Ухвала

від 20.11.2024 по справі 629/2683/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/2683/24 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1141/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2024,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про зміну раніше повідомлення підозру в кримінальному провадженні №12024221110000269 від 15.03.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Як зазначено в ухвалі, 30.09.2024 до Лозівського міськрайонногосуду Харківськоїобластінадійшла скарга захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 , в якій вона просила скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 19.09.2024 та повідомлення про підозру у вчиненні кримінальногоправопорушення від 24.07.2024, складене відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024221110000269, внесеному до ЄРДР розслідувань 15.03.2024.

Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя посилався на те, що підозра (змінена) відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_7 був причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України..

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2024, постановити нову, якою задовольнити скаргу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України.

Прокурор був повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не прибув.

За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч. 2 ст. 422 КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляції по суті, без участі прокурора, належним чином повідомленого про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст. 405 КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Як вбачається з матеріалів 30.07.2024 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України.

19.09.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно з ч. 1 ст.42КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ст.277КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.

Згідно з ч. 1 ст.278КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Зміст повідомлення про підозру узгоджується з вимогами вказаної статті, оскільки положення ст. 277 КПК України передбачають можливість зазначення стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Єврепейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри чи зміни підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Доводи скарги щодо відсутності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, колегія суддів не може взяти до уваги при розгляді скарги на повідомлення про підозру, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Апеляційний суд звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а лише з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від01.10.2024щодо відмови у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді