Ухвала

від 26.11.2024 по справі 420/12947/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12947/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім-Групп" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року адміністративний позов ТОВ "Ексім-Групп" був задоволений.

22.10.2024 року через систему "Електронний суд" ГУ ДПС в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказане рішення, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

04.11.2024 до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про продовження строку виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 року, в якому податковий орган посилається на відсутність необхідного обсягу коштів на оплату судового збору станом на момент подання вказаного клопотання.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 року клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено. Продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №420/12947/24 на 10 днів з дня отримання ухвали.

Копію ухвали судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 року апелянтом отримано 07.11.2024 року 19:36, що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету в ЄСІТС, однак вимоги ухвали судді апеляційного суду не виконано.

19.11.2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від апелянта про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на те, що є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, статтею судовий збір КЕКВ 2800 (інші поточні видатки) не виділено коштів.

Дослідивши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та відкриття апеляційного провадження у справі.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VІ (далі - Закон України №3674-VІ), в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги.

Статтею 5 Закону України №3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З огляду на викладене, скаржник не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 17 Закону України Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, тому, посилання скаржника на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, а дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Отже, суд критично оцінює заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що у спірних правовідносинах скаржник виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов`язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне (обмежене) фінансування державою державної установи, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З урахуванням вимог статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, з власної ініціативи.

Крім того, даною статтею передбачено безпосереднє право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Оскільки, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі, задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків залишеної без руху апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 298, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Ексім-Групп" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії вважати не поданою та повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов