Рішення

від 26.11.2024 по справі 508/632/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/632/24

Номер проведження 2/508/299/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Корсаненкової О.О.,

за участю секретаряСівачової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Миколаївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 508/632/24 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Сємак Т.В.

представник відповідача адвокат Крайнюков М.М., суд

установив:

У липні 2024 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, щоз 12.01.2022 року по 28.03.2024 року вона працювала у комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на посаді генерального директора з оплатою праці відповідно до умов укладеного контракту. Згідно з п.15 даного контракту, за виконання обов`язків керівнику нараховується заробітна плата в межах фонду оплати праці, виходячи з установлених: посадового окладу в розмірі 20560, 00 грн. та фактично відпрацьованого часу; премії, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених законодавством. Проте, починаючи з 01.01.2023 року по 01.01.2024 року фактична виплата заробітної плати в повному обсязі не здійснювалась. Позивач зазначила, що за рішенням Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 2834-VIII від 28.03.2024 року її було звільнено з займаної посади за п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України. Однак, в момент проведення розрахунку їй не було виплачено заборгованість у розмірі 165216, 08 грн. Крім того, у зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, то з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки за період з 29.03.2024 року по 01.07.2024 року у розмірі 177143, 70 грн, виходячи із розміру середньої заробітної плати з урахуванням розміру заробітної плати за листопад-грудень 2023 року у розмірі 55197, 86 грн. Крім того, через те, що протягом року заробітну плату виплачували не у повному обсязі, а ОСОБА_1 є розлученою, сама виховує малолітню дитину, вона зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв`язки, була змушена економити на продуктах харчування. Спричинену їй моральну шкоду оцінює у 5 000, 00 грн. У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2023 року по 01.01.2024 року у розмірі 165216, 08 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03.2024 року по 01.07.2024 року у розмірі 177143, 70 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2024 року було відкрито провадження по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судове засідання від 12.09.2024 року було відкладено за клопотанням представника відповідача.

26.09.2024року представникомвідповідача на адресусуду булоподано відзивна позовнузаяву,відповідно доякого вважаєпозовні вимогинеобґрунтованими. Зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, так як Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області не є розпорядником коштів із фонду виплати заробітної плати КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області. Заклади комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати, як комунальні установи або комунальні некомерційні підприємства. Джерелами фінансування закладу, перетвореного на комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти фізичних та юридичних осіб. Відповідно до умов контракту з керівником (генеральним директором) КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області від 12.01.2022 року, відповідач не має відповідного фонду заробітної плати, а заробітну плату керівнику та всім працівникам підприємства нараховує та сплачує Національна служба здоровя України. Отже враховуючи вищенаведене Миколаївська селищна рада не є належним відповідачем у даній справі. Крім того, доказами спричинення моральної шкоди може бути лише результати психологічного дослідження, який дозволить дійсно виявити наявні страждання в їх конкретному прояві та обґрунтовано дійти до оцінки суми компенсації. Разом з тим, усі надані до суду позивачем докази її моральної шкоди (моральних страждань) ґрунтуються на припущеннях та власному міркуванні. У задоволенні позову просить відмовити.

Судові засідання від 26.09.2024 року, 08.10.2024 року та 30.10.2024 року було відкладено за клопотаннями позивача та її представника, представника відповідача відповідно.

В судовому засіданні від 13.11.2024 року було оголошено перерву за клопотанням представника відповідача у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити.

Позивач зазначила, що звернулася до суду саме до Миколаївської селищної ради, оскільки остання наймала її на роботу, є засновником та органом управління майном КНП «Миколаївська лікарня». Оплата праці працівників лікарні здійснювалася з фонду оплати праці. Кошти у цей фонд скеровувалися в тому числі НСЗУ на підставі укладених із лікарнею договорів за здійснене медичне обслуговування, тобто за фактично виконану роботу. Крім того, для отримання коштів від НСЗУ було необхідно виконувати умови цих договорів, тобто у лікарні мало працювати певна (визначена договорами) кількість лікарів. При не дотриманні цих умов, дотації не виплачувалися або виплачувалися у значно меншому розмірі. Саме тому, коли у 2023 року звільнився один з лікарів, у підприємства виникла заборгованість по виплаті заробітної плати, оскільки за пакетом № 9 кошти перестали надходити. За іншими пакетами №№ 34, 4, 23 гроші продовжували надходити, проте їх не вистачало на виплату заробітної плати працівникам. У 2024 році договір з НСЗУ не укладався, оскільки лікарня до теперішнього часу перебуває у стані припинення. Позивач отримувала заробітну плату від НСЗУ за виконувану нею роботу за сумісництвом лікаря педіатра, а за роботу генерального директора КНП не отримувала. При цьому Миколаївська селищна рада на сесіях ухвалювала рішення про здійснення підтримки лікарні в частині фінансування, в тому числі виплати заробітної плати адміністративно-господарському персоналу, проте до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 не виплачена. Вважає, що їй спричинена моральна шкода, оскільки на даний час працює у м.Березівка, проживає у с.Скосарівка, проте змушена їздити у сел.Миколаївка для того, щоб підписувати документи щодо ліквідації КНП. З 16.01.2024 року ОСОБА_1 офіційно працює у КНП «Березівська центральна міська лікарня» медичним директором, оскільки її посада попала під скорочення. Проте тільки у березні 2024 року сесію селищної ради вона була звільнена з КНП «Миколаївська лікарня». Щодо декларування доходу за 2023 рік позивач зазначила, що нею було задекларовано кошти, котрі були нараховані бухгалтерією КНП відповідно до платіжок, проте заборгованість по заробітній платі в розмірі 165216,08 грн. ОСОБА_1 досі не отримала. Крім того, у її трудовій книжці до теперішнього часу відсутній запис про звільнення з посади генерального директора КНП «Миколаївська лікарня», з приводу чого вона вже письмово звернулася до селищної ради.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначений у відзиві. Зазначив, що Миколаївська селищна рада не є розпорядником фонду оплати праці КНП «Миколаївська лікарня», а тому не може бути відповідачем у цій справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Розпорядженням Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 4-К від 12.01.2022 року ОСОБА_1 було призначено на посаду керівника (генерального директора) комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області терміном на п`ять років на умовах контракту з 12.01.2022 року (а. с. 21).

Зазначене також підтверджується відомостями, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 9-12).

Відповідно до умов контракту від 12.01.2022 року, за виконання обов`язків керівнику нараховується заробітна плата в межах фонду оплати праці, виходячи з установлених: посадового окладу в розмірі 20560, 00 грн. та фактично відпрацьованого часу; премії, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених законодавством. Розмір премії встановлюється відповідно до положення про преміювання за погодженням з органом управління майном (а. с. 14-20).

Рішенням Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 2834-VIII від 28.03.2024 року було достроково припинено контракт, укладений між Миколаївською селищною радою Березівського району Одеської області та ОСОБА_1 , а також звільнено її з посади генерального директора комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області за угодою сторін, згідно п.1 ч.1 ст.36 Кодексу Законів про працю України з 28.03.2024 року (а. с. 14).

Згідно із довідкою КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 26 від 09.01.2024 року, нарахована заробітна плата ОСОБА_1 в період з 01.01.2023 року по 01.01.2024 року складає 428000, 15 грн., а саме: утримано податки 87740, 02 грн.; до виплати 340260, 13 грн.; перераховано 152794, 51 грн.; заборгованість 165216, 08 грн. (а. с. 7).

Відповідно до довідки КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 57 від 19.09.2024 року, нарахована, проте невиплачена заробітна плата ОСОБА_1 в період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року складає 428000, 15 грн., а саме: утримано податки 87740, 02 грн.; до виплати 340260, 13 грн.; перераховано 175 044, 04 грн.; заборгованість 165216, 09 грн. (а. с. 102).

Згідно із довідкою КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 62 від 04.10.2024 року, нарахована, проте невиплачена заробітна плата ОСОБА_1 в період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року складає 428000, 15 грн., а саме: утримано податки 87740, 02 грн.; до виплати 340260, 13 грн.; перераховано 175 044, 04 грн.; заборгованість 165216, 09 грн., з яких за листопад 2023 року 20 836, 36 грн., за грудень 2023 року 27 378, 18 грн. (а. с. 144).

При цьому, з особового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачається, що у період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року ОСОБА_1 нараховувався посадовий оклад у розмірі 20560 грн. та окремо кошти за сумісництво (0,5 ставки лікаря) у розмірі 10000 грн., загальна заборгованість по заробітній платі складає 187465,60 грн., з яких заборгованість по 0,5 ставки лікаря складає 22249,52 грн. (т.2 а.с.27-29)

За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 26.09.2024 року КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, засноване Миколаївською селищною радою Березівського району Одеської області, перебуває в стані припинення (а. с. 146-151).

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом.Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Кожна сторонанесе ризикнастання наслідків,пов`язанихіз вчиненнямчи невчиненням неюпроцесуальних дій.

За положеннямичастин 1та 3статті 21КЗпП України,трудовим договоромє угодаміж працівникомі роботодавцем(роботодавцем-фізичною особою),за якоюпрацівник зобов`язуєтьсявиконувати роботу,визначену цієюугодою,а роботодавець(роботодавець-фізична особа)зобов`язується виплачуватипрацівникові заробітнуплату ізабезпечувати умовипраці,необхідні длявиконання роботи,передбачені законодавствомпро працю,колективним договоромі угодоюсторін.Трудовим договоромможуть встановлюватисяумови щодовиконання робіт,які вимагаютьпрофесійної та/абочасткової професійноїкваліфікації,а такожумови щодовиконання робіт,які непотребують наявностіу особипрофесійної абочасткової професійноїкваліфікації. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 36 КЗпП Українивизначено підстави припинення трудового договору, зокрема п.1 передбачено, що підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Частиною 1ст.47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу.

Згідно зіст.116КЗпП України,при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачу, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені усі належні до виплати суми нарахованої заробітної плати, тобто, відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до положень ст. ст.115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, лежить на працедавцеві.

Судом встановлено, що розмір заборгованості із заробітної плати, не виплаченої позивачу відповідно до довідок №57 від 19.09.2024 року та № 62 від 04.10.2024 року, становить 165216, 09 грн., що також підтверджується відомостями з особового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , якими визначено загальну заборгованість по заробітній платі у розмірі 187465,60 грн., з яких заборгованість за сумісництво складає 22249,52 грн. (187465,60 грн. 22249,52 грн. = 165216,09 грн.).

Отже, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за виконання роботи генерального директора КНП «Миколаївська лікарня» за контрактом складає 165216,09 грн.

При цьому, інших розрахунків стосовно нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, не надано, тому, розглядаючи позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у заявленій сумі 165216, 08 грн підлягає задоволенню.

Посилання представника відповідача про те, що Миколаївська селищна рада не є належним відповідачем у даній справі, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного:

За положеннями статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності. Органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров`я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров`я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу. Залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров`я не підлягають приватизації. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону, фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Згідно ізчастинами 1та 2статті 4Закону України«Про оплатупраці»,джерелом коштівна оплатупраці працівниківгоспрозрахункових підприємствє частинадоходу таінші кошти,одержані внаслідокїх господарськоїдіяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбаченихчастинами третьоюіп`ятоюцієї статті тачастиною першоюстатті 10 цього Закону (частина 2 статті 8 Закону).

Частинами 2 та 3 статті 97 КЗпП України та статтею 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту (ст.20 Закону України «Про оплату праці»)

У відповідності до статті 16 вищезазначеного Закону, на підприємствах і в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно достатті 15цього Закону, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 9 пункту 4 статті 4 Положення про національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, визначено, що НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та іншими договорами про медичне обслуговування населення.

За договором № 2176-Е123-Р000/01 про внесення змін до договору № 2176-Е123-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області (надавач), надавач зобов`язався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язався оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів (пункт 8 договору).

Відповідно до п.29 вказаного договору, замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечень відповідно до пункту 25 цього договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору. Загальна орієнтовна ціна договору складається із запланованої вартості медичних послуг згідно з додатком (додатками) до цього договору (пункт 38)

При цьому, як вбачається з витягу з протоколу № 1 засідання комісії КНП «Миколаївська лікарня» від 15.05.2023 року, договорами НЗСУ на 2023 рік було затверджено фонд заробітної плати по вторинній медичний допомозі в розрізі пакетів: пакет № 34 «стоматологічна допомога дорослим та дітям», пакет № 9 «медична допомога дорослим та дітям в поліклінічних умовах, пакет № 4 «стаціонарна медична допомога без проведення хірургічних операцій», пакет №23 «стаціонарна паліативна допомога». Була визначена розрахункова потреба у фонді заробітної плати по вторинній медичній допомозі (т.1 а.с.6-8)

Умови матеріального забезпечення керівника КНП «Миколаївська лікарня» були визначені у п.п.15-17 контракту, якими встановлено посадовий оклад та визначено, що преміювання керівника, встановлення йому надбавок і доплат до посадового окладу, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу управління майном у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства, за спожиті комунальні послуги та з платежів до державного і місцевого бюджетів у межах затвердженого фонду оплати праці.

Крім того, за пунктом 20 контракту, саме орган управління майном несе відповідальність та забезпечує відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної керівникові у разі дострокового розірвання цього контракту, проведеного з порушенням вимог трудового законодавства, а також на підставі, не передбаченій законодавством та цим контрактом.

Рішенням Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 2689-VІІІ від 20.10.2023 року, було затверджено статут Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області в новій редакції (а. с. 152).

За п.1.1 статуту КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області, затвердженого рішенням Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області№ 2689-VIII від 20.10.2023 року, КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області є закладом охорони здоров`я комунальним некомерційним підприємством, що надає вторинну медичну допомогу.

Відповідно до п.1.4.засновником підприємства є Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Постійний контроль за виконання статутних завдань підприємства, здійснює Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області.

За п.1.5. підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Згідно з п.4.4. підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством.

Засновник затверджує фінансовий план підприємства та контролює його виконання (пункт 7.3.3)

Пунктом 9.7. Статуту визначено, що джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є кошти НСЗУ, кошти отримані в результаті господарської некомерційної діяльності та інші незаборонені законом джерела. Умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства визначаються контрактом, укладеним із уповноваженим органом управління.

Разом із тим, відповідно до п.5.3. джерелами формування майна та коштів підприємства, у тому числі, є кошти місцевого бюджету (п.5.3.2); кошти НСЗУ (оплата медичних послуг) (а. с. 153-166).

Рішенням Миколаївської селищної ради № 793-VІІІ від 23.06.2021 року було затверджено Програму фінансової підтримки КНП «Миколаївська лікарня» на 2021-2023 роки (а. с. 172)

Пунктом 2 цього рішення визначено фінансовому відділу Миколаївської селищної ради при формуванні внесенні змін до бюджету Миколаївської селищної територіальної громади 2021-2023 роки передбачати фінансування видатків на виконання заходів Програми відповідно до наявного фінансового ресурсу.

Із додатку до рішення селищної ради № 793-VІІІ від 23.06.2021 року вбачається, що дана Програма необхідна для стабільного функціонування КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради, поліпшення його матеріально - технічної бази та створення належних умов для розвитку вторинної медичної допомоги, покращення ефективності медичного обслуговування населення громади. Метою програми є забезпечення оплати праці з нарахуваннями та оплати комунальних послуг. Фінансове забезпечення програми здійснюється відповідно до законодавства України за рахунок коштів місцевого бюджету; коштів державного бюджету; надання підприємством платних послуг (а. с. 173-176).

Відповідно до плану заходів програми фінансової підтримки КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на 2021-2023 роки, орієнтовні обсяги фінансування з коштів місцевого бюджету на оплату праці з нарахуванням на оплату праці становить: на 2021 рік 2325, 5 тис. грн., на 2022 рік 2790, 6 тис. грн., на 2023 рік 3348, 72 тис. грн. (а. с. 177-179).

Із рішення Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 2487-VІІІ від 05.10.2022 року вбачається, що Миколаївською селищною радою було затверджено фінансовий план вторинної медичної допомоги КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на 2023 рік (а.с. 167).

Відповідно до фінансового плану вторинної медичної допомоги КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на 2023 рік та пояснювальної записки до вказаного рішення, всього по структурному підрозділу «Миколаївська лікарня» на 2023 рік планується отримати асигнувань в сумі 13 050, 338 тис. грн., в тому числі 9 417, 160 тис. грн. від Національної служби здоров`я України; 1 880, 350 тис. грн. від місцевого бюджету на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; 1 612, 828 тис. грн. коштів місцевого бюджету на фінансову підтримку та розвиток вторинної медичної допомоги, із них 1 394, 828 тис. грн. нa оплату праці господарськообслуговуючого персоналу; 140, 0 тис. грн. від надходжень спеціального фонду. Прогнозована кількість штатних посад по структурному підрозділу «Миколаївська лікарня» станом на 01.01.2023 року становитиме 86, 75 штатних одиниць (а. с. 168-169).

Директор КНП «Миколаївська лікарня» ОСОБА_2 24.01.2023 року, 25.05.2023 року, 15.06.2023 року, 20.07.2023 року зверталася до Голови Миколаївської селищної ради із листами щодо забезпечення фінансування оплати праці працівників вторинної медичної допомоги КНП «Миколаївська лікарня», у тому числі адміністративно-господарського підрозділу, у 2023 році. (т.2 а. с. 4, 9-11, 13)

За рішенням Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 2658-VIII від 16.08.2023 року, було розпочато процедуру щодо скорочення адміністративно-господарського персоналу КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області згідно з додатком, а також повідомлено працівників КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області щодо початку процедури скорочення та, в разі появи підхожих за кваліфікацією вакансій працівників, які підпадають під скорочення , до закінчення двомісячного терміну попередження, вони будуть запропоновані відповідно до чинного законодавства (а. с. 170).

Із додатку до вказаного рішення вбачається, що до переліку посад, які підлягають скороченню входять: генеральний директор (1 ст.), заступник генерального директора (вакансія), головний бухгалтер (1 ст.), провідний економіст (1 ст.), касир (спец. рахунок)/інспектор з кадрів/оператор комп`ютерного набору (1 ст.), бухгалтер (1 ст.), секретар-друкарка (1, 25 ст.), завідуюча складом (0, 5 ст)., пральниця (0, 5 ст.), статистик (вакансія), інструктор з лікувальної фізичної культури (спеціальний рахунок) (а.с. 171).

Директор КНП «Миколаївська лікарня» ОСОБА_2 09.10.2023 року, 20.11.2023 року зверталася до Голови Миколаївської селищної ради із проханням сприяти у вирішенні питання щодо виділення коштів у сумі 819323,77 грн. та 988 455, 98 грн відповідно для виплат адміністративному персоналу КНП «Миколаївська лікарня», згідно затвердженої рішенням ІХ сесії VIII скликання Миколаївською селищною радою № 793-VIII від 23.06.2021 року Програми фінансової підтримки КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради на 2021-2023 роки» відповідно до додатку № 2 (т.1 а. с. 145, т.2 а.с.24).

Відповідно до рішення Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області № 2826-VІІІ від 07.02.2024 року було затверджено Програму фінансової підтримки КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської ради Березівського району Одеської області на 2024-2025 рік. Фінансовому відділу Миколаївської селищної ради при внесенні змін до бюджету Миколаївської селищної ради на 2024 рік ухвалено передбачити фінансування видатків на виконання Програми (а. с. 180).

Із додатку до рішення селищної ради № 2826-VІІІ від 07.02.2024 року вбачається, що дана програма необхідна для стабільного функціонування КНП «Миколаївська лікарня» Миколаївської селищної ради, поліпшення його матеріально - технічної бази та створення належних умов для розвитку вторинної медичної допомоги, покращення ефективності медичного обслуговування населення громади. Метою програми є забезпечення оплати праці з нарахуваннями та оплати податків. Фінансове забезпечення програми здійснюється відповідно до законодавства України за рахунок коштів місцевого бюджету; коштів державного бюджету; залучення додаткових коштів для розвитку якісної медицини, базуючись на Законі України «Про державно-приватне партнерство». Загальний обсяг фінансування по заходам програми на 2024 рік становить 952 616, 75 грн. (а. с. 181-185).

Отже судом встановлено та підтверджується письмовими доказами, що НСЗУ здійснювало виплату заробітної плати лікарям та медичним сестрам КНП «Миколаївська лікарня» на підставі укладених договорів за надані медичні послуги за пакетами № 34 «стоматологічна допомога дорослим та дітям», № 9 «медична допомога дорослим та дітям в поліклінічних умовах, № 4 «стаціонарна медична допомога без проведення хірургічних операцій», №23 «стаціонарна паліативна допомога», а не за виконання адміністративних функцій (у тому числі керівника (генерального директора) КНП). З початку 2023 року через припинення оплати медичних послуг за пакетом № 9 почала утворюватися заборгованість по заробітній платі. При цьому, заздалегідь була визначена розрахункова потреба у фонді заробітної плати на 2023 рік. Зобов`язання щодо виплати заробітної плати адміністративно-господарському персоналу лікарні взяла на себе Миколаївська селищна рада, що підтверджується відповідними рішеннями, яка є засновником та органом управління КНП «Миколаївська лікарня», була обізнана про утворення заборгованості по оплаті праці та затверджувала фінансові плани КНП і Програми фінансової підтримки закладу з метою, в тому числі, забезпечення оплати праці з нарахуваннями за рахунок коштів місцевого бюджету.

Крім того, саме відповідачем було укладено контракт із керівником КНП, яким визначено та погоджено умови матеріального забезпечення генерального директора лікарні.

За таких обставин, з урахуванням положень чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з Миколаївської селищної ради на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2023 року по 01.01.2024 року у заявленому розмірі 165216,08 грн.

Посилання представника відповідача на відсутність заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , оскільки останньою у щорічній декларації зазначено про отриманий дохід в розмірі 487217 грн., суд не бере до уваги, оскільки з пояснень позивача вбачається, що вона внесла ці відомості на підставі даних по нарахуванням, що їй надала бухгалтерія. Крім того, про наявність заборгованості свідчать вищезазначені письмові докази, досліджені судом, зокрема довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату, та відомості з особового рахунку № № НОМЕР_2 .

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Середнійзаробіток працівникавизначається відповіднодо вимогст.27Закону України«Про оплатупраці»за правилами,передбаченими Порядкомобчислення середньоїзаробітної плати,затвердженимпостановою КабінетуМіністрів Українивід 08.02.1995року №100(даліПорядок).З урахуваннямцих норм,зокрема абзацу 4,5пункту 2Порядку,середня заробітнаплата обчислюється,виходячи звиплат заостанні двакалендарні місяціроботи,що передуютьмісяцю,в якомувідбувається подія,з якоюпов`язанавідповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно доп.4Порядку приобчисленні середньоїзаробітної платине враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) (пп «б» пункту 4 Порядку).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно зп.8розділу ІVПорядку,нарахування виплат,що обчислюютьсяіз середньоїзаробітної платиза останнідва місяціроботи,провадяться шляхоммноження середньоденного(годинного)заробітку начисло робочихднів/годин,а увипадках,передбачених чиннимзаконодавством,календарних днів,які маютьбути оплаченіза середнімзаробітком.Середньоденна (годинна)заробітна платавизначається діленнямзаробітної платиза фактичновідпрацьовані протягомдвох місяцівробочі (календарні)дні начисло відпрацьованихробочих днів(годин),а увипадках,передбачених чиннимзаконодавством,на числокалендарних днівза цейперіод.

Отже, згідно зазначених норм середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати, отриманої за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні, на число цих відпрацьованих робочих днів.

Позивач була звільнена 28.03.2024 року. Разом із тим, останні нарахування, у тому числі заробітної плати, були здійснені у листопаді грудні 2023 року, а з січня 2024 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до КНП «Березівська центральна міська лікарня», про що свідчить відповідний наказ (т.2 а.с.65)

З огляду на вище вказані приписи суд бере до уваги і обчислює середній заробіток виходячи з заробітної плати за попередні два місяці роботи, яка була нарахована та частково виплачена позивачу, - листопад грудень 2023 року.

Кількість робочих днів у листопаді 2023 року становила 22 дні, грудні 2023 року становила 21 день, загалом 43 робочих дні.

Згідно з даними про нараховану заробітну плату з довідки № 62 від 04.10.2024 року нарахована, проте невиплачена заробітна плата ОСОБА_1 за листопад 2023 року складає 20 836, 36 грн., за грудень 2023 року 27 378, 18 грн. (а. с. 144). При цьому, судом не враховуються виплата компенсації за невикористану відпустку у розмірі 20956,91 грн та вихідної допомоги у розмірі 41224,27 грн, що відповідає положенням пп «б» пункту 4 Порядку

Виходячи з наведеного, середньоденна заробітна плата позивача вираховується наступним чином: (20 836, 36 грн + 27 378, 18 грн) : 43 дні = 1121,27 грн.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати становить 1121,27 грн.

В порядку ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем ставилося питання щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03.2024 року по 01.07.2024 року.

Оскільки кількість робочих днів за період з 29.03.2024 року по 01.07.2024 року становить 66 дні (інших відомостей суду не надано), виходячи з середньоденного розміру заробітної плати 1121,27 грн, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 74003,82 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

За встановлених обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 з січня 2024 року вже фактично працювала у КНП «Березівська центральна міська лікарня», тому не має права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає необґрунтованими, оскільки працевлаштування позивача на інше місце роботи не спростовує її права на отримання повного розрахунку при звільненні з попереднього місця роботи.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК Українипередбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначеністаттею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сферах трудових відносин регулюється ст.237-1 КЗпП України, яка передбачає, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тягар аргументації моральної шкоди та формування доказової бази лягає на працівника, який повинен у суді довести усіма наявними та належними доказами заподіяння йому моральної шкоди. Доказами можуть слугувати будь-які дані, які зможуть показати взаємозв`язок між порушенням прав працівника та підтвердженням факту страждань і зміни звичного способу життя.Лише за умови доведеності заподіяння моральної шкоди позивачеві та наявності умов настання цивільно-правової відповідальності вимоги працівників про відшкодування завданої моральної шкоди підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними до допустимими доказами, що внаслідок дій відповідача вона переносила моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв`язків, необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно дост. 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1ст. 141 ЦПК Українивстановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати, відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

Беручи до уваги те, що згідно з п.1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, судовий збір за подання до суду позову немайнового (майнового) характеру у розмірі 1 211,20 грн за одну вимогу, а позивачем заявлено три вимоги, дві з яких задоволені, тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5,12,13,259,263-265,430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 165216, 08 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 74003,82 грн, а всього 239219,90 грн. (двісті тридцять дев`ять тисяч двісті дев`ятнадцять грн. дев`яносто коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Миколаївська селищна рада Березівського району Одеської області, 67000 Одеська Область Березівський район селище Миколаївка вул.Незалежності, 71, ЄДРПОУ 04380146.

Повне судове рішення складено 27.11.2024 року.

Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА