Ухвала

від 26.11.2024 по справі 904/5158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

26.11.2024 Справа№ 904/5158/24

Суддя Кеся Н.Б., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м.Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЕДРІНА 53-А", м.Дніпро

про захист прав споживачів

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі-Позивач) 25.11.2024 року звернувся з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЕДРІНА 53-А" (далі-Відповідач), в якому просить суд визнати "Рахунок на сплату внеску та інших платежів за Дипень 2024 від 14.08.2024" від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЕДРІНА 53-А" надісланий ОСОБА_1 - незаконним;

стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЕДРІНА 53-А" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 36,00 грн;

стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЕДРІНА 53-А" на користь ОСОБА_1 всі судові витрати у розмірі 6055,00 грн.

Так, дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Це право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.

У силу статей 124, 125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У частині першій статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як убачається з матеріалів справи, що розглядається, предметом розгляду у ній є вимоги про визнання незаконним рахунку на сплату внеску та інших платежів та стягнення моральної шкоди. ОСОБА_1 обґрунтував сутність порушення свого права посиланням на те, що співвласники ОСББ не приймали рішення про підвищення розміру внеску саме з липня 2024.

Враховуючи положення пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, слід зазначити, не будь-який спір між членом ОСББ та об`єднанням є корпоративним, а лише той, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. Спори між членом ОСББ та об`єднанням щодо розміру внеску на утримання будинку належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні та діяльності цього об`єднання. Позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним рахунку на сплату внеску та інших платежів, тобто підстави та предмет позову не стосуються захисту корпоративних прав позивача, тому цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 09.08.2023 у справі № 187/1387/22.

Отже, суд роз`яснює, що відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже загальні суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 175, ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЕДРІНА 53-А" про захист прав споживачів.

Повернути ОСОБА_1 позовну заяву з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.112024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Б. Кеся