Ухвала

від 25.11.2024 по справі 916/2910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2910/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 5225/24 від 18.11.2024) третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сім-Агроюг, ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про стягнення 10 000 грн. по справі №916/2910/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів: 1. Фермерського господарства СІМ АГРОЮГ (68415, Одеська область, Болградський район, село Василівка, Павлівська ТГ, вул. Радісна, буд. 91, код ЄДРПОУ 41097164); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, Код ЄДРПОУ 00013480)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 )

про стягнення 1 862 125,38грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/2910/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до Фермерського господарства СІМ АГРОЮГ та до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства фінансів України та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ОСОБА_3 про стягнення 1 862 125,38грн.

18.11.2024 за вх. №5225/24 до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_1 до відповідачів Фермерського господарства СІМ- АГРОЮГ, ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про стягнення 10 000 грн.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що передбачаючи небезпеку втратити права на майно, що пов`язане з предметом розгляду у зазначеній справі, на підставі ч. 3 ст. 528 ЦК України він здійснив часткове задоволення вимог АТ КБ ПРИВАТБАНК за кредитним зобов`язанням ФГ Сім- Агроюг. З метою захисту своїх прав та інтересів щодо майна боржника, яке пов`язане з предметом розгляду у зазначеній справі, ОСОБА_1 бажає замінити кредитора у частині зобов`язань ФГ Сім-Агроюг та ОСОБА_2 перед АТ КБ ПРИВАТБАНК, у зв`язку з частковим виконанням зобов`язань боржника перед кредитором у порядку ч. 3 ст. 528 ЦК України.

Зі змісту квитанції до платіжної інструкції №20042-1040981-63043 від 15.11.2024 р. на суму у розмірі 5 000 грн. та квитанції до платіжної інструкції №20042-1040981-61099 від 15.11.2024 р. на суму у розмірі 5 000 грн. вбачається, що зазначені кошти були перераховані ОСОБА_1 на рахунок в АТ КБ «Приватбанк», за призначенням: «Погашення кредиту за договором № 41097164-КД-3 від 08.04.2022 року від ОСОБА_1 ».

За поясненням заявник, враховуючи, що матеріально-правовим об`єктом, з приводу якого виник правовий спір між позивачем та відповідачами, є заборгованість за кредитним договором, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, ОСОБА_1 , заявляючи позов у порядку статті 49 ГПК України, визначає предметом спору стягнення з боржника заборгованості за тим же кредитним договором у частині, яка була сплачена третьою особою на користь первісного кредитора у порядку ч. 3 ст. 528 ЦК України і щодо якої саме він є належним кредитором для відповідачів.

Розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми господарського процесуального законодавства закріплюють право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу.

Так, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч.5 ст. 49 та ч.4 ст. 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу щодо правил подання до суду зустрічної позовної заяви, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, і повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, з певними особливостями.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Натомість третя особа у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, з метою захисту свого права, може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст. 49 ГПК України, має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, подання третьою особою позовної заяви відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, має більші обмеження, встановлені господарським процесуальним законодавством - для того, щоб вступити у справу, яка вже розглядається господарським судом, з метою захисту свого права третя особа має заявити самостійні вимоги саме на той матеріально-правовий об`єкт, який визначений первісним позивачем в якості предмета позову. У справі, що розглядається предметом позову є вимога Банку про солідарне стягнення з відповідачів 1 862 125,38 грн кредитної заборгованості за кредитним договором №41097164-КД-3 від 08.04.2022.

Відтак позовна вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. Аналогічну правову позицію викладено у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.

Тобто, за змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Самостійна вимога таких осіб повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову. Обов`язковою умовою спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору є єдиний предмет спору.

Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи може бути повернуто, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

В цьому полягає процесуальна відмінність позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від зустрічного позову у справі, до якого таких обмежень господарським процесуальним законодавством не встановлено.

Позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з Фермерського господарства Сім-Агроюг та ОСОБА_2 10 000 грн заборгованості заявлена за окремими правовідносинами, та не за договором, солідарне стягнення за яким, є предметом розгляду даної справи.

При цьому ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами викладених у позовній заяві доводів щодо його заміни в кредитних зобов`язальних правовідносинах, як нового кредитора, адже матеріали справи не містять ані договорів уступки права вимоги, ані додаткової угоди до кредитного договору або договору поруки.

Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 можуть заявлятись лише у самостійному позові.

Отже, враховуючи положення ч.5 ст. 49 ГПК України, які визначають, що до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі застосовуються процесуальні положення статті 180 ГПК України, в якій передбачено право суду на повернення зустрічного позову, суд застосовує такі положення до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 за вх.№5225/24 від 18.11.2024р. та повертає подану позовну заяву заявнику.

Керуючись ст.ст. 49, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 за вх.№5225/24 від 18.11.2024р. з доданими до неї документами - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суд шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.Ф. Погребна