Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/10965/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/10965/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ ЗАПОРІЗЬКА , будинок 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗ ЕЙРЛАЙН" (03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 26 А, офіс 103)

про стягнення 296 552,12 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗ ЕЙРЛАЙН про стягнення заборгованості у розмірі 296 552,12 грн за Договором поставки бортового харчування №149/АС-2021 від 13.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 про відкриття провадження у справі №910/10965/24 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/10965/24 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 18.09.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, день отримання судом повідомлення про доставлення ухвали суду про відкриття провадження у справі на офіційну електронну адресу особи - 18.09.2024.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" (далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗ ЕЙРЛАЙН" (далі-замовник) укладено договір поставки бортового харчування № 149/АС-2021, за умовами якого виконавець виготовляє і доставляє на (3) борт (y) повітряного судна (далі ПС), експлуатованого замовником, бортове харчування, згідно замовлення, затверджених сторонами раціонів харчування, які є невід?ємною частиною цього Договору, надає послуги обслуговування ПС, а замовник приймає і оплачує бортове харчування та послуги.

Відповідно до п.4.1 Договору, поставка бортового харчування здійснюється на умовах FCA - борт повітряного судна замовника, яке знаходиться на території ДП МА «Бориспіль» чи КП «МА «Київ» (Жуляни) (Інкотермс-2000), а саме: виконавець виконав поставку і надав послуги, коли бортове харчування доставлено на борт ПС замовника, за допомогою автоліфта виконавця. З цього моменту всі витрати і ризики втрати чи пошкодження бортового харчування повинен нести замовник. На виконання покладається обов?язок здійснювати митне очищення (декларування) бортового харчування дл експорту товару.

Вартість бортового харчування, вартість додаткових продуктів харчування, вартість посуду одноразового використання, вартість транспортування бортового харчування та обслуговування повітряного судна встановлюється в доларах США, без урахування податку на додану вартість, і обумовлюється сторонами в додатках, які є невід?ємною частиною цього договору (п. 5.1 Договору).

Згідно до п. 5.2 Договору, вартість харчування та послуг, зазначених у п.5.1. цього Договору може змінюватися, у зв?язку з інфляційними процесами що відбуваються в Україні.

Відповідно до п. 5.3 Договору, оплата вартості бортового харчування, посуду одноразового використання, транспортування бортового харчування та обслуговування ПС здійснюється в національній валюті України - гривні, за курсом Національного Банку України на день відпуску бортового харчування і послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100 (сто) % вартості бортового харчування додаткових продуктів харчування, посуду одноразового використання, та послуг, які будуть надані виконавцем в поточному місяці (п. 5.4 Договору).

Згідно до п. 9.1.-9.2 даного правочину, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 (одного) року. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення договору або його зміну протягом місяця до закінчення терміну його дії, договір буде вважається чинним на наступні річні періоди на тих же умовах, передбачених цим договором.

Сторони Додатком №1 до Договору №149/АС-2021 погодили забезпечення заходів авіаційної безпеки в процесі постачання бортового харчування супутніх до нього засобів та бортових приписів призначених для перевезення на ПС ТОВ "БІЗ ЕЙРЛАЙН".

25.05.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору №149/АС-2021, якокою п. 5.5 Договору доповнено, а саме:

"Оригінали рахунків направляються поштовим відправленням на адресу замовника:

- до 15.06.2021р. на адресу: 02121, Україна, м. Київ, Харківське шосе, 201-203, 2 А;

- починаючи з 16.06.2021р. на адресу: 01032, Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, літера А.".

На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №КК000000202 від 15.02.2022 на суму 174 659,65 грн, № КК000000249 від 28.02.2022 на суму 195 685,43 грн, № КК000000250 від 28.02.2022 на суму 65 040,20 грн. Також, на підтвердження виконання договору позивач долучив копії накладних та карти обслуговування авірейсів.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків по стану за період 4 квартал 2021, за відповідачем обліковувалась заборговановість у розмірі 397 656,42 грн.

23.07.2024 позивач скерував на адресу відповідача претензію №89, в якій зазначив про наявність заборгованості в розмірі 296 552,12 грн за Договором №149/АС-2021 за рахунками на оплату № КК000000202 від 15.02.2022 у розмірі 174 659,65 грн (сума, яка підлягає до сплати 35 826,19 грн) № КК000000249 від 28.02.2022 на суму 195 685,43 грн, №КК000000250 від 28.02.2022 на суму 65 040,20 грн. Крім того, виконавцем долучено до претензії вищевказані рахунки на оплату. На підтвердження відправлення позивач долучив опис до цінного листа №0830107676239. Як вбачається із витягу сайту АТ "Укрпошта" 21.08.2024 оримано вищевказані документи.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" долучило до матеріалів спрви виписку із рахунку позивача, який вдкритий у АТ "УКРСИББАНК", з якої вбачається, що за період 10.01.2022-04.08.2023 відповідач здійнюв часткові оплати на виконання умов Договору №149/АС-2021 від 15.03.2021.

В обгрунтування заявлених вимог, ТОВ "ДО ЕНД КО КИЇВ" посилається на те, що відповідач належним чином не виконав умови договору поставки бортового харчування №149/АС-2021 від 15.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати, у зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за Договором поставки бортового харчування №149/АС-2021 від 15.03.2021.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з п. 5.3 Договору, оплата вартості бортового харчування, посуду одноразового використання, транспортування бортового харчування та обслуговування ПС здійснюється в національній валюті України - гривні, за курсом Національного Банку України на день відпуску бортового харчування і послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100 (сто) % вартості бортового харчування додаткових продуктів харчування, посуду одноразового використання, та послуг, які будуть надані виконавцем в поточному місяці (п. 5.4 Договору).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № КК000000202 від 15.02.2022 на суму 174 659,65 грн, №КК000000249 від 28.02.2022 на суму 195 685,43 грн, № КК000000250 від 28.02.2022 на суму 65 040,20 грн. Також, на підтвердження виконання договору позивач долучив копії накладних та карти обслуговування авірейсів.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" долучило до матеріалів спрви виписку із рахунку позивача, який вдкритий у АТ "УКРСИББАНК", з якої вбачається, що за період 10.01.2022-04.08.2023 відповідач здійнюв часткові оплати на викоання умов Договору №149/АС-2021 від 15.03.2021.

23.07.2024 позивач скерував на адресу відповідача претензію №89, в якій зазначив про наявність заборгованості в розмірі 296 552,12 грн за Договором №149/АС-2021 за рахунками на оплату № КК000000202 від 15.02.2022 у розмірі 174 659,65 грн (сума, яка підлягає до сплати 35 826,19 грн) № КК000000249 від 28.02.2022 на суму 195 685,43 грн, № КК000000250 від 28.02.2022 на суму 65 040,20 грн. Крім того, виконавцем долучено до претензії вищевказані рахунки на оплату. На підтвердження відправлення позивач долучив опис до цінного листа №0830107676239. Як вбачається із витягу сайту АТ "Укрпошта", 21.08.2024 відповідач оримав вищевказані документи. Однак претензія позивача була запишена без відповіда та задовлення.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на наявні докази у матеріалах справи та відсутність будь-яких заперечень чи спростувань щодо заявлених позивачем вимог, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки бортового харчування №149/АС-2021 від 13.05.2021 у розмірі 296 552,12 грн підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. ) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за Договором поставки бортового харчування №149/АС-2021 від 13.05.2021

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенням позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 129, 165, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗ ЕЙРЛАЙН" (03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 26 А, офіс 103; код ЄДРПОУ 43375876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ ЗАПОРІЗЬКА , будинок 6; код ЄДРПОУ 20582919) 296 552 (двісті дев`яносто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят два) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн. 28 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 21..11.2024.

Суддя М.Є.Літвінова