Рішення

від 25.11.2024 по справі 905/589/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2024 Справа №905/589/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/589/24

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м.Краматорськ

до відповідача ОСОБА_1 , м.Дружківка, Донецька обл.,

про стягнення 84 016,40 гривень

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 84 016,40 гривень, з якої: заборгованість за основним боргом у розмірі 60 413,38 гривень, процентів за користування кредитом у розмірі 23 603,00 гривень та 3% річних за несвоєчасне погашення боргу 0,02 гривень.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №104.10-35/Л-222/21 від 23.11.2021 в частині повернення отриманих грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/589/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строк сторонам для подання заяв по суті справи, доказів.

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Ухвалою суду від 22.04.2024 витребувано у Державної прикордонної служби України, Міністерства соціальної політики України, Національної соціальної сервісної служби України, Державної міграційної служби України та Державної податкової служби України інформацію про перетин державного кордону України за період часу після 01.02.2022 року, зареєстроване місце проживання (перебування), про реєстрацію у якості внутрішньо переміщених осіб, тощо.

02.05.2024 на електрону пошту суду (09.05.2924 до канцелярії суду) від Державної прикордонної служби України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 22.04.2024 у справі № 905/589/24 в частині, що стосується витребування інформації про перетинання особою державного кордону України, відповідно до пунктів 12,15 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі - База даних), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/3865, надіслано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.02.2022 по 01.05.2024 (станом на 11:16) зазначеною особою. Згідно витягу ОСОБА_1 06.02.2022 року через пункт пропуску Гоптівка в`їхала на територію України.

02.05.2024 на електрону пошту суду від Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) надійшов лист, в якому повідомлено, що станом на 29 квітня 2024 року в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.

На адресу суду 08.05.2024 від Державної податкової служби України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 22.04.2024 у справі № 905/589/24 надійшла інформація, в якій зазначено, що станом на 01.05.2024 в ДПС наявні відомості стосовно реєстраційних даних ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 : номер телефону: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Зазначено також дата проведення державної реєстрації припинення - 31.12.2021.

На адресу суду 13.05.2024 від Державної міграційної служби надійшов лист, в якому повідомлено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 19.09.2016 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що 15.04.2024 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/589/24, зокрема: за електронними адресами позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 (вказані електронні пошти зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки ухвали суду про відкриття провадження у справі позивачу та відповідачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету від 25.04.2024.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надання останньому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку направлена ухвала суду від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі № 905/589/24 на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як встановлено перевіркою руху поштового відправлення за відомостями вебсайту Укрпошти, вказана поштова кореспонденція (ухвала), направлена на адресу відповідача (АДРЕСА_3), з номером відправлення 06 009 140 098 01, була повернена за зворотною адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В свою чергу, приписами чинного законодавства не передбачено повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судової кореспонденції, вона не розкриває суті причини неможливості вручення адресату відповідного рекомендованого листа.

Судом направлено лист від 08.05.2024 на адресу АТ «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ukrposhta@ ukrposhta.ua) щодо надання інформації про причини повернення поштового відправлення № 06 009 140 098 01, адресованого ОСОБА_1 .

29.05.2024 на адресу суду надійшов від АТ «Укрпошта» лист, в якому зазначено, що за повідомленням відділення № 7 Дружківка з індексом 84204, рекомендований лист №0600914009801 з позначкою «Судова повістка» адресований ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшов до відділення № 7 Дружківка 29.04.2024. Листоношею доставлявся згідно вказаної адреси, однак не був вручений через відсутність адресата, повідомлення про надходження залишено у поштовій скриньці адресата. Оскільки за вказаним листом до відділення № 7 Дружківка ніхто не звернувся, лист повернутий за зворотною адресою відправнику з помилково зазначеною причиною повернення у довідці ф. 20 «за закінченням терміну зберігання», замість вірної «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом повторно засобами поштового зв`язку направлена ухвала суду від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі № 905/589/24 на адресу відповідача.

Як встановлено перевіркою руху поштового відправлення за відомостями вебсайту Укрпошти, вказана поштова кореспонденція (ухвала), повторно направлена на адресу відповідача ( АДРЕСА_4 ), з номером відправлення 06 009 178 230 89, була повернена за зворотною адресою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було здійснено передачу йому телефонограми на телефонний номер 0501078768, що зазначений у листі Державної податкової служби, але встановити зв`язок з абонентом не вдалось.

Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №905/589/24 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») розміщено відповідне оголошення.

Ухвали суду розміщені в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ними у цьому реєстрі.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення складено 25.11.2024 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

В С Т А Н О В И В

23.11.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі-банк, позивач) та ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем (далі-позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 104.10-35/К-222/21 (далі-кредитний договір), відповідно до п.2.1 якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Статтею 3 кредитного договору сторони визначили умови кредитування.

Сума та валюта кредиту - 80 500,00 UAH (вісімдесят тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) ( п. 3.1 кредитного договору).

Строк кредиту - кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше « 22» листопада 2022 року (п. 3.2 кредитного договору).

Процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 18,50 % (вісімнадцять цілих 50 сотих) процент (ів) річних (п. 3.4.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 3.4.5 кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом.

Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання постачальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.

Нараховані за період з дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення позичальником кредиту (або його частини) проценти сплачуються постачальником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу (п. 3.4.6 кредитного договору).

Поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10004/079 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», код банку 335106 (п. 3.6 кредитного договору).

Цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів (п. 3.7 кредитного договору).

Кредит надається в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок постачальника (п. 3.8 кредитного договору).

Позичальник здійснює повернення кредиту та проводить сплату процентів за користування ним відповідно до Графіку платежів, який є Додатком 2 до цього договору, та у випадках, визначених договором, підлягає корегуванню банком (п. 3.10 кредитного договору).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором (п. 3.15 кредитного договору).

З метою виконання зобов`язання позичальник, шляхом надання банку розрахункового документу, направляє кошти на погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку (ів) позичальника). Таке погашення проводиться з використанням рахунку НОМЕР_4 (код банку 335106) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснювати зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.17 цього договору (п. 3.16 кредитного договору).

За умовами п. 3.17 кредитного договору, виконання зобов`язання позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості):

- сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадку, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата несплаченої своєчасно частини основної суми боргу (у випадку, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом;

- сплата пені за непогашення у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце);

- сплата пені за непогашення у строк процентів за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце);

- сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору;

- сплата строкової частини основної суми боргу.

Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

З метою забезпечення здійснення позичальником платежів, належних до сплати за цим договором, що входять до складу зобов`язання, сторони домовилися, що цим пунктом договору, позичальник доручає банку, а банк набуває право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного (-их) рахунку (-ів) позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як вікритого (-их) на дату укладання цього договору, так і того (тих), що буде (-уть) відкриті протягом строку дії цього договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) позичальником на користь банку за цим договором при настанні строку виконання зобов`язання (його частини) (п. 3.18 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 4.2 кредитного договору, банк має право зокрема: - вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим договором; - у випадку настання строку виконання зобов`язання, скористатися своїм правом на договірне списання коштів у порядку, визначеному цим договором; - з підстав, передбачених п. 3.12 цього договору, відмовитися від надання кредиту, призупинити або відкликати кредит (вимагати повернення суми кредиту (основної суми боргу), та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором).

За умовами п. 4.3 кредитного договору, позичальник зобов`язаний зокрема: - належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком; - у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки; повідомляти банк про відкриття поточних, депозитних, рахунків для обліку заборгованості за кредитами та інших рахунків, у тому числі, рахунків овердрафту, факторингу, лізингу тощо і інших банківських установах протягом строку дії цього договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх відкриття; - до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором не укладати будь-які інші кредитні договори чи договори позики або інші договори, що встановлюють зобов`язання для позичальника з надання/повернення грошових коштів, не вносити в договори, укладені до підписання цього договору, зміни щодо збільшення суми та строків повернення наданих/отриманих коштів без попереднього письмового узгодження з банком; - протягом 5 (п`яти) банківських днів повідомити банк про зміну адреси місця проживання, банківських реквізитів, номерів телефонів, телефаксів та телексу, будь-яких змін реєстраційних документів та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію цього договору та виконання зобов`язань за ним; - починаючи з першого числа другого календарного місяця від дати укладання цього договору забезпечити щоквартальне надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в банку, в обсязі не менше 50% від загальної суми надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки позичальника, відкриті в банку та інших банках України в такому кварталі, що визначаються виходячи з даних щоквартальних довідок з банків, де відкриті рахунки позичальника.

У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (п. 6.1 кредитного договору).

Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, здійснюється до повного виконання відповідного зобов`язання, встановленого цим договором та не припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути ним виконано (п. 6.2 кредитного договору).

Відповідно до п. 6.3 кредитного договору, у разі прострочення позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховуватись проценти за користування кредитом, а згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі:

1) 21,50% (двадцять одна ціла 50 сотих) проценти (-ів) річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу, яке позичальник повинен здійснити у зв`язку з відкликанням кредиту в порядку, передбаченому п. 3.13 договору або у зв`язку з настанням остаточного терміну повернення кредиту, визначеного п. 3.2 договору з урахуванням п. 4.2.4. договору);

2) 18,50% (вісімнадцять цілих 50 сотих) проценти (-ів) річних від простроченої суми (у разі прострочення повернення основної суми боргу (відповідної її частини) в інших випадках, відмінних від тих, які визначені пп.1 цього п. 6.3. договору), які підлягають сплаті за весь час прострочення до дня фактичного повернення простроченої основної суми боргу або відповідної її частини. Зазначені в цьому підпункті проценти не є неустойкою, штрафом, пенею та сплачуються щомісячно у строки, аналогічні тим, які визначені пп. 3.4 цього договору.

За умовами п. 6.3.1 кредитного договору, проценти за вказаною в цьому п. 6.3 договору ставкою нараховуються на суму простроченої основної суми боргу або відповідної її частини починаючи з дня (включно), наступного за днем, в який відповідно до умов цього договору основна сума боргу або відповідна її частина підлягає поверненню позичальником, в тому числі, але не виключно, у зв`язку з:

- настанням термінів/ спливу строків повернення основної суми боргу або відповідної її частини, визначених відповідно до п. 3.2 цього договору;

- настанням термінів/ спливу строків виконання вимоги банку про відкликання кредиту, визначених п. 3.13 цього договору;

- виникнення інших обставин/подій, у зв`язку з якими відповідно до цього договору або законодавства термін повернення кредиту або його частини вважається таким, що настав.

Згідно із п.8.6 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

У додатку №2 до кредитного договору сторони погодили Графік платежів за кредитним договором:

Дата погашення: Сума основної суми боргу до погашення

22.12.2021 6 708,33 UAН

22.01.2022 6 708,33 UAН

22.02.2022 6 708,33 UAН

22.03.2022 6 708,33 UAН

22.04.2022 6 708,33 UAН

22.05.2022 6 708,33 UAН

22.06.2022 6 708,33 UAН

22.07.2022 6 708,33 UAН

22.08.2022 6 708,33 UAН

22.09.2022 6 708,33 UAН

22.10.2022 6 708,33 UAН

22.11.2022 6 708,37 UAН

Кредитний договір, Додаток №2 до кредитного договору підписані уповноваженими особами сторін та скріплений печаткою позивача.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти 80500,00 грн, що підтверджується випискою по особових рахунках позичальника за період з 23.11.2021 по 08.03.2024 та розрахунком заборгованості.

24.01.2024 позивачем засобами поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих. №55/5.3-02/9236/2024, в якій вимагає протягом 25 банківських днів з дати одержання цієї вимоги здійснити повне погашення заборгованості (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов кредитного договору) за кредитним договором №104.10-35К-222/21 від 23 листопада 2021 року станом на 24 січня 2024 року в розмірі 81887,06 грн. Поштовий конверт був повернутий відправнику за зворотною адресою з приміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем неналежно виконано зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача: заборгованість за основним боргом у розмірі 60 413,38 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 23 603,00 грн та 3% річних за несвоєчасне погашення боргу 0,02 грн.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом відповідачем визначив Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 . Суд вважає за необхідне зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

При цьому, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась цією фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Кредитний договір № 104.10-35/К-222/21 від 23.11.2021 укладено між юридичною особою (позивачем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем).

Згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Зазначена норма кореспондується зі ст. 50 Цивільного кодексу України.

Частиною 9 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, дата запису: 31.12.2021; номер запису: 2002670060004006275; підстава: власне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202-208 Господарського кодексу України однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати. Фізична особа підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18 роз`яснила таке: «З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження №14-144цс18).

Отже, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.

Враховуючи що за кодом в ЄДРПОУ НОМЕР_1 значиться ОСОБА_1 , суд вважає що позивачем заявлено позов саме до ОСОБА_1 .

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

У відповідності до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий кредитний договір.

Як встановлено судом, згідно з кредитним договором №104.10-35/Л-222/21 від 23.11.2021 позивачем надано відповідачу кредитні кошти 80500,00 грн, що підтверджується випискою по особових рахунках позичальника за період з 23.11.2021 по 08.03.2024.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18).

У відповідності до п. 3.12 кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений позичальником з банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.

Згідно із п.п. 3.13 3.14 кредитного договору відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.12 цього Договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього Договору.

Після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього Договору).

Як підтверджено матеріалами справи, позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати заборгованості та процентів за користування кредитом у зв`язку з чим 24.01.2024 позивач звернувся до відповідача із вимогою про дострокове повернення кредиту за кредитним договором №104.10-35/К-222/21 від 23.11.2021 (вих.№55/5.3-02/9236/2024). Докази направлення зазначеного листа на адресу відповідача містяться в матеріалах справи.

На підставі вищезазначеного, позивач, як кредитодавець, свої обов`язки за договором виконав в повному обсязі. При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача позичальником останній платіж за договором був здійснений 25.02.2022, а з березня 2022 року допущено порушення зобов`язання з погашення кредиту, у зв`язку з чим за відповідачем станом на 07.03.2024 обліковується заборгованість за основним боргом в сумі 64 413,38 грн.

Відповідачем не надано жодних інших доказів на спростування обставин повідомлених позивачем та тих, що підтверджуються наявними матеріалами справи.

Відповідач доказів належного виконання договору не надав, доводів позивача про порушення умов договору, не спростував.

За умовами п.3.2 договору кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше « 22» листопада 2022 року.

Отже, судом встановлено, що відповідач, як позичальник в порушення приписів статей 525, 526, 530, 610, 629, 1046, 1049, 1050 ЦК України, статті 193 ГК України та умов кредитного договору своєчасно не здійснював погашення кредиту (тіла), не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України та умов графіку погашення заборгованості строк виконання щомісячних зобов`язань настав на підставі чого, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом у сумі 60 413,38 грн підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За статтею 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Вимога позивача про стягнення 23 603,00 грн заявлена як проценти за користування кредитом за період з 23.11.2021 по 29.02.2024, які передбачені п.п.3.4.1 кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);

- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);

- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);

- у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);

- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (пункт 108 постанови);

- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).

Перевіривши розрахунок нарахованих процентів позивача (з урахуванням виписок по рахунку) судом встановлено, що він є невірним, оскільки позивачем визначено кінцевою датою для нарахування - 29.02.2024, тоді як договором встановлений строк повернення кредиту - не пізніше 22 листопада 2022 року. На підставі чого, суд вважає, що нарахування процентів поза межами строку кредитування, після 22.11.2022 є безпідставним.

За перерахунком суду сума процентів нарахованих на заборгованість за основним боргом (кредитом) за період з 23.11.2021 по 22.11.2022 складає 11 777,03 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Разом з цим, за порушення позичальником строків повернення тіла кредиту, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував позичальнику до сплати 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 0,01 грн за період 23.02.2022 та 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 0,01 грн за період 11.02.2022.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3% річних нараховані до введення воєнного стану в Україні є правомірними та підлягають задоволенню.

За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що строк повернення кредиту та сплати процентів відповідно до умов кредитного договору та частини 1 статті 530 ЦК України, є таким, що настав та зважаючи на те, що відповідач не спростував наявності заборгованості, не надав докази погашення заборгованості за кредитом, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом у розмірі 60 413,38 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 11 777,03 грн, 3% річних за несвоєчасне погашення боргу у розмірі 0,02 грн є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 84 016,40 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Сіверська, будинок №54; код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за основним боргом у розмірі 60 413,38 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 11 777,03 грн, 3% річних за несвоєчасне погашення боргу 0,02 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 601,78 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 25.11.2024.

Суддя О.О. Кучерява