Постанова

від 25.11.2024 по справі 910/496/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/496/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 28.06.2024 (повне рішення складено 12.07.2024)

у справі № 910/496/24 (суддя В.І. Мельник)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порядок Шептицького, 12"

до Київської міської ради

про стягнення 27 121,60 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порядок Шептицького, 12" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про стягнення 27 121,60 грн заборгованості по внескам на утримання нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку № 12 по вул. Андрея Шептицького Митрополита у м. Києві , утворилась заборгованість зі сплати внесків та платежів на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порядок Шептицького, 12".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.06.2024 у справі № 910/496/24 позов задоволено та стягнуто з Київської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порядок Шептицького,12" заборгованість в розмірі 27 121 грн 60 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Порядок Шептицького, 12", проведених 03.06.2023, та згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ч.ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", позивач здійснює управління багатоквартирним будинком № 12 по вул. Андрея Шептицього Митрополита і витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 28.06.2024 у справі № 910/496/24, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.169 ЦК України, ст. 137 ГК України, ст.ст. 1, 31, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 74, 76, 77, 78, 236 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що балансоутримувачем майна, а саме підвального приміщення загальною площею 181, 61 кв. м та нежилі приміщення № 2 та № 3 на 1 поверсі загальною площею 157, 41 кв. м є Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Це майно закріплено за театром на праві оперативного управління, з яким укладено відповідний договір, а відтак, Київська міська рада не є належним відповідачем у справі. Під час, воєнного стану підвальне приміщення площею 181, 61 кв. м стало місцем загального користування та використовується як укриття.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (колегія суддів: головуюча суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.) за клопотанням Київської міської ради поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 28.06.2024 у справі № 910/496/24, відкрито апеляційне провадження у цій справі; зупинено дію оскарженого рішення; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, нежилі приміщення загальною площею 339,02 кв.м в житловому будинку № 12 по вул. Андрея Шептицього Митрополита у Дніпровському районі м. Києва відповідно до рішенням Київської міської ради від 21.04.2005 № 277/ віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Позивач на підставі рішення загальних зборів ОСББ "Порядок Шептицького, 12", проведених 03.06.2023, та згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", ч.ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" здійснює управління багатоквартирним будинком № 12 по вул. Андрея Шептицького Митрополита.

21.12.2023 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату заборгованості з квитанцією та актом звірки взаєморозрахунків, якою позивач вимагав від відповідача протягом десяти днів з дня отримання вимоги сплатити заборгованість зі сплати внесків та платежів у розмірі 27 121,60 грн, зокрема, нарахування № 1 за утримання будинку за серпень 2023 у розмірі 3220,69 грн, нарахування № 3 за утримання будинку та додатковий одноразовий внесок на організацію капітальних ремонтів згідно рішення № 33 від 10.09.2023 за вересень 2023 у розмірі 17 459,53 грн, нарахування № 4 за утримання будинку за жовтень 2023 у розмірі 3 220,69 грн, нарахування № 5 за утримання будинку за листопад 2023 у розмірі 3 220,69 грн.

Залишення цієї вимоги без задоволення і стало підставою для звернення ОСББ "Порядок Шептицького, 12" з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III (далі - Закон № 2866-III) передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону № 2866-III рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (статті 15 Закону № 2866-III).

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII).

Відповідно до статті 20 Закону № 2866-III частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (стаття 23 цього Закону), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 цього Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що спірні нежилі приміщення загальною площею 339,02 кв.м в житловому будинку № 12 по вул. Андрея Шептицього Митрополита у Дніпровському районі м. Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 277/2852 належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною 1 статті 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За положеннями 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 31 частини 1 статті 26 цього Закону до компетенції міських рад віднесено прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 2 ст. 169 ЦК України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції зважає на посилання скаржника на те, що зазначене приміщення на праві оперативного управління належить театрально-видовищному закладу культури "Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра", який є неприбутковим закладом культури, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до статті 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Таким чином, саме юридична особа - Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, яка користується на праві оперативного управління спірним нерухомим майном, і є членом ОСББ та виконує зобов`язання як співвласник житлового будинку № 12 по вул. Андрея Шептицього Митрополита у Дніпровському районі м. Києва відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема, щодо виконання чинних та не скасованих рішення статутних органів ОСББ, в тому числі і щодо сплати внесків на утримання будинку тощо.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 24.01.2020 у справі № 910/1395/19, від 03.10.2022 у справі № 910/5841/21.

За таких обставин, Київська міська рада не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до статті 45 ГПК сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 48 ГПК визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (провадження №14-392цс18) звернула увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина третя статті 48 ГПК).

Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 177 ГПК завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (правовий висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 28.06.2024 у справі № 910/496/24 підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 28.06.2024 ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 137 ГК України, ст. 169 ЦК України, ст. ст.ст. 46, 48, 74, 76, 236 ГПК України.

Судові витрати.

За змістом ст. 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.06.2024 у справі № 910/496/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Порядок Шептицького,12" (02002, м. Київ, вул. Андрея Шептицького Митрополита, буд. 12, ідентифікаційний код 44939960) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн, 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова