Рішення

від 25.11.2024 по справі 917/1426/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 917/1426/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Управління поліції охорони в Луганській області, вул.Партизанська, 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп", шлях Київ-Харків, корпус 134 км., Пирятинський район, Полтавська область, 37043

про стягнення 69 389,80 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Управління поліції охорони в Луганській області просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" 69 389,80 грн збитків, завданих позивачу з огляду на порушення відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію Положення про Управління поліції охорони в Луганській області; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; копію витягу з наказу Національної поліції України від 15.01.2024 № 67 о/с про призначення начальника УПО в Луганській області; копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість; копію договору від 23.02.2023 року № l7; копію додаткової угоди №l від 30. 08.2023 року; копію договору від 24.02.2023 року № l8; копію додаткової угоди №l від 30.08.2023 року; копію договору від 15.01.2024 року № 6; копії банківських виписок про проведення оплати згідно рахунків відповідача; копії рахунків-фактур; копії видаткових накладних; копію квитанції ДПС України про зупинення реєстрації податкової накладної з ПДВ; копію претензії від15.01.2024 №/43/32/3/01-2024.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 12346 від 18.09.2024) проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що в дотримання вимог чинного законодавства України ним було подано на реєстрацію податкові накладні, проте їх реєстрація була зупинена податковим органом на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України і до цього часу їх не зареєстровано в ЄРПН, що не дає позивачу право на включення сум ПДВ до його податкового кредиту з ПДВ. Відповідач наголошує, що саме через протиправні дії податкового органу були порушені права позивача. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача.

На підтвердження обґрунтованості заперечень відповідач надав наступні докази : повідомлення ТОВ "Гарант Ойл Групп" до Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.09.2024 року № 12/09-2, № 12/09-3, № 12/09-4 з квитанціями про їх прийняття; Роздруківка з ЄДРСР Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року у справі № 320/48250/23 та Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року у справі № 440/6502/24.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

27.08.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Управління поліції охорони в Луганській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" про стягнення 69 389,80 грн збитків.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 року справу № 917/1426/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 02.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст.165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

18.09.2024 відповідач через систему Електронний суд подав відзив на позов, в якому просив суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд ухвалою від 25.09.2024 відмовив в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

24 лютого 2023 року між Управлінням поліції охорони в Луганській області (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (далі - Постачальник) за предметом закупівлі нафти і дистиляти (дизельне паливо) за ДК 021:2015 09130000-9 (номенклатурна позиція товару за найбільш підходящим кодом ДК 021:2015 - 09134200-9 дизельне паливо) було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками за №17 (далі - Договір № 17, а.с. 27-29).

У Договорі № 17 сторони узгодили , зокрема, наступне :

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) та Паливні картки, на яких воно обліковується; організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику, або довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобов`язується сплатити Постачальнику вартість ПММ (п. 2.1 Договору № 17);

- кількість: дизельне паливо -10 000 л, згідно накладних на товар (п.2.2. Договору №17);

- загальна сума договору 502 500,00 грн у тому числі ПДВ 7% (32 873,83грн) (п.5.5. Договору №17);

- одиниця вимірювання : 1 літр, дизельне паливо 50,25 грн з ПДВ (п. 5.6 Договору № 17);

- всі зміни та доповнення до даного Договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання представниками сторін. Всі доповнення до даного Договору вважаються його невід`ємною частиною (п. 11.2 Договору № 17);

- істотні умови даного договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків обумовлених Законом України "Про публічні закупівлі" зі змінами затвердженими Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування : зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування (пп. 6 п. 11.6 Договору № 17).

30.08.2023 відповідно до підп. 6 п.11.6 Договору №17 та враховуючи Закон України № 2618-ІХ від 21.09.2022 року "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану", яким з 01.07.2023 скасовано зменшену ставку ПДВ у розмірі 7% на пальне і відновлено ставку ПДВ у розмірі 20%, сторони погодили змінити з 01.07.2023 року ціну за одиницю Товару з ПДВ пропорційно до зміни ставки ПДВ з оподаткування базової ціни про що останніми було укладено Додаткову угоду №1.

У Додатковій угоді № 1 до Договору № 17 визначено наступне : дизельне паливо по картках (до 30.06.2023 : ціна 49,96 грн без ПДВ, ціна 50,25 грн з ПДВ; з 01.07.2023 ціна 49,96 грн без ПДВ, ціна 56,35 грн з ПДВ).

У п. 3 Додаткової угоди № 1 до Договору №17, Сторони підтвердили виконання частини зобов`язань за Договором та засвідчили відсутність будь-яких претензій по цій виконаній частині, а саме : відпущено товару дизельне паливо у кількості 2270 л на загальну суму 103 873,00 грн (у т. ч. ПДВ 7% 6795,43 грн).

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору №17, Сторони погодили внесення змін у специфікацію на товар у невиконаній частині, що підлягає постачанню по Договору, а саме : дизельне паливо у кількості 7074,12599 л. на загальну суму 398 627,00 грн (у т.ч. ПДВ 20% 66 437,83 грн). Загальна сума Договору залишилась 502 500,00 грн (у т.ч. ПДВ).

Згідно п. 6 додаткової угоди № 1 до Договору №17, дія останньої розповсюджується з 01.07.2023 року.

19.12.2023 сторони, внесли зміни у Договір № 17, про що останніми було укладено Додаткову угоду №2.

Додатковою угодою № 2 сторони за Договором № 17 зменшили обсяг предмету договору, та внесли наступні зміни у п. 2.2 та 5.5. Договору № 17 та виклали їх у наступній редакції : "пункт 2.2. Кількість: дизельне паливо становить 4 770 л."; "пункт 5.5. Загальна сума договору складає 241 456,00 грн (у тому числі ПДВ 29 725,92 грн)".

Постачальником було пред`явлено Замовнику рахунки на оплату товару за Договором № 17 на загальну суму 241 456,00 грн (в т.ч. ПДВ 29 725,94 грн), а саме :

- від 27.02.2023 № 230227/03 про постачання дизельного палива на суму 25125,00 грн (у т.ч. ПДВ- 7% в сумі 1643,69 грн);

- від 04.04.2023 № 230404/04 про постачання дизельного палива на суму 8415,00 грн (у т. ч. ПДВ-7% в сумі 550,52 грн);

- від 27.04.2023 № 230427/07про постачання дизельного палива на суму 13764,00 грн (у т.ч. ПДВ-7% в сумі 900,45 грн),

- від 25.05.2023 № 230525/02 про постачання дизельного палива на суму 13119,00 грн (у т. ч. ПДВ-7%о в сумі 858,25 грн);

- від 12.06.2023 № 230612/010 про постачання дизельного палива на суму 43450,00 грн (у т. ч. ПДВ-7% в сумі 2842,52 грн.);

- від 30.08.2023 № 230830/02 про постачання дизельного палива на суму 20964,00 грн (у т. ч. ПДВ-20% в сумі 3494,00 грн);

- від 13.09.2023 № 230913/06 про постачання дизельного палива на суму 15861,00 грн (у т. ч. ПДВ-20% в сумі 2643,50 грн);

- від 03.10.2023 № 231003/07 про постачання дизельного палива на суму 22088,00 грн (у т.ч. ПДВ-20% в сумі 3681,33 грн);

- від 04.11.2023 № 231106/16 про постачання дизельного палива на суму 22320,00 грн (у т. ч. ПДВ-20% в сумі 3720,00 грн);

- від 01.12.2023 № 231201/02 про постачання дизельного палива на суму 56350,00 грн (у т.ч. ПДВ-20% в сумі 9391,67грн).

На виконання умов Договору № 17 позивачем було проведено оплату товару на суму 241 456,00 грн (в т.ч. ПДВ 29 725,94 грн), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Позивача.

Належне виконання сторонами умов Договору № 17 (Постачальником з поставки товару, Замовником з оплати отриманого товару) останніми визнається.

24 лютого 2023 року між Управлінням поліції охорони в Луганській області (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (далі - Постачальник) за предметом закупівлі нафти і дистиляти (бензин А-95) за ДК 021:2015 09130000-9 (номенклатурна позиція товару за найбільш підходящим кодом ДК 021:2015 - 09132100-4 неетильований бензин) було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками за №18(далі - Договір №18, а.с. 31-33).

У Договорі № 18 сторони узгодили, зокрема, наступне :

- в порядку та на умовах , визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали (бензин А-95) та Паливні картки, на яких воно обліковується; організовувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику, або довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобов`язується сплатити Постачальнику вартість ПММ (п. 2.1 Договору № 18);

- кількість: бензин А-95 -10 000 л, згідно накладних на товар (п.2.2. Договору №18);

- загальна сума договору 479 800,00 грн у тому числі ПДВ 7% (31 388,79 грн) (п.5.5. Договору №18);

- одиниця вимірювання : 1 літр, бензин А-95 - 47,98 грн з ПДВ (п. 5.6 Договору № 18);

- всі зміни та доповнення до даного Договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання представниками сторін. Всі доповнення до даного Договору вважаються його невід`ємною частиною (п. 11.2 Договору № 18);

- істотні умови даного договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків обумовлених Законом України "Про публічні закупівлі" зі змінами затвердженими Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування : зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування (пп. 6 п. 11.6 Договору № 18).

30.08.2023 відповідно до підп. 6 п.11.6 Договору №18 та враховуючи Закон України № 2618-ІХ від 21.09.2022 року "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану", яким з 01.07.2023 скасовано зменшену ставку ПДВ у розмірі 7% на пальне і відновлено ставку ПДВ у розмірі 20%, сторони погодили змінити з 01.07.2023 року ціну за одиницю Товару з ПДВ пропорційно до зміни ставки ПДВ з оподаткування базової ціни про що останніми було укладено Додаткову угоду №1.

У додатковій угоді № 1 до Договору № 18 визначено наступне : Бензин А-95 по картках (до 30.06.2023 : ціна 44,84 без ПДВ, ціна 47,98 грн з ПДВ; з 01.07.2023 ціна 44,84 без ПДВ, ціна 53,81 грн з ПДВ).

У п. 3 Додаткової угоди № 1 до Договору №18, Сторони підтвердили виконання частини зобов`язань за Договором та засвідчили відсутність будь-яких претензій по цій виконаній частині, а саме : відпущено товару Бензин А-95 у кількості 2550 л на загальну суму 117 354,00 грн (у т. ч. ПДВ 7% 7677,36 грн).

Згідно п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору №18, Сторони погодили внесення змін у специфікацію на товар у невиконаній частині, що підлягає постачанню по Договору, а саме : Бензин А-95 у кількості 6735,6625 л. на загальну суму 362 446,00 грн (у т.ч. ПДВ 20% 60 407,67 грн). Загальна сума Договору залишилась 479 800,00 грн (у т.ч. ПДВ)

Згідно п. 6 додаткової угоди № 1 до Договору №18, дія останньої розповсюджується з 01.07.2023 року.

14.11.2023 керуючись п. 11.6 Договору №18 та пп. 2 п. 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників", передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 та у зв`язку із коливанням ціни товару - на Бензин А-95 на ринку, що підтверджується Експертним висновком № 158/1 Дніпропетровської ТПП України від 03.11.2023 року сторонами погоджено зміна ціни за одиницю Товару в сторону збільшення, шляхом внесення змін до пункту 5.6 Договору, а саме : "Одиниця вимірювання: літр, ціна 1 л. Бензину А-95 -55,51 грн з ПДВ", а також зменшено обсяг закупівлі Товару, про що останніми було укладено Додаткову угоду №2.

У Додатковій угоді № 2 сторони підтвердили належне виконання умов зобов`язань Договору № 18 та засвідчили відсутність будь-яких претензій по цій виконаній частині Договору, а саме : відпущено товару Бензин А-95 у кількості 3450 л. на загальну суму 165 425,00 грн (у т.ч. ПДВ 15689,20 грн). Загальна сума Договору залишилась 479 800,00 грн (у т.ч. ПДВ 68 085 грн).

Додатковою угодою № 2 сторони за Договором № 18 зменшили обсяг предмету договору, та внесли наступні зміни у п. 2.2 та 5.5. Договору № 18 та виклали їх у наступній редакції : "пункт 2.2. Кількість: Бензин - А-95 становить 4850 л."; "пункт 5.5. Загальна сума договору складає 243 123,00 грн (у тому числі ПДВ 28638,87 грн)".

Згідно п.7 Додаткової угоди № 2 до Договору №18, дія останньої розповсюджується з 04.11.2023 року.

Постачальником було пред`явлено Замовнику рахунки на оплату товару за Договором № 18 на загальну суму 243 123,00 грн (в т.ч. ПДВ 28 638,86 грн), а саме :

- від 27.02.2023 № 230227/02 про постачання бензину А-95 на суму 23990,00 грн (в т.ч. ПДВ- 7% в сумі 1569,44грн);

- від 04.04.2023 № 230404/03 про постачання бензину А-95 на суму 16275,00 грн (в т.ч. ПДВ-7% в сумі 1064,72 грн);

- від 27.04.2023 № 230427/08 про постачання бензину А-95 на суму 18620,00 грн (в т.ч. ПДВ-7% в сумі 1218,13 грн);

- від 25.05.2023 № 230525/03 про постачання бензину А-95 на суму 13539,00 грн (в т.ч. ПДВ-7% в сумі 885,73 грн);

- від 12.06.2023 № 230612/011 про постачання бензину А-95 на суму 44930,00 грн (в т.ч. ПДВ-7% в сумі 2939,35 грн);

- від 30.08.2023 № 230830/03 про постачання бензину А-95 на суму 10566,00 грн (в т.ч. ПДВ-20% в сумі 1761,00 грн);

- від 13.09.2023 № 230913/05 про постачання бензину А-95 на суму 15981,00 грн (в т.ч. ПДВ-20% в сумі 2663,50 грн);

- від 03.10.2023 № 231003/06 про постачання бензину А-95 на суму 21524,00 грн. (в т.ч. ПДВ-20% в сумі 3587,33 грн);

- від 04.11.2023 № 231106/14 про постачання бензину А-95 на суму 22188,00 грн (в т.ч. ПДВ-20% в сумі 3698,00 грн);

- від 01.12.2023 № 231201/01 про постачання бензину А-95 на суму 55510,00 грн (в т.ч. ПДВ-20% в сумі 9251,67 грн).

На виконання умов Договору № 18 позивачем було проведено оплату отриманого товару на суму 243 123,00 грн (в т.ч. ПДВ 28 638,86 грн), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Позивача.

Належне виконання сторонами умов Договору № 18 (Постачальником з поставки товару, Замовником з оплати отриманого товару) останніми визнається.

15.01.2024 за результатами відкритих торгів з особливостями між Сторонами було укладено договір про закупівлю нафти і дистиляти (Бензин А-95 з рівнем екологічної безпеки Євро 5, дизельне паливо з рівнем екологічної безпеки Євро 5) за ДК 021:2015 09130000-9 (номенклатурна позиція товару за найбільш підходящим кодом ДК 021:2015 - 09132100-4 неетильований бензин; 09134200-9 дизельне паливо) по смарт (паливним) картам за №6 на загальну суму 694 504,80 грн. у т.ч. ПДВ (115 750,80 грн) (далі - Договір № 6, а.с. 36-40).

У п. 7.3.4 Договору №6 сторони узгодили, що постачальник зобовязаний зареєструвати відповідно до п. 201.10 ст. 201 і п. 11 підрозділу 11 розділу ХХ ПК України податкову накладну в ЄРПН у строк, визначений чинним законодавством.

22.03.2024 Сторони дійшли згоди достроково розірвати Договір № 6 про що було укладено додаткову угоду №1.

Даною додатковою угодою також було підтверджено, що станом на день укладення цієї Додаткової угоди Постачальник згідно п. 7.3.1. Договору поставив, а Замовник прийняв товар на суму 97 680,00 грн (в т.ч. ПДВ 16 280,00 грн), а саме :

- 1 000 л. Бензин А-95 з рівнем екологічної безпеки Євро 5 за ціною 40,70 грн за літр (з ПДВ 48,84 грн) на суму 48 840,00 грн;

- 1 000 л. Дизельне паливо з рівнем екологічної безпеки Євро 5 за ціною 40,70 грн за літр (з ПДВ 48,84 грн) на суму 48 840,00 грн.

На виконання умов Договору № 6 позивачем було проведено оплату товару на суму 97 680,00 грн (в т.ч. ПДВ 16 280,00 грн), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Позивача.

Позивач зазначає, щозгідно отриманих квитанцій про реєстрацію податкових накладних розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з інформацією податкові накладні від 27.02.2023 № 98, від 27.02.2023 № 99, від 04.04.2023 № 162, від 04.04.2023 № 163, від 27.04.2023 № 210, від 27.04.2023 № 211, від 25.05.2023 № 264, від 25.05.2023 № 265, від 12.06.2023 № 300, від 12.06.2023 № 301, від 13.09.2023 № 544, від 13.09.2023 № 545, від 03.10.2023 № 614, від03.10.2023 № 615, від 06.11.2023 № 733, від 06.11.2023 № 734, від 01.12.2023 № 820, від 01.12.2023 № 821, від 23.01.2024 № 61 були подані Відповідачем на реєстрацію в ЄРПН, але реєстрацію вищезазначених податкових накладних було зупинено податковим органом на підставі норм п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, їх не зареєстровано в ЄРПН до цього часу, що не дає права Позивачу на включення цієї суми ПДВ до свого податкового кредиту з ПДВ.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 69 389,80 грн збитків.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеними Договорами щодо здійснення ним оплати за отриманий товар, а відповідач здійснив поставку товару належної якості та у кількості, яка обумовлена умовами Договорів. Сторони не мають претензій одна до одної з цих підстав. Дана обставина сторонами визнається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Одним з правових наслідків порушення зобов`язання п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначає відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 4 ст. 614 ЦК України).

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Як встановлено судом, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 69 389,80 грн, через що поніс прямі фінансові збитки на вказану суму. Таким чином, позивач доводив факт вчинення позивачем податкового порушення у вигляді нереєстрації податкових накладних, яке позбавило його права на податковий кредит.

Оцінюючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивач має безумовне право звернення до суду господарської юрисдикції за стягненням збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення (не тільки господарське), втім за умови доведення факту такого порушення норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій, належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 4, 11, 12, 13, 18, 19 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікацій.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

За результатами таких перевірок Формується квитанція про реєстрацію або відмову реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено реєструються у день: 1) прийняття в установленому порядку рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Тобто, обов`язок постачальника з реєстрації податкової накладної вважається виконаним в момент надсилання складеної податкової накладної до реєстру податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в дотримання приписів ПК України за наслідками поставки товару за укладеними між сторонами Договорів сформував на позивача (Покупця) відповідні податкові накладні та відправив на реєстрацію в ЄРПН. Дані обставини підтверджуються як матеріалами справи, так і позивачем, про що останній зазначає у позовній заяві.

Проте, Державною податковою службою України було зупинено реєстрацію податкових накладних від 27.02.2023 № 98, від 27.02.2023 № 99, від 04.04.2023 № 162, від 04.04.2023 № 163, від 27.04.2023 № 210, від 27.04.2023 № 211, від 25.05.2023 № 264, від 25.05.2023 № 265, від 12.06.2023 № 300, від 12.06.2023 № 301, від 13.09.2023 № 544, від 13.09.2023 № 545, від 03.10.2023 № 614, від 03.10.2023 № 615, від 06.11.2023 № 733, від 06.11.2023 № 734, від 01.12.2023 № 820, від 01.12.2023 № 821, від 23.01.2024 № 61.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач вживає передбачені чинним законодавством України заходи для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії : повідомлень, направлених ТОВ "Гарант Ойл Групп" комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.09.2024 року № 12/09-2, 12/09-3, № 12/09-4 щодо необхідності прийняття рішень про їх реєстрацію, та квитанціями про прийняття Фіскальним органом їх до розгляду.

Судом не оцінюються як правомірні посилання відповідача на Ухвалу у справі №320/48250/23 від 30.01.2024 року та Рішення у справі № 440/6502/24 від 09.09.2024 року, як на належні докази на підтвердження вчинення ним дій спрямованих для реєстрації в ЄРПН вищезазначених податкових накладних, з огляду на наступне.

Як вбачається з вищезазначених судових рішень, предметом спору у справах №440/6502/24 та № 320/48250/23 є визнання протиправними дій фіскальних органів, вчинені при реєстрації видаткових накладних, дія яких зупинена, з іншими контрагентами, які не є стороною у даній справі.

Суд зазначає, що згідно зі статті 109 ПК України податковим правопорушенням є, зокрема, протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд вважає, що позивачем не доведено як вини відповідача, так і наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме : не доведено факту вчинення відповідачем податкового правопорушення в частині складання та реєстрації податкових накладних, яке у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки, актом або рішенням відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Відповідно, подані у справі докази, які підтверджують виконання господарських операцій, а також докази у вигляді податкових накладних та квитанцій ДПС України про зупинення реєстрації податкових накладних з ПДВ, не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем податкового правопорушення.

Позивачем не доведено, що складення та реєстрація в ЄРПН відповідачем податкових накладних, зумовили обмеження прав позивача на відображення у відповідному податковому періоді у складі податкового кредиту суми ПДВ, як не доведено й того, що невідображення їх у податковому кредиті позивачем свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у зв`язку із нереєстрацією податкової накладної у ЄРПН.

При наявності виданих відповідачем податкових накладних, прийнятих ДПС України на реєстрацію у ЄРПН, позивачем не доведено завдання йому відповідачем реальних збитків у вигляді надлишково сплаченого ПДВ до Державного бюджету України.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/20686/20, які цілком враховуються судом при прийнятті рішення у даній справі.

Посилання позивача на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 906/1568/18, № 906/824/21, судом до уваги не приймаються, оскільки за обставинами таких справ мала місце бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні останнім обов`язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

За наявності виданих відповідачем податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, правові позиції у справах № 906/1568/18, № 906/824/21, не є релевантними для спірних правовідносин.

При цьому, суд не досліджує та не надає правову оцінку змісту вчинених відповідачем дій в сфері оподатковування на предмет їх відповідності приписам податкового законодавства, зокрема, щодо реєстрації податкової накладної, оскільки дослідження обставин, які засвідчують факти наявності/відсутності податкових правопорушень, не відноситься до компетенції суду господарської юрисдикції.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень на відзив на позов позивач суду не надав.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене та оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно розподілу судових витрат.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 25.11.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик