Рішення

від 26.11.2024 по справі 303/6208/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/6208/24

2/303/1187/24

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Гейруш Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності її батькам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , після його смерті її матір ОСОБА_7 та вона прийняли спадщину, оскільки проживали разом із ним та вступили в управління і володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_7 , яка на день смерті проживала з нею. Однак на день смерті матері, її місце реєстрації було за адресою: АДРЕСА_2 , разом з відповідачем ОСОБА_3 , який являється її онуком. Після смерті матері ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась. Тому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її матері на 1/4 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.07.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Також, ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Першої Мукачівської державної нотаріальної контори (вул.Соборна, 30, м.Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 02883966) належним чиною засвідчену копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.10.2024 року на адресу суду надійшли матеріали спадкової справи №422/2003 до майна померлого ОСОБА_6 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи не з`явився повторно, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце такого у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, не заперечують проти заявлених вимог та просять суд їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 06.09.1958 року, актовий запис №336 (а.с.17).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с.6).

Згідно технічного паспорту від 18.05.2022 року, загальна площа квартири АДРЕСА_3 становить 76,10 кв.м. (а.с.8-11).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 17.07.2024 року, ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_4 становить 944401 грн. (а.с.40-53).

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються батьками ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.09.1959 року (а.с.18).

ОСОБА_14 уклала шлюб з ОСОБА_9 , внаслідок якого змінила прізвище з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.09.1978 (а.с.19).

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Мукачеву реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатської області від 24.07.2015 року (а.с.26).

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилася донька ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 23.06.1987 року (а.с.27).

ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_17 , внаслідок якого змінила прізвище з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_18 », згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 30.08.2008 року (а.с.28).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №9368/0/99-18 від 30.11.2018 року зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.30).

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилася донька ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 30.01.1980 року (а.с.31).

ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_19 , внаслідок якого змінила прізвище з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_20 », згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 24.11.2011 року (а.с.32).

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються батьками ОСОБА_21 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 26.03.1966 року (а.с.20).

ОСОБА_22 розірвала шлюб з ОСОБА_23 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 від 12.10.1995 року (а.с.23).

ОСОБА_23 та ОСОБА_22 являються батьками ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 від 20.06.1989 року (а.с.24).

ОСОБА_22 уклала шлюб з ОСОБА_24 , внаслідок якого змінила прізвище з « ОСОБА_25 » на « ОСОБА_26 », згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_12 від 23.11.1995 року (а.с.22).

ОСОБА_27 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_13 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міського управління юстиції Закарпатської області від 28.02.2003 року (а.с.21).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_14 , видане відділом реєстрації актів громадського стану Мукачівського міського управління юстиції Закарпатської області від 03.01.2002 року (а.с.13).

Згідно довідки №01734 від 06.05.2022 року виданої ТОВ «Управляюча компанія «Навібуд», вбачається, що ОСОБА_6 на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с.14).

Також, з копій матеріалів спадкової справи вбачається, що 11.11.2003 року до Мукачівської державної нотаріальної контори подано заяву ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , відповідно до якої останні прийняли спадщини після померлого ОСОБА_6 (а.с.88).

11.11.2003 року державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори Щербан О.П. видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.98).

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_15 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.03.2023 року (а.с.15).

На момент смерті ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою №03409 від 05.07.2024 року, виданою ТОВ «Управляюча компанія «Навібуд» (а.с.16).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб від 17.07.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_5 (а.с.35).

Листом приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Машіки О.М. №71/02/14 від 16.07.2024 року повідомлено ОСОБА_1 , що нею не подано документів, які б підтвердили,що на момент смерті матері вона була зареєстрована з померлою матір`ю за однією адресою, а також нею пропущений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Повідомлено, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 16.07.2024 року після смерті ОСОБА_7 у спадковому реєстрі інформація відсутня, тобто спадкова справа не заводилася, а також згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 16.07.2024 року інформація стосовно будь-яких заповітів ОСОБА_7 відсутня (а.с.36).

Згідно нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , посвідчених приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Машіка О.М., вбачається, що покійна ОСОБА_7 , дійсно постійно проживала з 1960 року і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своєю донькою ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.37,38,39).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від і прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦІК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі №355/832/17 (провадження №61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/17 (провадження №61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі №191/1808/19 (провадження №61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі №204/2707/19 (провадження №61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі №937/10434/19 (провадження №61-3620св21).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає.

Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/17 (провадження №61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦІК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З урахуванням п. 1 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є його визнання.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позивач має право на спадщину, яка належить їй після смерті матері ОСОБА_7 , оскільки на момент смерті проживала разом з матір`ю, а тому позов підлягає задоволенню, оскільки в протилежному випадку позивач буде позбавлена спадщини.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1221, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270, 1296-1297 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

???Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_16 ) право власності на 1/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 (вул.Довговича, 5, м.Мукачево, Закарпатська область).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_17 ).

Треті особи: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_18 );

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_19 ).

Головуюча Л.В.Курах