Ухвала

від 26.11.2024 по справі 420/21045/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21045/24

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо у виготовленні та наданні оновленої довідки станом на 01.01.2023 року із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. позов ОСОБА_1 задоволено.

На зазначене рішення суду Комісія з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір та пропущено строк звернення до суду, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.

Апелянту роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

На виконання вимог ухвали суду, скаржником на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що 05.08.2019 року до ЄДР юридичних осіб та, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування ГУ ДФС в Одеській області в стані припинення. Разом з тим, п.25, п. 26 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, затвердженого Постановою КМУ від 20.10.2011 року №1074 встановлено, що комісія утримується за рахунок і в межах коштів, передбачених на утримання органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється. Фінансування заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією територіальних органів здійснюється в межах коштів, передбачених на їх утримання законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Також, апелянт вказує, що з 01.01.2022 року ДФС України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України, штатний розпис не затверджений, фінансування відсутнє.

Крім того, скаржник вказує, що листом ГУ ДКСУ в Одеській області від 15.06.2023 року повідомлено, що відповідач відсутній в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів через ограни казначейства Одеської області та знаходиться в стані ліквідації. Комісією було направлено листи на адресу Голови комісії з реорганізації ДФС України про затвердження кошторису на 2024 рік, однак, станом на теперішній час, відповіді на листи не надходили.

Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2022 року по справі №200/11087/20-а, від 19.09.2022 року по справі №280/8691/20, котрі відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

До того ж, на думку апеляційного суду, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (п.п. 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що, держава має дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Водночас, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право апелянта на апеляційне оскарження рішення шляхом надання строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.

Крім того, суд зазначає, що в межах вказаного в ухвалі суду від 04.11.2024 року строку будь-яких інших заяв чи клопотань про поновлення строку на апеляційне скарження до суду не надходило.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів констатує, що обґрунтованих перешкод у апелянта в реалізації права на оскарження рішення суду з моменту одержання повного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Апелянтом не доведено та апеляційним судом не встановлено ґрунтовних обставин, що об`єктивно та непереборно вплинули на вчинення учасником певних процесуальних дій у визначений порядок та протягом розумного строку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, зважаючи на те, що станом на теперішній час недоліки апеляційної скарги не усунуто, строк, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги, закінчився, колегія суддів приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 299, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова