Рішення

від 20.11.2024 по справі 179/1672/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1672/24

2-о/179/78/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року селище Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Чорної А.О.,

присяжних: Сороки Н.Г., Бредихіної М.С.,

секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

за участю: заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Новомосковської РДА Мітченко О.С.,

розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу № 179/1672/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі, про усиновлення дитини, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення дитини своєї дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свою заяву заявник обґрунтував тим, що з 04.04.2024заявник перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 . До цього часу з жовтня 2023 року вони проживали в незареєстрованому шлюбі. Від шлюбу спільних дітей не мають. Дружина має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з ними однією сім`єю. Заявник ставиться до ОСОБА_3 як до своєї власної дитини, матеріально її забезпечує і бажає усиновити.

Заявник просить суд усиновити ним малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записати його батьком дитини. Змінити ОСОБА_3 прізвище на « ІНФОРМАЦІЯ_9 », по батькові на « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Внести відповідні зміни до актового запису про народження та свідоцтва про народження усиновленої дитини.

Ухвалою суду від 04.09.2024 відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі, про усиновлення дитини та призначено розгляд справи.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні просив заяву задовольнити, оскільки він разом з дружиною виховує ОСОБА_3 . Дитина хоче щоб у неї був батько, відвозив її до школи, як і всі батьки. ОСОБА_3 сприймає його як батька. За пів року у нього з дитиною склалися гарні відносини. Він гарно ставиться до дитини. Від першого шлюбу у нього є двоє неповнолітніх дітей, яких він бачить по вихідним. Бажає щоб було у нього троє дітей.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона з 2023 року проживає разом з ОСОБА_1 . У її чоловіка ОСОБА_1 гарні відносини з її дитиною, він вчить з дитиною домашні завдання, грається. Її дитина бажає щоб ОСОБА_1 був її батьком. Просила заяву задовольнити.

Представник Новомосковської районної державної адміністрації у судовому засіданні підтримала висновок та просила задовольнити заяву, оскільки вважає усиновлення малолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_1 є доцільним, юридично обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини. Вона спілкувалися з ОСОБА_3 , яка виявила бажання щоб ОСОБА_1 був її батьком.

Представник Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районні Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без участі представника відділу, за результатом розглянутої справи прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Суд, вислухавши доводи заявника, заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: усиновлення.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , (паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.12.2009 Магдалинівським РВ ГУМВС України в Дніпропетровський області), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України. (а.с. 17).

ОСОБА_1 та заінтересована особа - ОСОБА_2 з 04 квітня 2024 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 . (а.с.19).

Спільних дітей подружжя не має.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 15.09.2017 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 18, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: мати - ОСОБА_9 , батько - ОСОБА_10 . (а.с.22).

Батько дитини - ОСОБА_10 записаний на підставі ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. (а.с. 3).

Мати дитини - ОСОБА_2 надала заяву, якою надала згоду на усиновлення її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловіком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується заявою, засвідченою приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. 23.05.2024 року, запис в реєстрі № 859. (а.с.23).

Заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 22.07.2024. (а.с.12).

Заявник ОСОБА_1 є наймачем житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , що підтверджується договором безоплатного користування житловим будинком, укладеним 19.07.2024 між ним, ОСОБА_1 , та власником будинку, ОСОБА_11 (а.с.10).

ОСОБА_11 надав свою згоду на постійну реєстрацію ОСОБА_1 у належному йому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується заявою, засвідченою приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. 04.05.2024 року, запис в реєстрі № 865. (а.с.11).

Заявник ОСОБА_1 працює у ТОВ «Агрофірма «Софія» на посаді тракториста-механізатора. Його посадовий оклад становить 8 200,00 грн., заробітна плата за період з листопада 2023 року по квітень 2024 року включно становить 53 115,00 грн. (а.с.13).

Висновком про стан здоров`я від 23.05.2024, виданим КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області», підтверджено, що заявник ОСОБА_1 здоровий. (а.с. 20).

Згідно витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» заявник ОСОБА_1 незнятої чи непогашеної судимості не має, що підтверджується довідкою ВР-004049890. (а.с.21).

Згідно акту обстеження умов проживання заявник проживає разом з дружиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донькою дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином дружини - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в будинку по АДРЕСА_2 . Будинок цегляний, підведено водо-, газо- та електропостачання. Будинок складається з 4 кімнат. В будинку виконано сучасний ремонт, мебльовано, в наявності побутова техніка. У дітей окремі кімнати, мебльовано, в наявності гаджети для навчання. (а.с.4).

Висновком про стан здоров`я від 23.05.2024, виданим КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області», підтверджено, що ОСОБА_2 здорова. (а.с. 8).

Згідно витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_13 незнятої чи непогашеної судимості не має, що підтверджується довідкою ВР-003901802. (а.с. 9).

Малолітня дитина - ОСОБА_3 , надала згоду на її усиновлення чоловіком її матері - ОСОБА_1 . Заява написана в присутності головного спеціаліста відділу впровадження діяльності усиновлення та сімейних форм виховання служби у справах дітей Новомосковської районної державної адміністрації Ленько Я. (а.с.6).

Висновком про стан здоров`я від 23.05.2024, виданим КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області», підтверджено, що ОСОБА_3 здорова. (а.с. 5).

Згідно висновку Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, якорган опіки та піклування, враховуючи інтереси дитини, вважає доцільним, юридично обґрунтованим усиновлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_1 , та таким, що відповідає інтересам дитини. (а.с. 14-16).

У висновку зазначено, що між дитиною ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склалися доброзичливі відносини. Дівчинка називає його батьком і дала усну та письмову згоду на усиновлення чоловіком її матері.

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Згідно ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК України усиновленою може бути дитина.

Згідно ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Згідно ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.

Згідно ст. 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення неповнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров`я, а також інші обставини, що мають істотне значення.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Відповідно до ст. 76-77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 80-81 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. Доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 212 СК України визначено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами особи: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 не належить до жодної категорії, визначеної ч. 1 ст. 212 СК України.

Разом з тим, за змістом ч. 2 ст. 212 СК України крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Суд зазначає, що в контексті положень законодавства про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , зареєстрований 26 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 84 - розірваний. Рішення набрало законної сили 15.03.2024.

Рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_14 від шлюбу мають дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Суд звертає увагу на те, що заявник після розірвання шлюбу 15.03.2024 через 20 днів, а саме: 04.04.2024 уклав шлюб з ОСОБА_2 , яка є матір`ю дитини, яку заявник бажає усиновити.

Доводи заявника про проживання заявника із матір`ю дитини однією сім`єю з жовтня 2023 року до реєстрації шлюбу судом оцінюються критично, оскільки належних доказів факту проживання чоловіка та жінки у фактичних подружніх стосунках без реєстрації шлюбу не надано. Крім того, судом встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024, яке набрало законної сили 15.03.2024, заявник ОСОБА_1 перебував у іншому зареєстрованому шлюбі до 15.03.2024. Шлюб між заявником та матір`ю дитини ОСОБА_2 зареєстровано 04.04.2024, заява про усиновлення дитини подана до суду 30.08.2024, а, відтак, суд приходить до висновку про те, що між одруженням заявника із матір`ю дитини та зверненням останнього до суду минув досить нетривалий період часу, протягом якого неможливо об`єктивно з`ясувати відношення дитини до усиновлювача. Також встановлені обставини викликають сумніви чи дійсно наміром усиновлення є намір породити відносини, встановлені для батьків і дітей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звернення заявника ОСОБА_1 з заявою про усиновлення ОСОБА_3 є достатньо формальним та поспішним з урахуванням укладення шлюбу з ОСОБА_2 лише 04.04.2024 та його перебування в іншому зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 до 15.03.2024.

Таким же поспішним та формальним є висновок служби у справах дітей щодо доцільності усиновлення, в основу якого покладено лише дослідження побутових умов проживання та майнового стану заявників, проте не перевірено дійсні обставини усиновлення, не з`ясовано, які ж стосунки склалися між дитиною та ОСОБА_1 , справжню мету та мотиви, на підставі яких заявник бажає усиновити дитину, що є головним у забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 224 Сімейного кодексу України, суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема, мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину.

Суд зазначає, що звернення до суду зі заявою про усиновлення не повинно бути зумовлено бажанням досягнути іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично).

У ОСОБА_1 є право брати участь у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , з якою вони проживають однією сім`єю.

При цьому, заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні не надав переконливих доказів на підтвердження мотивів, на підставі яких бажає усиновити малолітню дитину.

Так, в судовому засіданні заявником були наведені підстави для усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме те, що: ОСОБА_3 вважає його батьком та він бажає, щоб у дитини був батько, у зв`язку з чим, виникло бажання стати батьком ОСОБА_3 саме на законодавчому рівні. Крім того, неповнолітня ОСОБА_3 надала письмову заяву, згідно якої надала згоду на її усиновлення заявником.

Однак, суд вважає, що думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення даного питання, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об`єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.

Під час розгляду даної справи у суду виникли обґрунтовані сумніви щодо добросовісності усиновлення. Суд вважає, що такими діями заявник намагається приховати, або створити для себе інші правові наслідки, та умови, що пов`язані із усиновленням. Усиновлення повинно мати на меті створення умов для повноцінного розвитку і виховання дитини, забезпечення найкращих інтересів дитини, а не створення передумов для виникнення інших прав у заявника або звільнення від мобілізації заявника на період воєнного стану. Тобто, сам по собі інститут усиновлення не повинен бути формальним та не може підміняти собою та не створювати умови для реалізації прав лише заявника.

В даному випадку заявник не довів суду, для чого саме він має намір усиновити дитину, якій виповнилось 8 років, з якою він почав спільно проживати з квітня 2024 року, а вже в серпні 2024 року, тобто через 4 місяці, звернувся до суду з заявою про усиновлення, враховуючи наявність своїх двох дітей.

При цьому, часові рамки укладання шлюбу та подання документів на усиновлення, може свідчити про відсутність щирості усиновлення зі сторони ОСОБА_1 .

Окрім того, в судовому засіданні заявник не надав чітких і переконливих тверджень про дійсні наміри усиновлення, не говорив про любов до дитини, взаємну повагу, намір утримувати та виховувати малолітню доньку.

При цьому, суд забезпечує охорону, захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав та створює умови для реалізації особою певних прав. Судовий захист не може існувати для захисту фіктивних, мнимих та штучних судових проваджень, які провадяться з іншою метою.

З огляду на пояснення заявника, суд дійшов висновку про те, що фактично бажання усиновлення дитини з урахуванням ситуації в державі, а саме: період дії воєнного стану, то усиновлення дитини надає право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, що фактично не було заперечено в ході судового розгляду справи як заявником, так і заінтересованими особами.

Зважаючи на викладене, суд відхиляє висновок служби у справах дітей Новомосковської райдержадміністрації, оскільки в його основу покладено дослідження лише побутових умов проживання та майнового стану заявника ОСОБА_1 , проте не перевірено дійсні обставини усиновлення та не з`ясовано добросовісність та мету усиновлення дитини даним заявником.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань:

a) особистості, стану здоров`я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;

b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;

c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення;

d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою;

e) особистості, стану здоров`я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;

f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Таке встановлення обставин повинно бути доручено особі чи установі, які визначено із цією метою законом або компетентним органом. Воно повинно здійснюватися настільки, наскільки це є практично можливим, соціальними працівниками, які мають кваліфікацію в цій сфері завдяки своїй професійній підготовці та власному досвіду.

Суд не погоджується з висновком Служби у справах дітей, оскільки він не підтверджується встановленими у судовому засіданні обставинами.

Згідно Вимог до оформлення висновку про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України 02 грудня 2019 року № 1696, висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини має містити таку інформацію: 1. Дата і мета звернення заявників до служби у справах дітей. 2. Прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, місце проживання (країна проживання), інформація про працевлаштування осіб, які бажають усиновити дитину. Відомості про проходження підготовки з питань виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з посиланням на документ, що засвідчує таку підготовку, та рекомендації щодо усиновлення (вік, стать, кількість дітей, стан їхнього здоров`я). 4. Відомості про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, наявність висновку про можливість бути усиновлювачами. 5. Відомості про перебування у шлюбі, наявність або відсутність судимості, стан здоров`я кожного із заявників, матеріальне та фінансове забезпечення сім`ї. 6. Мотиви усиновлення, наявність власних (усиновлених) дітей, позиція щодо їх виховання (у разі наявності усиновлених дітей зазначається інформація щодо стану їхнього здоров`я, розвитку, адаптації в сім`ї, результатів здійснення нагляду за дотриманням їхніх прав). 7. Умови проживання сім`ї, наявність чи можливість створення для усиновленої дитини окремої кімнати чи місця для відпочинку (у разі проживання власних дітей або інших членів сім`ї спільно із заявниками зазначається їхнє ставлення до усиновлення). 8. Прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, місце проживання (перебування) дитини, яку бажають усиновити. 9. Правові підстави для усиновлення дитини. 10. Обставини знайомства кандидатів в усиновлювачів з дитиною та встановлення з нею контакту. 11. Відомості про наявність у дитини, яку усиновлюють, рідних братів, сестер. Згода органу опіки та піклування на роз`єднання у разі перебування таких братів (сестер) на обліку для можливого усиновлення. 12. Наявність необхідних згод на усиновлення дитини (згоди батьків, самої дитини, опікуна (піклувальника), закладу охорони здоров`я або навчального закладу, де перебуває дитина). 13. Обізнаність із правами та обов`язками усиновлювачів, правовими наслідками усиновлення. 14. Відомості про вжиття всіх вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім`ю громадян України в разі її усиновлення іноземцями. 15. Інформація про оздоровлення дитини за кордоном у сім`ях іноземців. 16. Заключний висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини.

Так, у висновку Служби у справі дітей не зазначено мотиви усиновлення, наявність власних дітей у заявника, позиція щодо їх виховання. Суд вважає висновок недостатньо обґрунтованим, оскільки в ньому описуються досліджені документи та встановлені обставини, однак мотивів усиновлення він не містить.

У судовому засіданні заявником не доведено, що він має бажання усиновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою надання їй батьківської любові та домашнього затишку, бажає і має можливість займатися її вихованням, здатний забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя, повністю прийняв на себе обов`язки по вихованню, піклуванню за ОСОБА_3 , створив усі необхідні умови для нормального фізичного, духовного і морального їх розвитку дитини.

Заявник у судовому засіданні про такі мотиви усиновлення суд не повідомляв та такі чи будь - які інші мотиви усиновлення у висновку Служби у справах дітей відсутні.

Суд дійшов висновку, що першочерговими мотивами усиновлення дитини не є інтереси дитини та покращення її стану, а інтереси заявника, який шляхом усиновлення намагається ухилитися від мобілізації, що підтверджується тим фактом, що проживаючи з дитиною нетривалий час з квітня 2024 року, маючи двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу 04.04.2024 з ОСОБА_2 , яка є матір`ю дитини, яку заявник бажає усиновити, 30.08.2024 звернувся до суду з заявою про її усиновлення під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України та оголошення загальної мобілізації.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що в даному конкретному випадку інтереси заявника превалюють над інтересами малолітньої дитини, а інтереси дитини є другорядними.

ОСОБА_1 є батьком двох дітей, у зв`язку з цим у заявника є значний обсяг обов`язків щодо участі у вихованні та утриманні власних дітей.

В матеріалах справи відсутні достатні дані, що рішення ОСОБА_1 про усиновлення ОСОБА_3 є проявом справжніх намірів, з врахуванням поспішності звернення заявника з заявою про усиновлення та з урахуванням наявності зобов`язань щодо власних дітей.

Як зазначено у висновку Верховного суду, зробленому у постанові від 23.12.2020 у справі № 712/11527/17, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Похідний характер означає відсутність пріоритету інтересів батьків над інтересами дитини та переважність права захисту прав дитини, а тому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи.

Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Згідно зі статтею 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року (далі - Конвенція про усиновлення дітей), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами. Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (стаття 207 СК України).

Таким чином, суд, постановляючи рішення про усиновлення неповнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров`я, а також, перш за все, інтереси самої дитини, та інші обставини, що мають істотне значення.

У статті 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, проголошено, що компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини.

У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Згідно з частинами першою - третьою статтею 10 цієї Конвенції Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім`ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на даний час заявником не надано доказів, що саме інтереси дитини будуть покращені в разі усиновлення ОСОБА_3 , а не інтереси самого заявника. Крім того, на даний час відсутні підстави вважати, що усиновлення заявником малолітньої дитини буде відповідати її інтересам.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вимога про усиновлення заявлена передчасно та формально, і таке усиновлення не буде сприяти забезпеченню найкращих інтересів дитини, тому заява про усиновлення визнається судом та складом присяжних необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Згідно ч.4. ст.314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника.

На основі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12-13, 76-79, 81, 141, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального Кодексу України, ст. ст. 207, 211, 219, 222, 224, 229, 231-234 Сімейного Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі, про усиновлення дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 25.11.2024.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Новомосковська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04052324, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 7, м.Самар, 51200.

Заінтересована особа: Новомосковський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 40340814, адреса місцезнаходження: вул. Українська, буд.7А, м.Самар, 51200.

Головуючий суддя А.О. Чорна

Присяжні: Н.Г. Сорока

М.С. Бредихіна