Постанова

від 26.11.2024 по справі 420/10638/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10638/24

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Час і місце ухвалення: 15.07.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2023 року №35117/15-32-07-06-20 та №32118/15-32-07-06-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області за наслідками фактичної перевірки, проведеної Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, в наказі про проведення фактичної перевірки магазину «Цитрус» (м.Запоріжжя) контролюючим органом зазначено декілька правових норм щодо підстав для її здійснення, частина яких взагалі не стосується ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ». Множинність формулювання в наказі про проведення перевірки підстав для її призначення спричинила відсутність розуміння, які саме питання підлягають перевірці та які документи потребує контролюючий орган. Позивач зазначав про необґрунтованість висновків Головного управління ДПС у Запорізькій області про порушення ним п.11, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки на запит контролюючого органу товариством надано достовірні та беззаперечні докази походження та обліку товарних залишків на суму 2 058 522,00 грн., що знаходилися в крамниці «Цитрус» за адресою: м.Запоріжжя, вул.Запорізька, 1/Б. Акт про ненадання документів не складався. Що ж до зазначеного в акті про ненадання інвентаризації залишків, то ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» стверджувало, що товариство розпочало діяльність за вказаною адресою з липня 2023 року і планових інвентаризацій на момент здійснення перевірки не здійснювало. В межах проведення перевірки Головне управління ДПС у Запорізькій області не ініціювало здійснення інвентаризації товарних залишків крамниці. До того ж, контролюючим органом порушено порядок встановлення наявності необлікованих товарів та відображення їх в акті перевірки; не складено детального розрахунку по яких саме товарних залишках до позивача застосовано штрафні санкції. Також, позивач стверджував, що на підставі розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР починаючи з 01 жовтня 2023 року ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» звільняється від відповідальності за порушення вимог Закону.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22 грудня 2023 року №35117/15-32-07-06-20 та №32118/15-32-07-06-20.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 15.07.2024р. з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що Головне управління ДПС у Запорізькій області виконало вимоги п.81.1 ст.81 ПК України та зазначило у наказі від 08.11.2023р. №1942 підстави для проведення перевірки. Згідно сталої практики Верховного Суду у наказі на проведення перевірки контролюючому органу достатньо зазначити підпункт статті 80 ПК України, а формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу. Відтак, посилання ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» на порушення процедури проведення перевірки та її призначення є необґрунтованими.

Також, апелянт посилається на те, що станом на 11 год. 50 хв. 09.11.2023р. (початок проведення перевірки) у приміщенні крамниці «Цитрус» були відсутні документи, що підтверджують походження товару, та облікові дані залишків. Перевіряючими виписано запрошення з переліком документів, які необхідно надати до перевірки. Станом на 17.11.2023р. товариством надано лише видаткові накладні. Інші документи щодо обліку та походження товару (накладні на внутрішнє переміщення товару, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, інвентаризація залишків товару, облікові документи руху та наявності товарів) до перевірки не надано. А відтак, контролюючий орган дійшов правомірного висновку про порушення ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР (здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку) та п.85.2 ст.85 ПК України (невиконання обов`язку щодо надання посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки).

ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені після отримання заперечень товариства з повторно наданими первинними та обліковими документами щодо походження та обліку товарних залишків, які залишилися Головним управлінням без оцінки. Що ж до формулювання змісту наказу на проведення перевірки, то апелянт посилається на застарілу практику Верховного Суду. Контролюючий орган мав врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені в більш пізніх постановах, де зазначено, що контролюючому органу необхідно отримати в установленому порядку інформацію про порушення платником податків вимог законодавства та послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення. Акт перевірки, складений за наслідками проведення перевірки без наявності підстав для її здійснення, є недопустимим доказом вчинення порушень, а тому прийняті на підставі такого акту податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу №1942-п від 08.11.2023р., у період з 09.11.2023р. по 17.11.2023р. Головним управлінням ДПС в Запорізькій області проведено фактичну перевірку крамниці «Цитрус», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд 1-Б, господарську діяльність у якій здійснює ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ».

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 17.11.2023р. №7125/08/01/07/09/43886122, у висновках якого зафіксовано порушення товариством п.11, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що станом на 11 год. 50 хв. 09.11.2023р. в приміщенні крамниці «Цитрус» відсутні документи, що підтверджують походження товару та облікові дані залишків. Згідно пояснень керуючого крамниці ОСОБА_1 підтверджуючі документи та дані по залишках товару на момент перевірки знаходяться на головному офісі підприємства за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, 1/10. У ході проведення перевірки 13.11.2023р. та 17.11.2023р. надано копії видаткових накладних від 01.11.2023р. №№5392, 5394, від 02.11.2023р. №№5395, 5397, від 03.11.2023р. №№5398, 5399, 5400, від 04.11.2023р. №№5401, 5402, 5384, 6284.

Відповідно до копій видаткових накладних постачальник товару - ТОВ «ЛЕНД ГРАНД» (код ЕДРПОУ 43737817), покупець ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 43886122) та зазначено адресу покупця - м. Одеса, Приморський район, вул. Маразліївська, 1/20, вхід Ф1, офіс 101. Постачання товару здійснюється на підставі договору №082023-ЛГР від 01.08.2023р. Оригінали видаткових накладних та договору до перевірки не надано.

Станом на 17.11.2023р. інші документи щодо обліку та походження товару (накладні на внутрішнє переміщення товару, товарно-транспорті накладні, акти приймання-передачі товару, інвентаризація залишків товару, облікові документи руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємстві роздрібної торгівлі в магазині, тощо) до перевірки не надані, що є порушенням п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР.

В порушення ст.85 Податкового кодексу України посадовим особам контролюючого органу не надано до перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки за перевіряємий період, а саме: до перевірки не надано у повному обсягу документи щодо походження товару.

В порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР встановлено використання режиму попереднього програмування найменувань та цін товарів, обліку їх кількості з порушенням порядку встановленого законодавством, а саме: відсутність відповідного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у фіскальних касових чеках при продажу товарів підакцизної групи.

Даний факт підтверджено витягами з бази даних ДПС України (СОД РРО), а саме: касовий чек локальний №1729 (фіскальний №5IL8PEWrVNo) програмного РРО фіскальний №4000536652 від 28.10.2023р. (15 год. 45 хв.) на продаж 1 Електросамокату Like.Bike Solo Black, потужність двигуна 1000Вт, діаметр коліс 10 дюймів, акумулятор 52В 15А*год; модель SOLO, за ціною 31999,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17.11.2023р. №7125/08/01/07/09/43886122 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №35117/15-32-07-06-20 від 22.12.2023р. про застосування до ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (п.11, п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР) в сумі 138 096,00 грн.;

- №32118/15-32-07-06-20 від 22.12.2023р. про застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040,00 грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом (п.85.2 ст.85 ПК України).

Не погоджуючись з правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» оскаржило їх в судовому порядку.

Задовольняючи позов товариства суд першої інстанції визнав обґрунтованими твердження позивача, що у наказі №1942-п від 08.11.2023р. «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» відповідач жодним чином не обґрунтував наявність підстав для перевірки, передбачених підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. За висновками суду, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення фактичної перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Що ж до висновків контролюючого органу про порушення товариством п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, то суд зазначив, що позивач під час проведення перевірки надав контролюючому органу достовірні та беззаперечні докази походження та обліку товарних залишків, що знаходились в крамниці «Цитрус», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд 1-Б. В акті перевірки не було надано оцінки документам, які були надані позивачем, та не наведено жодних підстав для їх відхилення.

Суд зазначив, що порушення п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР щодо програмування ПРРО встановлено на підставі відомостей бази даних ДПС України (СОТ РРО), без долучення до акту ні фіскальних касових чеків, а ні витягів з відповідних баз даних.

Суд першої інстанції врахував, що на момент проведення фактичної перевірки місто Запоріжжя та увесь Запорізький район з 01.01.2023р. віднесено до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих територіях Російською Федерацією, згідно Наказу Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022р. №309, зареєстрованого в Мінюсті 23.12.2022р. за №1668/39004. Таким чином, за висновками суду, відповідно до Розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР, починаючи з 01 жовтня 2023 року позивач звільняється від відповідальності за вчинені ним порушення вимог Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажі товарів.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, відповідно до статті 75 ПК України, є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки, закон встановлює підстави та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення.

Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу на правове формулювання п.80.2 ст.80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.

Водночас, запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім п.81.1 ст.81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Як вже зазначалося колегією суддів, фактичну перевірку ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №1942-п від 08.11.2023р., в якому підставою проведення перевірки зазначено положення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, за змістом пункту 80.2.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024р. по справі №420/9909/23 зазначив, що у випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки. При цьому, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Відповідно до пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Окрім посилання на п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України та п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області №1942-п від 08.11.2023р. не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених вказаними нормами, зокрема, будь-яких відомостей про наявність у контролюючого органу станом на час призначення перевірки інформації щодо порушень позивачем вимог законодавства, в тому числі про ціни та ціноутворення.

В наказі міститься вказівка на доповідну записку начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Шепеля Д. від 07.11.2023р. №4008вн, копія якої відсутня в матеріалах справи.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не зазначено яку саме інформацію отримано контролюючим органом, що свідчить про можливі порушення платником податків ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» законодавства, в т.ч. законодавства про ціни і ціноутворення, що слугувало передумою для прийняття рішення про необхідність проведення фактичної перевірки зазначеного суб`єкта господарювання.

Відповідачем не надано жодних пояснень та доказів щодо наявності підстав для проведення перевірки відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України та п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, незважаючи на те, що незаконність спірних податкових повідомлень-рішень ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» обґрунтовувало, передусім, проведенням Головним управлінням ДПС у Запорізькій області фактичної перевірки крамниці «Цитрус», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд 1-Б, за відсутності передбачених законом підстав для її призначення.

В наказі Головного управління ДПС у Запорізькій області №1942-п від 08.11.2023р. зазначена правова (юридична) підстава для проведення фактичної перевірки позивача (п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України), в той час як відомості про фактичну підставу не являється встановити ні зі змісту вказаного наказу, а ні з матеріалів справи.

Наведене дає колегії суддів підстави для висновку, що у відповідача не було підстав для призначення спірної перевірки відповідно до п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.02.2020р. у справі №826/17123/18 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018р. (справа №804/1113/16), від 24.05.2019р. (справа №826/16221/15), від 03.10.2019р. (справа №820/850/16), від 16.10.2019р. (справа №820/11291/15), від 22.11.2019р. (справа №815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що недотримання контролюючим органом вимог п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо призначення фактичної перевірки без визначення правових підстав призвело до звуження прав позивача як платника податків, що свідчить про протиправність здійсненого заходу податкового контролю та прийняття за його наслідками актів індивідуальної дії.

Описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході такої перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати, тобто допущені податковим органом порушення під час призначення перевірки за усталеною практикою Верховного Суду є істотними, відповідно, є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень.

А відтак, встановлення обставин щодо неправомірності проведення перевірки, за наслідками якої й було прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області спірні податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2023 року №35117/15-32-07-06-20 та №32118/15-32-07-06-20, є достатнім для висновку про їх протиправність без надання правової оцінки суті виявленим порушенням.

Варто зазначити, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що підставою для призначення фактичної перевірки ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ» в наказі Головного управління ДПС у Запорізькій області зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. (ч.2 ст.317 КАС України)

Оскільки судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «РИТЕЙЛКОМПАНІ», проте, з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині мотивів його прийняття, в т.ч. без надання правової оцінки виявленим відповідною перевіркою порушенням.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в частині підстав для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «РИТЕЙЛКОМПАНІ».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова