Постанова

від 20.11.2024 по справі 917/1938/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1938/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Відродження?

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 (колегія суддів: Крестьянінов О. О. - головуючий, Білоусова Я. О., суддя Мартюхіна Н. О.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства ?Світязь?

до: 1) державного реєстратора Виконавчого комітету Омельницької сільської ради - Павленка Богдана Миколайовича;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Відродження?,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Пришибська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області,

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

за участю:

позивача: Дверницький В. Г. (адвокат)

відповідача - 2: Близнюк І. В. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Селянське (фермерське) господарство ?Світязь? (далі - С(Ф)Г ?Світязь?) звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Виконавчого комітету Омельницької сільської ради - Павленка Богдана Миколайовича та Товариства з обмеженою відповідальністю ?Відродження? (далі - ТОВ ?Відродження?") про скасування рішення державного реєстратора в частині державної реєстрації права власності на асфальтну площадку під зерно.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем незаконно зареєстровано право власності на асфальтну площадку під зерно, яка розміщена на орендованій позивачем земельній ділянці. Зазначена обставина, а також звернення ТОВ ?Відродження? до суду з позовом щодо оспорення договору оренди з позивачем, порушує права позивача як орендаря.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.03.2024 у позові відмовлено.

2.2 Суд виходив із того, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, зокрема, на асфальтну площадку під зерно, позивач не мав жодного відношення до земельної ділянки з кадастровим номером 5322484800:05:000:0311, а право оренди земельної ділянки за договором зареєстровано за позивачем лише 04.05.2023. Тому права позивача не порушуються, оскільки зазначене рішення приймалося до виникнення речового права на земельну ділянку у позивача.

2.3 При цьому асфальтна площадка під зерно є приналежністю до нежитлових будівель, власником яких є ТОВ ?Відродження?, а відсутність відомостей про асфальтну площадку під зерно у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 28.01.2011 серії НОМЕР_1, як і відсутність відомостей про ворота чи огорожу, жодним чином не свідчить про відсутність права власності на вказані об`єкти у ТОВ ?Відродження?. Отже, державний реєстратор діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

2.4 Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 рішення суду скасовано та прийнято нове - про задоволення позову.

2.5 Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що державний реєстратор діяв відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки останній не з`ясував розбіжності у наявних у ТОВ ?Відродження? документах під час державної реєстрації права власності на асфальтну площадку, що призвело до безпідставного (без правовстановлюючих документів) включення відомостей про право власності на таку складову частину нерухомого майна як асфальтна площадка.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі ТОВ ?Відродження? просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми права за виключним випадком, який передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суд апеляційної інстанції зайняв позицію позивача без належних і допустимих доказів, чим порушив частину 1 статті 74 ГПК України; неправильно застосував абзац 1 пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України ?Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?, статтю 186 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частину 1 статті 392 ЦК України.

3.3 У відзиві позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Позивач вважає, що у касаційній скарзі належним чином не арґументовано жодного виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого частиною 2 статті 287 ГПК України, крім незгоди з позицією позивача.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.03.2017 у справі № 536/1670/16ц за позовом С(Ф)Г ?Світязь? до ОСОБА_1, третя особа Пришибська сільська рада (далі - Сільрада) про визнання права власності на нежитлову будівлю, позов задоволено, визнано за ним право власності на будівлю складу літ. "А", загальною площею 1008,7 кв. м, яка розташована на вул. Ватутіна, 39, а у с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області.

4.2 Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2017 № 91298872 об`єкт нерухомого майна: будівля складу, загальною площею 1013,8 кв. м, за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р., с. Пришиб, вул. Ватутіна, б. 39А, 03.07.2017 зареєстрований на праві приватної власності за С(Ф)Г ?Світязь?.

4.3 Рішенням Сільради від 21.03.2023 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу) комунальної власності кадастровий номер 5322484800:05:000:0182 площею 12,0103 га на дві земельні ділянки, а саме: 5322484800:05:000:0311 площею 0,4113 га та 5322484800:05:000:0310 площею 11,5990 га.

4.4 Рішенням Сільради від 03.05.2023 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5322484800:05:000:0311 площею 0,4113 га С(Ф)Г ?Світязь? зі зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Рекомендовано С(Ф)Г ?Світязь? оформити договір оренди терміном на 7 років з орендною платою розміром 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.5 04.05.2023 між Сільрадою (орендодавець) та С(Ф)Г ?Світязь? (орендар) укладено відповідний договір оренди. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4113 га, у тому числі: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0,4113 га. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - будівля складу, власник - С(Ф)Г ?Світязь? (пункти 2, 3 договору). Право оренди зареєстровано 04.05.2023.

4.6 Рішенням Сільради від 11.01.2011 № б/н видано ТОВ ?Відродження? свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.01.2011 серії НОМЕР_1, відповідно до якого останній є власником нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Пришиб, вулиця Ватутіна, 39, з наступним описом об`єкта: будівля критого току, А, загальна площа 3077,7 кв. м; будівля складу для зберігання продукції, Б, загальна площа 2898, 5 кв. м; будівля вагової, В, загальна площа 229, 2 кв. м; будівля млина, Г, загальна площа 36, 0 кв. м; споруда ЗАВ - 40, Д.

4.7 14.02.2011 КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснено відповідну державну реєстрацію права власності на підставі цього свідоцтва. Зазначене підтверджується також витягом з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документа: ТІ01:7552-3521-4472-1208 та технічним паспортом.

4.8 Рішенням Сільради від 24.12.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ТОВ "Відродження" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (нежитлова будівля, комплекс токового господарства) за межами населених пунктів Сільради кадастровий номер 5322484800:05:000:0120 загальною площею 2,1778 га; вирішено провести державну реєстрацію права комунальної власності Пришибської ОТГ цієї земельної ділянки; зобов`язано ТОВ "Відродження" оформити договір оренди землі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (нежитлова будівля, комплекс токового господарства).

4.9 Між виконавчим комітетом Сільради (орендодавець) та ТОВ "Відродження" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5322484800:05:000:0120 (п.1 договору). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1778 га, у тому числі: 2,1778 га - господарські будівлі і двори (п. 2 договору). На земельній ділянці присутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 договору).

4.10 Суд апеляційної інстанції встановив, що наявна у справі копія договору оренди не містить ні дати його укладання, ні відомостей про його державну реєстрацію. Однак в матеріалах справи міститься інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5322484800:05:000:0120, відповідно до якої державна реєстрація права оренди земельної ділянки відбулася 16.03.2020. Отже, у ТОВ "Відродження" на праві оренди знаходиться земельна ділянка 5322484800:05:000:0120.

4.11 Надалі на підставі заяви реєстраційний номер 54699325 від 29.03.2023 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67019450 від 31.03.2023 та зареєстровано право власності на нерухоме майно за ТОВ ?Відродження? відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.01.2011 серії НОМЕР_1. Так, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 31.03.2023 індексний номер 327686479, ТОВ ?Відродження? є власником нежитлових будівель: критого току, А загальною площею 3077,7 кв. м; будівля складу для зберігання продукції, Б загальною площею 2898,5 кв. м; будівля вагової, В загальною площею 229,8 кв. м; споруда ЗАВ-40, Д загальною площею 43,2 кв. м; асфальтна площадка під зерно, І; асфальтна площадка під приміщення току, ІІ; естакада, 1; ворота, 2; огорожа, 3.

4.12 Суд першої інстанції встановив, що асфальтна площадка під зерно, літ. "І" має суцільне асфальтобетонне покриття, яке знаходиться частково на ділянці з кадастровим номером 5322484800:05:000:0120 і частково на ділянці з кадастровим номером 5322484800:05:000:0311. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за матеріалами справи неможливо встановити точні координати "асфальтної площадки під зерно І". Сторони не надавали відповідні висновки спеціалістів, під час розгляду справи експертиза судом не призначалася.

4.13 При цьому, оцінюючи в сукупності пояснення сторін, а також наявні у справі схему розташування будівель та споруд, інформації про земельні ділянки з кадастровими номерами 5322484800:05:000:0120 та 5322484800:05:000:0311, які отримані з відкритих даних земельного кадастру, суд апеляційної інстанції з високою долею вірогідності встановив, що "асфальтна площадка під зерно І" розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5322484800:05:000:0311, зокрема, на межі між вказаними земельними ділянками з кадастровими номерами 5322484800:05:000:0120 та 5322484800:05:000:0311, водночас між цими ділянками відсутні інші сформовані земельні ділянки.

4.14 Крім того, обґрунтування ТОВ "Відродження" власного позову у справі № 917/907/23 зводиться саме до того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5322484800:05:000:0311, яка перебуває в оренді у С(Ф)Г ?Світязь?, зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна ТОВ "Відродження", а саме: асфальтну площадку під зерно І.

4.15 Отже, обставини знаходження асфальтної площадки на земельній ділянці з кадастровим номером 5322484800:05:000:0311 визнаються сторонами та не є предметом спору між ними.

4.16 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального прав.

4.17 Спір у цій справі стосується питання щодо наявності / відсутності підстав вважати, що проведена реєстрація права власності за відповідачем на асфальтну площадку І (фактично її внесено до опису майна), розміщену на земельній ділянці, яку орендує позивач, є перешкодою у користуванні позивачем земельною ділянкою за договором оренди.

4.18 За положенням частини 2 статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

4.19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правові позиції щодо володіння орендарем нерухомим майном (постанова від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19): тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна; судове рішення про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, специфіка книжкового володіння полягає, серед іншого, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності і право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо права власності і права оренди відповідно (постанова Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22 (пункт 51)).

4.20 Отже, у справі, що переглядається, позивач є володільцем земельної ділянки з кадастровим номером 5322484800:05:000:0311, оскільки саме за ним зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки.

4.21 Орендар, якому належить право користування земельною ділянкою на умовах оренди, може захищати своє речове право у такий самий спосіб і такими самими засобами як і власник земельної ділянки, про що йдеться у статті 396 ЦК України.

4.22 Так, позивач звернувся з позовом про скасування рішення державного реєстратора від 31.03.2023 в частині державної реєстрації права власності за відповідачем на "асфальтну площадку під зерно І", обґрунтовуючи це тим, що проведена державна реєстрація є незаконною, оскільки вчинена за відсутності правовстановлюючих документів на цю площадку. Натомість така реєстрація порушує права позивача як орендаря земельної ділянки (тобто фактичного володільця) у зв`язку з тим, що ТОВ "Відродження", зареєструвавши незаконно право власності на асфальтну площадку, вчиняє дії, спрямовані на отримання земельної ділянки (в частині накладення асфальтної площадки) у своє користування (за принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинків, споруд).

4.23 Якщо на земельній ділянці державної або комунальної власності розташовані об`єкті нерухомого майна, які знаходяться у приватній власності, то земельна ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника таких об`єктів. При цьому, відсутність оформленого договору оренди земельної ділянки не припиняє права власника користуватися належними йому об`єктами нерухомого майна, а таке користування є неможливим без одночасного користування земельною ділянкою під цими об`єктами. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 918/1132/22 (пункт 6.20).

4.24 Водночас за обставинами цієї справи суди встановили, що "асфальтна площадка під зерно І" не є окремим об`єктом нерухомого майна, а є приналежною річчю.

4.25 За положенням частини 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

4.26 Натомість у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі, про що зазначено у частині 1 вищезазначеної статті.

4.27 Тобто площадка, яка не сформована як земельна ділянка, якій не присвоєний кадастровий номер, навіть така, що має покриття (у цій справі - асфальтобетонне), не є об`єктом права власності. Тому таке право не підлягає державній реєстрації.

4.28 Державна реєстрація права користування земельною ділянкою, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній, здійснюється шляхом державної реєстрації права саме на таку земельну ділянку (зокрема, права оренди цієї ділянки), а не шляхом внесення певних відомостей до опису об`єкта нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці.

4.29 У разі, якщо в описі об`єкта нерухомого майна зазначається певна частина земельної ділянки чи інші відомості, спрямовані на ідентифікацію земельної ділянки (її частини), яка використовується для обслуговування об`єкта нерухомого майна (такі як огорожа, ворота), то це свідчать про спробу власника такого об`єкта своїми односторонніми діями "зареєструвати" за собою право користування земельною ділянкою у неналежний спосіб, що є недопустимим. Подібні відомості не можуть міститися в описі об`єкта нерухомого майна.

4.30 Отже, державний реєстратор помилково вніс до опису об`єкта нерухомого майна ТОВ "Відродження" відомості про "асфальтну площадку під зерно І", оскільки такі відомості взагалі не підлягають внесенню до опису об`єкта нерухомого майна. З огляду на викладене ТОВ "Відродження" також не є володільцем цієї земельної ділянки (в частині накладення асфальтної площадки), оскільки зазначення в описі об`єкта нерухомого майна, який належить ТОВ "Відродження" на праві власності, про "асфальтну площадку під зерно І" не є державною реєстрацією ані права власності, ані права користування відповідною земельною ділянкою.

4.31 Таким чином, зазначення в описі об`єкта нерухомого майна, який належить ТОВ "Відродження" на праві власності, "асфальтної площадки під зерно І" не порушує право оренди позивача, оскільки не впливає ані на наявність такого права, ані на його зміст, але порушує інтерес позивача у правовій визначеності, оскільки у стороннього спостерігача може на перший погляд скластися враження, ніби ТОВ "Відродження" має певне зареєстроване право щодо земельної ділянки.

4.32 Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 7 статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

4.33 Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

4.34 Суд касаційної інстанції вважає, що у спірних правовідносинах виправлення помилки має бути здійснене шляхом постановлення судового рішення про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Відродження" на "асфальтну площадку під зерно І". Це судове рішення є підставою для проведення реєстраційних дій за умови, що на час такого проведення право власності на цей об`єкт зареєстроване за ТОВ "Відродження".

4.35 Висновок щодо можливості скасування права приватної власності на нежитлові приміщення, які є тимчасовими спорудами, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, який колегія суддів враховує за принципом mutatis mutandi.

4.36 Колегія суддів зазначає, що у цій справі не робить жодних висновків щодо того, хто саме має право користуватися "асфальтною площадкою під зерно І" - С(Ф)Г ?Світязь?, чи ТОВ "Відродження", чи інша особа. Вирішення такого спору виходить за межі цієї справи, оскільки позов спрямований на захист інтересу позивача як орендаря земельної ділянки, а вимог щодо спірного майна позивач не заявляв. Тому висновки, викладені у оскаржуваній постанові, щодо того, кому належить "асфальтна площадка під зерно І", є неправильними і не ґрунтуються на досліджуваних у справі доказах.

4.37 Крім того, державний реєстратор не є належним відповідачем у цій справі, а належним відповідачем є ТОВ ?Відродження?, до якого спрямовані позовні вимоги. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови у цій частині та залишення в силі рішення суду.

4.38 Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.39 Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, що передбачено частиною 1 статті 312 ГПК України.

4.40 Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що постанова в частині позовних вимог до державного реєстратора підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду, а в іншій частині - зміні шляхом скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Відродження" на "асфальтну площадку під зерно І". За вказаних обставини касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

4.41 Відповідно до приписів частини 9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

4.42 Судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на ТОВ "Відродження", оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 312, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Відродження? у справі № 917/1938/23 задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 в частині позовних вимог до державного реєстратора скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 06.03.2024 у цій частині залишити в силі.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 в іншій частині змінити.

Скасувати державну реєстрацію права власності на асфальтну площадку під зерно I за Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач