Рішення

від 26.11.2024 по справі 905/1292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2024 Справа №905/1292/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., ррозглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіззбут» (84203, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Свободи, будинок №4; код ЄДРПОУ 30097654)

про стягнення 66 843,65 гривень

без повідомлення (виклику) сторін

Р У Х С П Р А В И

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіззбут» про стягнення 66 843,65 гривень, з яких: 66 008,17 гривень заборгованість,422,59 гривень 3% річних, 412,89 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг №325703 від 01.01.2019 в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію у грудні 2023 року, лютому - червні 2024 року.

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.10.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на адресу електронної пошти відповідача - metizzbut2017@ukr.net, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.

Поряд з цим, копія ухвали Господарського суду Донецької області від 08.10.2024 направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується електронним журналом поштової кореспонденції в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Проте поштове відправлення за №0600971024450 не було вручено та повернуто на адресу суду з приміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами третьою та сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулись до суду з відміткою про неможливість вручення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Факт неотримання позивачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду, у тому числі, у зв`язку із закінчення строку зберігання поштового відправлення, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вважає, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про наявність даного спору.

13.11.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рахунків на оплату за електричну енергію за спірний період сформовані у сервісі «Особистий кабінет».

Однак, фактично такі документи до клопотання позивача не були долучені, у зв`язку з чим ним повторно подано таке клопотання 14.11.2024 з відповідними додатками.

Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» .

Згідно п. 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

На офіційному сайті позивача https://www.dn.yasno.com.ua/ розміщено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до нього.

До матеріалів справи додано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційну пропозицію «Універсальна» постачальника універсальних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів.

Відповідно до абзацу 5 п. 13 Розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Як зазначає позивач та слідує з матеріалів справи, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метіззбут» (далі - споживач, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - постачальник, позивач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), відповідач приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» .

Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 . При формуванні розрахункових документів та присвоєнні номеру рахунку постачальником використовувався номер особового рахунку - № НОМЕР_1 .

Як докази приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору), позивачем надано виписку по рахунку від 29.12.2018, щодо сплати рахунку Постачальника.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (Споживач) постачальником універсальних послуг (Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.8 договору).

Пунктом 5.10 договору сторони погодили, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).

Відповідач приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника - «Універсальна», яка є додатком 2 до договору.

Відповідно до розділу 5 Комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів. Для нових споживачів перший рахунок надається протягом 3-х днів з дати подання споживачем заяви-приєднання постачальнику. Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет» . За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом. Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

У розділі 6 Комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до розділу 10 Комерційної пропозиції договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання Комерційної пропозиції «Універсальна», якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції чи неповноти наданого пакета документів. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання. Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь - якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору, включаючи штрафні санкції.

З огляду на те, що доказів припинення дії договору сторонами не надано, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжувався кожен наступний період та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На виконання умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії, зокрема, в період грудень 2023 року, лютий-червень 2024 року, на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії):

- за грудень 2023 року від 31.12.2023 на суму 5 880,60 гривень у кількості 668кВтгод;

- за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 33 859,23 гривень у кількості 3694кВтгод;

- за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 27 405,74 гривень у кількості 3134кВтгод;

- за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 1 089,54 гривень у кількості 147кВтгод;

- за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 342,48 гривень у кількості 46кВтгод;

- за червень 2024 року від 30.06.2024 на суму 238,52 гривень у кількості 34кВтгод.

що підтверджується, зокрема, інформацією про обсяги споживання у листі №08-24/1161 від 28.08.2024, які надавалися оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - ОСР), у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 34 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку, (функції якого виконує ОСР) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії Позивачем сформовано та виставлено рахунки:

№325703 від 05.07.2024 за грудень 2023 року на суму 5 880,60 гривень (кінцева дата сплати - 12.07.2024);

№325703 від 05.07.2024 за лютий 2024 року на суму 33 859,23 гривень (кінцева дата сплати - 12.07.2024);

№325703 від 05.07.2024 за березень 2024 року на суму 27 405,74 гривень (кінцева дата сплати - 12.07.2024);

№325703 від 05.07.2024 за квітень 2024 року на суму 1 089,54 гривень (кінцева дата сплати - 12.07.2024);

№325703 від 05.07.2024 за травень 2024 року на суму 342,48 гривень (кінцева дата сплати - 12.07.2024);

№325703 від 05.07.2024 за червень 2024 року на суму 238,52 гривень (кінцева дата сплати - 12.07.2024),

а всього на суму 68 816,11 гривень.

Акти та рахунки підписані лише представником позивача.

Відповідачем 24.09.2024 проведено оплату в сумі 8 128,77 гривень із зазначенням призначення платежу: сплата за електроенергію рах.88/325703 з квітня 2023 по січень 2024 року.

Оплата з цих коштів була позивачем спрямована на погашення заборгованості за листопад 2023 року, сума 2 807,94 гривень була врахована на погашення боргу за грудень 2023 року.

Відповідач в порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов`язань по повній оплаті фактично отриманої та спожитої за заявлений період електричної енергії не виконав, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №325703 від 01.01.2019 склала 66 008,17 гривень.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66 008,17 гривень та нарахованих на неї сум 3% річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, всилу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем поставлено електричну енергію та сформовано рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2023 року, лютий-червень 2024 року з зазначенням кінцевої дати сплати, визначеної відповідно до умов договору.

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з розділом 5 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання має здійснюватися не пізніше ніж на 5-й робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає, що до матеріалів справи додана копія листа АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №08-24/1161 від 28.08.2024 згідно якого фактичний обсяг споживання споживачем ТОВ «Метіззбуд» (код ЄДРПОУ 30097654) електричної енергії за грудень 2023 року, лютий-червень 2024 року становить 7723 кВтгод. Лист підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій ОСОБА_1 . Підпис перевірено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.08.2024.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз`яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.

Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.

Враховуючи, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих заперечень та належних і допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірні періоди в обсягах, які визначені позивачем, строк оплати за вказаними рахунками на теперішній час є таким, що настав.

Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу становить 66 008,17 гривень.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, щодо наявності заборгованості в сумі 199 66 008,17 гривень, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності прострочення сплати боргу у вказаному розмірі перед позивачем.

Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати поставленої електричної енергії за грудень 2023 року, лютий-червень 2024 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, а тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 422,59 за період з 13.07.2024 по 25.09.2024 та інфляційні втрати в сумі 412,89 гривень за серпень 2024 року.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, визнано його арифметично та методологічно правильним, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіззбут» про стягнення 66 843,65 гривень, з яких: 66 008,17 гривень заборгованість, 422,59 гривень 3% річних, 412,89 гривень інфляційні втрати - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіззбут» (84203, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Свободи, будинок №4; код ЄДРПОУ 30097654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719) 66 008,17 гривень заборгованості, 422,59 гривень 3% річних, 412,89 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 26.11.2024.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок №7; код ЄДРПОУ 42086719)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метіззбут» (84203, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Свободи, будинок №4; код ЄДРПОУ 30097654)

Суддя С.М. Фурсова