Рішення

від 26.11.2024 по справі 580/4635/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року справа № 580/4635/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області (відповідач), в якій, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, викладену в листу від 30.04.2024 №54.05-232, у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 05.07.2012 до 14.02.2014; Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області з 18.02.2014 до 05.05.2020, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 , вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в: Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області з 05.07.2012 до 14.02.2014; Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області з 18.02.2014 до 05.05.2020, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він з 06.05.2020 проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Черкаській області на посаді провідного спеціаліста (фахівця з публічних закупівель) Територіального управління. При прийнятті позивача на службу йому присвоєно первинне спеціальне звання лейтенант Служби судової охорони та визначено вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби станом на 06.05.2020 00 років 00 місяців 00 днів. Позивач вказує, шо до призначення на посаду в Службу судової охорони, працював, зокрема, у таких державних органах: з 05.07.2012 до 14.02.2014 у Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області; з 18.02.2014 до 05.05.2020 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області. У квітні 2024 позивач звернувся до Територіального управління з рапортом щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони час його роботи в зазначених державних органах. Однак, Територіальне управління листом від 30.04.2024 №54.05- 232 повідомило позивача, що зазначений час роботи в державних органах не може бути зарахований до стажу служби в Службі судової охорони. Позивач вказує, що Служба судової охорони наказом від 24.10.2022 №454 затвердила Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. У подальшому до такого Переліку були внесені зміни, відповідно до яких він включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони. Звертає увагу, що перелік посад середнього і вищого складу Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено. Тому, позивач, вважаючи такі дії відповідача незаконними, за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач проти позову заперечив. 23.05.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), як первинній редакції та і після змін включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони, в той же час посади позивача, які він обіймав протягом служби в Територіальному управлінні, а саме провідного спеціаліста (фахівця з публічних закупівель) організаційно-планової служби, провідного спеціаліста (фахівця з публічних закупівель) служби планування та публічних закупівель, провідного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення Територіального управління відсутні в затвердженому Переліку. Тому вважає, що Територіальне управління діє в межах і в порядку визначеному нормами чинного законодавства та розпорядчими документами, що регулюють діяльність Служби судової охорони. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 10.05.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 з 06.05.2020 прийнятий на службу до Служби судової охорони по ТУ ССО у Черкаській області провідним спеціалістом (фахівця з публічних закупівель) організаційно-планової служби та присвоєно йому первинне спеціальне звання лейтенант Служби судової охорони, що підтверджується витягом з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області від 06.05.2020 № 51 о/с. Також відповідно до зазначеного наказу вислуга років, яка дає право на встановлення позивачу надбавки за стаж служби станом на 06.05.2020 становить 00 років 00 місяців 00 днів.

Під час проходження служби позивачу присвоєно спеціальне звання старший лейтенант Служби судової охорони, що підтверджується довідкою Територіального управління від 30.04.2024 № 54/05-22/24.

У квітні 2024 року позивач звернувся до відповідача із рапортом від 04.04.2024, в якому просив зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час його роботи в державних органах, а саме: Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області з 05.07.2012 до14.02.2014; Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області з 18.02.2014 до 05.05.202001.

Відповідач листом від 30.04.2024 № 54.05-232 повідомив позивача, що зазначений час роботи в державних органах не може бути зарахований до стажу служби в Службі судової охорони, оскільки наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на які у разі переходу на службу до Служби судової охорони до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. Згідно з таким Переліком позивач не обіймає відповідну посаду.

З даних трудової книжки НОМЕР_1 від 14.03.2012 вбачається, що позивач працював, зокрема:

з 05.07.2012 до 14.02.2014 в Черкаській районній державній адміністрації Черкаської області;

з 18.02.2014 до 05.05.2020 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області.

Відповідно до довідки Територіального управління від 21.05.2024 № 54/05-116/24 старший лейтенант Служби судової охорони ОСОБА_1 дійсно проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Черкаській області з 06.05.2020 до теперішнього часу на посадах: з 06.05.2020 до 30.10.2020 - провідний спеціаліст (фахівець з публічних закупівель) організаційно-планової служби; з 30.10.2020 до 05.08.2021 - провідний спеціаліст (фахівець з публічних закупівель) служби планування та публічних закупівель; з 05.08.2021 до т/часу - провідний спеціаліст відділу матеріально- технічного забезпечення.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Статтею 164 Закону № 1402-VIII встановлено, що спеціальне звання старший лейтенанта Служби судової охорони віднесене до спеціальних звань середнього складу Служби судової охорони.

Частина 2 статті 162-1 Закону № 1402-VIII визначає, що порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі Положення).

П. 5 зазначеного Положення визначає, що час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Згідно з пунктом б частини першої статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон №2262-XII) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.

Відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-XII особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони (Пункт 1 доповнено абзацом 12 згідно з Постановою КМ № 747 від 19.09.93; в редакції Постанов КМ № 435 від 22.05.2019, № 119 від 16.02.2022).

На виконання вимог пункту «и» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах (далі Перелік).

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 до Переліку внесені зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.

Таким чином, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

Як встановив суд, позивач з 06.05.2020 прийнятий на службу до Служби судової охорони по ТУ ССО у Черкаській області провідним спеціалістом (фахівця з публічних закупівель) організаційно-планової служби та присвоєно йому первинне спеціальне звання лейтенант Служби судової охорони.

У подальшому, позивачу присвоєно спеціальне звання старший лейтенант Служби судової охорони.

Позивач проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Черкаській області на таких посадах: з 06.05.2020 до 30.10.2020 - провідний спеціаліст (фахівець з публічних закупівель) організаційно-планової служби; з 30.10.2020 до 05.08.2021 - провідний спеціаліст (фахівець з публічних закупівель) служби планування та публічних закупівель; з 05.08.2021 до теперішній часу - провідний спеціаліст відділу матеріально- технічного забезпечення.

Разом з тим, зазначені посади позивача, які він обіймав протягом служби в Територіальному управлінні, не затвердженні зазначеним вище Переліком.

Суд врахував, що дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Під дискреційними повноваженнями розуміємо сукупність прав та обов`язків суб`єкта на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, кожне з яких є правомірним.

Дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Тому суд врахував, що затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на які у разі переходу на службу до Служби судової охорони до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, відноситься до дискреційних повноважень Голови Служби судової охорони.

Станом на час розгляду справи наказ Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 не скасований як головою Служби судової охорони, так і судом, а отже підлягає обов`язковому застосуванню.

Доводи позивача щодо того, що на час виникнення спірних відносин, тобто на час переходу позивача на службу до Судової охорони з 06.05.2020, перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу не був затверджений є необгрунтованими, оскільки спір виник після прийняття наказ Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519.

Таким чином, не затвердивши посаду позивача у вказаному Переліку посад співробітників Служби судової охорони, відповідач діяв в межах дискреційних повноважень.

Відповідно у Територіального управління були відсутні підстави перераховувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення та зараховвувати до стажу служби у Службі судової охорони час роботи в державних органах, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що Територіальне управління, відмовляючи позивачу у зарахуванні до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на судові рішення судів апеляційної інстанції у справах №№ 500/3425/22, 400/7260/23, 380/23799/23 суд не приймає до уваги, оскільки такі судові рішення відповідно до ст. 7 КАС України не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України, висновки судів апеляційної інстанції не є обов`язковими для врахування.

Щодо посилання позивача на правову позицію касаційної інстанції у постановах від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16, то суд зазначає, що у вказаних справах предмет розгляду є іншим по відношенню до справи, що розглядається, оскільки спір у даних справах виник саме у зв`язку з відсутністю затверджених списків.

Інші доводи позивача висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО