Постанова

від 26.11.2024 по справі 160/13169/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/13169/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/13169/23 за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Служби у справах дітей Петриківської селищної ради щодо відмови ОСОБА_1 у тимчасовому влаштуванні в сім`ю дитини, позбавленої батьківського піклування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- скасувати рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у тимчасовому влаштуванні в сім`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , оформлене протоколом № 03 засідання комісії з питань захисту прав дитини Петриківської селищної ради від 26 квітня 2023 року;

- зобов`язати відповідача Службу у справах дітей Петриківської селищної ради утриматися від дій з відмови та перешкоджання ОСОБА_1 у тимчасовому влаштуванні в сім`ю неповнолітнього ОСОБА_2 ;

- зобов`язати відповідача Службу у справах дітей Петриківської селищної ради вчинити дії для тимчасового влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народженням сім`ю ОСОБА_1 відповідно до чинних норм Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (із змінами), з урахуванням особливостей, пов`язаних із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправними дії Служби у справах дітей Петриківської селищної ради щодо відмови ОСОБА_1 у тимчасовому влаштуванні в сім`ю дитини, позбавленої батьківського піклування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасував рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у тимчасовому влаштуванні в сім`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , оформлене протоколом № 03 засідання комісії з питань захисту прав дитини Петриківської селищної ради від 26 квітня 2023 року.

Зобов`язав Службу у справах дітей Петриківської селищної ради прийняти рішення для тимчасового влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю ОСОБА_1 відповідно до чинних норм Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (із змінами), з урахуванням особливостей, пов`язаних із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування скарги зазначено, що постановою Кабінету, міністрів України від 24.09.2008 року № 866 затверджено Типове Положення з питань захисту прав дитини, пункт 1 якого наголошує: «Комісія з питань захисту прав, дитини (далі - Комісія), є органом, що утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі, держадміністрації, виконавчого органу міської районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, об`єднаної територіальної громади».

На виконання вимог даної постанови, рішенням виконавчого комітету Петриківської селищної ради від 15.06.2023 року № 130 внесені зміни та доповнення до рішення виконавчого комітету від 27 січня 2021 року № 9 «Про створення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Петриківської селищної ради, затвердження її персонального складу та положення».

Діючим, законодавством України визначено, що голови виконавчих комітетів рад утворюють консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.

Комісія відповідно до покладеної на неї завдань, (п. 4 Положення), розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення.

Основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. Комісія у, межах своєї компетенції приймає рішення, організовує їх виконання.

Висновки які викладені у резолютивній частині протоколу комісії є лише процедурним етапом підготовки рішення органу опіки (рішення виконавчого комітету Петриківської селищної ради), прийнятим на засіданні комісії, за своєю правовою природою є документом службового (внутрішнього) користування, що має рекомендаційний характер, та не має вирішального значення. Протокол як документ, яким оформляються колегіальні рішення, не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії, тобто не може бути предметом адміністративного спору в розумінні ст. 4, 19 КАС України.

Відповідач жодних дій та рішень, які б порушували, законні права та інтереси позивача не приймав, а рішення комісії з питань захисту прав дитини, яке оформлене протоколом від 26.04.2023 року № 03, носить лише рекомендаційний характер. Протокол не створює будь-яких правових наслідків для позивача.

Також, у разі коли батьки дитини або місце їх проживання невідомі, дитина, яка залишилась без батьківського піклування, береться на обліку, у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу і охорони здоров`я, якому дитину залишили.

Факту виявлення неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народжену на території Петриківської селищної ради не було.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

22.03.2023 року до Петриківської селищної ради звернувся ОСОБА_1 просив тимчасово влаштувати до нього ОСОБА_2 та призначити його піклувальником над дитиною, та повідомив, що 16.03.2022 року дитина разом із його дружиною ОСОБА_3 , яка є рідною тіткою дитини виїхала до Федеративної Республіки Німеччини де і перебуває на теперішній час.

Позивач до заяви надав документи, що підтверджують сімейні, родинні зв`язки особи дитиною, а саме: копію свідоцтва про народження дитини; копія свідоцтва про батька дитини та рідної тітки дитини; копія свідоцтва про смерть матері дитини; копію свідоцтва позивача про шлюб з рідною тіткою дитини.

У заяві позивач зазначив, що мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_2 не виконує свої обов`язки з виховання та утримання дитини з причин перебування на тимчасово окупованої території з 24.02.2022 року.

Повідомив, що звіт про виконання своїх обов`язків буде надавати до органу опіки щорічно до 01 лютого та 2 рази на рік буде здійснювати повне медичне обстеження ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з протоколу № 03 засідання комісії з питань захисту прав дитини Петриківської селищної ради 26.04.2023 року вирішили відмовити у наданні дозволу на тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до родини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з неповним пакетом документів та відсутність дитини на території України.

З позовної заяви видно, що необхідність у тимчасовому влаштуванні обумовлена тим, що дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишилась без батьківського піклування. Мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько ОСОБА_2 не має можливості утримувати та виховувати дитину, оскільки з 24.02.2022 року перебуває на окупованій території смт Біловодськ Луганської області.

З листа від 08.06.2023 року № 01-20/67 Комунального закладу «Харківського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Рятувальник» Харківської обласної ради видно, що під час навчання ОСОБА_6 знаходився в ліцеї цілодобово, на вихідні дитина від`їжджала додому відповідно до розкладу роботи ліцею.

24.02-25.02.2022 року ОСОБА_6 знаходився під опікою класного керівника, потім дитина була передана родичам батька ОСОБА_7 . Зараз ОСОБА_6 перебуває в Німеччині і продовжує дистанційно навчатися в ліцеї. Закінчив 2022-2023 навчальний рік достатньому та середньому рівнях.

Зі слів батька ОСОБА_7 планує продовжити навчання в 10 класі ліцею.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмовити у наданні дозволу на тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до родини ОСОБА_5 , позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - усиновлення; встановлення опіки, піклування; передача до прийомної сім`ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

За статтею 29 Закону, у разі встановлення факту відсутності батьківського піклування щодо дитини орган опіки та піклування зобов`язаний протягом одного дня забезпечити тимчасове влаштування такої дитини до вирішення питання про форму влаштування дитини.

Тимчасове влаштування дитини в разі відсутності батьківського піклування здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок № 866).

Згідно з пунктом 4 Порядку, особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов`язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Служба у справах дітей, а у разі, коли дитина виявлена на території села, селища, - виконавчий орган сільської, селищної ради разом з працівниками органів внутрішніх справ та охорони здоров`я протягом доби після надходження повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, проводять обстеження умов її перебування, стану здоров`я та з`ясовують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

За результатами обстеження умов перебування дитини складається акт, в якому зазначається дата, місце проведення обстеження, відомості про дитину, її батьків, інших осіб, з якими вона проживає, умови утримання дитини та стан її здоров`я, за яких обставин та з яких причин дитина залишилась без батьківського піклування, а також заходи, що були вжиті для захисту прав дитини.

Обстеження умов перебування не проводиться у разі, коли дитина перебуває у закладі охорони здоров`я, притулку для дітей служби у справах дітей, центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

Згідно із пунктом 31 Порядку, тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім`єю, тимчасово може бути влаштована у: сім`ю родичів, знайомих; прийомну сім`ю; дитячий будинок сімейного типу; сім`ю патронатного вихователя; притулок для дітей служби у справах дітей; центр соціально-психологічної реабілітації дітей; центр соціальної підтримки дітей та сімей; соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко); будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення; стаціонарну службу (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей; стаціонарну службу (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім`ї, може перебувати в їх сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі:

заяви особи про надання згоди на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини, а також копія паспортного документа або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або довідки про звернення за захистом в Україні. У разі подання копії паспортного документа іноземця до неї додається копія посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні;

акта обстеження умов проживання особи;

згоди дитини (якщо вона може висловити свою думку) у вигляді її письмової заяви, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться відмітка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо дитина не може дати письмової згоди, про форму та зміст такої згоди посадова особа, яка приймає документи, складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики;

письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, що проживають разом із особою, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини для проживання на одній житловій площі, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що на заяві робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо місце проживання особи, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім`ю дитини, не є місцем виявлення дитини, обстеження умов проживання такої особи проводить служба у справах дітей за місцем проживання особи.

Тимчасове влаштування дитини в сім`ю патронатного вихователя здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тимчасове влаштування дитини до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу здійснюється відповідно до пункту 78 цього Порядку.

У наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини обов`язково зазначається підстава, яка спричинила тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування.

За п. 32 Порядку, якщо під час обстеження умов перебування дитини підтвердився факт залишення дитини без батьківського піклування, служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради протягом одного дня забезпечують тимчасове влаштування такої дитини.

Отже вказаними нормами визначено обов`язок служби у справах дітей тимчасове влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування. У зв`язку з чим виконкому надано повноваження з тимчасового влаштування дитини до притулку, центру або соціально-реабілітаційного центру до вирішення питання про повернення дитини на виховання в сім`ю або надання їй статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до пунктів 79, 79-1, 79-2 Порядку № 866, під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи: заяву; копію паспорта громадянина України; документи, що підтверджують сімейні, родинні зв`язки особи з дитиною; довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку; довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал "Дія". У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається: за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини; за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України; за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Нацсоцслужба визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов`язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

Пунктом 79-3 Порядку № 866 передбачено, що у разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника. Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.

22.03.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про тимчасове влаштування в сім`ю неповнолітнього племінника своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця селища міського типу Біловодськ Біловодського району Луганської області.

Відповідно до п. 31 Постанови № 866, останній додав: копію свідоцтва про народження дитини, копія свідоцтва про народження батька дитини та рідної тітки (дружини позивач); копія свідоцтва про смерть матері дитини; копія свідоцтва про шлюб позивача з рідною тіткою дитини.

Необхідність у тимчасовому влаштуванні обумовлена тим, що дитина залишилась без батьківського піклування. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько не має можливості утримувати та виховувати дитину тому, що з 24.02.2022 року перебуває на окупованій території. Станом на момент окупації смт. Біловодськ Луганської області 24.02.2022 року ОСОБА_2 знаходився у місті Харкові, де навчався у ліцеї, звідки прибув до Петриківської громади 07.03.2022 року, рятуючись від постійних обстрілів міста російськими військами. Ця обставина підтверджується листом від 08.06.2023 року № 01-20/67 Комунального закладу «Харківського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Рятувальник» Харківської обласної ради. ОСОБА_6 перебував за місцем проживання з 07 по 15 березня 2022 року включно. 09.03.2022 року, під час його перебування на території Петриківської громади, його дідусь (батько дружини позивача) ОСОБА_9 звертався до Петриківської селищної ради з повідомленням про необхідність відновлення втраченого свідоцтва про народження дитини. Свідоцтво про народження було відновлено, що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва, яка наявна в матеріалах справи. З чого можна зробити висновок, що Петриківської селищної ради була повідомлена про перебування неповнолітнього ОСОБА_2 на території Петриківської громади. 16.03.2022 року, дружина позивача ОСОБА_3 разом з дітьми ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виїхали до Німеччини, з ними також поїхав неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, де і перебуває з 19.03.2022 року.

На звернення позивача від 22.03.2023 року від відповідача на адресу позивача 27.03.2023 року надійшло повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме: оригінал свідоцтва про смерть матері дитини, довідку з міліції про місце знаходження батька дитини тощо.

Відповідно до витягу з протоколу № 03 засідання комісії з питань захисту прав дитини Петриківської селищної ради 26.04.2023 року вирішили відмовити у наданні дозволу на тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до родини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з неповним пакетом документів та відсутність дитини на території України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач при зверненні до відповідача з заявою про тимчасове влаштування в сім`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконав всі вимоги передбачені Постановою № 866.

Так, відповідач не може вимагати інші документи у заявника крім тих, що передбачені Порядком.

Отже, посилання скаржника щодо підстав відмови у наданні дозволу на тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до родини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не відповідають обставинам справи.

Щодо посилання скаржника на те, що факту виявлення неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Петриківської селищної ради не було, а о дитина, яка залишилась без батьківського піклування, береться на обліку, у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу і охорони здоров`я, якому дитину залишили, колегія суддів зазначає наступне.

За п. 13 Порядку № 866 облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини.

У разі коли батьки дитини або місце їх проживання невідомі, дитина, яка залишилась без батьківського піклування, береться на облік у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров`я, в якому дитину залишили.

Облік дітей, розлучених із сім`єю, веде служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Так, законодавство не визначає поняття місце виявлення дитини, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, місце виявлення дитини є місце звернення позивача з відповідною заявою щодо тимчасового влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, в якому повідомлено про такі обставини.

З урахуванням викладеного суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому обґрунтовано та у відповідності до норм законодавства задоволено позов.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/13169/23 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/13169/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко