Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/4530/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа№ 910/4530/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 20.11.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024

у справі №910/4530/23 (суддя Мандичев С.С.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/21 закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандури Івана Васильовича.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23; задовольнити апеляційну скаргу - скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та ОСОБА_2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4530/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження; про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/4530/23.

12.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4530/23 в 5-ти томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 відмовлено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2024 об 11 год. 30 хв. запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 27.09.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.10.2024.

24.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Славного Євгена Миколайовича надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій представник просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №910/4530/23, призначеному на 09.10.2024 об 11:30.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Славного Євгена Миколайовича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23, призначений на 09.10.2024 об 11 год. 30 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 №2946/0/15-24, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/4530/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 до свого провадження у новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.11.2024 об 11 год. 00 хв.

15.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Славного Євгена Миколайовича надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій представник просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №910/4530/23, призначеному на 06.11.2024 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Славного Євгена Миколайовича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23, призначений на 06.11.2024 об 11 год. 00 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 оголошено перерву до 20.11.2024 о 10 год. 15 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 20.11.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №910/4530/23 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 20.11.2024 з`явився ОСОБА_1 та його представник. Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

ОСОБА_1 та його представник просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що на зборах кредиторів кредитор формально прийняв рішення щодо закриття провадження у справі і протягом процедури пошуку активів боржника шукав підстави для його закриття. На думку скаржника, суд першої інстанції упереджено ставився до боржника та прийняв рішення на користь єдиного кредитора у справі, суд самовільно позбавив боржника можливості узгодити реструктуризацію боргів боржника та дійти до належного компромісу з кредитором або ж перейти до процедури погашення боргів боржника, в якій належним чином здійснити реалізацію наявного майна боржника та частково погасити заборгованість, яка є надмірною.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 долучено до заяви проект плану реструктуризації боргів боржника, яким передбачено погашення задекларованої боржником заборгованості ( 1 962780 доларів США, що за курсом НБУ на момент подачі заяви до суду становить 71 759 236,80 грн.) у загальному розмірі 100 000,00 грн. шляхом перерахування на користь кредитора 1 700,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом 60 місяців. ОСОБА_1 зазначено орієнтовний розмір доходів протягом процедури реструктуризації боргів - 25 000,00 грн. (основне джерело доходу - можливе відновлення господарської діяльності ТОВ "Енергогазінвестсоюз" та отримання заробітної плати в розмірі 20 000,00 грн.; з 2025 - пенсійне забезпечення). Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб - 15 000,00 грн. Вказано про можливість дострокового виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором у разі деокупації території у Херсонській області, на якій знаходяться земельні ділянки, що належать боржнику на праві власності, шляхом їх реалізації після проведення належної експертної оцінки вартості земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.07.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 26.07.2023 № 71079. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Арсонова Віталія Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 21.06.2017 № 1792). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 13.09.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2023 визнано ОСОБА_3 кредитором у справі № 910/4530/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 71 791 858,11 грн., з яких: 5 368,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 71 786 490,11 грн. - вимоги другої черги. Встановлено дату проведення зборів кредиторів: 25.09.2023. Визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 01.11.2023.

Грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника грунтувались на рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 12.07.2021 по справі № 754/13893/19, за яким задоволено позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 962 780 доларів США.

Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Арсоновим В.В. було розроблено проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 від 25.09.2023, яким передбачено погашення кредиторської заборгованості у загальному розмірі 258 960,00 грн. шляхом перерахування на користь кредитора 4 316,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом 60 місяців. Тобто, проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , запропонований керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Арсоновим В.В., передбачає погашення 0,36 % та списання 99,64 % кредиторської заборгованості боржника (71 791 858,11 грн кредиторська заборгованість - визнана ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023).

ОСОБА_1 01.11.2023 були подані заперечення щодо запропонованого керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Арсоновим В.В. проекту плану реструктуризації боргів боржника, згідно з якими боржник заперечує проти розміру суми коштів, що будуть спрямовані на погашення кредиторської заборгованості (4 316,00 грн щомісячно), оскільки заробітна плата, яку розраховував отримувати боржник у майбутньому, є віртуальною, не існуючою, і чи буде її отримувати ОСОБА_1 у 2025 році невідомо. Тому, боржником запропоновано 1 700,00 грн. щомісячного погашення кредиторської заборгованості протягом 5 років, тобто, аналогічні умови, які були зазначені ОСОБА_1 у проекті плану реструктуризації боргів боржника, долученому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 01.11.2023, 22.11.2023, 17.01.2024, 28.02.2024, 03.04.2024, 07.08.2024 неодноразово відкладалось судове засідання, на якому мало бути розглянуто погоджений кредитором план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Згідно з Протоколом зборів кредиторів ОСОБА_1 від 15.12.2023 № 1 кредитором прийнято рішення про відмову у погодженні плану реструктуризації боргів боржника, та продовження дії процедури реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2024 відсторонено арбітражного керуючого Арсонова В.В. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича.

28.03.2024 відбулося засідання зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

Так, на засіданні зборів кредиторів виступив керуючий реструктуризацією боргів у справі про неплатоспроможність - Бандура І.В. зі звітом про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника, та повідомив наступне. У результаті отриманої інформації та перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 за 2020-2022 у справі про неплатоспроможність № 910/4530/23, встановлено наступне:

Керуючим реструктуризацією отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно ОСОБА_1 і членів його родини, зазначених у декларації.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно боржника наявна наступна інформація про нерухоме майно, яке належить йому на праві власності:

- земельна ділянка розміром 20 га, яка знаходиться в

АДРЕСА_2 ;

- 16 земельних ділянок, які знаходяться в с. Олексіївка, Каланчацького району Херсонської області;

- земельна ділянка розміром 10 га, яка знаходиться в Каланчацькому районі Херсонської області;

- земельна ділянка розміром 3,58 га, яка знаходиться в Каланчацькому районі Херсонської області.

Зазначена інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідає інформації, зазначеній ОСОБА_1 у поданих до суду деклараціях про його майновий стан. Однак, зазначені земельні ділянки перебувають під обтяженням у вигляді арешту нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 6064373 від 20.09.2013, номер запису 2573902. У розділі X декларацій про майновий стан боржника ("Відомості про майно боржника та членів його сім`ї, що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб") - інформація про обтяження відсутня.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно членів родини Боржника: ОСОБА_5 , наявна наступна інформація про нерухоме майно, яке належить їй на праві власності: земельна ділянка розміром 0,0688 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:72:538:0102, свідоцтво про право власності 47230343 видане 09.11.2015.

Вказана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно ОСОБА_5 боржником у поданих до суду деклараціях про його майновий стан, а саме, у розділі НІ ("Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї") - не зазначена.

Згідно з деклараціями про майновий стан боржника ОСОБА_1 за 2020-2022 роки, останній є засновником та директором (окрім ТОВ "Васт Ойл") наступних юридичних осіб:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Газбуд-Груп" (код 36346878; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), частка у статутному капіталі - 100%, розмір частки - 1 060 500,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Турінвест 1966" (код 35870280; адреса реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 76, м. Херсон, Херсонська обл., 73009, Україна), частка у статутному капіталі - 100%, розмір частки - 9 500,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Профі" (код 38044259; адреса реєстрації: вул. Фрунзе, буд. 24, м. Херсон, Херсонська обл., 73000, Україна), частка у статутному капіталі - 100%, розмір частки - 100,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Спецтранс" (код 37353179; адреса реєстрації: вул. 40-річчя Жовтня, буд. 132-А, оф. 414, м. Херсон, Херсонська обл., 73036, Україна), частка у статутному капіталі - 100%, розмір частки - 1 150,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Сінко" (код 33391472; адреса реєстрації: вул. Нафтовиків, буд. 52-А, м. Херсон, Херсонська обл., 73009, Україна), частка у статутному капіталі - 33,34%, розмір частки - 8 735,08 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазінвестсоюз" (код 30725645; адреса реєстрації: вул. Амурська, буд. 8, м. Київ, 03022, Україна), частка у статутному капіталі - 50%, розмір частки - 13 710,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Ойл" (код 43012627; адреса реєстрації: вул. В. Кучера, буд. З, м. Київ, 03148, Україна), частка у статутному капіталі - 60%, розмір частки 3 000,00 грн.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, окрім зазначеної інформації боржником у деклараціях про майновий стан, ОСОБА_1 є:

- директором та засновником через Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазінвестсоюз": Міжнародної інноваційної корпорації трансферу захищених інформаційних технологій (код 32490899; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), частка у статутному капіталі - 7%, розмір частки - 8 400,00 грн.;

- директором, кінцевим бенефіціарним власником та засновником через Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Сінко": Асоціації "Землевласників і підприємців Херсонської області "Регіон"" (код 37631386; адреса реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 76, м. Херсон, Херсонська обл., 73013, Україна), розмір статутного капіталу - 0,00 грн.;

- засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Зізіфус" (код 31104913; адреса реєстрації: вул. Леніна, буд. 4, с. Ленінське, Красногвардійський р-н, Автономна республіка Крим, 97053, Україна), частка у статутному капіталі - 33%, розмір частки - 3 894,00 грн.;

- засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан" (код 31026097; адреса реєстрації: вул. Тверська, буд. 6, м. Київ, 03150, Україна), частка у статутному капіталі - 25%, розмір частки - 2 250,00 грн.;

- директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон 1508" (код 35568077; адреса реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 76, м. Херсон, Херсонська обл., 73013, Україна);

- директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрибхоз" (код 36236020; адреса реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 76, м. Херсон, Херсонська обл., 73013, Україна);

- директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморья" (код 36236564; адреса реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 76, м. Херсон, Херсонська обл., 73013, Україна);

- уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амексі" (код 35592597; адреса реєстрації: вул. Молодіжна, буд. 76, м. Херсон, Херсонська обл., 73013, Україна).

У розділі IX декларацій про майновий стан боржника ("Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника") - відсутня інформація про зазначені вище юридичні особи.

Представником боржника адвокатом Мещаніновим А.М. у запереченнях на план реструктуризації від 01.11.2023 зазначено: "слід дійти висновку, що з 2026 боржник ОСОБА_1 може розраховувати лише на пенсійне забезпечення для себе і дружини, а також можливу матеріальну допомогу з боку своєї дорослої доньки".

У деклараціях про майновий стан боржника за 2020-2022 у розділі І "Дані про членів сім`ї боржника" - відсутня інформація щодо його дітей.

Отже, значна частина інформації, вказана Боржником у деклараціях про майновий стан за 2020-2022 є неповною та/або недостовірною.

Таким чином, зборами кредиторів було прийнято до відома та схвалено наданий керуючим реструктуризацією звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність № 910/4530/23.

Крім того, за результатом розгляду четвертого питання порядку денного зборами кредиторів прийнято рішення про звернення до Господарського суду міста Києва з відповідним клопотанням про закриття провадження у справі № 910/4530/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що останнім зазначена неповна та/або недостовірна інформація у деклараціях.

29.03.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 (єдиного кредитора боржника у справі) про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

08.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява боржника про долучення до матеріалів справи виправленої декларації про майновий стан з урахуванням виявлених керуючим реструктуризацією недоліків.

Враховуючи, що ОСОБА_1 надав суду у визначений Кодексом України з процедур банкрутства строк виправлену декларацію про майновий стан боржника з урахуванням виявлених керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Бандурою І.В. недоліків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможності ОСОБА_1 саме за п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

03.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про закриття провадження у справі.

Вказане клопотання мотивовано тим, що протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника (ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2023) до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника та не буде схвалений у майбутньому, на думку ОСОБА_1 , наявні підстави для закриття провадження у справі про його неплатоспроможність. При цьому боржником зазначено про неможливість та недоцільність переходу до процедури погашення боргів ОСОБА_5, оскільки попереднім керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Арсоновим В.В. у поданому звіті зазначено про відсутність майна, за рахунок якого можна здійснити погашення кредиторської заборгованості. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що наявні земельні ділянки, що належать боржнику на праві власності, знаходяться у Херсонській області на тимчасово окупованій території, що виключає, на думку боржника, будь-яку можливість їх оцінки та подальшої реалізації. У зв`язку з наведеними обставинами, ОСОБА_1 у поданому клопотанні просить суд закрити провадження у справі про його неплатоспроможність та застосувати наслідки закриття провадження, передбачені статтею 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 134 КУзП господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Враховуючи, що ухвалення рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів згідно з ч. 1 ст. 134 КУзПБ можливе лише після завершення процедури погашення боргів боржника, яка не вводилася та не проводилася у даній справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для постановлення ухвали про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_1 від боргів.

З огляду на відсутність правових підстав для закриття провадження у справі у про неплатоспроможність № 910/4530/23 як за клопотанням ОСОБА_3 , поданого на виконання рішення зборів кредиторів, так і за клопотанням боржника, суд першої інстанції вірно вирішив питання щодо подальшого провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яким був поданий у справі план реструктуризації боргів, який не схвалений кредитором через заперечення ним умов цього плану та який не затверджений судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/21 закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Вказана ухвала мотивована тим, що судом першої інстанції враховано, що позиція єдиного кредитора у справі щодо несхвалення плану реструктуризації боргів боржника ґрунтується на незгоді з передбаченим прощенням більше 99 % кредиторської заборгованості боржника та є конструктивною, адже, надмірний утиск інтересів кредитора не може в кінцевому випадку зводитися до порушення його прав та інтересів в частині максимального задоволення визнаних судом грошових вимог до боржника шляхом справедливої реструктуризації заборгованості; позиція боржника в частині запропонованого плану реструктуризації боргів, яким передбачено погашення менше 1 % кредиторської заборгованості, на переконання суду, не свідчить про прагнення ОСОБА_1 . максимально погасити визнану судом заборгованість перед кредитором, виходячи, при цьому, із реальності виконання поданого плану реструктуризації; боржником не запропоновано можливості реалізації його майна (як земельних ділянок, так і корпоративних прав) у проекті плану реструктуризації боргів. ОСОБА_1 не вжито будь-яких заходів для пошуку можливих шляхів реструктуризації кредиторської заборгованості в сторону збільшення суми її погашення, при тому, що зборами кредиторів після прийняття рішення про відмову у схваленні проекту плану реструктуризації боргів боржника вирішено продовжити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; звертаючись до суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_1 від боргів, боржником зазначено про неможливість та недоцільність переходу до процедури погашення боргів. Така позиція боржника, на думку суду першої інстанції, свідчить про його прагнення до списання кредиторської заборгованості за умови залишення за собою усіх майнових активів (земельних ділянок та корпоративних прав), що є недобросовісною поведінкою боржника у даній справі по відношенню до кредитора, ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII введено в дію 21.10.2019, далі - КУзПБ).

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Регулювання реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Зокрема, стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував увагу Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому, демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Така позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Верховний Суд у вказаній постанові, також, наголошує на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже, саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.

Верховний Суд у своїх постановах, неодноразово висловлювався щодо ролі арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Водночас, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

Відповідно до статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років.

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником (частина 10 статті 126 КУзПБ).

Водночас, суд повинен проаналізувати зміст плану реструктуризації на відповідність положенням статті 124 КУзПБ через призму його обґрунтованості та узгодженості з самою природою реструктуризації, дослідити причини незгоди кредитора з таким планом та його умовами.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте, не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

Зокрема, у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 було відзначено, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу, зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).

Адже, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі, тощо.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Верховний Суд зауважив у наведеній вище постанові, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Отже, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже, за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

Така правова позиція висловлена Верховим Судом у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Здійснюючи функцію судового контролю у даній справі, з огляду на встановлені обставини справи з урахуванням інтересів усіх учасників провадження у справі про неплатоспроможність, досліджуючи поданий боржником план реструктуризації та обставини несхвалення його зборами кредиторів, суд апеляційної інстанції дійшов до наступних висновків: позиція кредитора щодо несхвалення плану реструктуризації боргів боржника ґрунтується на незгоді з передбаченим прощенням майже 100 % кредиторської заборгованості боржника та є зрозумілою, адже, надмірний утиск інтересів кредитора не може в кінцевому випадку зводитися до порушення його прав та інтересів в частині максимального задоволення визнаних судом грошових вимог до боржника шляхом справедливої реструктуризації заборгованості; будучи працездатною особою, боржником не зазначено в плані можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу або реального передбачуваного доходу, або реалізації належній йому на праві власності земельної ділянки та, як наслідок, забезпечення погашення заборгованості перед кредитором на умовах реструктуризації.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, у період з 15.12.2023 (Протокол № 1 зборів кредиторів ОСОБА_1 - рішення зборів кредиторів про відмову у погодженні плану реструктуризації боргів боржника) до 28.03.2024 (Протокол № 01/ЗК зборів кредиторів ОСОБА_1 - рішення зборів кредиторів про зняття з порядку денного питання щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та звернення до суду із клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ) боржником не подано до суду будь-яких додаткових пропозицій щодо реструктуризації заборгованості/оновленого плану реструктуризації боргів. Станом на 07.08.2024 матеріали справи також не містили відповідних документів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 протягом майже 8 місяців з моменту прийняття зборами кредиторів рішення про відмову у схваленні запропонованого плану реструктуризації боргів боржника не було продемонстровано дієвого прагнення для погодження умов справедливої реструктуризації заборгованості із єдиним кредитором боржника ОСОБА_3 , які би враховували інтереси як боржника, так і кредитора.

При цьому, судом вірно враховано, що зборами кредиторів 15.12.2023 не було прийнято рішення про звернення до суду із клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з несхваленням плану реструктуризації боргів боржника, натомість, зборами прийнято рішення продовжити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Крім того, у клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 зазначив про неможливість та недоцільність переходу до процедури погашення боргів боржника та просив суд закрити провадження у справі про неплатоспроможність, звільнивши його від боргів. Така позиція боржника, яка полягає у намаганні звільнитися від боргів (розмір кредиторських вимог ОСОБА_3 складає 71 791 858,11 грн.) у процедурі банкрутства, та передбачає погашення кредиторської заборгованості у розмірі 100 000,00 грн., що складає 0,14 %, та прощення залишку - 99,86 % у процедурі реструктуризації боргів, при цьому, виключає можливість переходу до процедури погашення боргів та реалізації його майнових активів, на переконання суду, є недобросовісною.

Судом першої інстанції вірно враховано, що ОСОБА_1 є директором п`яти юридичних осіб (ТОВ "Енергогазінвестсоюз", ТОВ "Тех-Сінко", ТОВ "Оріон 1508", ТОВ "Херсонрибхоз" та ТОВ "Приморья"), однак матеріали справи не містять пропозицій боржника щодо включення заробітної плати в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_3 у плані реструктуризації боргів його боргів. Натомість, ОСОБА_1 вказано, що зазначені юридичні особи не ведуть та не отримують доходу від господарської діяльності, як наслідок, боржник не отримує заробітну плату. Однак, матеріали справи не містять доказів наведених боржником обставин, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Крім іншого, Боржником не запропоновано продаж належних йому корпоративних прав.

Враховуючи викладені вище обставини щодо відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредитором, пропозиція прощення/списання 99,86 % кредиторської заборгованості, суд апеляційної інстанції розцінює як намагання створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів, відсутність доказів реального прагнення до отримання доходів з боку божника, свідчить про недобросовісне використання боржником судових процедур неплатоспроможності з метою списання наявної у нього заборгованості за рахунок надмірного утиску інтересів кредитора.

Визначені у плані реструкутризації умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредитора та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредитором, а не її фактично майже повне списання/прощення.

Отже, наданий до суду План реструктуризації боргів передбачає погашення 0,14 % та прощення 99,86 % кредиторської заборгованості боржника, односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи, при цьому, майнові інтереси кредитора у справі.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про недобросовісну поведінку боржника у спірних правовідносинах, при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов.

Враховуючи невідповідність умов поданого Боржником плану реструктуризації боргів боржника вимогам законодавства, оскільки цей план вказує на ознаки ухилення Боржника від виконання зобов`язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором Боржника, як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання заборгованості перед кредитором, та свідчить про зловживання Боржником правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність, ігнорування ним мети і завдань процедури реструктуризації боргів, суд першої інстанції інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку слід застосувати положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ і прийняти у межах дискреційних повноважень суду рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, в тому числі внаслідок його недобросовісної поведінки у цій справі про неплатоспроможність.

Враховуючи закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , судом першої інстанції правомірно припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандури Івана Васильовича.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/4530/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4530/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 25.11.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков