Рішення

від 07.11.2024 по справі 916/2615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2615/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 26569223, 68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 62)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" (код ЄДРПОУ 43418783, 67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Пристанційна, 1)

відповідача-2: Комунального підприємства "Ізмаїл-Світло" (код ЄДРПОУ 36913445, 68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Патріотів, 1А)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення

за участю представників учасників справи:

від позивача: Марина Кулава

від відповідача-1: Катерина Швець

від відповідача-2: не з`явився

Позивач Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії", відповідача-2 Комунального підприємства "Ізмаїл-Світло" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

22.07.2024 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 23.09.2024; відкладено підготовче засідання на 12.09.2024.

02.08.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.09.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/2615/24 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 26.09.2024.

Ухвалою від 26.09.2024 відкладено розгляд справи на 10.10.2024.

08.10.2024 відповідач-1 звернувся до суду із клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті, залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Південного офісу Держаудитслужби, витребування у позивача висновку ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради.

В судовому засіданні 10.10.2024 оголошено перерву до 24.10.2024.

24.10.2024 відповідачем-1 подано до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи та додаткові пояснення.

У судовому засіданні 24.10.2024 господарський суд ухвалив про відмову у задоволенні клопотань ТОВ "Оператор енергії" про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення до участі у справі третьої особи та виребування доказів; залишив без розгляду письмові пояснення відповідача-1 та клопотання про призначення судової економічної експертизи; з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановив розглянути справу у розумні строки та оголосив перерву до 07.11.2024, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без оформлення її окремим документом.

Відповідно до положень ч.5 ст.233 ГПК України, вказана ухвала занесена до протоколу судового засідання.

В судове засідання 07.11.2024 з`явились представники позивача та відповідача-1.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав; про дату і час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, просить їх задовольнити.

Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечила.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зауважує, що сторони за взаємною згодою уклали додаткові угоди до договору; договір було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався би нікчемним. Укладення додаткових угод до договору не суперечить умовам чинного законодавства та укладеного договору, здійснене на підставі звернення відповідача як постачальника до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору. Щодо вимоги про стягнення 1306763 грн. 62 коп. сплачених грошових коштів як безпідставно отриманих зазначає, що вказана вимога є похідною від вимог про визнання недійсними додаткових угод, тому з огляду на відсутність підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору, вимога про стягнення коштів також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07.11.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 08.11.2021 за результатами публічних закупівель між Комунальним підприємством "Ізмаїл-Світло" (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" (далі - постачальник) укладено Договір № 595-22 (далі - договір) про постачання електричної енергії

Предметом вказаного договору є: постачання електричної енергії згідно ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія".

Відповідно до п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з тендерною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього договору.

Ціна цього договору становить 14215606,55 грн., в т.ч. ПДВ - 2369267,76 грн.

Ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", шляхом оформлення сторонами двосторонньої угоди з урахуванням умов, встановлених цим договором.

Загальний обсяг закупівлі - 4000000 кВт/год.

Відповідно до п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція": Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії становить 3,55 грн., з урахуванням ПДВ - 0,75 грн.

Відповідно до п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція": Загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт*год: 4000000 кВт/год.

У подальшому, до вказаного договору укладено ряд додаткових угод про зменшення обсягу закупівлі та збільшення ціни (тарифу) електричної енергії.

Так, відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 від 17.11.2021 абзац 4 п.5.1 договору викладений в наступній редакції:

"Загальний обсяг закупівлі - 3645027,32051 кВт/год. "

Відповідно до п.3 додаткової угоди № 1 від 17.11.2021 п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції:

"Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії становить 3,90 грн., з урахуванням ПДВ - 0,65 грн."

Відповідно до п.4 додаткової угоди № 1 від 17.11.2021 п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції: "Загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт*год: 3645027,32051 кВт/год. ".

За умовами п.2 додаткової угоди № 2 від 09.12.2021 абзац 4 п.5.1 договору викладений в наступній редакції:

"Загальний обсяг закупівлі - 3321403,39953 кВт/год."

Відповідно до п.3 додаткової угоди № 2 від 09.12.2021 п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції:

"Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії становить 4,28 грн., з урахуванням ПДВ - 0,71 грн."

Відповідно до п.4 додаткової угоди № 2 від 09.12.2021 п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції: "Загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт*год: 3321403,39953 кВт/год."

Згідно п.2 додаткової угоди № 4 від 20.09.2022 абзац 4 п.5.1 договору викладений в наступній редакції:

"Загальний обсяг закупівлі - 3207456,3731 кВт/год."

Відповідно до п.3 додаткової угоди № 4 від 20.09.2022 п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції:

"Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії становить 4,61 грн., з урахуванням ПДВ - 0,77 грн."

Відповідно до п.4 додаткової угоди № 4 від 20.09.2022 п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції: "Загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт*год: 3207456,3731 кВт/год."

Відповідно до п.8 додаткової угоди № 4 від 20.09.2022 зміни набувають чинності з 01 вересня 2022 року.

Відповідно до п.3 додаткової угоди №5 від 17.11.2022 абзац 3 п.5.1 договору викладений в наступній редакції:

"Загальний обсяг закупівлі - 3207456,3731 кВт/год. "

Відповідно до п.4 додаткової угоди № 5 від 17.11.2022 п.1, п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викладений в наступній редакції:

Найменування Товару: ДК 021:2015 09310000-5-Електрична енергія;

Одиниця виміру: кВт*год

Кількість: 1913516, Ціна за одиницю, грн. з ПДВ: 08.11.21 - 31.08.2022 - 4,28, Вартість, грн. з ПДВ: 8189848,49 грн.

Кількість: 477143, Ціна за одиницю, грн. з ПДВ: 01.09.22-31.10.22 - 4,61, Вартість, грн. з ПДВ: 2199629,23 грн.

Кількість: 765225,766, Ціна за одиницю, грн. з ПДВ: з 01.11.2022 - 5,00, Вартість, грн. з ПДВ: 3826128,83 грн.

Вього: Кількість: 3155584,766, Вартість, грн. з ПДВ: 14215606,55 грн.

Відповідно до п.6 додаткової угоди № 5 від 17.11.2022 зміни набувають чинності з 01 листопада 2022 року.

За умовами Додаткової угоди №6 до договору від 29.11.2022, сторони дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі та внести зміни до договору і викласти в новій редакції наступні пункти договору:

П.5.1 Розділу 5 "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" викласти в наступній редакції: Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з тендерною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього договору.

Ціна цього договору становить 13170227,72 грн., в т.ч. ПДВ - 2195037, 95 грн.

Ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" шляхом оформлення сторонами двосторонньої угоди з урахуванням умов, встановлених цим договором.

Загальний обсяг закупівлі - 2946809 кВт/год.

Також, згідно Додаткової угоди №7 до договору від 13.12.2022, відповідно до п.1 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме "Зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника", сторони домовились зменшити загальну вартість договору на 1685950,00 грн. та внести відповідні зміни до договору.

П.5.1 Розділу 5 "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" викласти в наступній редакції: Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з тендерною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Ціна цього договору становить 11484277,72 грн., в т.ч. ПДВ - 1914046,27 грн.

Ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" шляхом оформлення сторонами двосторонньої угоди з урахуванням умов, встановлених цим договором.

Загальний обсяг закупівлі - 2609619 кВт/год.

2. п. 2) Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" викласти в наступній редакції: Загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт*год: 2609619 кВт*год.

Згідно п.5, Додаткова угода та додатки, які викладені у новій редакції, набирають чинності з моменту її підписання сторонами.

Разом з тим, як стверджує позивач, додаткові угоди № № 2, 4, 5 до договору № 595-22 від 08.11.2021 укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України, а тому вони мають бути визнані недійсними.

Також, позивач, з посиланням на приписи ст.1212 ЦК України, вважає, що відповідач-1 зобов`язаний повернути на рахунок Ізмаїльської міської ради безпідставно отримані за відповідними додатковими угодами кошти в сумі 1306763,62 грн.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" 1306763,62 грн. безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів позивач, зокрема, посилається на наступне.

Так, Коммунальне підприємство "Ізмаїл-Світло" провело закупівлю електричної енергії, номер закупівлі UA-2021-09-06-004809-c, за результатами якої було укладено договір з ТОВ "Оператор енергії" на суму 14215606,55 грн., обсяг електричної енергії, що закуповується, склав 4000000 кВт*год., ціна за 1кВт*год. - 3,55 грн., допустиме підвищення ціни згідно ч. 2 п. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" - 3,90 грн., що відображено в Додатковій угоді № 1 від 17.11.2021.

Тобто, електрична енергія повинна була постачатись за ціною, зазначеною в Додатковій угоді № 1 від 17.11.2022 - 3,90 грн.

Разом з тим, між сторонами було укладено додаткові угоди до договору, на підставі яких було внесено зміни в договір що стосується підвищення ціни електричної енергії.

За результатами виконання договору в частині постачання електричної енергії між споживачем та постачальником були складені відповідні акти приймання-передачі: №53 від 31.01.2022, № 359 від 28.02.2022, № 857 від 31.03.2022, № 1281 від 30.04.2022, № 1711 від 31.05.2022, № 2076 від 30.06.2022, № 2392 від 31.07.2022, № 2748 від 31.08.2022, №3063 від 30.09.2022, № 3424 від 31.10.2022, № 3819 від 30.11.2022, № 4166 від 13.12.2022.

КП "Ізмаїл-Світло" на рахунок ТОВ "Оператор енергії" перераховано кошти на підставі платіжних доручень: №317 від 18.03.2022 на суму 1464021,08 грн., №337 від 12.04.2022 на суму 1191881,57 грн., №361 від 05.05.2022 на суму 966732,16 грн., №382 від 03.06.2022 на суму 815845,04 грн., №404 від 07.07.2022 на суму 739960,64 грн., №427 від 11.08.2022 на суму 664880,88 грн., №447 від 12.09.2022 на суму 787169,04 грн., №473 від 20.10.2022 на суму 1033451,36 грн., №495 від 07.11.2022 на суму 1166177,87 грн., №518 від 19.12.2022 на суму 1080750,00 грн., №297 від 14.02.2022 на суму 1559358,08 грн., №530 від 19.12.2022 на суму 14050,00 грн.

При цьому, за наведеним позивачем розрахунком, у зв`язку з укладенням додаткових угод до договору, на підставі яких було збільшено ціну електричної енергії, на рахунок відповідача-1 було надмірно сплачені бюджетні кошти, а саме:

В січні 2022 ціна склала 4,28 грн., обсяг склав 364336 кВ*год, фактична оплата -1559358,08 грн. (4,28 грн./ кВт*год -3,9грн./ кВт*год)* 364336 кВт*год =138447,68 грн.

Надмірно сплачено - 138447,68 грн.

В лютому 2022 ціна склала 4,28 грн., обсяг склав 342061 кВт*год. фактична оплата -1464021,08 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 342061 кВт*год. =129983,18 грн.

Надмірно сплачено - 129983,18 грн.

В березні 2022 ціна склала 4,28 грн.,обсяг склав 278477 кВт*год., фактична оплата -1191881,57 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 278477 кВт*год. =105821,27 грн.

Надмірно сплачено - 105821,27 грн.

В квітні 2022 ціна склала 4,28 грн., обсяг склав 225872 кВт*год., фактична оплата -966732,16 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВ*год.)* 225872 кВт*год. =85831,36 грн.

Надмірно сплачено - 85831,36 грн.

В травні 2022 ціна склала 4,28 грн., обсяг склав 190618 кВт*год., фактична оплата -815845,04 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 190618 кВт*год. =72434,84 грн.

Надмірно сплачено - 72434,84 грн.

В червні 2022 ціна склала 4,28 грн., обсяг склав 172888 кВт*год., фактична оплата -739960,64 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн/ кВ*год.)* 172888 кВ*год. =65697,44 грн.

Надмірно сплачено - 65697,44 грн.

В липні 2022 ціна склала 4,28 гр.н, обсяг склав 155346 кВт*год., фактична оплата -664880,88 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 155346 кВт*год. =59031,48 грн.

Надмірно сплачено - 59031,48 грн.

В серпні 2022 ціна склала 4,28 грн., обсяг склав 183918 кВт*год., фактична оплата -787169,04 грн. (4,28 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 183918 кВт*год. =69888,84 грн.

Надмірно сплачено - 69888,84 грн.

У вересні 2022 ціна склала 4,61 грн., обсяг склав 224176 кВт*год., фактична оплата -1033451,36 грн. (4,61 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 224176 кВт*год. =159164,96грн.

Надмірно сплачено - 159164,96 грн.

У жовтні 2022 ціна склала 4,61 грн., обсяг склав 252967 кВт*год., фактична оплата -1166177,87 грн. (4,61 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 252967 кВт*год. =179606,57 грн.

Надмірно сплачено - 179606,57 грн.

У листопаді 2022 ціна склала 5,00 грн., обсяг склав 216150 кВт*год., фактична оплата -1080750 грн. (5,00 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 216150 кВт*год. =237765 грн

Надмірно сплачено - 237765 грн.

У грудні 2022 ціна склала 5,00 грн., обсяг склав 2810 кВт*год., фактична оплата -14050 грн. (5,00 грн./ кВт*год. -3,9грн./ кВт*год.)* 2810 кВт*год. =3091 грн.

Надмірно сплачено - 3091 грн.

При цьому позивач зазначає, що виконання оспорюваного договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні, призводять до порушення майнових прав територіальної громади Ізмаїльської міської ради, за рахунок якої останній і формується, що і зумовило звернення до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до п. 1.2. Статуту КП "Ізмаїл-Світло" (нова редакція), затвердженого рішенням Ізмаїльської міської ради № 1508 від 05.11.2021, засновником Підприємства є Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району, яка є вищим органом управління.

Пунктом 1.3. передбачено, що Підприємство є комунальним унітарним прибутковим підприємством, діяльність якого спрямована на забезпечення функціонування та розвитку мереж зовнішнього освітлення міста Ізмаїл.

Згідно п. 2.1. Статуту, Підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Відповідно до п. 2.3 Статуту, відносини Підприємства з Засновником у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування" будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності.

Пунктом 2.2. передбачено, що Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та кодом ЄДРПОУ, кутові штампи, фірмові бланки та інші реквізити.

Відповідно до п. 2.5., Підприємство в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Засновника, діючого законодавства, зокрема, має право укладати угоди, контракти, договори, здобувати майнові та немайнові права; виступати в стосунках з іншими особами від свого імені, бути позивачем та відповідачем в судах.

Згідно з річним планом закупівлі UA-2021-09-06-004809-C, джерелом фінансування закупівлі "постачання електричної енергії" є кошти місцевогобюджету.

Отже, виконання оспорюваного договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України грунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

За умовами ст.26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обгрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", якою визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, передбачено здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

В даному випадку позов заявлено Ізмаїльською міською радою як органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом, 08.11.2021 за результатами публічних закупівель між Комунальним підприємством "Ізмаїл-Світло" (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" (далі - постачальник) укладено Договір № 595-22 (далі - договір) про постачання електричної енергії споживачу.

Предметом вказаного договору є: постачання електричної енергії згідно ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія".

Згідно п.3.3 договору, термін поставки товару: з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Місце поставки товару: місто Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, об`єкти КП "Ізмаїл-Світло" (п.3.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з тендерною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього договору.

Ціна цього договору становить 14215606,55 грн., в т.ч. ПДВ - 2369267,76 грн.

Ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом оформлення сторонами двосторонньої угоди з урахуванням умов, встановлених цим Договором.

Загальний обсяг закупівлі - 4000000 кВт/год.

Згідно п.13.4, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п.1 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція": Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги передачі електричної енергії становить 3,55 грн., з урахуванням ПДВ - 0,75 грн.

Відповідно до п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція": Загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт*год: 4000000 кВт/год.

Згідно Додатку 3 до договору "Порядок зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу (у випадку зміни ціни електричної енергії)", зміни в цей договір можуть бути внесені відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.1).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

2.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

2.2. Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У випадку, якщо коливання ціни електричної енергії на ринку відбувається більше ніж на 10 відсотків, зміна ціни за одиницю електричної енергії відбувається в будь-якому випадку у розмірі до 10 відсотків від ціни електричної енергії, згідно договору або останньої Додаткової угоди про зміну ціни (п.2.2.3).

Протягом 2021-2022 років між сторонами було укладено ряд додаткових угод щодо зміни, у зв`язку із збільшенням ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії, вартості електроенергії в бік її збільшення, а також щодо кількості товару (обсягів постачання електроенергії) у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару, зокрема:

Додатковою угодою №1 від 17.11.2021 підвищено ціну на електричну енергію до 3,90 грн. (з ПДВ) 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором зменшено та установлено в розмірі 3645027,32051 кВт*год.

Додатковою угодою №2 від 09.12.2021 підвищено ціну на електричну енергію до 4,28 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором зменшено та установлено в розмірі 3321403,39953 кВт*год.

Додатковою угодою №4 від 20.09.2022 підвищено ціну на електричну енергію до 4,61 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором зменшено та установлено в розмірі 3207456,3731 кВт*год.

Додатковою угодою №5 від 17.11.2022 обсяг електричної енергії зменшено та установлено в розмірі 3155584,766 кВт*год. Підвищено ціну на електричну енергію в період 08.11.21 - 31.08.2022 - до 4,28 грн., в період 01.09.22-31.10.22 - до 4,61 грн., в період з 01.11.2022 - до 5,00 грн.

Додатковою угодою №6 від 29.11.2022 сторони дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі та внести зміни до договору і викласти в новій редакції наступні пункти договору: ціна цього договору становить 13170227,72 грн., загальний обсяг закупівлі - 2946809 кВт/год.

Додатковою угодою №7 до договору від 13.12.2022, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, сторони домовились зменшити загальну вартість договору на 1685950,00 грн. та внести відповідні зміни до договору: ціна цього договору становить 11484277,72 грн., загальний обсяг закупівлі - 2609619 кВт/год.

На виконання договору постачальником було поставлено споживачу електричну енергію згідно актів приймання-передачі: №53 від 31.01.2022 у кількості 364336,00 кВт/год., № 359 від 28.02.2022 у кількості 342061,00 кВт/год., № 857 від 31.03.2022 у кількості 278477,00 кВт/год., № 1281 від 30.04.2022 у кількості 225872,00 кВт/год., № 1711 від 31.05.2022 у кількості 190618,00 кВт/год., № 2076 від 30.06.2022 у кількості 172888,00 кВт/год., № 2392 від 31.07.2022 у кількості 155346,00 кВт/год., № 2748 від 31.08.2022 у кількості 183918,00 кВт/год., №3063 від 30.09.2022 у кількості 224176,00 кВт/год., № 3424 від 31.10.2022 у кількості 252967,00 кВт/год., № 3819 від 30.11.2022 у кількості 216150,00 кВт/год., № 4166 від 13.12.2022 у кількості 2810,00 кВт/год.

В свою чергу, КП "Ізмаїл-Світло" на рахунок ТОВ "Оператор енергії" перераховано кошти на підставі платіжних доручень: №317 від 18.03.2022 на суму 1464021,08 грн., №337 від 12.04.2022 на суму 1191881,57 грн., №361 від 05.05.2022 на суму 966732,16 грн., №382 від 03.06.2022 на суму 815845,04 грн., №404 від 07.07.2022 на суму 739960,64 грн., №427 від 11.08.2022 на суму 664880,88 грн., №447 від 12.09.2022 на суму 787169,04 грн., №473 від 20.10.2022 на суму 1033451,36 грн., №495 від 07.11.2022 на суму 1166177,87 грн., №518 від 19.12.2022 на суму 1080750,00 грн., №297 від 14.02.2022 на суму 1559358,08 грн., №530 від 19.12.2022 на суму 14050,00 грн.

Як зазначає позивач, внаслідок укладення спірних додаткових угод сторонами було безпідставно підвищено ціну на електричну енергію та зменшено у зв`язку з цим обсяг електроенергії, що закупається. В свою чергу, означене призвело до безпідставного перерахування постачальнику 1306763,62 грн. коштів місцевого бюджету.

Предметом даного спору є визнання недійсними додаткових угод №2 від 09.12.2021, №4 від 20.09.2022, №5 від 17.11.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №595-22 від 08.11.2021, укладеного між ТОВ "Оператор енергії" та КП "Ізмаїл-Світло", та стягнення безпідставно сплачених коштів в розмірі 1306763,62 грн.

Щодо вимог в частині визнання недійсними додаткових угод, суд зазначає наступне.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 по справі №922/2321/22.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції до 19.04.2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах, встановлених 10%, у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX від 18.09.2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон України "Про публічні закупівлі" було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Суд зазначає, що предметом укладеного між сторонами Договору є електрична енергія, ДК 021:2015: 09310000-5: електрична енергія, ціна за 1 кВт*год. складає 3,55 грн., ціна договору становить 14215606,55 грн. з ПДВ, загальний обсяг закупівлі - 4000000 кВт/год.

Означений правочин укладено за результатами публічних закупівель.

Разом з тим, як свідчать наявні матеріли справи, сторонами під час укладення оспорюваних додаткових угод не дотримано законодавчо визначених обмежень щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Зокрема:

Додатковою угодою №2 від 09.12.2021 підвищено ціну на електричну енергію до 4,28 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором зменшено та установлено в розмірі 3321403,39953 кВт*год.

Додатковою угодою №4 від 20.09.2022 підвищено ціну на електричну енергію до 4,61 грн. 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором зменшено та установлено в розмірі 3207456,3731 кВт*год.

Додатковою угодою №5 від 17.11.2022 обсяг електричної енергії зменшено та установлено в розмірі 3155584,766 кВт*год. Підвищено ціну на електричну енергію в період 08.11.21 - 31.08.2022 - до 4,28 грн., в період 01.09.22 - 31.10.22 - до 4,61 грн., в період з 01.11.2022 - до 5,00 грн.

Отже, у даному випадку оспорювані додаткові угоди укладені з перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни у розмірі 10%, встановленого нормами пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, як вже було вказано вище, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

У цьому контексті суд зауважує, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії, враховуючи діяльність відповідача-1, на момент підписання основного договору відповідач-1 знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Верховний Суд у постанові від 04.08.2021 у справі №912/994/20 виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п.57 постанови).

Також, Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наведеного, суд констатує, що додаткові угоди №2 від 09.12.2021, №4 від 20.09.2022, №5 від 17.11.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №595-22 від 08.11.2021, укладеного між ТОВ "Оператор енергії" та КП "Ізмаїл-Світло", суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому мають бути визнані недійсними.

Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Так, згідно з приписами ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність спірних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як зазначено вище, за наведеним позивачем розрахунком загальна сума переплати складає 1306763,62 грн., які відповідач-2 перерахував на рахунок відповідача-1 за спожиту електричну енергію за цінами, встановленими у спірних додаткових угодах.

Позивач наполягає, що отримані ТОВ "Оператор енергії" грошові кошти у сумі 1306763,62 грн. є такими, що були безпідставно одержані останнім, а тому у зв`язку із визнанням недійсними додаткових угод №№2, 4, та 5 підстава їх набуття відпала і відповідач-1 зобов`язаний їх повернути відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено господарським судом, окрім спірних додаткових угод між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №595-22 від 08.11.2021 було укладено:

Додаткову угоду №6 від 29.11.2022, відповідно до якої сторони дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі та внести зміни до договору і викласти в новій редакції наступні положення договору: ціна цього договору становить 13170227,72 грн., загальний обсяг закупівлі - 2946809 кВт/год.

Додаткову угоду №7 до договору від 13.12.2022, відповідно до якої, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, сторони домовились зменшити загальну вартість договору на 1685950,00 грн. та внести відповідні зміни до договору: ціна цього договору становить 11484277,72 грн., загальний обсяг закупівлі - 2609619 кВт/год.

Так, вказаними угодами, зокрема, зменшено обсяг електричної енергії за договором та установлено її вартість у новому розмірі (більшому, аніж передбачено договором).

В судовому засіданні представник позивача зауважила, що підставою укладення означених угод є зменшення обсягу видатків відповідача-2.

З приводу наведеного суд зазначає, що зміна істотних умов договору закупівлі, до яких відноситься обсяг закупівлі, допускається Законом лише з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зменшення фактичного обсягу видатків КП "Ізмаїл-Світло".

Разом з тим, суд враховує, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Сторона договору при здійсненні державних закупівель розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків (п.136 постанови Верховного Суду №927/491/19 від 18.06.2021).

Аналізуючи умови договору від 08.11.2021 №595-22 та укладені в подальшому до нього додаткові угоди №№6 та 7, можна дійти висновку про те, що всупереч вимогам Закону відбулося зменшення обсягів закупівлі (які є істотними умовами договору та передбачені тендерною пропозицією) не з підстав зменшення фактичного обсягу видатків замовника, а у зв`язку з безпідставним збільшенням ціни за товар (електроенергію).

При цьому суд не приймає до уваги твердження представника позивача відносно того, що даними додатковими угодами не було збільшено ціну 1 кВт*год електричної енергії, оскільки відповідно до останніх ціна 1 кВт*год електричної енергії, за твердженням позивача, складає 4,46 грн. за угодою №6 та 4,40 грн. за угодою №7. В свою чергу позивач зазначає, що між сторонами не укладались додаткові угоди, які б визначали ціну 1кВт*год у наведених розмірах.

З огляду на викладене суд зауважує, що вартість 1кВт*год 4,46 грн. та 4,40 грн., відповідно, є середньою вартістю, отриманою шляхом ділення загальної вартості договору на загальний обсяг закупівлі, що визначені цими додатковими угодами.

Суд звертає увагу, що відповідно до наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі, постачальником було поставлено споживачу електричну енергію в обсязі 2609619 кВт/год., яка, згідно платіжних доручень, була оплачена у розмірі 11484277,72 грн. В свою чергу, саме такий обсяг електричної енергії було визначено сторонами у додатковій угоді №7, і саме така вартість договору обумовлена цією додатковою угодою.

Разом з тим, додаткова угода №7 від 13.12.2022, якою сторони визначили остаточний обсяг та загальну вартість електричної енергії, є чинною, вимога про визнання її недійсною позивачем не заявлена, отже, в силу ст.204 ЦК України остання є обов`язковою до виконання сторонами, тобто наявна правова підстава для сплати грошових коштів за договором в редакції додаткової угоди №7.

За наведених обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в порядку статті 1212 ЦК України є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема, не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 1 ст. 2 ГПК України. Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5 - 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України).

З урахуванням викладеного, Об`єднана палата у згаданій постанові уточнила висновок, викладений в раніше ухваленій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 таким чином:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Оцінюючи належність та ефективність позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод, без заявлення вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №7 від 13.12.2022, якою сторони визначили остаточний обсяг та загальну вартість електричної енергії, що є наслідком відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача-1 безпідставно одержаних бюджетних коштів, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки задоволення вимог про визнання недійсними додаткових угод №№2, 4, 5 без задоволення вимоги про стягнення безпідставно одержаних коштів не призведе до поновлення порушених прав позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

У зв`язку із стабілізаційними відключеннями будівлі суду від електроенергії, повне рішення складено і підписано 25.11.2024.