Рішення

від 14.11.2024 по справі 904/3118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3118/24за позовом Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

до Кам`янської міської ради, м. Кам`янське Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обласне комунальне підприємство "Фармація", м. Дніпро

про визнання права спільної власності на нерухоме майно

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача: Лось А.М., витяг з ЄДР, представник

Від відповідача: Жежель С.С., витяг з ЄДР, представник

Від третьої особи: Сидоренко О.А., довіреність №04-Д/1 від 01.01.2024, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська обласна рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Кам`янської міської ради, у якому просить визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради право спільної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, а саме: у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18, 1 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз.ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв.м.

Позовні вимоги вмотивовані незаконним заволодінням Кам`янською міською радою нерухомим майном, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області. Позивач зазначає, що під час розгляду справи № 904/1667/22 йому стало відомо, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів об`єктами нерухомого майна, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, а саме ДОР. Обґрунтовуючи таку позицію позивач посилається на перехід майна лікарні № 9 спочатку до Дніпропетровської обласної ради, передачу майна в оперативне управління лікарні № 9 та в подальшому повернення до Кам`янської міської ради.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що спірні приміщення знаходяться у складі будівлі лікарні, яка входить до цілісного майнового комплексу Комунальний заклад "Дніпродзержинська (Кам`янська) міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради, який розташований у м. Кам`янське. Відповідач стверджує, що на пропозицію Кам`янської міської ради Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення від 16.08.2019 №493-17/VІІ про передачу зі спільної власності територіальних громад юридичної особи КЗ "Кам`янська міська лікарня №9" та майна закріпленого за нею на користь Кам`янської міської ради для забезпечення потреб територіальної громади м. Кам`янське. Відповідач зауважує, що за затвердженим обома радами актом приймання-передачі від 03.09.2019 та інвентаризаційним описом до нього усі будівлі лікарні були передані в цілому без виділення окремих приміщень. Жодних зауважень щодо виключення з цього комплексу лікарні спірних приміщень аптечних пунктів не зазначено, відповідач звертає увагу, що як вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень на теперішній час саме за територіальною громадою в особі Кам`янської міської ради з 28.04.2020 зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня №9". При цьому відповідач зауважує, що Дніпропетровська обласна рада не оскаржувала зареєстроване за територіальною громадою в особі Кам`янської міської ради право власності на цілісний майновий комплекс лікарні, у томи числі, щодо спірного нерухомого майна, розташованого у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечні пункти-приміщення поз.XX, XXI загальною площею 18, 1 кв. м.; поз. ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; поз.IX, X загальною площею 30,4 кв. м. На думку відповідача дане дає підставу стверджувати, що з моменту реєстрації за Кам`яннськоє міською радою цілісного майнового комплексу лікарні № 9, а саме 05.05.2020, Дніпропетровська обласна рада була обізнана про перехід права власності на все нерухоме майно лікарні № 9 без виключення. Тож це дає підставу стверджувати, що позивач звертаючись до суду з даним позовом, подав його поза межами строку позовної давності.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивач у даній справі вже звертався до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про скасування реєстраційних дій щодо реєстрацій права комунальної власності на цілісний майновий комплекс лікарні № 9 за Кам`янською міською радою, справа №904/2128/23. В межах розгляду даної справи судом першої та апеляційної інстанції вимагали під час судових засідань від ДОР надати правовстановлюючі документи на спірні приміщення (аптечні пункти на 1 поверсі лікарні № 9). Однак ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції ДОР не надало доказів щодо права власності на спірні приміщення саме за ними, а тому суди прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, через недоведеність права власності на спірні приміщення за ДОР. Тому відповідач вважає, що відсутні підстави стверджувати про приналежність як самої будівлі літ. Е-7, розташованої за адресою Дніпропетровська область, м.Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, так і окремих його частин (спірних приміщень), іншому власнику, ніж Кам`янська міська рада.

Від третьої особи надійшли пояснення, у яких Обласне комунальне підприємство "Фармація" підтримує позовні вимоги Дніпропетровської обласної ради та вважає за необхідне пояснити наступне. Відповідно до рішень Дніпропетровської обласної ради № 455-19/VІ від 21.06.13 (п.5.18) і № 517-23/VІ від 27.12.13 (п.3.19) "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" та згідно актів приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2013 і від 12.03.2014 відповідно, складених і підписаних на виконання цих рішень між Обласним комунальним підприємством "Фармація" і Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", нежитлові приміщення площею 18 кв.м., 18,1 кв.м. та 30,4 кв.м. з їх визначеною балансовою вартістю, які розташовані за адресою: м. Кам`янске, просп. Аношкіна, 72, були передані з оперативного управління і балансу Комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" у господарське відання і на баланс Обласного комунального підприємства "Фармація". Третя особа зазначає, що відповідно до первинних документів, якими є вищевказані акти та рішення, загальна балансова вартість майна, яке залишилось в оперативному управлінні Комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", зменшилась на суму балансової вартості переданих спірних приміщень. 27.08.2015 спірні приміщення та право господарського відання на них були зареєстровані за Обласним комунальним підприємством "Фармація" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступним описом цих приміщень: у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18,1 кв. м.; у будівлі літ.Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв. м. 16.08.2019 Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення № 493-17/VII, відповідно до п. 1.13. якого та складеного на його виконання акту приймання-передачі від 03.09.2019, Дніпропетровська обласна рада передала у комунальну власність територіальної громади міста Кам`янське юридичну особу - Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (стара назва - КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" ДОР") та майно цієї юридичної особи, закріплене за нею на праві оперативного управління загальною балансовою вартістю 31 594 787 грн. Третя особа, зауважує, що як було зазначено вище, спірні приміщення з їх відповідною балансовою вартістю вибули з оперативного управління і балансу Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" , а тому не були передані Кам`янській міській раді у комунальну власність у складі майна Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" загальною балансовою вартістю 31 594 787 грн, визначеного рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 493-17/VII та актом приймання-передачі від 03.09.2019 до цього рішення.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, наголошує, що відповідно до актів приймання-передачі від 01.08.2013 (щодо приміщення площею 18,0 кв.м.) та від 12.03.2014 (щодо приміщень площею 18.1 кв.м. та 30.4 кв.м.) підписаних представниками Дніпропетровської обласної ради, Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" та Обласного комунального підприємства "Фармація" визначено: актом від 01.08.2013, складеним на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.06.2013 № 455-19/VІ, актом від 12.01.2014, складеним на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2013 № 517-23/VІ. Позивач зауважує, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 №493-17/VІІ передано юридичну особу комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", просп. Аношкіна, 72 та закріплене за нею на праві оперативного управління майно до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського, за умови прийняття відповідного рішення Кам`янською міською радою згідно з чинним законодавством. Таким чином, позивач вважає, що на момент реалізації рішення Дніпропетровською обласною радою від 16.08.2019 №493-17/VІІ та передачі до комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського юридичної особи Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" та закріпленого за нею на праві оперативного управління майна, нежитлові об`єкти, визначені актами приймання-передачі від 01.08.2013 (щодо приміщення площею 18,0 кв.м.) та від 12.03.2014 (щодо приміщень площею 18.1 кв.м. та 30.4 кв.м.), які є предметом спору у даній справі вибули з оперативного управління Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" та були передані в господарське відання Обласного комунального підприємства "Фармація".

Позивач вважає твердження відповідача щодо фактичного погодження Дніпропетровської обласної ради з усіма діями та рішеннями Кам`янської міської ради такими, що не заслуговують уваги та не відповідають дійсності, так само як і твердження щодо того, що даний позов подано поза межами строку позовної давності, оскільки, саме під час розгляду справи № 904/1667/22, до участі в якій Дніпропетровську обласну раду було залучено в якості третьої особи Дніпропетровській обласній раді стало відомо про незаконне заволодіння спірними об`єктами нерухомого майна. Більше того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення на пояснення третьої особи що спірні приміщення з їх відповідною балансовою вартістю вибули з оперативного управління і балансу Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня №9" Дніпропетровської обласної ради", а тому не були передані Кам`янській міській раді у комунальну власність у складі майна Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" загальною балансовою вартістю 31 594 787 грн, визначеного рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.19 № 493-17/VII та актом приймання-передачі від 03.09.2019 до цього рішення. Відповідач звертає увагу, що третя особа приходить до висновку, що спірні приміщення вибули з оперативного управління лікарні №9, а тому вони не могли бути передані міській раді у комунальну власність. Однак, за твердження відповідача, таке розуміння ситуації, не узгоджується з дійсними обставинами справи, оскільки судами апеляційної та касаційної інстанції, у справах №№ 904/1667/22 та 904/2128/23 було чітко визначено, що все майно без виключення, тобто те що перебуває у оперативному управлінні лікарні та те яке було передане Обласному комунальному підприємству "Фармація" на праві господарського відання, перейшло в комунальну власність Кам`янської міської ради. Жодних доказів, що спірні приміщення залишилися у власності Дніпропетровської обласної ради, не було надано ані під час розгляду справ № 904/1667/22 та 904/2128/23, ані під час розгляду даної справи. Відповідач вважає, що та обставина, що від позивача до відповідача перейшло повністю все майно за адресою пр.Аношкіна, 72, яким лікарні № 9 користується на праві оперативного управління та майно яке перебувало у господарському відання третьої особи, підтверджено рішеннями судів, які вже набрали законної сили та доводити дану обставину, в силу приписів закону, немає необхідності. Також відповідач звертає увагу, що фактично дії позивача, свідчать про опосередковану зацікавленість у вирішенні даного спору та інших спорів щодо спірних приміщень, оскільки позивач не скористалося своїм правом на касаційне оскарження по справі №904/2128/23, де саме він виступав ініціатором спору.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що 14.08.2015 позивач отримав свідоцтво про право власності, індексний номер 42305116, на цілісний майновий комплекс лікарні № 9 та відповідний Витяг. Серед переліку майна, яке було зареєстровано на праві власності за позивачем, була лікарня Е-7 загальною площею 9856 кв.м., до складу приміщень якої входять спірні приміщення. Дане свідоцтво та витяг були невід`ємною частиною акту приймання передачі від 03.09.2019. Тож, на думку відповідача, саме з даного свідоцтва та витягу щодо об`єкту нерухомого майна можна було ідентифікувати перелік майна яке передається від позивача до відповідача і лише в даних документах були визначені площі приміщень, які слід зазначати в державному реєстрі речових прав при реєстрації права власності. Отже, в єдиному документі де містився повний перелік нерухомого майна лікарні №9 відсутній виділ та/або поділ спірних приміщень в окремі об`єкти нерухомості, з подальшою реєстрацією за позивачем, що додатково дає підставу стверджувати, що позивач передавав відповідачеві всі приміщення лікарні № 9 в цілому, без будь якого втручання в цілісний майновий комплект шляхом поділу або виділу спірних приміщень в окремі об`єкти нерухомості.

Представником позивача надано звіт про оцінку майна: нежитлові вбудовані приміщення, які розташовані в будівлі літ. Е-7 загальною площею 66,5 кв.м., а саме: нежитлові приміщення загальною площею 18,0 кв.м. поз. ХVа, поз. 6-2; нежитлові приміщення загальною площею 18,1 кв.м. поз. ХХ, ХХІ; нежитлові приміщення загальною площею 30,4 кв.м. поз. ІХ, Х за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Аношкіна, буд. 72, відповідно до якого ринкова вартість майна склала 568575,00 грн.

Представником третьої особи заявлено клопотання про призначення економічної експертизи на розгляд якої поставити наступні питання:

- Чи підтверджується документально передача нежитлових приміщень площею 18 кв.м. та 48,5 кв. м. (18,1 кв.м. + 30,4 кв.м.), розташованих за адресою: м. Кам`янське, просп. Аношкіна, 72, з оперативного управління і балансу КЗ "Дніпродзержинська лікарня № 9" ДОР" (ідентифікаційний код 01985860) у господарське відання і на баланс ОКП "Фармація" (ідентифікаційний код 01976358)?

- Чи увійшли і на якій підставі нежитлові приміщення площею 18 кв.м. та 48,5 кв. м. (18,1 кв.м. + 30,4 кв.м.), розташовані за адресою: м. Кам`янске, просп. Аношкіна, 72, і які безповоротно були передані з оперативного управління і балансу КЗ "Дніпродзержинська лікарня № 9" ДОР» (ідентифікаційний код 01985860) у господарське відання і на баланс ОКП "Фармація" (ідентифікаційний код 01976358) відповідно до рішень Дніпропетровської обласної ради № 455-19/VІ від 21.06.13 (п.5.18) і № 517-23/VІ від 27.12.13 (п.3.19) і складених на їх виконання актів приймання-передачі від 01.08.13 і від 12.03.14, до складу майна Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня №9" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 01985860) загальною балансовою вартістю 31594787 грн, переданого зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади м. Кам`янське відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.19 №493-17/VII і складеного на його виконання акту приймання-передачі від 03.09.19?

Проведення економічної експертизи, просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Третя особа гарантує оплату проведеної експертизи.

Представник позивача клопотання про призначення експертизи підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача проти призначення експертизи заперечує, вважає його безпідставним.

Протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про призначення судової експертизи.

Відмовляючи в задоволені клопотання про призначення експертизи, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта як і інші докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. При цьому відповідно до ч.2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 14.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин набуття права власності на нерухоме майно, підстав для визнання права власності, належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав.

21.10.2011 Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення №185-9/VI "Про приймання передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", яким вирішено прийняти до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області з комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська (теперішня назва м. Кам`янське) 9-ту міську лікарня та її майно.

На виконання зазначеного рішення, 30.12.2011 складено акт приймання передачі, в якому зазначено про проведення обстеження та передачу майна територіальної громади м. Дніпродзержинська, яке є в оперативному управлінні 9-ї міської лікарні м. Дніпродзержинська і передається до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в оперативне управління Комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради (правонаступник 9-тої міської лікарні) для забезпечення надання вторинної медичної допомоги.

В подальшому, відповідно до рішень Дніпропетровської обласної ради № 455-19/VІ від 21.06.2013 (п. 5.18) і № 517-23/VІ від 27.12.2013 (п.3.19) "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" та згідно актів приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2013 і від 12.03.2014 відповідно, складених і підписаних на виконання цих рішень між ОКП "Фармація" і КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" ДОР", нежитлові приміщення площею 18 кв.м., 18,1 кв.м. та 30,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Кам`янске, просп. Аношкіна, 72 (далі по тексту також спірні приміщення), були передані з оперативного управління і балансу КЗ "Дніпродзержинська лікарня № 9" ДОР" у господарське відання і на баланс ОКП "Фармація".

27.08.2015 спірні приміщення та право господарського відання на них були зареєстровані за ОКП "Фармація" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з наступним описом цих приміщень: у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18,1 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв. м. (дані з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 329760150 від 20.04.2023).

16.08.2019 Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення № 493-17/VII, відповідно до п. 1.13. якого, та складеного на його виконання акту приймання-передачі від 03.09.2019, Дніпропетровська обласна рада передала у комунальну власність територіальної громади міста Кам`янське юридичну особу Комунальний заклад "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради" (стара назва - КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" ДОР") та майно цієї юридичної особи, закріплене за нею на праві оперативного управління.

Позивач зазначає, що спірні приміщення вибули з оперативного управління і балансу КЗ "Кам`янська міська лікарня №9" ДОР" (стара назва КЗ "Дніпродзержинська міська лікарня № 9" ДОР"), а тому не були передані Кам`янській міській раді у комунальну власність у складі майна КЗ "Кам`янська міська лікарня №9" ДОР", визначеного рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.19 № 493-17/VII та актом приймання-передачі від 03.09.19 до цього рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання, крім іншого, можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №329760150 від 20.04.2023, отриманої позивачем, вбачається, що рішенням державного реєстратора департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради з індексним номером 52139934 від 05.05.2020 зареєстроване право комунальної власності за Кам`янською міською радою на цілісний майновий комплекс з реєстраційним номером 703409912104, включно зі складовою частиною "лікарня, Е-7", з площі якої (9856 кв. м.) не була виключена загальна площа спірних приміщень 66,50 кв.м. (18кв.м.+18,1 кв.м.+30,4 кв.м.).

При цьому підставою для такої реєстрації, став зокрема акт приймання-передачі від 03.09.2019, що був складений і підписаний сторонами на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради № 493-17/VII від 16.08.19, і який (акт приймання-передачі від 03.09.2019) не передбачав передачу територіальній громаді міста Кам`янське цілісного майнового комплексу за адресою: м. Кам`янске, просп. Аношкіна, 72.

З моменту прийняття державним реєстратором рішення з індексним номером 52139934 від 05.05.2020, Кам`янська міська рада не вжила жодних заходів, спрямованих на усунення невідповідності між складом нерухомого майна, отриманого цією радою за актом приймання-передачі від 03.09.2019, що був складений і підписаний сторонами на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради № 493-17/VII від 16.08.2019, та складом нерухомого майна, яке, за заявою Кам`янської міської ради було фактично зареєстроване згідно рішення державного реєстратора з індексним номером 52139934 від 05.05.2020.

Позивач вказує, що в процесі розгляду справи № 904/2128/23 за позовом Дніпропетровської обласної ради до Кам`янської міської ради щодо оскарження рішення державного реєстратора з індексним номером 52139934 від 05.05.2020, для Дніпропетровської обласної ради стало очевидним, що Кам`янська міська рада не визнає право комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області на нежитлові приміщення: у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18, 1 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв. м., які не повертались в оперативне управління і на баланс Комунального закладу "Кам`янська міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради", а отже не входили до складу нерухомого майна, що було передано у комунальну власність Кам`янської міської ради за актом приймання-передачі від 03.09.2019, про що був складений і підписаний сторонами на виконання рішення Дніпропетровської обласної ради № 493-17/VII від 16.08.2019.

Позивач вважає, що спірне нерухоме майно належить саме територіальній громаді сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради, а тому просить визнати право спільної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, а саме: у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18, 1 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз.ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв.м.

Натомість відповідач зазначає, що спірні приміщення знаходяться у складі будівлі лікарні, яка входить до цілісного майнового комплексу Комунальний заклад "Дніпродзержинська (Кам`янська) міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради, який розташований у м. Кам`янське та право власності на нього зареєстроване за територіальною громадою в особі Кам`янської міської ради право власності на цілісний майновий комплекс лікарні, у томі числі, щодо спірного нерухомого майна.

Таким чином, відповідач вважає себе власником спірного нерухомого майна.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

На підтвердження своєї правової позиції позивач надав, зокрема, наступні докази (копії):

- рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2011 №185-9/VI "Про приймання передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області";

- акту приймання-передачі від 30.12.2011 до рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2011 №185-9/VI;

- рішення Дніпропетровської обласної ради від 21.06.13 №455-19/VІ та від 27.12.2013 № 517-23/VІ "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області";

- актів приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2013 і від 12.03.2014 до рішень Дніпропетровської обласної ради від 21.06.13 №455-19/VІ та від 27.12.2013 №517-23/VІ;

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації спірних приміщень та права господарського відання на них за ОКП "Фармація" №329760150 від 20.04.2023;

- рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 № 493-17/VII;

- акту приймання-передачі від 03.09.2019 до рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 №493-17/VII;

- рішення державного реєстратора з індексним номером 52139934 від 05.05.2020;

- звіту про оцінку майна від 03.09.2024;

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав, зокрема, наступні докази (копії):

- роздруківку постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/1667/22;

- роздруківку постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №904/2128/23;

- інвентаризаційних описів необоротних активів від 19.08.2019;

- балансу Комунального закладу "Кам`янської міської лікарні №9" Дніпропетровської обласної ради" на 01.07.2019;

- Статуту Комунального закладу "Кам`янської міської лікарні №9" Дніпропетровської обласної ради";

- наказу Комунального закладу "Кам`янської міської лікарні №9" Дніпропетровської обласної ради" №825 від 21.08.2019 Про включення працівників закладу комісії з питань приймання-передачі майна до комунальної власності м. Кам`янське;

- наказу Комунального закладу "Кам`янської міської лікарні №9" Дніпропетровської обласної ради" №817 від 19.08.2019 Про призначення інвентаризаційної комісії для проведення інвентаризації майна;

- додатку до рішення міської ради від 25.04.2019 №1392-32/VII (перелік);

- рішення Кам`янської міської ради від 25.04.2019 №1392-32/VII Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Кам`янського юридичних осіб та закріпленого за ними на праві оперативного управління майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області;

- рішення Кам`янської міської ради від 21.08.2019 №249 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25.06.2013 №178;

- витягу з рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 №493-17/VII Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області;

- акту приймання-передачі Комунального закладу "Кам`янської міської лікарні №9" Дніпропетровської обласної ради";

- протоколу інвентаризаційної комісії від 21.08.2019;

- рішення Кам`янської міської ради від 16.12.2016 №611-12/VII;

- розпорядження Кам`янської міської ради від 16.12.2016 №493-р "ос";

- розпорядження Кам`янської міської ради від 31.07.2017 №164-р "ос";

- витягу із розпорядження голови обласної ради №101-КП від 02.07.2019 Про кадрові питання деяких комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області;

- наказів з особового складу №210-ос від 31.07.2019, №65-к від 30.03.2007, №126-ос від 01.07.2011;

- державного акту на право постійного користування землею від 08.04.2004;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2015;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2015.

Предметом позову є вимога позивача до відповідача про визнання спільної власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У пункті 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи. Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц).

Як було встановлено судом вище, фактично між сторонами існує спір про право на спірні приміщення: як позивач, так і відповідач вважають себе законними власниками. При цьому фактично усе майно перебуває у володінні відповідача.

Водночас, згідно заявлених позовних вимог позивач вважає, що його порушене право як власника може бути захищено шляхом визнання за територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради права спільної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Аношкіна, 72, а саме у будівлі літ. Е-7 на І поверсі аптечний пункт-приміщення поз. ХХ, ХХІ загальною площею 18, 1 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт-приміщення поз.ХVа, 6-2 загальною площею 18 кв. м.; у будівлі літ. Е-7 на першому поверсі аптечний пункт приміщення поз. ІХ, Х загальною площею 30,4 кв.м.

Суд зазначає, що під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду. При цьому право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №914/904/17 та в пункті 14 постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/1283/16.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі №914/1521/17).

Суд звертає увагу, що позов про визнання права власності не може застосовуватися для захисту права власності позивача, порушеного реєстрацією такого права за відповідачем. Належною позовною вимогою у таких випадках є вимога про витребування нерухомого майна.

У разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 ЦК України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 та від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19)

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем) власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Європейський суд з прав людини аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (заява № 30210/96, § 158), від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (заява № 20390/07, § 29)).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (заява № 22414/93, § 145) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, § 75)).

Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.6, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, пункт 6.41, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, пункт 48, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, пункт 91, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19, пункт 43, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 88, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, пункт 75, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, пункт 55; див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Отже позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дніпропетровської обласної ради до Кам`янської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласного комунального підприємства "Фармація" про визнання права спільної власності на нерухоме майно - відмовити.

Судові витрати понесені Дніпропетровською обласною радою покласти на Дніпропетровську обласну раду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.11.2024

Суддя О.М. Крижний