Рішення

від 25.11.2024 по справі 904/4065/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4065/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс", с. Піщане Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Агро", с. Олександрівка Дніпропетровської області

про стягнення 434 185,48грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Агро" заборгованості у розмірі 434 185,48грн, з яких: основний борг у розмірі 218 265,60грн; пеня у розмірі 38 450,62грн; 18% річних у розмірі 99 812,32грн; втрати від інфляції у розмірі 77 656,94грн.

Також, позивач просив у відповідності до п. 10 статті 238 Господарського процесуального Кодексу України нарахувати відсотки річних до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Агро" про стягнення 434 185,48грн задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" основний борг у розмірі 218 265,60грн, пеню у розмірі 19 225,31грн, 18% річних у розмірі 16 635,39грн, втрати від інфляції у розмірі 77 656,94грн, та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 210,23грн.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (п.1).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі № 904/4065/24 не було вирішено питання щодо вимоги позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних процентів річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За приписами частини десятої статті 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленим до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 ГПК України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій, встановлене ч.10 ст.238 ГПК України.

Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зазначає, що приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Отже, використання судом повноважень згідно із ч. 10 ст. 238 ГПК України є виключно правом, а не обов`язком суду, та залежить від фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З урахуванням зазначеного вище, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи інтереси обох сторін у даній справі, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про нарахування 18 % річних до моменту виконання рішення суду.

Суд зазначає про нарахування 18% річних з 14.09.2024, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 13.09.2024, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі №904/4065/24 здійснювати нарахування 18% річних на суму боргу в розмірі 218 265,60грн з 14.09.2024 до моменту виконання цього рішення, за формулою:

С х 18 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 18 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу 18% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Керуючись ст. 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі №904/4065/24 здійснювати нарахування 18% річних на заборгованість в розмірі 218 265,60грн з 14.09.2024 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 18 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 18 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 25.11.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва