Рішення

від 20.11.2024 по справі 452/2621/24

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/2621/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2024 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.

секретаря Кафтан О.Ю.,

із участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Самбірської міської ради Львівської області, - про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до

ОСОБА_2 ; в обгрунтування своєї позиції посилається на те, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 3 квітня 2014 року, котрий розірваний рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 1 листопада 2018 року. Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернулася до центру надання адміністративних послуг Самбірської міської ради Львівської області із заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітнього сина за адресою: АДРЕСА_1 , однак у реєстрації сина їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері; зазначає, що з відповідачем не спілкується, він ніколи вихованням сина не займався, аліментів не сплачує та неналежно виконує свої батьківські обов`язки; просить рішенням суду надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом із матір`ю без письмової згоди батька.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі та відзиву на позовну заяву суду не надав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Самбірської міської ради Львівської області, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився; подав повідомлення про перебування у відрядженні.

Відтак суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача та представника третьої особи у заочному провадженні, проти чого не заперечила позивач.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд уважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, котрий розірваний рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 1 листопада 2018 року.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 вересня 2021 року вбачається, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син, - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із копії посвідчення серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 є законним представником (опікуном) свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

(а. с. 5), котрий є дитиною з інвалідністю.

ОСОБА_2 не сплачує аліментів з 31 липня 2023 року, що підтверджується довідкою про отримання аліментів від 21 серпня 2023 року №25.12-40/32230.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 відомо, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2022 року перебуває у зареєстрованому із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

із Витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Кульчицьким А.І. 21.05.2024р. за реєстровим №386.

Із копії витягу з реєстру Самбірської територіальної громади від 16 липня 2024 року відомо, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Із заяви ОСОБА_5 , котрий діє в інтернах ОСОБА_4 на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Швець Л.С., вбачається згода власника житлового будинку по АДРЕСА_1 на реєстрацію в ньому місця проживання ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_3 .

Згідно п. п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Частиною першою, четвертою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно частини 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні регулюються нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 листопада 2003 року №1382-ІV.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Згідно ст. ст. 11, 18 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Відповідно до п. 16. Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07 лютого 2022 року №265 місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згідно п. 17 Порядку згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Згідно п. 33 Порядку подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Суд керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини повинен давати оцінку насамперед об`єктивним обставинам життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків, і де саме може створити кращі умови для життя дитини. Як встановлено судом, відповідач не надав письмову згоду на реєстрацію місця проживання дитини разом з матір`ю, а за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, позивач позбавлена можливості зареєструвати малолітню дитину за власним місцем проживання.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що позивачем було доведено, що реєстрація дитини за місцем проживання матері відповідає саме законним інтересам і необхідна для його благополуччя, фізичного та розумового розвитку.

Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що необхідно надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, позов задоволено повністю, а тому з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211грн.20коп.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , - без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1211,2грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20коп.).

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення 22 листопада 2024 року повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя