної установки ТКУ-3,6Г(Э) до ІТП.

За даними перевірки позивач завищив податковий кредит на загальну суму 36 051 грн., в тому числі в квітні 2018 в сумі 514 грн, травні 2018 в сумі 2554 грн, грудні 2018 в сумі 3380 грн, лютому 2020 в сумі 11083 грн, березні 2020 в сумі 17081 грн і січні 2021 в сумі 1439 грн. в результаті віднесення до його складу сум ПДВ, не підтверджених виписаними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Зокрема:

у квітні 2018 за відсутності податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ІНСТАЛ ПОДІЛЛЯ» на суму 225,12 грн та по взаємовідносинах з ТОВ «Ексім Трейд - Інвест» на суму ПДВ - 288,66 грн;

у травні грудні 2018, лютому 2020 і січні 2021 років на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих з порушенням вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України на загальну суму 18455,81 грн, в тому числі: травень 2018 в сумі 2553,50 грн., в результаті віднесення до його складу ПДВ, згідно податкової накладної №22 від 03.05.2018, дата реєстрації 04.06.2018, виписаної ПП «БУДДВІР» (ПН 399985922187) на суму ПДВ 2553,50 грн., грудень 2018 в сумі 3380 грн., в результаті віднесення до його складу ПДВ, згідно податкової накладної (№12 від 11.12.2018, дата реєстрації 03.01.2019), складеної ПрАТ ВК «ЕРА» (ПН 141464522258) на суму ПДВ 3380 грн., лютий 2020 в сумі 11082,99 грн., в результаті віднесення до його складу ПДВ, згідно податкової накладної №22 від 03.05.2018, дата реєстрації 04.06.2018, виписаної ТОВ «Буд Рент Груп» (ПН 420586926590) на суму ПДВ 11082,99 грн., січень 2021 в сумі 1439,33 грн., в результаті віднесення до його складу ПДВ, згідно податкової накладної № 6 від 14.01.2021, дата реєстрації 15.02.2021), виписаної ТОВ «САМОРОДОК ТМ» (ПН 434862826562) на суму ПДВ 1439,33 грн;

у березні 2020 за відсутності податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Бітерм» на суду ПДВ 17080,98 грн.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивач під час судового розгляду не заперечив правомірність зазначених висновків та не надав докази на підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 36 051 грн.

Тому, суд вважає обгрунтованими висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 36051,0 грн.

Перевіркою також встановлене завищення позивачем податкового кредиту в сумі 3364,0 грн в результаті завищення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків (рядок. 16.2 декларації) за листопад 2019 в сумі 3364,0 грн.

У поданому уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 (вх №9276748031 від 20.11.2019) позивач збільшив суму податкових зобов`язань (рядок 9 Декларації «Усього податкових зобов`язань» на суму 3364 грн., зменшив від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту вересня 2019 на (-) 3364 грн. (рядок 19 Декларації) та зменшив значення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду» Декларації за вересень 2019 на (-) 3364 грн. відповідно. У декларації за листопад 2019 (вх. №9303732767 від 17.12.2019) з врахуванням уточнюючого розрахунку за листопад 2019 (вх. №9183574583 від 30.07.2020) задекларовано рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у сумі 445 676 грн, який складається з: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (декларація з ПДВ за вересень 2019) (р.16.1 Декларації з ПДВ за листопад 2019) в сумі 442 312 грн, збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами подання уточнюючих розрахунків* (Уточнюючий розрахунок від 20.11.2019 вх. №927674808031) (р.16.2 Декларації з ПДВ за листопад 2019) в сумі 3 364 грн. За даними перевірки при поданні декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 позивач не вірно врахував уточнюючий розрахунку від 20.11.2019 вх. №927674808031, що призвело до завищення значення рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» в сумі 3364 грн.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом365календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через365календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у рядку 4.1 декларації з податку на додану вартість вказується сума податкового зобов`язання, нарахована протягом звітного періодута у рядку 4.1.1 коригування за такими операціямивідповідно допункту 198.5 статті 198тапункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою. У рядку 4.2 вказується сума податкового зобов`язання, нарахована протягом звітного періодута у рядку 4.2.1 коригування за такими операціямивідповідно допункту 198.5 статті 198тапункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за ставкою 7 %. У рядку 4.3 вказується сума податкового зобов`язання, нарахована протягом звітного періоду, та у рядку 4.3.1 коригування за такими операціями відповідно допункту 198.5 статті 198тапункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за ставкою 14 %. Податкові зобов`язання, нараховані відповідно допункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексуна суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, можуть бути зменшені на підставірозрахунку коригуваннядоподаткової накладної, якою визначено такі податкові зобов`язання, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі у разі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

Позивач під час судового розгляду не заперечив правомірність висновків відповідача про порушення вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України і пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, яке призвело до завищення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків (рядок 16.2 декларації) за листопад 2019 в сумі 3364,0 грн.

Тому, суд вважає обгрунтованими висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 3364,0 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними податкові повідомлення рішення від 06.03.2024 форми «Р» №4673/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість, в частині 744211,0 грн грошового зобов`язання та 74422,0 грн штрафних санкцій, і форми «Р» №4674/2201-0701, яким застосовані штрафні санкції в сумі 3400,0 грн.

Податкове повідомлення - рішення від 23.05.2024 №13827/2201-0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 340097, 37 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 28162,30 грн, грунтується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про порушення підпункту 266.2.1, абзацу є підпункту 266.2.2 пункту 266.2, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України та заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 341064,45 грн, в тому числі за: 4 квартал 2017 року в сумі 1965,70 грн, 2018 рік в сумі 9140,51 грн, 2019 рік в сумі 10260,95 грн, 2020 рік в сумі 11605,00 грн, 2021 рік в сумі 14742,75 грн, 2022 рік в сумі 136 699,06 грн, три квартали 2023 року в сумі 156 650,48 грн.

За даними перевірки заниження суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну на суму 340097,37 грн відбулось у зв`язку з не нарахуванням та несплатою податку до бюджету у період з 4 кварталу 2017 року по три квартали 2023 року

на адміністративну будівлю загальною площею 1965,7 кв м адресою АДРЕСА_1 та

на об`єкти нежитлової нерухомості позивача, що перебувають в оренді - будівлі складу площею 508 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення (склад), площею 51,6 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 і частини нежитлового приміщення площею 4273,9 м.кв, за адресою АДРЕСА_1 .

За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники об`єктівжитловоїта/абонежитлової нерухомості.

Відповідно до пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За визначенням підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості -будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженогонаказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 N 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові"група 125"Будівлі промислові та склади"клас 1251"Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та спорудДК 018-2000належать докласу 1251"Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи:1251.1- "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості",1251.2- "Будівлі підприємств чорної металургії",1251.3- "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості",1251.4- "Будівлі підприємств легкої промисловості,1251.5- "Будівлі підприємств харчової промисловості",1251.6- "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості",1251.7- "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості",1251.8- "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості",1251.9- "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно зДК 018-2000.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.02.2020 усправі N 820/3556/17, застосуванняпідпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Україниможливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Під час розгляду справи позивачем не надані докази використання адміністративної будівлі загальною площею 1965,7 кв м, розташованої адресою АДРЕСА_1 , в процесі виготовлення промислової продукції. Той факт, що зазначена будівля розташована на землях промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, не може слугувати доказом використання її для виготовлення промислової продукції. Відповідно до Технічного паспорта на приміщення (адмінбудинку, складу готової продукції, складу тароупаковок, складу, зарядної, компресорної, магазину), виготовленого у липні 2016 року, загальна площа адміністративної будівлі 1965,7 кв м. Згідно з експлікацією внутрішніх обмірів та плану будівлі, яка є складовою Технічного паспорта на приміщення, окрім кабінетів, кухні та інших побутових і невиробничих приміщень, в адміністративній будівлі розташована лабораторія площею 108, 7 кв. м. Разом з тим, надана позивачем копія Свідоцтва про атестацію виробничо-технологічної лабораторії, терміном дії з 08.12.2014 по 02.12.2017, вказує та відсутність у сказаної лабораторії права на проведення вимірювань після 02.12.2017.

Таким чином, адміністративна будівля загальною площею 1965,7 кв м не відноситься до об`єктів нерухомості, які відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктами оподаткування.

Позивач також посилається на підпункт й пункту 3.2 Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в м Хмельницькому, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 27.01.2016 р. N 2 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради», відповідно до якого не є об`єктом оподаткування адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств, інші будівлі та приміщення, розташовані на земельних ділянках категорії «землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, які використовуються платником податку в процесі промислового виробництва.

Разом з тим, адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств не включені до переліку об`єктів нерухомого майна, не є об`єктами оподаткування, визначеного підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

За змістом пункт 1.1 статті 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справлянняподатківізборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхправатаобов`язки, компетенціюконтролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюютьсяПодатковим Згідно з кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пунктом 7.4 статті 7 ПК України елементи податку, визначені впункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Разом з тим, ПК України не передбачені повноваження органів місцевого самоврядування щодо визначення переліку об`єктів нерухомого майна, які не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно.

За змістом частин 1 і 3 статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом. З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів, зокрема, акти органів місцевого самоврядування приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України і є обов`язковими до виконання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (територіальної громади).

Відповідно до частини 3 статті 66 вказаного Закону у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Отже, з урахуванням приписів пункту 7.3 статті 7 ПК України і частини 3 статті 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» до спірних правовідносин слід застосовувати положення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а не рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016 N 2 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради» щодо визначення об`єктів, які не підлягають оподаткуванню податком на нерухомість.

Рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016 N 2 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради» визнане таким, що втратило чинність, Рішенням Хмельницької міської ради від 14.07.2021 N 1 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради»

Рішенням від 14.07.2021 N 1 Хмельницька міська рада також затвердила Положення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Хмельницької міської ради, та яким, зокрема, передбачений Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1.2 до рішення від 14.07.2021 N1). До вказаного Переліку включені адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств, інші будівлі та приміщення, розташовані на земельних ділянках категорії «землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, які використовуються платником податку в процесі промислового виробництва з пільгою 100 відсотків суми річного податкового зобов`язання. Рушення набрало чинності з 01.01.2022 року.

За змістом зазначеного Переліку, обов`язковою умовою для застосування зазначеної пільги є використання адміністративно-побутових будівель платником податку в процесі промислового виробництва.

За даними перевірки у період з 1 кварталу 2022 по 3 квартал 2023 року позивач не здійснював виробництво макаронних виробів, яке відповідно до наказу Держкомстату від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності" (клас 10.73) включає: виробництво макаронних виробів, таких як макарони та локшина, без начинки, відварених або не відварених, виробництво кускусу та виробництво консервованих або заморожених макаронних виробів.

Позивачем не надані докази, які спростовують ці твердження, та підтверджують провадження виробництва продукції в період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року та використання адміністративної будівлі у процесі виробництва.

Тому, посилання позивача на рішення Хмельницької міської ради від 14.07.2021 N1, як на підставу для не нарахування та несплати податку на нерухове майно адміністративну будівлю за 1 квартал 2022 3 квартал 2023 року, суд вважає необгрунтованим.

Таким чином, позивач зобов`язаний нарахувати та сплатити до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на адміністративну будівлю загальною площею 1965,7 кв м адресою АДРЕСА_1 за період з 4 кварталу 2017 року по 3 квартал 2023 року в загальній сумі 160021,31 грн.

За даними перевірки у період з 1 кварталу 2022 по 3 квартал 2023 року позивач, зокрема, провадив операції з надання власного майна в оренду.

Зокрема, на підставі договору оренди від 01.09.2022 №2/ХМ-22, додатку №.1 до договору оренди від 01.09.2022 №2/ХМ-22 та акту приймання-передачі від 01.09.2022 року позивач передав ТОВ «Хмельницька макаронна фабрика» в тимчасове строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 4273,9 м кв, за адресою АДРЕСА_2 . в тому числі склад готової продукції площею 1231,3 м. кв. Додатковою угодою від 01.02.2023 №2 сторони внесли зміни до договору від 01.09.2022 №2, відповідно до яких з 01.02.2023 площа орендованої частини нежитлового приміщення площею складає 7401,1 м.кв. та склали відповідний акт приймання-передачі від 01.02.2023 року нежитлового приміщення площею 7401,1 м. кв, в тому числі склад готової продукції площею 1231,3 м. кв., склад таропакувальний площею 798,4 м. кв та склад №2 площею 440,0 м кв.

На підставі договору оренди від 08.09.2020 № 08/09-2020 позивач передав ТОВ «Голосієво» в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення площею 508,0 м кв, за адресою АДРЕСА_2 строком з 01.10.2020 по 01.10.2021. На підставі договору оренди від 01.08.2022 №71ХМФ-2022, додатку №1 до вказаного договору та акту приймання передачі від 01.08.2022 позивач передав ТОВ «Голосієво» в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення площею 508,0 м кв, за адресою АДРЕСА_2 .

На підставі договору оренди від 01.07.2021 №7/ХМ-21та акту приймання передачі від 01.07.2021 позивач передав ТОВ «Традиція Смаку» в тимчасове строкове платне користування частину нежитлового приміщення (склад) площею 51,6 м кв на території складу за адресою АДРЕСА_2 .

У період з 1 кварталу 2022 по 3 квартал 2023 року позивач не нараховував та не сплачував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкти нерухомого майна, передані в оренду - будівлі складу площею 508 кв м, за адресою м. Хмельницький вул. Кооперативна, буд.1 (січень 2022 квітень 2023), нежитлове приміщення (склад), площею 51,6 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 (січень 2022 вересень 2023) і частину нежитлового приміщення (складські приміщення) площею 1231,3 м. кв (вересень 2022 січень 2023) та 2469,7 м.кв, (лютий 2023 вересень 2023) за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Обов`язковою умовою застосуванняпідпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Україниє використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Умовою для застосування з 01.01.2022 пільги в розмірі 100 % зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановленої рішенням Хмельницької міської ради № 1 від 14.07.2021, є використання адміністративно-побутових будівель промислових підприємств, інших будівель та приміщень, розташованих на земельних ділянках категорії «землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, є їх використання платником податку в процесі промислового виробництва.

Водночас, якщо будівлі (споруди) або її частини, віднесені до класу будівель та споруд за кодом 125, здаються власником в оренду, то такі будівлі (споруди) або її частини оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах. Будівлі відмінні від коду 125 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, але використовуються у господарській діяльності, також оподатковуються на загальних підставах.

Позивачем не надані докази здійснення у період з 1 кварталу 2022 по 3 квартал 2023 року виробництва макаронних виробів та подібних борошняних виробів, або інших видів промислового виробництва.

Тому, позивач зобов`язаний нарахувати та сплатити до бюджету податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на складські приміщення, передані в оренду, іншим господарюючим суб`єктам.

Разом з тим суд враховує, що під час визначення суми заниження податку на нерухоме майно складське приміщення прощею 1231,3 м кв. за адресою АДРЕСА_2 за 3 квартал 2022 року, тобто починаючи з липня 2022 року, відповідач не врахував, що зазначене майно передане в оренду 01 вересня 2022 року, що підтверджується договором оренди від 01 вересня 2022 року та Актом приймання-передачі в оренду від 01.09.2022 року. Зазначене призвело до зайвого нарахування податку в сумі 6669,54 грн.

Отже, податкове повідомлення- рішення від 23 травня 2024 №13827/2201 форми «Р» підлягає скасуванню в частині суми заниження податку на нерухоме майно в сумі 6669,54 грн та відповідної частини штрафу в сумі 666,96 грн ( 10% суми заниження податку).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду цієї справи відповідач не довів правомірність податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 26.05.2024 №13826/2201-0701, яким збільшена сума податку на прибуток за 2022 рік на 105329,00 грн, форми "П" від 06.03.2024 №4672/2201-0701, яким зменшена сума від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на 258419,00 грн, форми «Р» від 06.03.2024 №4673/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість, в частині грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 168 715,0 грн і штрафних санкцій в сумі 42179, 0 грн, форми «Р» від 23.05.2024 №13827/2201, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині суми заниження податку 6669,54 грн та відповідної частини штрафу в сумі 666,96 грн.

Тому, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судових збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Хмельницькій області

форми "Р" від 26.05.2024 №13826/2201-0701, яким збільшена сума податку на прибуток за 2022 рік на 105329,00 грн,

форми "П" від 06.03.2024 №4672/2201-0701, яким зменшена сума від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на 258419,00 грн,

форми «Р» від 06.03.2024 №4673/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість, в частині грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 168 715,0 грн і штрафних санкцій в сумі 42179, 0 грн.

форми «Р» від 23.05.2024 №13827/2201, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині суми заниження податку 6669,54 грн та відповідної частини штрафу в сумі 666,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" (вул. Марка Кропивницького, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29015 , код ЄДРПОУ - 00380511) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя О.К. Ковальчук


Суд	Хмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	25.11.2024
Оприлюднено	28.11.2024
Номер документу	123311089
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо

Ковальчук О.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.11.2024 по справі 560/8691/24ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —560/8691/24

Рішення від 25.11.2024

Ухвала від 28.10.2024

Ухвала від 21.10.2024

Ухвала від 12.08.2024

Ухвала від 23.07.2024

Ухвала від 24.06.2024

Ухвала від 18.06.2024

Рішення
від 25.11.2024 по справі 560/8691/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД