Рішення

від 25.11.2024 по справі 914/2408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 914/2408/24

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Вако Трейд 10», м. Львівдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Солоненка Віталія Петровича, Львівська обл., м. Червоноградпро:стягнення попередньої оплати Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники сторін:від позивача:Тихоход М.М. адвокат;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вако Трейд 10» (надалі Позивач, ТОВ «Вако Трейд 10») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Солоненка Віталія Петровича (надалі Відповідач, ФОП Солоненко В.П.) про стягнення попередньої оплати.

Ухвалою від 04.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 28.10.2024.

Ухвалою від 28.10.2024 судове засідання відкладено на 25.11.2024.

У судове засідання 25.11.2024 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явки повноважного представника у судове засідання 25.11.2024, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвала від 28.10.2024 отримана відповідачем 08.11.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом поштового відправлення з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта».

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

Позивачем подано клопотання вх. №28411/24 від 25.11.2024, у якому він просить долучити до матеріалів справи докази надіслання відповідачеві претензії, а саме опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек. Крім цього, у судовому засіданні представником позивача надано копії претензії від 28.10.2024, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та поштового конверту.

Проаналізувавши зміст вказаного вище клопотання та заслухавши пояснення представника позивача, суд задля забезпечення повного та всебічного дослідження обставин справи та виконання завдань господарського судочинства ухвалив продовжити строки для подання доказів та долучити до матеріалів справи усі перелічені вище документи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що в березні 2024 року між позивачем та відповідачем в усній формі узгоджено поставку металопластикових конструкцій та матеріалів. 07.03.2024 відповідач виставив рахунок №1 на оплату товарів на загальну суму 105`000,00 грн., який оплачено позивачем згідно із платіжною інструкцією №3886 від 13.03.2024.

Як стверджує позивач, відповідач надав йому гарантійний лист віл 14.08.2024, у якому зобов`язався поставити товар до 30.08.2024. Разом з цим, станом на дату подання позову відповідач свого обов`язку не виконав.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до повернення перерахованої суми у розмірі 105`000,00 грн., позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

07.03.2024 відповідачем (продавець) виставлено рахунок №1 на оплату позивачем (покупець) вартості металопластикових конструкцій та матеріалів у розмірі 105`000,00 грн.

Позивач оплатив вартість металопластикових конструкцій і матеріалів у повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції №3886 від 13.03.2024. При цьому у призначенні платежу ним здійснено посилання на вказаний вище рахунок.

Судом встановлено, що відповідач гарантував здійснити поставку товару у термін до 30.08.2024, що простежується зі змісту його гарантійного листа від 14.08.2024. Разом з цим, своїх зобов`язань щодо поставки товару він не виконав.

Позивач направляв відповідачу претензію від 28.10.2024, у якій вимагав повернути сплачену суму грошових коштів. Однак, відповідні вимоги позивача були залишені без належного реагування.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як стверджує позивач, між сторонами виникли зобов`язальні договірні відносини щодо поставки металопластикових конструкцій на підставі виставленого рахунку №1 від 07.03.2024 та його оплати.

З цього приводу суд зазначає, що згідно зі статтею 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд зазначає, що особливих вимог щодо форми укладення договору поставки цивільне законодавство не передбачає. Відтак, сторони вільні обирати спосіб оформлення договірних відносин із поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частини 1, 2 статті 638 ЦК України).

Отже, для того, щоб встановити факт існування між сторонами договірних відносин, виставлений відповідачем рахунок повинен містити необхідну інформацію щодо істотних умов договору поставки.

Буквальне тлумачення змісту частини 1 статті 712 ЦК України дає змогу віднести до істотних умов договору поставки умови про предмет та ціну.

У даній справі виставлений відповідачем рахунок №1 від 07.03.2024 містить інформацію про найменування та вартість товару, а також про банківський рахунок, на який слід перерахувати грошові кошти. Крім цього, у ньому відображені ідентифікаційні дані кожної зі сторін цієї справи, а позивач визначений у статусі покупця.

Що стосується строку поставки товару, то хоча частина 1 статті 712 ЦК України і передбачає зобов`язання постачальника передати товар у встановлений строк, однак відповідну умову не слід тлумачити як істотну.

Так, частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відтак, саме по собі незазначення у відповідному рахунку строків поставки товару не свідчить про неукладення сторонами договору поставки.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку, що рахунок №1 від 07.03.2024 слід вважати пропозицією (офертою), тоді як сплату позивачем вказаного рахунку (платіжна інструкція №3886 від 13.03.2024) прийняттям такої пропозиції (акцептом).

Таким чином, між сторонами виникли договірні відносити із поставки товару.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У той же ж час, норма частини 1 статті 693 ЦК України передбачає можливість здійснення оплати до моменту передачі товару. Так, згідно із наведеною нормою, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що 13.03.2024 позивач здійснив відповідачу передоплату у розмірі 105`000,00 грн. згідно рахунку №1 від 07.03.2024.

В свою чергу відповідач в гарантійному листі від 14.08.2024 зобов`язувався здійснити поставку товару у термін до 30.08.2024.

Однак, станом на момент ухвалення рішення, своїх зобов`язань відповідач не виконав, і докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на те, що доказів повного чи часткового виконання свого обов`язку щодо передачі позивачу оплаченого ним товару відповідач до суду не подав, суд доходить висновку, що позивач має право вимагати, а відповідач зобов`язаний повернути йому вартість оплаченого, але не переданого товару.

Отже, позовна вимога про стягнення із відповідача 105`000,00 грн. вартості оплаченого товару є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3`028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №16670 від 20.09.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3`028,00 грн.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У судовому засіданні представник позивача заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та зазначив про подання у подальшому документів, що підтверджують здійснені ТОВ «Вако Трейд 10» витрати на правничу допомогу.

Відповідно до статей 233, 238 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. В такому випадку в резолютивній частині рішення суд вказує про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Зважаючи на положення статей 233, 238 ГПК України, враховуючи подання представником позивача заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, потребу у поданні доказів здійснення таких витрат ТОВ «Вако Трейд 10», а також на необхідність надання відповідачу часу для висловлення заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат, суд вирішив призначити судове засідання з розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 09.12.2024 на 13:30 год.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Солоненка Віталія Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вако Трейд 10» (79044, м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 5в; код ЄДРПОУ 43679881) 105`000,00 грн. попередньої оплати та 3`028,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

4. Судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вако Трейд 10» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначити на 09.12.2024 на 13:30 год.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2024.

СуддяКрупник Р.В.