Рішення

від 11.11.2024 по справі 908/1821/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/127/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 Справа № 908/1821/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В. при секретарі судового засідання Соколові А.А. розглянув матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Фанатська, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави

До відповідача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Благодійна організація Благодійний фонд Дій заради добра (вул. Незалежної України, буд. 69, кв. 23, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 44808438)

про визнання незаконним та скасування рішення

За участю представників сторін:

від позивача: Якушева Я.А., посвідчення №075809 від 01.03.2023;

від відповідача: Шевкопляс Т.В., посвідчення №1426 від 08.11.202

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ

28.06.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави до Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 справу №908/1821/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1821/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 5/127/24 та підготовче засідання призначено на 31.07.2024 об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов`язковою. Також судом задоволено клопотання Позивача про залучення до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Благодійну організацію Благодійний фонд Дій заради добра.

Ухвалою суду від 31.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 11.09.2024 на 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.09.2024 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 25.09.2024 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.09.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.10.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.10.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 11.11.2024 об 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 11.11.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Акорд.

В судовому засіданні 11.11.2024р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви прокурором заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 №78 Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Рубана, 7 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Благодійній організації Благодійний фонд Дій заради добра, оскільки вказане рішення прийнято всупереч ст.ст. 2, 6, 7, 15, 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна, п.п. 14-16, 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483, п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою КМУ Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно. На підставі викладеного, прокурор просить суд позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву Запорізька міська рада посилаючись на ст. 19 Конституції України, норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вказує, що з метою ефективного використання майна, Запорізькою міською радою прийнято рішення від 29.11.2023 № 78 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вулиці Рубана, 7, та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Благодійній організації «Благодійний фонд «Дій за ради добра». Вказане рішення прийнято з урахуванням економічних обставин, пов`язаних з необхідністю утримання комунального майна за рахунок бюджету, а також відсутністю попиту на оренду приміщень, що зумовлено військовими діями з боку рф, у т.ч. на території Запорізької області. Вважає, що спірне рішення про передачу об`єкта нерухомого майна за 1 гривню прийнято радою на підставі чинного законодавства та в межах повноважень, в т.ч. ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 28.04.2021 №630, Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 № 483, та рішень Запорізької міської ради: від 06.04.2011 №47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами); від 26.08.2020 №62 «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами), зокрема рішення Запорізької міської ради від 29.09.2023 №203 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 26.08.2020 №62 «Деякі питання оренди комунального майна». Після прийняття рішення від 29.11.2023 № 78 до відповідного департаменту Запорізької міської ради про укладання договору Благодійній організації «Благодійний фонд «Дій за ради добра» не зверталася, тобто договір не укладено. А саме жодних правових наслідків не настало, тому відсутні порушення інтересів Запорізької територіальної громади. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив прокурор зауважив, що в основу орендних правовідносин законодавець заклав економічний підхід як чинник оцінки ефективності використання державного та комунального майна на умовах оренди, аналогічний підхід щодо ефективності використання комунального майна закріплений У ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Спірне рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 №78 не свідчить про ефективність використання комунального майна, оскільки розмір річної орендної плати за користування комунальним майном у розмірі 1 гривні, установлений Благодійної організації «Благодійний фонд «Дій заради добра» всупереч ч. 2 ст. 17 Закону, п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630, та не призводить до економічного зростання та посилення фінансової спроможності Запорізької міської територіальної громади та її комунального підприємства, яке є балансоутримувачем предмета оренди. Законом не передбачено право представницького органу місцевого самоврядування передавати комунальне майно в оренду на пільгових умовах (без проведення аукціону за 1 гривню) виключно з метою звільнення власника майна від витрат на його утримання. Законом визначено лише два способи визначення розміру орендної плати за користування державним та комунальним майном на умовах оренди: 1) за результатами аукціону - у випадку передачі майна в оренду на умовах аукціону; 2) відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування щодо комунального майна. Запорізькою міською радою не затверджувалась Методика розрахунку орендної плати комунального майна Запорізької міської територіальної громади. Отже, при передачі комунального майна Запорізької міської територіальної громади без проведення аукціону застосуванню підлягає Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630. Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62. «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами), внесеними рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203, а саме додатком 2 до нього, визначені суб`єкти, які мають право на отримання комунального майна в оренду без проведення аукціону, але не на встановлення розміру річної орендної плати за його використання такими суб`єктами у розмірі 1 гривні. Вказані рішення жодним чином не підтверджують правомірність прийняття відповідачем оспорюваного рішення в частині визначення розміру орендної плати благодійній організації «Благодійній фонд «Дій заради добра», оскільки рішення від 06.04.2011 № 47 прийнято до введення в дію Закону (01.02.2020); по - друге, указані рішення в розумінні ст. 17 Закону не є ані Методикою розрахунку орендної плати за комунальне майно Запорізької міської територіальної громади, ані затверджують її, не визначають розмір орендної плати за використання комунального майна Запорізької міської територіальної громади громадськими організаціями. Більш того, нормами Закону, який є спеціальним, визначено, що у разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування - щодо комунального майна, У свою чергу, п. 13 Методики визначений вичерпний перелік орендарів, яким встановлюється річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривня, серед яких взагалі відсутні громадські організації. А тому розмір орендної плати за користування майном, яке є предметом оренди повинен був визначений за результатами аукціону. Оскаржуване рішення міської ради є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке на час звернення прокурора до суду не скасовано, не змінене та не реалізоване. Доказів про самостійне скасування або внесення змін до оспорюваного рішення, а також його реалізацію, відповідачем не надано і суду. Таким чином, оспорюване рішення відповідача на теперішній час є чинним, не вичерпало свою дію та може бути реалізоване у будь-який час, а отже неукладення договору оренди на його підставі жодним чином не свідчить про відсутність порушень інтересів держави у вказаних правовідносинах та передчасність звернення прокурора до суду з указаним позовом.

Представник третьої особи у судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його поштову адресу. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило. В системі «Електронний суд» третя особа не зареєстрована.

Станом на 11.11.2024 письмових пояснень від третьої особи до суду не надійшло.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,

УСТАНОВИВ:

Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час розпорядження комунальним майном Запорізької міської територіальної громади, розташованим по вул. Рубана, 7 у м. Запоріжжі.

Так, прокуратурою встановлено, що до Постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради 01.11.2023 надійшла заява директора Благодійної організації «Благодійний фонд «Дій заради добра» (далі БО «БФ «Дій заради добра») ОСОБА_1 про включення нерухомого майна до Переліку другого типу та передачу в оренду нежитлового приміщення, розташованого по вул. Рубана, 7, у м. Запоріжжя строком на 5 років з метою використання приміщення для проведення майстер-класів, психосоціальної та юридичної підтримки та видачі гуманітарної допомоги вразливим категоріям населення на безоплатній основі.

Відповідно до Статуту БО «БФ «Дій заради добра» (нова редакція), затвердженого загальними зборами засновників, оформлений протоколом Ме 01 від 21.06.2022, предметом діяльності Фонду є надання допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням та особам, які забезпечують національну безпеку ї оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої агресії (п. 2.2 Статуту).

Дата державної реєстрації благодійної організації 23.06.2022.

Втім, до вказаного звернення потенційним орендарем БО «БФ «Дій заради добра» не додано жодних документів, які б підтверджували право останньої на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону, а також на встановлення річної орендної плати за його користування у розмірі 1 гривні.

Проте, головою постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради підготовлений відповідний проект рішення, який зареєстрований в управлінні по забезпеченню роботи ради 28.11.2023 за № 1707/01.1-13/02 та включений до порядку денного 21 сесії міської ради.

У свою чергу, Департаментом управління активами Запорізької міської ради були подані зауваження до вищевказаного проекту рішення, звернуто увагу міської ради на те, що Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди» зі змінами встановлено коло осіб, які мають право на отримання державного та комунального майна без проведення аукціону. Разом із заявою на передачу в оренду без проведення аукціону нерухомого майна заявник - БО «БФ «Дій заради добра» зобов`язаний надати документи, передбачені Додатком 1 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483. Проте, БО «БФ «Дій заради добра» документально не підтверджено наявність права на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону. Більш того, остання не включена до кола суб`єктів, які відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2021 № 630, мають право для встановлення орендної плати у розмірі 1 гривні.

Однак, незважаючи на вказані зауваження Департаменту управління активами Запорізької міської ради, оспорюваним рішенням Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Рубана, 7 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Благодійної організації «Благодійний фонд «Дій заради добра», вирішено:

-включити до Переліку другого типу комунальне майно - нежитлове приміщення L; першого поверху (літ. А-9, А1) площею 271,2 кв.м. на вул. Рубана, 7, яке перебуває в господарському віданні комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (далі КП «ВРЕЖО № 7») за адресою: 69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, 7, та передати його в оренду без проведення аукціону Благодійній організації «Благодійний фонд «Дій заради добра» строком на 1 рік для проведення статутної діяльності цієї організації;

-встановити для Благодійної організації «Благодійний фонд «Дій заради добра» річну оренду плату у розмірі 1 гривні за користування комунальним майном, зазначеним в пункті 1 цього рішення.

-Департаменту управління активами Запорізької міської ради укласти договір оренди з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Дій заради добра» без проведення аукціону комунального майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення.

Як вбачається з інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.04.2024 № 05807/03.3-20/03 та від 24.05.2024 № 09445/03.3-20/03 договір оренди нерухомого майна по вул. Рубана, 7 у м. Запоріжжі з БО «БФ «Дій заради добра» не укладено. Зазначене рішення не скасовано, є чинним, будь-які зміни до нього не вносилися.

Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.

Дослідивши представлені сторонами докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та Відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 цього Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі, виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду тощо.

Майнові операції, які Здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч.7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі в оренду відповідно до положень Закону, визначені Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Основною метою оренди згідно із ч. 4 ст. 2 Закону є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної та комунальної власності.

Оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об`єктів державної та комунальної власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів (ч. 5 ст. 2 Закону).

Суб`єктами орендних відносин, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

У правовідносинах, що виникли, суб`єктами орендних правовідносин, є: представницький орган місцевого самоврядування - Запорізька міська рада (ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), орендодавець - Департамент управління активами Запорізької міської ради (п. 1.9. Положення про Департамент управління активами Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 77), балансоутримувач - КП «ВРЕЖО Де 7», орендар (потенційній орендар) БО «БФ «Дій заради добра».

Суд погоджується з доводами прокурора відносно того, що Відповідачем порушено процедуру включення майна до Переліку другого типу.

Так, відповідно до ст. 1 Закону, Перелік першого типу - це Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні; Перелік другого типу це Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно із Порядком передачі майна в оренду. Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна. За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне із таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно із ч. 6 ст. 6 Закону рішення про включення об`єктів комунальної власності до Переліку другого типу (крім випадків надання в оренду приміщень для розміщення громадських приймалень народних депутатів України і депутатів місцевих рад, комунальних закладів і установ, що фінансуються за рахунок місцевого бюджету, приміщень для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо приміщень, які надаються суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії) приймається відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

Однією з підстав для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків, визначеною ст. 7 Закону, є встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам. передбаченим статтею 015 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Згідно із п.п. 14, 15 Порядку потенційний орендар, зацікавлений в отриманні майна в оренду, через електронну торгову систему звертається до орендодавця із заявою про включення такого майна до Переліку відповідного типу. У заяві потенційний орендар, зазначає такі відомості: відому йому інформацію про потенційний об`єкт оренди, яка дозволяє його ідентифікувати; бажаний розмір площі об`єкта в разі, коли заява подається лише до частини об`єкта; цільове призначення, за яким об`єкт оренди планується до використання, згідно з додатком 3; бажаний строк оренди, а в разі коли об`єкт планується до використання погодинно, - бажаний графік використання об`єкта; тип Переліку, до якого пропонується включити об`єкт оренди обґрунтування доцільності включення майна до Переліку другого типу, якщо заява подається щодо включення майна до такого Переліку; контактні дані заявника, а для юридичної осіб - також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

У разі подання заяви щодо включення майна до Переліку другого типу до заяви додаються документи, передбачені додатком 1. Зокрема, у додатку 1 визначено перелік документів, що подаються потенційними орендарями, які звернулися із заявою про включення об`єкта оренди до Переліку другого типу або заявою про оренду об`єкта з Переліку другого типу.

Відповідно до пункту 16 Порядку якщо потенційний орендар звернувся до представницького органу місцевого самоврядування або визначеного ним органу, або органу уповноваженого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, то відповідний орган протягом п`яти робочих днів з дати отримання заяви: передає її та додані до неї документи (за необхідності) належному орендодавцю; або повідомляє потенційного орендаря про те, що це майно не є комунальною власністю.

Згідно із пунктом 17 Порядку отримана заява потенційного орендаря і документи, додані до неї відповідно до цього порядку, передаються орендодавцем балансоутримувачу такого майна протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви, крім випадків коли орендодавець і балансоутримувач майна є однією особою.

За результатами розгляду заяви потенційного орендаря або орендодавця, відповідно до п. 19 Порядку, балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви та доданих до неї документів (у разі наявності) приймає одне з рішень, передбачених частиною другою статті 6 Закону, крім випадків, передбачених пунктами 20 та 21 цього Порядку.

Згідно із пунктом 23 Порядку про прийняте рішення про намір передачі майна в оренду або про відмову у включенні об`єкта до Переліку відповідного типу, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди та надсилає орендодавцю копію рішення протягом трьох робочих днів з дати його прийняття, а орендодавець оприлюднює через особистий кабінет таке рішення в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати його отримання. У разі включення об`єкта до Переліку відповідного типу за заявою іншої особи, яка подана раніше, балансоутримувач інформує потенційного орендаря (іншого ініціатора оренди) та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати отримання заяви такого потенційного орендаря (іншого ініціатора оренди).

Пунктом 24 Порядку визначено, що протягом десяти робочих днів з дати прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач вчиняє дії, передбачені частиною четвертою статті 6 Закону.

Прийняття рішення про включення об`єкта до Переліку другого типу здійснюється згідно з пунктом 28 цього Порядку: орендодавець розглядає клопотання балансоутримувача про включення потенційного об`єкта оренди до Переліку відповідного типу та протягом десяти робочих днів з дати отримання клопотання приймає одне з рішень, передбачених частиною п`ятою статті б Закону, або звертається до уповноваженого органу, визначеного частиною шостою статті 6 Закону, із клопотанням та проектом рішення такого органу про включення об`єкта до Переліку відповідного типу, якщо таке включення потребує прийняття відповідного рішення, і передає їх на розгляд зазначеного органу. Про прийняте рішення орендодавець протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення або отримання від уповноваженого органу, визначеного частиною о шостою статті 6 Закону, повідомляє, балансоутримувача та заявника, оприлюднює його в електронній торговій системі через свій особистий кабінет та включає об`єкт до Переліку відповідного типу.

Як встановлень прокурором та вбачається з матеріалів справи, ініціатором оренди (потенційним орендарем) нежитлового приміщення L, першого поверху (літ.А-9, А) площею 271,2 кв.м. на вул. Рубана, 7 є БО «БФ «Дій заради добра», яка звернулась з відповідною заявою без дати та номеру до Постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради, яка зареєстрована 01.11.2023 за № 20519/03.3-29/02.

Зі змісту заяви БО «БФ «Дій заради добра» вбачається, що до заяви додані наступні документи: копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; копія Статуту БО «БФ «Дій заради добра» та інші документи, передбачені законодавством.

Листом виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.04.2024 № 05807/03.3-20/03 на адресу окружної прокуратури було надано лише заяву БО «БФ «Дій заради добра», копію витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій; копію Статуту БО «БФ «Дій заради добра»; копію бухгалтерської довідки балансоутримувача станом на 08.12.2023.

Отже, Відповідачем не доведено, що БО «БФ «Дій заради добра» до вищезазначеної заяви було додано усі передбачені додатком І Порядку документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 1.2. Положення про постійні комісії міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27.01.2021 Ло 29 (далі - Положення), постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Відповідно до п. 4.3. Положення постійна комісія з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин: вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці проектів рішень ради, надає висновки і рекомендації з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин, здійснює контроль за виконанням рішень ради відповідно до розподілу повноважень постійних комісій, а також готує висновки і рекомендації, пов`язані зі здійсненням контролю за виконанням рішень виконавчого комітету в частині повноважень, зазначених у ст. 29, 31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п. 4.3.1.); розглядає питання, пов`язані з конкурсами з відчуження та надання в користування майна територіальної громади міста Запоріжжя (п. 4.3.12.); розглядає питання щодо управління, в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності (п.п. 4.3.20.); розглядає питання захисту прав комунальної власності (п. 4.3.27.) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 16 Порядку, вищевказану заяву БО «БФ «Дій заради добра» 10.11.2023 було передано до Департаменту управління активами Запорізької міської ради (як орендодавця комунального майна Запорізької міської територіальної громади), що підтверджується вхідним штампом.

Водночас, Відповідачем не надано доказів про залучення до участі у розгляді питання про включення до вищезазначеного майна до Переліку другого типу його балансоутримувача КП «ВРЕЖО № 7», яка відповідно до вимог Закону та Порядку є обов`язковою, і пропозиції якого щодо доцільності/недоцільності передачі майна в оренду і мали б розглядатися орендодавцем.

Вказане означає, що орендодавець, не передавши заяву балансоутримувачу, тим самим не виконав покладені на нього функції та фактично самоусунувся від процедури включення майна до Переліку відповідного типу. Вся його діяльність обмежилась наданням вищевказаних зауважень до проекту оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Вказане призвело до того, що всупереч вимогам п. 28 Порядку проект рішення про включення комунального майна - нежитлового приміщення L, першого поверху (літ.А-9, А1) площею 271,2 кв.м. на вул. Рубана, 7 у м. Запоріжжі до Переліку другого типу підготовлений та переданий на розгляд Запорізької міської ради постійною комісією з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради, а не орендодавцем - Департаментом управління активами Запорізької міської ради.

Таким чином, незважаючи на наявність очевидних, в тому числі для орендодавця, підстав для відмови у включенні спірного нежитлового приміщення до Переліку другого типу, передбачених ст. 7 Закону (встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону), через незалучення орендодавцем балансоутримувача та самоусунення Департаменту управління активами від участі в цьому процесі, рішенням Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78 зазначене комунальне майно передано в оренду без проведення аукціону в порушення вимог законодавства України.

Так, вичерпний перелік орендарів, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, визначений ст. 15 Закону: право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи та організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій; орендарі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - щодо оренди гідротехнічних споруд, які можуть бути передані в оренду.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: музеї; державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні); заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ; надавачі соціальних послуг, які включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, відповідно до Закону України «Про соціальні послуги»; державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження; вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок; державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання послуг у сфері фізичної культури і спорту; потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; молодіжні та дитячі громадські об`єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики; молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності; переможці аукціону з розподілу квоти підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газу, а з використанням гідроенергії лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції), проведеного згідно із статтею 93 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», за умовами якого оренду для будівництва(монтажу) об`єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, надаються дахи та/або фасади будівель та інших капітальних споруд.

Отже, потенційний орендар БО «БФ «Дій заради добра», зважаючи на види статутної діяльності та мету отримання об`єкта оренди (для проведення майстер-класів, психосоціальної та юридичної підтримки та видачі гуманітарної допомоги вразливим категоріям населення на безоплатній основі), могла би належати лише до одного із суб`єктів, визначених ч. 2 ст. 15 Закону, а саме: надавачів соціальних послуг, які включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».

У зв`язку з цим, згідно з додатком 1 Порядку державне або комунальне спеціалізоване підприємство, установа або заклад соціального обслуговування, що надає соціальні послуги відповідно до Закону «Про соціальні послуги», якщо останні є громадським об`єднанням (підп. 10), повинні подати наступні документи: - установчий документ юридичної особи, - витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, - витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, що підтверджує перебування в ньому організації/установи не менше 12 місяців до дати подання заяви; - баланс і звіт про використання доходів (прибутків) за останній повний рік; - перелік членів та/або засновників з інформацією про загальну суму сплачених ними внесків за останній звітний рік для фінансування Її статутної діяльності (за наявності - також і за останні два роки); - інформація про суми благодійних внесків (пожертв), залучених за останній звітний рік (за наявності - також і за останні два роки); - за наявності - інформація про суму міжнародної технічної допомоги, отриманої від іноземної держави, уряду, уповноваженої урядом іноземної держави органу або організації, іноземного муніципального органу або міжнародної організації, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України, за поточний рік (за наявності - також і за останні два роки); - за наявності - інформація про фінансування та/або підтримку за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; - біографічна довідка про всіх членів керівних органів, що містить прізвище, ім`я і по батькові, дату народження, освіту, інформацію про місце роботи за останні десять років та інформацію про членство в інших громадських, та/або благодійних об`єднаннях станом на дату складення довідки; - інформація про поточних членів, керівників та засновників організації, що включає їх прізвище, ім`я і по батькові; - інформація про майнову базу організації/установи, зокрема про приміщення, в яких організація/установа провадить діяльність станом на дату звернення, із зазначенням правових підстав використання відповідного майна (в межах відповідного населеного пункту/територіальної громади); - звіт за попередній рік про статутну діяльність, який повинен містити: інформацію про громадські, благодійні, інші заходи, проведені організацією/установою та/або за її участю, за напрямами статутної діяльності такої організації/установи, що включає тему заходу, мету його проведення, кількість людей, що відвідали заходи, із розміщенням фото звіту заходів, дати і точні адреси їх проведення; - Інформацію про реалізовані проекти.

Такі документи, окрім установчого документа - статуту благодійної організації, навіть за умови розрахунку потенційного орендаря на отримання об`єкта оренди на пільгових умовах саме з цих підстав, ним при поданні заяви не надані.

Також з листа Міністерства соціальної політики України від 25.04.2024 № 1473/0/290-24/51, яке є держателем Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, вбачається, що БО «БФ «Дій заради добра» (код ЄДРПОУ 44808438) не включено до Реєстру.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону порядок та умови передачі в оренду майна без проведення аукціону та основні вимоги до підприємств, установ і організацій, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Порядком. Представницькі органи місцевого самоврядування можуть затвердити додаткові вимоги, яким повинні відповідати підприємства, установи і організації, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто, законодавча можливість додатково визначати (розширити коло) суб`єктів, які мають право на отримання комунального майна в оренду без проведення аукціону, крім передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону, у представницького органу місцевого самоврядування відсутня. Наявна лише можливість висунення додаткових умов до вичерпного переліку орендарів, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону (а не ч. 2 ст. 15 Закону), яким вони мають відповідати.

Водночас, всупереч вимогам ст. 15 Закону, рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» затверджено Перелік громадських організацій, в тому числі благодійних, релігійних, волонтерських, а також об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, які мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону на підставі відповідного рішення Запорізької міської ради (Додаток 2).

Серед іншого у цьому переліку є: громадські організації, що використовують комунальне майно для безкоштовного релігійного навчання дітей у недільних школах; благодійні, релігійні, громадські організації для розміщення центру реінтеграції бездомних осіб; громадські організації, які провадять будь-яку соціальну, суспільно корисну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, статутом якої передбачено провадження волонтерської діяльності; громадські організації, які мають статутною діяльністю допомогу (тимчасове розміщення, реабілітацію тощо) вимушено переселеним особам, дітям та дорослим особам з інвалідністю, Збройним Силам України, а також громадські організації ветеранів (в тому числі, але не виключно - ветеранів Збройних Сил України) незалежно від призначення використання майна, окрім комерційних цілей.

Щодо неправомірності встановлення річної орендної плати в 1 гривню.

Згідно з ст. 17 Закону орендна плата встановлюється у грошовій формі та вноситься у строки, визначені договором.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

На виконання ч. 2 ст. 17 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно (далі по тесту - Методика), якою визначено вичерпний перелік орендарів, яким встановлюється річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривня.

Так, п. 13 Методики визначено, що річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривні встановлюється таким орендарям: органам державної влади, іншим бюджетним організаціям, закладам, установам, які повністю фінансуються з державного бюджету; органам місцевого самоврядування для розміщення центрів надання адміністративних послуг; казенним підприємствам, що утворилися у результаті реорганізації державного закладу охорони здоров`я; Національному банку щодо майна, яке було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність, з цільовим їх функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового обігу; Пенсійному фонду України та його органам; національним художнім колективам, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету; редакціям державних і комунальних періодичних видань, які повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, або заснованих об`єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, трудовими і журналістськими колективами, а також реформованим друкованим засобам масової інформації та редакціям відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Оскільки Запорізькою міською радою не затверджувалась методика розрахунку орендної плати комунального майна Запорізької міської територіальної громади (лист виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.04.2024 № 05807/03.3-20/03), підлягає застосуванню вказана вище Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Згідно інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.04.2024 № 05807/03.3-20/03, при визначенні розміру річної орендної плати за користування об`єктом оренди міська рада керувалася рішеннями Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами) та від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами), внесеними рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203.

Водночас, рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами) прийнято до введення в дію Закону (01.02.2020).

Вказаним рішенням встановлено, що при оренді нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя застосовуються ставки орендної плати, які затверджуються Кабінетом Міністрів України для об`єктів права державної власності, за винятком випадків, передбачених п.п. 2-4 даного рішення.

Перелік суб`єктів, яким встановлена річна орендна плата в розмірі 1 гривні за оренду нерухомого та окремого індивідуально визначеного майна, визначені пунктом 2 указаного рішення, зокрема: заклади охорони здоров`я права державної власності та спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, які утримуються за рахунок державного бюджету та місцевого бюджету Запорізької області; заклади, установи та організації, які є суб`єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя та утримуються за рахунок місцевого бюджету; представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування м. Запоріжжя. Тобто, серед указаних суб`єктів благодійні організації відсутні.

Також рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами), внесеними рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203, затверджено перелік громадських організацій, в тому числі благодійних, релігійних, волонтерських, а також об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, які мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону на підставі відповідного рішення Запорізької міської ради (додаток 2).

Визначені додатком 2 до рішення суб`єкти, на думку органу місцевого самоврядування, мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону на підставі окремого рішення Запорізької міської ради. Одночасно визначено, що розмір орендної плати для таких суб`єктів визначається на підставі рішень Запорізької міської ради. Тобто, указаним рішенням визначені суб`єкти, які мають право на отримання комунального майна в оренду без проведення аукціону, але не на встановлення розміру річної орендної плати за його використання такими суб`єктами у розмірі 1 гривні.

Отже, вищезазначені рішення жодним чином не підтверджують правомірність прийняття міською радою оспорюваного рішення в частині визначення розміру орендної плати БО «БФ «Дій заради добра» в розмірі 1 гривні, оскільки взагалі не регулюють ці правовідносини.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що БО «БФ «Дій заради добра» не мав законних підстав для отримання в оренду спірного комунального майна Запорізької міської територіальної громади без проведення аукціону, а Запорізька міська рада до того ж не мала правових підстав для встановлення БО «БФ «Дій заради добра» річної орендної плати у розмірі 1 гривні за користування вказаним комунальним майном.

Вказане, у свою чергу, свідчить про незаконність рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78.

Також, приймаючи рішення суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 143, ст. 144 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначив, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або за ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Водночас органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/736/21.

З матеріалів справи вбачається, що заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області листами від 21.03.2024 № 53-98-2477ВИХ-24 та від 07.05.2024 № 53-08-37218ИХ-24 повідомлялось Запорізькій міській раді про порушення вимог закону при прийнятті оспорюваного рішення.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.04.2024 № 05807/03.3-20/03 та від 24.05.2024 № 09445/03.3-20/03 з`ясовано, що рішення про скасування або внесення змін до оспорюваного рішення Запорізькою міською радою не приймалось. Договір оренди нерухомого майна по вул. Рубана, 7 з БО «БФ «Дій заради добра» не укладався. Про наміри Запорізької міської ради самостійно поновити інтереси Запорізької міської територіальної громади у вказаних правовідносинах прокурору не повідомлено.

Враховуючи викладене можна стверджувати, що спірне рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Рубана, 7 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном БО «БФ «Дій заради добра» є ненормативним правовим актом одноразового застосування, виконання якого не відбулося, договір оренди майна не укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Враховуючи викладене, спірне рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78 суперечить вказаним вище нормам законодавства України та підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Щодо обґрунтування порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та підстав для їх захисту прокурором.

Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, п. 33 ч. 1 ст. 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом. Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійсню є або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтереси держави».

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, атому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

У цьому випадку порушення інтересів держави полягає в наступному.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону основною метою оренди є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної або комунальної власності.

Тобто в основу орендних правовідносин законодавець заклав економічний підхід як чинник оцінки ефективності використання державного та комунального майна на умовах оренди.

Водночас, Запорізька міська рада, всупереч вимогам закону, прийняла рішення від 29.11.2023 №78 про передачу об`єкта комунальної власності в оренду на пільгових умовах (без проведення аукціону) та встановлення річної орендної плати за його використання у розмірі 1 гривні, яким фактично сприяла ослабленню економічні основи місцевого самоврядування, а відтак - скоротивши цим обсяг доходів місцевого бюджету.

Крім того, розпорядження комунальним майном всупереч вимогам закону перешкоджає його ефективному управлінню, негативно позначається на соціально-економічному розвитку Запорізької міської територіальної громади зокрема, і держави в цілому, та свідчить про неналежне виконання Запорізькою міською радою вимог ч. 1 ст. 74 Закону України, згідно з якою органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Також протиправне обрання органом місцевого самоврядування саме пільгового способу (без проведення аукціону) прямо порушує основні принципи оренди, визначені ч. 5 ст. 2 Закону, а саме: конкурентності, прозорості, змагальності; захисту економічної конкуренції.

У свою чергу, такий антиконкурентний спосіб позбавив інших сумлінних потенційних орендарів об`єкта можливості розраховувати на його використання у законний спосіб та як наслідок - можливість надання ним благ на користь територіальної громади.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 дійшла правового висновку про те, що у випадку пред`явлення позову про скасування рішення органу місцевого самоврядування, позивачем в інтересах територіальної громади вправі виступати самостійно прокурор, а орган місцевого самоврядування, що прийняв спірне рішення, є відповідачем у справі.

У постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор може представляти інтереси територіальної громади і це є сумісним з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц зазначила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала безперешкодне володіння загальнонародними благами та ресурсами. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави, зокрема і від імені територіальної громади як власника земельної ділянки промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інших призначень. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (стаття 41 Конституції України).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області правомірно самостійно звернувся до суду з позовом у цій справі в інтересах держави та прокурором доведено наявність підстав для представництва у цій справі інтересів держави органами прокуратури у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Доводи Відповідача судом до ваги не приймаються в силу викладеного.

Підсумовуючи викладене суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 78 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Рубана, 7 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном Благодійній організації «Благодійний фонд «Дій заради добра».

3.Стягнути із Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, юридична адреса: 69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 292, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено та підписано 21.11.2024р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.