Ухвала

від 25.11.2024 по справі 916/5112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5112/24Суддя господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛАЖ» (02094, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, код 42143148) про видачу судового наказу до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-МЕТАЛ» (73025, м. Херсон, пров. Учбовий, буд. 32, код ЄДРПОУ 37208681)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛАЖ» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-МЕТАЛ» заборгованість у розмірі 81 690 грн. за договором суборенди нежитлового приміщення №20-24 від 12.08.2020р.

Відповідно до статті 149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 р. у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 р. у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Тобто, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначає розширений перелік спорів, до яких застосовуються правила виключної підсудності

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 № 911/2390/18 зроблено наступні висновки: за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Суд зазначає, що зазначений спір безпосередньо стосується права користування нерухомим майном, оскільки предметом спору у даній справі, є стягнення заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення №20-24 від 21.08.2020р., розташованого за адресою: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір, є місто Київ, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва.

За таких обставин, дана заява підлягає направленню до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 31, 149, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛАЖ» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-МЕТАЛ» заборгованість у розмірі 81 690 грн. за договором суборенди нежитлового приміщення №20-24 від 12.08.2020р. з доданими до неї матеріалами передати за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В).

Ухвала набирає чинності в порядку, визначеному ст.235 ГПК України і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя К.Ф. Погребна