Рішення

від 26.11.2024 по справі 936/489/24

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/489/24

Провадження № 2/936/123/2024

26.11.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Пелих О.О., з участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в смт. Воловець цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

До Воловецького районного суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 із вищезазначеним позовом.

Позов мотивовано тим, що 17.07.2010 року, між позивачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб. Після укладення шлюбу, відповідачка змінила прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ». У шлюбі, у позивача та відповідачки, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_7 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 26.11.2010 року. Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області №936/619/23 від 07.07.2023 шлюб між сторонами був розірваний. 25.08.2023 Воловецьким районним судом винесено рішення №936/940/23 про стягнення з відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі стати аліментів по виконавчому листу № 936/940/23 від 05.10.2023 року заборгованість станом на 01.03.2024 становить 25 506,00 гривень. Зазначає те, що відповідачка більше одного року жодних зв`язків з дитиною не підтримує, не проявляє батьківського піклування та турботи, не бере будь-якої участі у її вихованні, не цікавиться життям та здоров`ям доньки, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Мати дитини не цікавиться навчанням дитини, не відвідує батьківські збори.

Вважає, що дії відповідачки свідчать про її ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки. Із огляду на наведені обставини, а також враховуючи, що мати не цікавиться долею своєї доньки, не проявляє до неї щонайменшої батьківської турботи і ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, просить суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак від його представника адвоката Козар М.М. надійшла до суду заява про розгляд справи без їх участі, позов про позбавлення батьківських прав підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, проте надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Ствердила у заяві, що заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки та зобов`язується погасити заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить розглянути на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, висновок органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 17.07.2010 року, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб. Після укладення шлюбу, позивачка змінила прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

За час шлюбу в сторін народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане 26.11.2010 Виконкомом Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, де в графі батько вказано « ОСОБА_2 », а в графі мати « ОСОБА_3 ». (а.с.14).

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області № №936/619/23 від 07.07.2023 року шлюб між сторонами був розірваний. Після розірвання шлюбу відповідачка відновила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».(а.с.13).

25.08.2023 Воловецьким районним судом винесено рішення №936/940/23 про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2023 і до досягнення дитиною повноліття

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов Нижньоворітської сільської ради від 07.08.2023 за №42, неповнолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом із батьком ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, виданого головним державним виконавцем Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області, Л.Мацалик, згідно судового наказу Воловецького районного суду № 936/940/23 від 05.10.2023 на утримання дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачка має заборгованість станом на 01.03.2024 становить 25 506,00 гривень.(а.с.17).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст.155 СК України - здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Зокрема, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Стаття 166 СК України передбачає, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Частина 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до роз`яснень викладених в п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі по тексту Постанова Пленуму), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року(пункт 54 та пункт 58) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки, факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Надаючи оцінку доводам сторони позивача, якими він обґрунтовує свою вимогу про позбавлення батьківських прав відповідачки стосовно неповнолітньої доньки, суд приходить до висновку про їх недоведеність.

А саме, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що стороною позивача не доведено, що відповідачка є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки.

Із висновку органу опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 11.10.2024 № 9 про недоцільність позбавлення батьківських прав, судом встановлено наступне. Службою у справах дітей Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в.о начальника ОСОБА_11 було розглянуто заяву громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження умов проживання у будинку від 10.09.2024 року, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та де проживає заявник з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що всі умови для виховання, розвитку та відпочинку неповнолітньої створені належні умови. Після розірвання між сторонами шлюбу, мати залишила доньку і проживає окремо від них.

У вказаному висновку зазначено, що комісією було вирішено, що проживання окремо від дружини і їх розлучення не є підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Також, беручи до уваги, що застосування такого заходу впливу, як позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У зв`язку із чим, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є недоцільним.(а.с. 42).

Одночасно, суд констатує, що позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини, а тому суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її неповнолітньої дитини не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Суд також не бере до уваги аргументи позивача щодо наявної у відповідачки заборгованості по аліментам, що на переконання позивача свідчить про те, що відповідачка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини та матеріальному її забезпеченню, вона самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, оскільки наявність такої заборгованості, яку відповідачка зобов`язалася погашувати на утримання доньки під час розгляду справи, не є підставою для позбавлення особи батьківських прав.

Позивач також не довів та не надав суду доказів, в чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері ОСОБА_3 по відношенню до дитини батьківських прав та не надано доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного та наданого висновку органу опіки та піклування, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові, судовий збір покладається на позивача, тому суд вважає за необхідне покласти витрати, пов`язані із розглядом справи на позивача.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Воловецький районний суд Закарпатської області або безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Орган опіки та піклування Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349432, місцезнаходження: с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 114, Мукачівського району Закарпатської області.

Суддя Пелих О.О.