Рішення

від 21.11.2024 по справі 916/2520/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2520/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) до відповідача Фізичної особи-підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 23429,19грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальна установа «ОДЕСРЕКЛАМА» Одеської міської ради звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича про стягнення 23429,19грн.

В обґрунтування позову Комунальна установа «ОДЕСРЕКЛАМА» Одеської міської ради посилається на неналежне виконання Фізичною особою підприємцем Шпинарьова Дмитром Яковичем умов укладеного між сторонами договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів №1157-од від 01.06.2017.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі №916/2520/24, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.07.2024 о 11:20.

В судовому засіданні від 09.07.2024 було оголошено перерву на 25.07.2024 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

22.07.2024 за вх.суду№27720/24 відповідач звернувся до суду з заявою про визнання боргу та надання дозволу погасити його протягом року.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.07.2024, судове засідання 25.07.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою від 29.07.2024 призначено судове засідання на 13.08.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

31.07.2024 позивач надав до суду заперечення щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.08.2024, судове засідання 13.08.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою від 16.08.2024 призначено судове засідання на 17.09.2024 о 10:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 17.09.2024 було оголошено перерву на 15.10.2024 о 12:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.10.2024, судове засідання 15.10.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою від 21.10.2024 призначено судове засідання на 21.11.2024 о 11:30 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 21.11.2024 було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2520/24.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вказує позивач, 01.06.2017 між Комунальним підприємством «Одесреклама» Одеської міської ради (позивач, Установа) та Фізичною особою-підприємцем Шпинарьовим Дмитром Яковичем (відповідач, Користувач) було укладено договір №1157-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів (далі договір). Згідно із п. 8.5. 8.5.4. договору, договір достроково припиняє свою дію у випадку розірвання договору Установою у односторонньому порядку у разі несплати Користувачем плати за договором протягом двох або більше місяців поспіль. У зв`язку із несплатою відповідачем плати за договором 30.04.2024 договір було розірвано Установою в односторонньому порядку. У відповідності до розділу 2 договору Підприємство надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам. Місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього договору. Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Позивач зазначає, що згідно пп. 4.2.4. договору Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором. Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. договору плата за цим договором визначається на підставі пункту 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції; Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі. В подальшому до договору сторони вносили зміни, які оформлені додатками та додатковими угодами.

Як зазначає позивач, відповідно до додаткової угоди №3 від 01.08.2019 п. 5.1. договору було викладено у новій редакції: Плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі в новій редакції. Щодо суми щомісячної плати яка підлягала сплаті. Додаток №4 від 01.09.2020 до договору сторони узгодили «Перелік рекламних засобів» та «Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів». У відповідності до бухгалтерського розрахунку розмір щомісячної плати за тимчасове користування складає 889,47грн.

Позивач вказує, що в порушення умов договору відповідачем не були сплачені у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 23 429,19грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом для захисту порушених прав та законних інтересів. Таким чином, ФОП Шпинарьов Д.Я. фактично користувався місцями для розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, не вносячи оплату, у зв`язку з чим бюджет міста Одеси в період 01.02.2022 30.04.2024 недоотримав кошти та сформувалась заборгованість за договором у сумі 23 429,19грн, яка складається з основного боргу в сумі 19 910,27грн та пені в сумі 3 518,92грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 19 910,27грн основного боргу, 3 518,92грн пені.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з заявою про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як видно з матеріалів справи, 01.06.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1157-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

Згідно пп. 4.2.4. договору Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим договором. Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. договору плата за цим договором визначається на підставі пункту 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції; Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений в цьому договорі.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 01.08.2019 п. 5.1. договору було викладено у новій редакції: Плата за цим договором визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі в новій редакції.

Додатоком №4 від 01.09.2020 до договору сторони узгодили «Перелік рекламних засобів» та «Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів».

У відповідності до бухгалтерського розрахунку розмір щомісячної плати за тимчасове користування складає 889,47грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В порушення умов договору відповідачем не були сплачені у повному обсязі кошти за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 23 429,19грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом для захисту порушених прав та законних інтересів. Таким чином, ФОП Шпинарьов Д.Я. фактично користувався місцями для розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, не вносячи оплату, у зв`язку з чим бюджет міста Одеси в період 01.02.2022 30.04.2024 недоотримав кошти та сформувалась заборгованість за договором у сумі 23 429,19грн, яка складається з основного боргу в сумі 19 910,27грн та пені в сумі 3 518,92грн.

Згідно із п. 8.5. 8.5.4. договору, договір достроково припиняє свою дію у випадку розірвання договору Установою у односторонньому порядку у разі несплати Користувачем плати за договором протягом двох або більше місяців поспіль.

У зв`язку із несплатою відповідачем плати за договором 30.04.2024 договір було розірвано Установою в односторонньому порядку.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 Господарського кодексу України , позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Під час розгляду справи відповідачем 22.07.2024 до суду було заяву про визнання боргу, відповідно до якої відповідачем було визнано позовні вимоги Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича 19 910,27грн основного боргу, 3 518,92грн пені.

В своїй заяві про визнання позову відповідач просив надати дозволу сплатити заборгованість протягом року.

Позивач проти надання відповідачу розстрочення виконання рішення заперечує.

Суд, розглянувши клопотання відповідача та заперечення позивача, зазначає наступне.

Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вищезазначеними нормами процесуального права встановлено певні межі діяльності суду - право суду вирішувати питання стосовно розстрочення виконання рішення та обов`язок суду розстрочити таке рішення, у разі наявності на те підстав, не більше чим на один рік з дня ухвалення такого рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Однак відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування свого клопотання про надання розстрочки виконання рішення, не надано графіку погашення заборгованості (періоди та суми погашення).

Враховуючи ненадання відповідачем доказів на обґрунтування надання розстрочення виконання рішення та графіку погашення заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про надання останньому розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича про стягнення 23429,19грн у тому числі 19 910,27грн основного боргу, 3 518,92грн пені, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ч.ч. 1, 4 ст. 191, ст.ст. 232-241, ст.331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) до відповідача Фізичної особи-підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення 23429,19грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) 19 910,27грн основного боргу, 3 518,92грн пені, 2 422,40грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Шпинарьова Дмитра Яковича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про розстрочення виконання рішення відмовити.

Повне рішення складено 26 листопада 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова