Ухвала

від 26.11.2024 по справі 903/1295/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 903/1295/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства"

на рішення Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024

у справі за позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації

до Берестечківської міської ради та Комунального підприємства "Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2024 Комунальне підприємство "Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалите нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

06.11.2024 до Верховного Суду на запит надійшли матеріали справи № 903/1295/23.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54- 56 постанови).

Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Предметом позову у цій справі є одна вимога майнового характеру (витребування земельної ділянки), з якою позивач звернувся у 2023 році.

За положенням підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовій сбір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

До касаційної скарги скаржник додав платіжну інструкцію від 30.09.2024 № 1184 про сплату 6064,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Водночас колегія суддів зауважує, що, оскільки Комунальне підприємство "Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства" звернулося з касаційною скаргою безпосередньо до Верховного Суду згідно зі статтею 289 ГПК України, а з матеріалів касаційної скарги, матеріалів справи та змісту судових рішень у справі неможливо встановити вартість спірної земельної ділянки площею 15,9848 га, кадастровий номер: 0720885800:00:001:0108, то Верховний Суд не може визначити суму судового збору за подання касаційної скарги, виходячи з пункту 2 частини першої статті 163 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно зазначити ціну позову у цій справі, надавши докази вартості спірного майна, а також надати документ, що підтверджує доплату судового збору за подання цієї касаційної скарги (обрахувавши його ставку з огляду на наведені вище приписи Закону України "Про судовий збір"), який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства" на рішення Господарського суду Волинської області від 30.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 903/1295/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 903/1295/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач