Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/10012/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/10012/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державного підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬ-7, АЕРОПОРТ)

до Приватного підприємства "АЙ ТІ ПІ АВІА" (01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОФЕСОРА ПІДВИСОЦЬКОГО, будинок 10/10, офіс 61)

про стягнення 26 947,32 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "АЙ ТІ ПІ АВІА" про стягнення заборгованості в розмірі 26 947,32 грн, з якої сума основного боргу - 2 510,00 грн, пеня - 10 273,01 грн, штраф - 1251,00 грн, 3 % річних - 746,94 грн, інфляційні витрати - 2166,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 166-2021 від 14.12.2021 в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 Державного підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" залишено без руху.

04.09.2024 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення, до яких останній долучив виписку із рахунку ДП "Український авіаційний метеорологічний центр" про перерахування відповідачем коштів у розмірі 12 510,00 грн.

09.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника. Крім того, представник відповідача до вказаної заяви долучив письмові пояснення, в яких зазначив про зупинити своєї господарської діяльності, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та тимчасовим закриттям повітряного простору України для цивільної авіації з 24.02.2022р. Також відповідач вказав, що директор компанії проходить службу у Збройних Сил України. Крім того, відповідач погасив заборгованість за лютий 2022 року в розмірі 12510,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №64 від 02.09.2024, та просив суд звільнити ПП "АЙ ТІ ПІ АВІА" від сплати пені, штрафних санкцій та суми інфляційних, у зв`язку із форс-мажорними обставинами.

Частинами 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 між Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (далі - виконавець) та Приватним підприємством "АЙ ТІ ПІ АВІА" (далі - замовник) укладено письмовий Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому № 166-2021 (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору у порядку та на умовах, передбачених Договором, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання платних послуг з метеорологічного обслуговування.

Відповідно до п. 2.5 Договору Замовник отримує послуги з метеорологічного обслуговування та здійснює їх оплату відповідно до вимог з чинного законодавства України та положень цього Договору.

Як визначено п. 3.2.1 Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та регулярно підтверджувати отримання послуг з метеорологічного обслуговування.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, розрахунки за надані послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден здійснюється що місяця.

Згідно з 4.4. Договору, за ініціативою виконавця, замовник проводить звірку кількості вильотів шляхом надання реєстру обліку кількості рейсів електронною поштою. До 10-го числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок вартості наданих замовнику послуг з метеобслуговування, складає акт наданих послуг у примірниках та рахунок на оплату і надсилає їх замовнику.

Замовник після отримання платіжних документів та Актів надання Послуг зобов`язаний підписати Акт та повернути підписаний примірник Виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання (п. 4.5 Договору).

Відповідно до п.4.6. Договору у разі непідписання Акта надання Послуг у терміни, обумовлені Договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акта надання Послуг він вважається підписаним Сторонами.

Згідно з п. 4.7. Договору Замовник після отримання рахунку на оплату, акту надання послуг протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти Виконавцю. У будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений Замовником не пізніше 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Сторони погодили п. 5.2 Договору, що вартість послуг на метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден:

- на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль становить 695,00 грн;

- на підході та в районі аеродрому Київ/Жуляни становить 695,00 грн.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Замовником умов розрахунку за Послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з пунктом 4.7. - 4.9. Договору, Виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2 % (нуль цілих два десятих відсотки) від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення оплати наданих послуг понад тридцять днів Виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від несвоєчасно внесеної суми.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за Договором внаслідок подій, що не залежать від їх розумного контролю, включаючи, але не обмежуючись ними, обставини непереборної сили, акти тероризму, пожежі, повені, вибуху, землетрусу тощо природні сили, громадянські заворушення, урядові дії, будь-які страйки чи порушення праці, чума, епідемія, пандемія, спалахи інфекційних захворювань або будь-яка інша криза громадського здоров`я, або будь-яка інша причина, подібна чи несхожа на вищезазначене, якій не могла б запобігти така Сторона з розумною обережністю (п. 7.1 Договору).

Згідно до п. 7.2.-7.3 Договору, форс-мажорі обставини призупиняють, але не припиняють дію цього Договору, і не звільняють Сторони від виконання своїх зобов`язань. Форс-мажорні обставини повинні підтверджуватись довідкою Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу, у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Договір вступає в дію з « 01» січня 2022 року та діє до « 31» грудня 2022 року, але до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п.9.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав акт наданих послуг № 85 від 28.02.2022, рахунок на оплату №84 від 28.02.2022 на суму 12510,00 грн, реєстр обліку кількості отриманої метеоінформації за 01.02.2022-23.02.2022 на адресу відповідача, однак поштовий конверт повернувся позивачу.

Разом з тим, п. 4.8 Договору сторони погодили, що у разі, якщо замовник не отримав бухгалтерські документи в поточному місяці, замовник самостійно звертається до виконавця для їх отримання за телефоном 044-281-74-69 або на офіційну електронну адресу виконавця.

Тобто, відповідач (Замовник) не висловлював зауважень у письмовому вигляді щодо змісту бухгалтерських документів, отже, з огляду на приписи п. 4.6 укладеного між сторонами договору такі акти вважаються підписаними, а послуги - наданими.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 166-2021 від 14.12.2021 в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк, у зв`язку з цим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 26 947,32 грн, з якої сума основного боргу - 2 510,00 грн, пеня - 10 273,01 грн, штраф - 1251,00 грн, 3 % річних - 746,94 грн, інфляційні витрати - 2166,37 грн.

У письмових поясненням відповідач зазначив про погашення заборгованості за лютий 2022 року в розмірі 12510,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №64 від 02.09.2024, та просив суд звільнити ПП "АЙ ТІ ПІ АВІА" від сплати пені, штрафних санкцій та суми інфляційних, у зв`язку із форс-мажорними обставинами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проаналізувавши зміст та правову природу укладеного між сторонами Договору, судом установлено, що спірні правовідносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема, Повітряним кодексом України, Законом України «Про гідрометеорологічну діяльність», постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1102 «Про деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій».

Згідно зі статтею 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.

Аеронавігаційне обслуговування - це обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження, (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування, надання аеронавігаційної інформації (п. 16 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).

Згідно з Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 «Про затвердження авіаційних правил України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації» виконання польотів повітряних суден цивільної авіації або обслуговування повітряного руху повітряних суден цивільної авіації без метеорологічного обслуговування забороняється. Метеорологічне обслуговування - обслуговування, що включає послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншу метеорологічну інформацію та послуги, що надаються суб`єктам авіаційної діяльності.

Згідно зі Статутом Позивача, затвердженим наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.11.2020 № 629, ДП «УАМЦ» входить у сферу управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності (ДСНС України) та здійснює метеорологічне обслуговування цивільної авіації. Основним принципом метеорологічного обслуговування є платність гідрометеорологічного обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам (абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1102 «Про деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» затверджений перелік платних послуг.

П.п. 1 п. 2 додатку 3 Постанови КМУ № 1102 передбачено надання за плату спеціалізованої інформації у сфері гідрометеорології: усі види спеціалізованих гідрометеорологічних та інших прогнозів і розрахунків для підприємств, установ та організацій, зокрема авіаметеорологічні прогнози та попередження, консультації та інші послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації, крім рейсів літери «А», польотів санітарної авіації, аварійно - рятувальних та рейсів з гуманітарною допомогою.

Під час розгляду даної справи до суду надані докази про перерахування відповідачем коштів у розмірі 12 510,00 грн, що підтверджується, що підтверджується платіжною інструкцією №64 від 02.09.2024, та не спростовано позивачем.

Так, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, беручи до уваги подані відповідачем докази сплати грошових коштів у розмірі 12 510,00 грн, враховуючи при цьому, що зазначені кошти були перераховані ним вже після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору у даній справі в частині стягнення 12 510,00 грн боргу, у зв`язку з чим в цій частині провадження у справі № 910/10012/24 підлягає закриттю на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, як вказано вище, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних - 746,94 грн, інфляційні витрати - 2166,37 грн, пені за період 27.07.2022-22.07.2024 у розмірі 10 273,01 грн, штраф - 1251,00 грн.

Щодо посилань відповідача про наявність форс-мажорних обставин, слід зазначити наступне.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 ЦК України згідно з якою особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за Договором внаслідок подій, що не залежать від їх розумного контролю, включаючи, але не обмежуючись ними, обставини непереборної сили, акти тероризму, пожежі, повені, вибуху, землетрусу тощо природні сили, громадянські заворушення, урядові дії, будь-які страйки чи порушення праці, чума, епідемія, пандемія, спалахи інфекційних захворювань або будь-яка інша криза громадського здоров`я, або будь-яка інша причина, подібна чи несхожа на вищезазначене, якій не могла б запобігти така Сторона з розумною обережністю (п. 7.1 Договору).

Згідно до п. 7.2.-7.3 Договору, форс-мажорі обставини призупиняють, але не припиняють дію цього Договору, і не звільняють Сторони від виконання своїх зобов`язань. Форс-мажорні обставини повинні підтверджуватись довідкою Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу, у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

З огляду на викладене, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 на який посилається відповідач, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі №922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.

Відтак, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а тому наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі № 913/869/14.

Враховуючи норми чинного законодавства України та умови Договору, суд зазначає, що належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин матеріали справи не містять, зокрема, відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини, який би встановлював наявність форс-мажорних обставин саме за Договором про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому № 166-2021 від 14.12.2021.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав для звільнення його від сплати інфляційних нарахувань, 3% річних пені та штрафу.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останній виконано арифметично вірно, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 746,94 грн та інфляційних витрат у розмірі 2166,37 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Замовником умов розрахунку за Послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з пунктом 4.7. - 4.9. Договору, Виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2 % (нуль цілих два десятих відсотки) від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення оплати наданих послуг понад тридцять днів Виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від несвоєчасно внесеної суми.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Замовником умов розрахунку за Послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з пунктом 4.7. - 4.9. Договору, Виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2 % (нуль цілих два десятих відсотки) від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення оплати наданих послуг понад тридцять днів Виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від несвоєчасно внесеної суми.

Судом встановлено, що позивачем нарахування пені здійснення без урахування ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3 853,08 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунок штрафу в розмірі 1251,00 грн, суд встановив його правильність, відповідність умовам Договору та арифметичну вірність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні положення закріплені також і нормами ГПК України, зокрема, ст. 13 названого Кодексу, за приписами якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У силу ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип допустимості доказів, закріплений ст. 77 ГПК України, полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 названого Кодексу).

Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з аналізу наведених процесуальних норм слідує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах принципу змагальності, який не лише наділяє сторін відповідними правами, але і покладає на них тягар доказування, тобто обов`язок довести ті обставини, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судового збору в частині позовних вимог про стягнення 12 510,00 грн, в якій судом закрито провадження у справі, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи наведене, суд роз`яснює позивачу, що сплачена ним сума судового збору за позовні вимоги, провадження за якими закрито, може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "АЙ ТІ ПІ АВІА" на користь Державного підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" основної суми боргу в розмірі 12 510,00 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АЙ ТІ ПІ АВІА" (01103, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОФЕСОРА ПІДВИСОЦЬКОГО, будинок 10/10, офіс 61; код ЄДРПОУ 37402917) на користь Державного підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬ-7, АЕРОПОРТ; код ЄДРПОУ 23568810) 3 % річних - 746 грн. (сімсот дев`яносто чотири) 94 коп., інфляційні витрати - 2166 грн. (дві тисячі сто шістдесят шість) 37 коп., пеню - 3 853 грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят три) 08 коп., штраф - 1251 грн. (одна тисяча п`ятдесят один) 00 коп. та витрати по сплаті судового збору - 482 грн. (чотириста вісімдесят два) 66 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Рішення складено та підписано: 21.11.2024

Суддя М.Є.Літвінова