Постанова

від 26.11.2024 по справі 440/5889/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 р. Справа № 440/5889/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевяков І.С.) від 26.07.2024 року по справі № 440/5889/24

за позовом Комунального підприємства "Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Креміньшина"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-04-02-009100-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що КП "ККАП 1628") (далі Замовник) було оголошено процедуру закупівлі в системі електронних закупівель Prozorro за ідентифікатором закупівлі - UA-2024-04-02-009100-а щодо закупівлі за предметом "Гумові вироби". Однак, згідно Висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-04-02-009100-а від 30.04.2024, моніторингом питання дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерних пропозицій учасників встановлено порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, в частині невідхилення замовником тендерної пропозиції ТОВ "Креміньшина", яка не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Наголошував, що тендерна документація не містить вимоги стосовно того, що конкретне найменування товару, яке пропонується учасником до постачання, має містити інформацію зі зазначенням торгівельної марки, країни походження та виробника товару відповідно до вищезгаданої довідки. Вказав, що оскільки вимогами тендерної документації не встановлено ступінь зв`язку учасника із виробником та учасника не обмежено переліком документів, що можуть підтвердити такий зв`язок, учасник має можливість підтвердити будь-який свій зв`язок з виробником за допомогою будь-яких документів, відповідно до вимог тендерної документації. Крім того, тендерною документацію не передбачений саме безпосередній зв`язок, як про це зазначає Держаудитслужба, а передбачено надання документів, які підтверджують стосунки з виробником, а стосунки з виробником можуть бути підтверджені і через декількох контрагентів. Позивач також зауважив, що з 01.01.2018 сертифікація в Україні є необов`язковою. Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.01.2018 року № 93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2018 року за № 194/31646, про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів, скасовано накази Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які регламентували положення обов`язкової сертифікації. Тому учасник, ТОВ "Креміньшина", надав Декларацію постачальника про відповідність згідно з ІSO/ІEC 17050- 1:2006, що повністю відповідає вимогам тендерної документації в цій частині та нормам законодавства. Надана учасником декларація заповнена згідно з вимогами ІSO/ІEC 7050-1:2006 та містить перелік встановлених вимог, відповідність яким задекларовано, що також відповідає вимогам тендерної документації.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 року по справі № 440/5889/24 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-04-02-009100-а від 30.04.2024 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на користь Відділу освіти Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при проведенні Управлінням моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-02-009100-а за результатами аналізу питання дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі - Закон № 922) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі - Особливості, Постанова № 1178) під час розгляду тендерних пропозицій учасників встановлено порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей в частині невідхилення замовником тендерної пропозиції ТОВ «Креміньшина», яка не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Вказує, що в складі тендерної пропозиції ТОВ «Креміньшина» надано документ «Додаток 3» за вих. № 0404-8 від 04.04.2024 (файл « 9. Додаток 3.pdf»), в якому колонка «Найменування (учасника)*» не містить конкретного найменування товару, що пропонується учасником до постачання, чим учасником не дотримано вимоги, встановлені замовником в пункті 1 розділу 3 тендерної документації та Додатку 3 до тендерної документації, що є невідповідністю умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Також зазначає, що в складі тендерної пропозиції учасника не надано оригіналу або копії чинного документу, який підтверджує стосунки учасника ТОВ «Креміньшина» із виробником Goodyear Tire and Rubber Company та ТОВ «Преміорі», що не відповідає умовам пункту 3 Додатку 3 тендерної документації Замовника. Посилається також на те, що декларація постачальника про відповідність згідно з ISO/ІЕС 17050-1:2006 оформлена не відповідно до вимог законодавства України, а окремі положення декларації суперечать вимогам ДСТУ ISO/ІЕС 17050-1:2006 (частина 1. Загальні вимоги), що не відповідає вимогам Додатку 3 до тендерної документації, а також всупереч вимогам чинного законодавства не відповідає нормам абзацу 2 частини п`ятої статті 23 Закону № 922.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 року по справі № 440/5889/24 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони та інші учасники справи про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням, відповідно до статті 5 Закону № 2939, статті 8 Закону № 922, пункту 3 Положення про Управління, на підставі наказу Управління від19.04.2024 № 38-З проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2024-04-02-009100-а (замовник: Комунальне підприємство "Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області; предмет закупівлі: Послуги; ДК 021:2015:19510000-4: Гумові вироби Шини автомобільні відповідно до Додатку 3 до тендерної документації, окремими дрібними партіями, відповідно до заявок замовника, до кінця поточного року; очікувана вартість: 6078394,00 грн; застосована процедура закупівлі: відкриті торги з особливостями).

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба констатувала порушення Замовником підпункту 2 пункту 44 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, в частині невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідала вимогам установленим у тендерній документації.

Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-02-009100-а (далі висновок), який затверджено 30.04.2024 та оприлюднено в електронній системі закупівель 30.04.2024 /а.с. 14-17/.

Позивач не погодився із Висновком UA-2024-04-02-009100-а від 30.04.2024 та звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14. ч. 1 ст. 1Закону).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) (абз. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 цього Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 6 та 7 ст. 8 цього Закону, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 "Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення" затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення.

За приписами ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Колегія суддів зазначає, що за результатом проведеного моніторингу був складений оскаржуваний висновок, при цьому, сама процедура проведення моніторингу не є предметом оскарження в межах даного провадження. У даному випадку, предметом оскарження є лише висновок по суті встановлених порушень.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами аналізу питання дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерних пропозицій учасників, в оскаржуваному висновку встановлено порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанови № 1178; своєчасності укладання договору про закупівлю та його відповідність чинному законодавству; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; своєчасності надання відповіді на запити органу державного фінансового контролю порушень не встановлено.

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною 2 ст. 22 цього Закону визначені відомості, які зазначаються у тендерній документації.

Частиною 3 ст. 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону).

За приписами ч. 4 ст. 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Згідно з абз. 1 ч. 6 ст. 33 Закону № 922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 44 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», від 12.10.2022 № 1178 (в редакції від 11.07.2023), замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VІІІ, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 Закону № 922-VІІІ).

Надаючи оцінку висновкам контролюючого органу в частині відсутності в колонці «Найменування (учасника)*» документа «Додаток 3» за вих. № 0404-8 від 04.04.2024 (файл « 9. Додаток 3.pdf»), наданому в складі тендерної пропозиції ТОВ «Креміньшина», конкретного найменування товару, що пропонується учасником до постачання, що свідчить про не дотримання вимог, встановленої замовником в пункті 1 розділу 3 тендерної документації та Додатку 3 до тендерної документації, що є невідповідністю умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, суд зазначає наступне.

Так, під час проведення моніторингу в частині дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерних пропозицій учасників, контролюючим органом встановлено порушення абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей, в частині невідхилення замовником тендерної пропозиції ТОВ «Креміньшина» (далі - Переможець), яка не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Зокрема встановлено, що пунктом 1 розділу 3 тендерної документації передбачено, що підтвердження відповідності пропозиції учасника технічним вимогам (технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановлених замовником згідно з Додатком 3 до тендерної документації, надається у вигляді Додатку 3 до тендерної документації. Згідно з Додатком 3 до тендерної документації, замовником визначено технічні, якісні, кількісні та Інші вимоги до предмета закупівлі, а також наведено таблицю з інформацією щодо найменування, одиниці виміру та кількості товару, що є предметом закупівлі, яку учасник закупівлі має надати в складі тендерної пропозиції. Також, замовником під даною таблицею, щодо оформлення інформації у колонці «Найменування (учасника*)» додатково зазначено про те, що:«* учасник зазначає конкретне найменування товару, що пропонується до постачання».

Колегія суддів зазначає, що на виконання цієї вимоги Учасником в складі тендерної пропозиції надано документ за вих.: № 0404-8 від 04.04.2024 (файл « 9. Додаток 3.pdf»), в якому в колонці «Найменування (учасника)*» міститься інформація щодо найменування товару що пропонується учасником до постачання, відповідно до того як зазначено в самій тендерній документації. Тобто, інформація зазначена в колонці «Найменування (учасника)*» є ідентичною тій інформації, яка зазначена в колонці «Найменування (замовника)*».

Щодо відсутності в цій довідці (на думку контролюючого органу) конкретного найменування товару, суд зазначає, що під час проведення процедури моніторингу, відповідач у спірному висновку не вказує (не конкретизує), які саме відомості (інформація), окрім тих, що зазначив учасник процедури закупівлі, мали бути зазначені в колонці «Найменування (учасника)*». При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суть виявленого порушення в цій частині фактично зводиться до різного трактування позивачем та відповідачем поняття "конкретного найменування".

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що відповідач трактує це поняття більш ширше, зазначаючи про необхідність зазначення додатково певних характеристик товару, виробника, країни походження, то як зазначалося вище, у спірному висновку посилання на необхідність зазначення саме таких характеристик товару, як виробник чи країна походження, не міститься.

При цьому суд враховує, що під час проведення моніторингу контролюючим органом також встановлено, що кожній позиції товару, що пропонується ТОВ «Креміньшина» до постачання відповідає конкретне найменування товару із зазначенням торгівельної марки, країни походження та виробника товару, на що вказує Довідка щодо виробника товару від 04.04.2024 за вих.: № 0404-9, надана у складі тендерної пропозиції Переможця.

Що стосується не надання в складі тендерної пропозиції учасника оригіналу або копії чинного документу, який підтверджує стосунки учасника ТОВ «Креміньшина» із виробником Goodyear Tire and Rubber Company та TOB «ПРЕМІОРІ, що не відповідає умовам пункту 3 Додатку 3 тендерної документації замовника, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Додатку 3 до тендерної документації замовником встановлено вимогу щодо надання учасником оригіналу або копії чинного документу, який підтверджує його стосунки із виробником: або договору з виробником, або сертифікату дистриб`ютора, представника, дилера виробника, або лист від виробника про представництво його інтересів учасником тощо, у разі якщо учасник не є виробником товару. Зазначені документи повинні бути дійсними протягом всього терміну постачання товару.

Судовим розглядом встановлено, що в складі тендерної пропозиції надано Довідку щодо виробника товару від 04.04.2024 за вих. № 0404-9 яка свідчить, що виробником товару є Goodyear Tire and Rubber Company та TOB «ПРЕМІОРІ», а не TOB «Креміньшина», яке є учасником.

На виконання цієї вимоги в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Креміньшина» надано: 1) Договір купівлі-продажу від 01.01.2024 № 83, укладений між ТОВ «Креміньшина» та ТОВ «Дрімшина», який в свою чергу є сертифікованим дилером ТОВ «ПРЕМІОРІ», що підтверджується наданим Сертифікатом № 18012411; 2) Договір поставки товару від 07.03.2024 № Г/961, укладений між ТОВ «Креміньшина» та ПП «ШИПШИНА», який є офіційним дистриб`ютором шин Групи Goodyear, підписаний Генеральним директором Goodyear Ukraine, що підтверджується наданим Сертифікатом 2024.

На підтвердження зв`язку учасника ТОВ «Креміньшина» з виробником товару ТОВ «ПРЕМІОРІ» учасником надано в складі тендерної пропозиції Договір купівлі-продажу № 83 від 01.01.2024, укладеного між ТОВ «Креміньшина» та ТОВ «Дрімшина», а також подано сертифікат, відповідно до якого ТОВ «Дрімшина» є сертифікованим дилером та має право представляти інтереси ТМ «ROSAVA» та ТМ «PREMIORRI».

Щодо підтвердження зв`язку з виробником товару Goodyear Tire and Rubber Company, учасником в складі тендерної пропозиції надано Договір поставки товару № Г/961 від 07.03.2024 року, укладеним між ТОВ «Креміньшина» ТА ПП «ШИПШИНА», а також Сертифікат, який підтверджує, що ПП «Шипшина» є офіційним дистриб`ютором шин Групи Goodyear для легкових, комерційних та SUV/4*4 автомобілів.

За висновками контролюючого органу, надані документи не свідчать про наявність відносин безпосередньо між учасником та виробниками, як було передбачено умовами тендерної документації.

Надаючи оцінку цим доводам відповідача, суд зазначає, що вимогами тендерної документації не встановлено ступінь зв`язку учасника із виробником та учасника не обмежено переліком документів, що можуть підтвердити такий зв`язок. Учасник має можливість підтвердити будь-який свій (посередницький) зв`язок з виробником за допомогою будь-яких документів, відповідно до вимог тендерної документації.

Таким чином, надані учасником документи на виконання цієї вимоги підтверджують його зв`язок із виробниками через посередників, що не суперечить вимогам тендерної документації в цій частині та не суперечить чинному законодавству України. При цьому, суд враховує, що замовником під час складання тендерної документації не встановлювались вимоги відносно того, що учасник обов`язково має бути виробником товару, або учасник має бути безпосереднім дистриб`ютором або дилером виробника.

Що стосується посилання контролюючого органу на те, що декларацiя постачальника про вiдповiднiсть згiдно з ISО/ІЕС 17050-1:2006 оформлена не відповідно до вимог законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов, викладених в Додатку 3 до тендерної документації, замовником визначено, що в складі своєї тендерної пропозиції учасник має надати: оригінал або копію сертифікату якості Товару, або паспорту якості, або сертифікату відповідності, або ТУ (технічні умови) виробника, або протоколу випробувань, або висновок державної санітарно-епідеміологічної служби, або будь-який іншій подібний документ, що підтверджує відповідність кожної позиції товару вимогам, встановленим до нього загальнообов`язковими на території України стандартами, нормами і правилами, оформлений відповідно до вимог законодавства України та чинний на кінцеву дату подання тендерних пропозицій.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону № 922 замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Зі змісту тендерної документації не вбачається встановлення жодних вимог стосовно відповідності пропонованого учасниками товару екологічним чи іншим характеристикам.

В свою чергу, в тендерній документації визначено, що товар має відповідати загальнообов`язковим на території України стандартам, нормам і правилам, у зв`язку з чим посилання відповідача на недотримання вимог ч. 5 ст. 23 Закону № 922 є безпідставними.

Що стосується висновку за результатами моніторингу замовника, яким зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, суд зазначає наступне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд враховує, що з огляду на положення Закону України «Про публічні закупівлі», у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Чинним законодавством, яке регулює діяльність органів державного фінансового контролю, не визначено яке саме зобов`язання має міститись у висновках про результати проведення моніторингу процедур закупівель.

Визначений відповідачем спосіб усунення порушення, не суперечить приписам ст. 8 Закону № 922, а саме, оскаржена вимога містила не лише визначення про зобов`язання вчинення дій щодо недопущення порушень у подальшому, та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник, та варіанти дій на вибір позивача.

Суд апеляційної інстанції враховує і позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.06.2022 (справу № 160/2951/20), суть якої полягає в тому, що у разі якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання (що за позицією позивача мало місце у спірному випадку), то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

Отже, у спірному висновку відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від -02.03.2023 р. (справа № 160/4436/21), від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21).

Разом з тим, в Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».

Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Згідно з п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Враховуючи наведені вище обставини, висновок відповідача в частині зобов`язання позивача вжити заходів щодо розірвання договору є непропорційним заходом щодо суті виявлених порушень, та не свідчать про те, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище, або ним завдано збитків місцевому бюджету, а під час судового розгляду встановлено, що вказані у спірному висновку порушення є безпідставними.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 року по справі № 440/5889/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов