Рішення

від 26.11.2024 по справі 908/2777/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/188/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 Справа № 908/2777/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, справу № 908/2777/24

за позовом: Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115 (вул. Перемоги, 129А, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача: Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області», ідентифікаційний код юридичної особи 33622933 (вул. Слободчикова, буд. 17, с. Михайлівка, Запорізький район, Запорізька область, 70030)

про стягнення 841 624 грн 08 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради про стягнення з Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області» 841 624 грн 08 коп., з яких: заборгованість за послуги з водопостачання 816 726 грн 76 коп., 4 177 грн 80 коп. 3% річних, 15 636 грн 54 коп. інфляційних втрат, 5 082 грн 98 коп. пені та 12 624 грн 36 коп. судового збору.

Позовна заява обгрунтована тим, що відповідач не виконує умови укладеного з позивачем Договору № 42В/8 про надання послуг з водопостачання від 02.05.2019 щодо оплат наданих послуг в сумі 816 726 грн 76 коп. за червень-серпень 2024. На підставі п. 6.2 Договору відповідачеві нараховано 5 082,98 грн пені з 15.07.2024 по 14.10.2024, а згідно зі ст. 625 ЦК України 15 636 грн 54 коп. інфляційних втрат за липень вересень 2024 та 4 177 грн 80 коп. 3% річних за період з 15.07.2024 по 14.10.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 справу 908/2777/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 по справі № 908/2777/24 суд прийняв позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, про що сторони повідомлені належним чином.

06.11.2024 до суду від позивача у справі надійшла заява про визнання позову та вирішення питання про повернення позивачеві з держбюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

26.11.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

02.05.2019 між Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (Облводоканал, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області» (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір № 42В/8 про надання послуг з водопостачання (Договір).

Послуги з водопостачання надаються позивачем на підставі ліцензії.

Згідно з п. 1.1 Договору позивач забезпечує водопостачання через мережі централізованого водопостачання.

Договір діє з 01.05.2019 по 31.12.2019 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін.

Згідно з п. 3.2.1 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання.

Пунктом 5.3.1 Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканала суму вказану в Акті-рахунку до 12-го числа, наступного за звітним.

Договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним, не розірваний, та його дія не припинена.

На виконання умов договору в період червень-серпень 2024 року Облводоканал надав відповідачу визначені Договором послуги на загальну суму 816 726 грн 76 коп., що підтверджується складеними Актами-рахунками, підписаними Споживачем без зауважень.

З урахуванням розділу 5 договору, зазначені Акти-рахунки є підставою для здійснення розрахунків за водопостачання.

Станом на день звернення з позовом до суду відповідач оплату за надані послуги не здійснив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 841 624 грн 08 коп., з яких: заборгованість за послуги з водопостачання 816 726 грн 76 коп., 4 177 грн 80 коп. 3% річних, 15 636 грн 54 коп. інфляційних втрат, 5 082 грн 98 коп. пені було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг з водопостачання.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, укладеного між сторонами, у період з червня 2024 по серпень 2024 року відповідач отримав від позивача послуги з водопостачання на суму 816 726,76 грн, що підтверджується складеними Актами-рахунками підписаними з боку обох сторін.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканала суму вказану в Акті-рахунку до 12-го числа, наступного за звітним.

Відповідач за спожиті послуги оплату не здійснив.

Заборгованість за надані позивачем послуги за Договором за період: червень-серпень 2024 на загальну суму 816 726 грн 76 коп. відповідачем не сплачена.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Таким, чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 816 726 грн 76 коп. заборгованості по оплаті послуг з водопостачання за період з червня 2024 по серпень 2024 року за Договором № 42В/8 про надання послуг з водопостачання від 02.05.2019 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення оплдати за надані послуги Споживач зобов`язаний сплатити Облводоканалу пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу за кожний день прострочення оплати відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги

Відповідно до ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 5 082 грн 98 коп. за відсотковою ставкою 0,01% відсотка суми боргу за кожен день прострочення оплати за загальний період з 15.07.2024 по 14.10.2024.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок суми пені, здійснений позивачем та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 082 грн 98 коп. пені.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 636 грн 54 коп. інфляційних втрат за липень вересень 2024 та 4 177 грн 80 коп. 3% річних за період з 15.07.2024 по 14.10.2024.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

При цьому, суд враховує, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті та просив повернути позивачеві з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ст. 129, ст. 130 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 6 312 грн 18 коп.

З урахуванням ст.ст. 129, 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачеві підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Однак, при цьому, судовий збір буде повернуто за клопотанням позивача відповідною ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області», ідентифікаційний код юридичної особи 33622933 (вул. Слободчикова, буд. 17, с. Михайлівка, Запорізький район, Запорізька область, 70030) на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115 (вул. Перемоги, 129А, м. Запоріжжя, 69005) заборгованість за послуги з водопостачання в сумі 816 726 (вісімсот шістнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн 76 коп., 4 177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн 80 коп. 3% річних, 15 636 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн 54 коп. інфляційних втрат, 5 082 (п`ять тисяч вісімдесят дві) грн 98 коп. пені та 6 312 (шість тисяч триста дванадцять) грн 18 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 26.11.2024.

Суддя А.О. Науменко