Рішення

від 26.11.2024 по справі 910/8639/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2024Справа № 910/8639/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАДЕ ДУ"

про стягнення 41 742,72 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАДЕ ДУ" (далі - відповідач) про стягнення 41 742,72 грн (40 415,06 грн основного боргу, 886,70 грн втрат від інфляції та 440,96 грн 3% річних).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2022 року по березень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 відкрито провадження у справі № 910/8639/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, відповідачем для подання відзиву на позов встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до повідомлення про доставку електронного листа позивачу ухвала суду від 16.07.2024 доставлена до його електронного кабінету 15.07.2024 о 20:25 год, а відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останньому 16.07.2024.

Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у даній справі направлена за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600277636295 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиню невручення поштового відправлення вказано "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, ухвала суду від 15.07.2024 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.05.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 032096710480100 про надання послуг з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послугу з централізованого постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов`язався своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу за встановленим тарифом і на умовах, що передбачені договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору споживачем послуги є власник (орендар) нежитлового приміщення (квартири), яке в преамбулі договору погоджено за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, буд. 44.

Згідно з п. 12 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуги платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Вказаний договір діє з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та до дати набрання чинності новим договором про надання комунальних послуг з постачання гарячої води, укладеним за правилами, визначеними ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (п. 34 договору).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті останнього було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін від 08.09.2021 № 1022.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та акту прийому-передачі нерухомого майна від 05.04.2021, відповідач у даній справі є власником нежитових приміщень з № 1 по № 15 (групи приміщень № 48), з № 1 по № 7 (групи приміщень № 47а) закладу громадського харчування за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 44, загальною площею 303,8 кв. м.

При цьому, як вказує позивач, враховуючи, що відповідач у даній справі не приймав рішення, не повідомляв позивача щодо вибору моделі договірних відносин та укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, між сторонами виникли зобов`язання за публічним договором приєднання, який розміщено на сайті позивача.

Відповідно до п. 34 такого публічного договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, який настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком оплати.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем у період з жовтня 2022 року по березень 2024 року надано відповідачу послуги з теплопостачання, а також послуги з з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 40 415,06 грн, які відповідачем не сплачені, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 886,70 грн втрат від інфляції та 440,96 грн 3% річних

Розглянувши надані сторонами докази, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодекс України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч.ч. 1-3 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів оплати послуг з постачання теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання в розмірі 40 415,06 грн, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення вартості такої теплової енергії є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 886,70 грн втрат від інфляції та 440,96 грн 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність положенням чинного законодавства України, а отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 440,96 грн 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно здійсненого позивачем розрахунку втрат від інфляції, суд зазначає, що позивачем не враховано при розрахунку місяці, в яких інфляція становила від`ємні значення, при цьому позивачем у розрахунку інфляційні нарахування у дефляційних місяцях дорівнюють нулю, проте з урахуванням дефляції такі значення мали б бути від`ємними (серпень 2023 року).

Таким чином, розмір втрат від інфляції за розрахунком суду становить 644,49 грн, відповідно у вимозі про стягнення інфляційних втрат у розмірі 242,21 грн суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахування часткового задоволення позовних вимог на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає покладенню судовий збір у сумі 3 010,43 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАДЕ ДУ" (01032, м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, буд. 44, код 43916115) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Івана Франка, 5; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53; код 40538421) основний борг у розмірі 40 415,06 грн (сорок тисяч чотириста п`ятнадцять грн 06 коп.), інфляційні втрати в розмірі 644,49 грн (шістсот сорок чотири грн 49 коп.), 3% річних у розмірі 440,96 грн (чотириста сорок грн 96 коп.), судовий збір у розмірі 3 010,43 грн (три тисячі десять грн 43 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 26.11.2024.

Суддя О.Г. Удалова