Рішення

від 14.11.2024 по справі 917/759/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 Справа № 917/759/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

про:

1) визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням;

2) визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) від 26.04.2021 року,

Секретар судового засідання: Ісенко М.В.

Представники сторін: відповідно протоколу судового засідання,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Позивач просить суд визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням, а також визнати недійсним протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що

- позивачці належать права на частку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" як спадкоємиці її померлого чоловіка ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом 29.05.2019 року (50% статутного капіталу товариства), та відповідно до акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засвідченого приватним нотаріусом 28.09.2018 року (50%);

- 28.09.2018 року ОСОБА_2 вчинив у нотаріальній формі заяву про вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер";

- 26.04.2021 року ОСОБА_2 одноособово проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" за участю ОСОБА_2 з часткою 50% у статутному капіталі, на яких прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом проведення його ліквідації в порядку, встановленому ст. 110-112 ЦК України без визначення правонаступника;

- 27.04.2021 року ОСОБА_1 зареєструвала у нотаріуса заяву про прийняття рішення щодо вступу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та прийняття у власність спадщини у вигляді частки у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, що дорівнює 200 грн, та подала відповідну заяву до державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради;

- державний реєстратор 28.04.2021 року відмовив у державній реєстрації по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (23807596) з огляду на проведення державної реєстрації припинення цієї юридичної особи.

Позивачка стверджує, що вона є власником 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", оскільки ОСОБА_2 цього факту не визнає та чинить перешкоди у здійсненні неї будь-яких дій стосовно товариства, належним способом захисту її права буде визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням.

Щодо вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року позивачка стверджує, що рішення на вказаних загальних зборах прийняті без дотримання встановленого п. 6.7 Статуту товариства кворуму 75% голосів пропорційно розміру частки у статутному капіталі товариства у співвідношенні 1:1.

Щодо позовної давності ОСОБА_1 стверджує, що нею 25.05.2021 року було подано до Господарського суду Полтавської області позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", визнання протиправним та нечинним рішення загальних зборів від 26.04.2021 року про припинення діяльності товариства. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.07.2023 року у справі № 917/811/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було відмовлено з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача та обрання неефективного способу захисту порушеного права. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року у справі № 917/811/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові. Викладене, на думку позивачки, свідчить про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, тому остання просить суд поновити процесуальний строк для звернення до суду з даним позовом.

Позивачка повідомляє про те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу становить 30 000, 00 грн.

Як докази обґрунтованості позовних вимог позивачка надала: (т.с. 1, а.с. 8-9): квитанцію про сплату судового збору; копія паспорта ОСОБА_1 ; копію довідки про присвоєння РНОКПП Бондур Л.В.; копію свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 ; копія статуту ТОВ «Промпластполімер»; копію рішення від 28.04.2021 державного реєстратора про відмову у реєстрації; копію витягу з ЄДР ТОВ «Промпластполімер»; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копію нотаріальної заяви від 28.09.2018 р. ОСОБА_2 про вихід із складу учасників ТОВ «Промпластполімер»; копію акта від 28.09.2018 про передачу ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про право на спадщину від 29.05.2019; копію нотаріальної заяви про прийняття рішення ОСОБА_1 щодо вступу до ТОВ «Промпластполімер» та прийняття у власність спадщини у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» в розмірі 50%, що дорівнює 200 гривням (оригінал у ОСОБА_1 ); копію протоколу загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 26.04.2021; копію протоколу загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» № 1 від 27.09.2018; роздруківку ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 917/811/21.

Крім того, представником позивачки до заяви про усунення недоліків позовної заяви вх. № 6401 від 22.05.2023 надано, зокрема, копію протоколу загальних зборів учасників капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" № 2 від 28.09.2018 року, копію рішення Господарського суду Полтавської області від 14.07.2022 року у справі № 917/1503/21, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 року у справі № 917/1503/21 (т.с. 1, а.с. 66-88).

Відповідач 1 ОСОБА_2 проти позову заперечує за мотивами відзиву вх № 7929 від 26.06.2023 (т.с. 1, а.с. 107-115) та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи про те, що:

-Позивачка не надала жодного доказу прийняття її у склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , тому вона не стала учасником товариства, а набула лише право на частку у майні товариства, яка належала останньому. На думку відповідача 1, на спірні правовідносини не поширюються приписи Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо автоматичного набуття спадкоємцями права на участь у товаристві, оскільки спадкодавець помер до набрання чинності вказаним законом. За твердженням відповідача 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" не приймало рішення про прийняття до складу учасників ОСОБА_1 , заяву про вступ до товариства в порядку спадкування позивачка протягом встановленого ч. 2 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не оформила,

-правочин між ним та позивачкою щодо відчуження належної йому частки у товаристві не укладався, сторони не погодили в письмовій формі ціну частки, акт приймання-передачі та заява про вихід не є доказами укладення між сторонами такого правочину,

-Позивачкою пропущений строк звернення з даним позовом, тому відповідач 1 просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог щодо набуття позивачкою в 2018 році прав на частку у статутному капіталі товариства;

-заява ОСОБА_2 про вихід з товариства суперечить вимогам ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», державна реєстрація його виходу з товариства не проводилася, рішення про ліквідацію товариства є єдиним законним виходом із ситуації, яка склалася, відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Представник відповідача 1 повідомляє про те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу становить 50 000, 00 грн.

Жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову до відзиву не надано.

Позивач надав суду заперечення щодо заявленого відповідачем розміру судових витрат вх № 9012 від 21.07.2023 (т.с. 1, а.с. 133-137) та відповідь на відзив вх. № 7387 від 12.10.2022 (т.с. 1, а.с. 146-153), у якій наводить спростування мотивів відзиву, стверджуючи наступне:

- ОСОБА_1 було прийнято до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", а заяву ОСОБА_2 про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" задоволено, про що свідчить протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" № 2 від 28.09.2018.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.07.2022 року у справі № 917/1503/21 позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Промпластполімер" залишено без задоволення, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі №917/1503/21 задоволено заяву ОСОБА_2 про відкликання апеляційної скарги на вказане рішення суду, апеляційну скаргу повернуто скаржнику;

- свідоцтво про спадщину було отримано ОСОБА_1 29.05.2019 року, тому приписи Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» поширювали дію на спірні правовідносини, внаслідок чого ОСОБА_1 автоматично стала учасником учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" і їй залишилося звернутися до державного реєстратор для проведення відповідних реєстраційних дій;

- акт від 28.09.2018 про передачу ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" підтверджує перехід чи передачу права засновника (учасника) у статутному капіталі юридичної особи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства № 2 від 28.09.2018 вирішено повернути ОСОБА_2 50% статутного фонду товариства, що становить 200 грн, зазначення у нотаріальній заяві ОСОБА_2 від 28.09.2018 про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та у вказаному акті приймання-передачі частки про відсутність претензій спростовує твердження відповідача 1 щодо неузгодженості вартості його частки;

- у квітні 2021 року ОСОБА_2 не був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", оскільки вийшов зі складу засновників та учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", тому не мав права приймати рішення про початок процедури ліквідації товариства;

- чинне законодавство не встановлює строку для подання спадкоємцем заяви про вступ у товариство в порядку спадкування, з відповідною заявою ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора 27.04.2021;

- у позовній заяві викладене клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду з даним позовом;

- станом на 28.09.2018 року при встановленні правомочності загальних зборів учасників та під час голосування не враховуються голоси, які припадають на частку померлого учасника, тому при ухваленні рішення про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_1 та виході зі складу учасників товариства ОСОБА_2 чинне законодавство не порушено, передбачений ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» випадок не настав.

Відповідач 1 ОСОБА_2 надав заперечення на відповідь на відзив вх № 9475 від 02.08.2023 року (т.с. 1, а.с 162-169), у якій наводить спростування мотивів відповіді на відзив, зазначаючи, зокрема, про наступне:

-неправомірність посилання позивачки на протокол № 2 від 28.09.2018 року з огляду на відсутність даного протоколу у матеріалах справи, відсутність посилання на нього у позовній заяві та ненадання його до матеріалів справи як доказу;

-суд у справі № 917/1503/21 відмовив у позові ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", оформленого протоколом загальних зборів учасників № 2 від 28.09.2018 з огляду на пред`явлення даного позову до неналежного відповідача та не досліджував правомірність зазначеного рішення зборів;

- ОСОБА_2 як власник частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" не мав повноважень одноосібно приймати будь-які рішення щодо прийняття до складу учасників товариства нових осіб з огляду на зміст статуту Товариства, єдиним рішенням, яке він мав повноваження прийняти після 17.06.2018 року з огляду на змісти статуту та ч. 2 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», було рішення про припинення діяльності Товариства, що він і зробив 26.04.2021 року.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

09.05.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 вх. № 818/23 від 09.05.2023 року до відповідачів: ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про : 1) визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601, код ЄДРПОУ 23807596) у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням; 2) визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601, код ЄДРПОУ 23807596) від 26.04.2021 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 справу № 917/759/23 розподілено судді Ківшик О.В.

09.05.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 вх. № 5824/23 від 09.05.2023 року про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2023 року заяву про забезпечення позову по справі № 917/759/23 передано судді Ківшик О.В.

11.05.2023 відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 16 ГПК України суд з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи відповідача 1 ОСОБА_2 отримав відповідь № 68648 від 11.05.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с 52).

Суд ухвалою від 11.05.2023 заяву ОСОБА_1 вх. № 5824/23 від 09.05.2023 року про забезпечення позову у справі № 917/759/23 задовольнив, вжив заходи забезпечення позову у справі № 917/759/23, а саме: заборонив Департаменту державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та будь-яким іншим повноважним особам вносити до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601, код ЄДРПОУ 23807596).

Суд ухвалою від 11.05.2023 залишив позовну заяву ОСОБА_1 вх. №818/23 від 09.05.2023 без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб їх усунення недоліків.

22.05.2023 від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків (вх № 6401).

Оскільки позивачкою недоліки позовної заяви усунуто у строк та спосіб, встановлений судом, суд ухвалою від 24.05.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 27.06.2023 року на 10:00 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Цією ж ухвалою суд задовольнив заявлене за текстом зазначеної заяви про усунення недоліків позовної заяви клопотання представника позивачки про долучення доказів до матеріалів справи копію протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" № 2 від 28.09.2018 року, копію рішення господарського суду Полтавської області від 14.07.2022 у справі № 917/1503/21 та копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 917/1503/21.

Суд ухвалою від 27.06.2023 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 25.07.2023 року на 09:00, поновив відповідачу 1 ОСОБА_2 - строк подання відзиву, ухвалив забезпечити участь представника відповідача 1 адвоката Ульянова Руслана Анатолійовича в судовому засіданні у справі №917/759/23, яке відбудеться 25.07.2023 о 09:00, зал № 6, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з електронною адресою, використаною для реєстрації в ВКЗ.

У судовому засіданні 25.07.2023 року оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 22.08.2023 року до 09:00.

У зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 22.08.2023 не відбулося.

Позивачка надала суду письмові пояснення за вх. № 10735 від 01.09.2023 року (т.с. 1, а.с. 181-194).

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Оскільки суд не визнавав необхідним надання позивачкою пояснень, останні не є заявою по суті спору, суд означені письмові пояснення до розгляду на приймає.

Суд ухвалою від 11.09.2023 призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2023 на 09:00, задовольнив заяву відповідача 1 про участь в судовому засіданні по справі №917/759/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 19.10.2023 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2023 року на 13:30.

30.10.2023 від представника відповідача 1- ОСОБА_2 надійшла заява вх.№13788 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Призначене на 15.11.2023 року судове засідання не відбулося з огляду на перебування судді ОСОБА_5 на лікарняному.

Суд ухвалою від 27.11.2023 призначив дату розгляду справи по суті на 13.12.2023 на 09:00 та задовольнив заяву відповідача 1 про участь в судовому засіданні по справі №917/759/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 13.12.2023 року суд оголосив про початок розгляду справи по суті та оголосив протокольну ухвалу про перерву до 17.01.2024 року до 09:00.

Представник позивачки ОСОБА_1 надав суду клопотання про відкладення розгляду справи вх № 593 від 16.01.2024 року, у якому повідомляв про призначення на 25.01.2024 року судового засідання Верховного Суду з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 917/1732/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 2 від 28.09.2018 року. В додатки до клопотання залучено, зокрема, ухвалу Верховного Суду від 18.12.2023 року у справі № 917/1732/22 (т.с. 2, а.с. 44-46).

Представник відповідача 1 - ОСОБА_2 - надав суду клопотання вх № 602 від 17.01.2024 року (т.с. 2, а.с. 51-54), відповідно до якого просить суд поновити строк на подання цього клопотання та призначити у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання : «Якою у відповідності до первинних бухгалтерських документів, а також документів податкової та фінансової звітності ТОВ "Промпластполімер" є вартість частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Промпластполімер" станом на 28.09.2018 року?».

В обґрунтування поважності причин пропущення строку подання цього клопотання останній зазначає, що про наявність підстав для клопотання виникла після ретельного вивчення відповіді на відзив у цій справі.

У судовому засіданні 17.01.2024 року суд оголосив протокольну ухвалу залишення клопотання про призначення судово-економічної експертизи без розгляду, задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та про перерву в судовому засідання з розгляду справи по суті до 22.02.2024 року до 11:00.

При цього суд врахував наступне.

За приписами ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки відповідь на відзив у цій справі датується 18.07.2023, заперечення на відповідь на відзив надана відповідачем1 ОСОБА_2 01.08.2023, суд не оцінює вказані вище твердження останнього як поважні причини, що об`єктивно унеможливили подання цього клопотання під час підготовчого провадження, тому клопотання суд залишає без розгляду.

19.02.2024 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №2116).

Суд ухвалою від 19.02.2024 року задовольнив заяву позивача про участь в судовому засіданні по справі №917/759/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Призначене на 22.02.2024 року на 11:00 год судове засідання з розгляду даної справи по суті в режимі відео конференції не відбулося з огляду на оголошення повітряної тривоги, по закінченні якої суд установив:

- представник позивачки надав суду за вх. № 2341 від 21.02.2024 року клопотання, відповідно до якого просить суд поновити строк та долучити до матеріалів справи роздруківку постанови Верховного суду від 25.01.2024 у справі № 917/1732/22, оскільки вказана постанова винесена вже після закриття підготовчого провадження у цій справі;

- представник позивачки надав суду за вх. № 2345 від 22.02.2024 року письмові пояснення щодо застосування позовної давності у цій справі;

- представник відповідача 1 Бєляєва Р.А. - надав суду клопотання вх. № 2372 від 22.02.2024 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням в м. Кременчуці та Полтавській області повітряної тривоги та відсутність можливості для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у сховищі;

- представник позивачки надав суду клопотання за вх. № 2377 від 22.02.2024 року про зупинення провадження у справі № 917/759/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 917/1732/22 та проведення судового засідання, призначеного на 22.02.2024 року, без участі позивача та його представника, у якому повідомляє про підтримання цього клопотання про зупинення провадження у справі та просить суд його задовольнити;

- представник відповідача 1 Бєляєва Р.А. - надав суду клопотання вх. № 2382 від 22.02.2024 року про зупинення провадження у справі № 917/759/23 до набрання чинності рішенням господарського суду у справі № 917/1732/22;

- представник відповідача 1 ОСОБА_2 - надав суду заяву вх. № 2385 від 22.02.2024 року про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, відповідно до якого просить суд розглянути клопотання про зупинення у справі без його участі через повітряну тривогу.

Суд ухвалою від 22.02.2024 року повернувся до підготовчого провадження у справі, задовольнив клопотання представника позивачки вх. № 8713 від 14.07.2023 про поновлення строку на подання доказів у справі та поновив строк подання доказів, зупинив провадження у справі № 917/759/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 917/1732/22, зобов`язав учасників справи повідомити суд про результати розгляду справи №917/1732/22, надавши відповідне рішення суду з відміткою щодо набрання ним законної сили.

02.09.2024 року позивачка надала суду за вх № 11557 клопотання про поновлення провадження у справі, до якого залучено ухвалу Верховного Суду від 24.07.2024 року у справі №917/1732/22 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 року у справі №917/1732/22.

Суд ухвалою від 12.09.2024 року провадження по справі №917/759/23 поновив, призначив підготовче судове засідання на 01.10.2024 року на 11:00 год, запропонував учасникам справи надати додаткові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції по справ з урахуванням судового рішення у справі № 917/1732/22.

24.09.2024 року від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №12565).

Суд ухвалою від 24.09.2024 року задовольнив клопотання позивача про участь в судовому засіданні по справі №917/759/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивачки надав суду за вх № 12928 від 01.10.2024 заяву про зміну підстав позову (т.с. 2, а.с. 151, 165), за текстом якої фактично доповнює наведені у позовній заяві підстави позову посиланням на висновки суду у справі № 917/1732/22.

Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту а та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Означену заяву суд оцінює як додаткові пояснення, надані на вимогу ухвали суду від 12.09.2024.

Представник відповідача 1 ОСОБА_2 надав суду за вх № 12945 від 01.10.2024 року додаткові пояснення у справі (т.с. 2, а.с. 175-181).

У судовому засіданні 01.10.2024 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.10.2024 року на 12:00.

Представник відповідача 1 ОСОБА_2 надав суду за вх № 13919 від 21.10.2024 року клопотання про долучення доказів, відповідно до якого просить суд поновити строк на подання додаткового доказу заяви ОСОБА_2 від 01.07.2021 року про відкликання своєї заяви від 28.09.2018 року про вихід зі складу учасників ТОВ "Промпластполімер".

Суд протокольною ухвалою від 21.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання.

При цьому суд виходив з наступного.

За приписами ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи дату заяви - 01.07.2021 року, на час надання відзиву на позов вона була у розпорядженні відповідача 1.

Клопотання не містить жодного обґрунтування неможливості подання заяви разом з відзивом, відзив, в свою чергу, не містить відомостей щодо доказу, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За викладеного, суд не вбачає підстав поважності причин своєчасного неподання означеної заяви як доказу у справі, тому у задоволенні клопотання відмовляє.

При цьому суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 13 та ст. 14 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При наданні заперечень проти позову у цій справі відповідач не визначив необхідною для обґрунтування заперечення проти позовних вимог інформацію щодо вчинення ним заяви 21.07.2021 року про відмову від одностороннього правочину від 28.09.2018 року про вихід зі складу учасників Товариства.

Фактично копія означеної заяви додана до:

- клопотання про зупинення провадження у справі за допомогою системи «Електронний суд» без зазначення такої у додатках до клопотання, без клопотання про залучення її як доказ та без клопотання про поновлення строку на подання доказів та без обґрунтування неможливість їх подання разом з відзивом на позов з причин, що не залежали від відповідача 1;

- до додаткових пояснень вх № 12945 від 01.10.2024 без клопотання про залучення її як доказ та без клопотання про поновлення строку на подання доказів та без обґрунтування неможливість їх подання разом з відзивом на позов з причин, що не залежали від відповідача 1;

- до клопотання про долучення доказів вх № 13919 від 21.10.2024 року, яке суд залишив без розгляду протокольною ухвалою від 14.11.2024 року.

У п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У судовому засіданні 01.10.2024 року представник відповідача 1 підтвердив, що повідомив про всі обставини справи, які йому відомі, та надав усі докази на їх підтвердження.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 14 ГПК України).

За викладеного, вказана заява до оцінки як доказ у цього провадженні судом не приймається.

У зв`язку з оповіщенням "повітряна тривога" 21.10.2024 о 12:15 год було неможливо продовжити технічну фіксацію судового засідання, з огляду на що судове засідання було відкладено, суд ухвалою від 21.10.2024 року призначив наступну дату судового засідання на 14.11.2024 на 12:00.

Представник відповідача 1 Бєляєва Р.А. надав суду за вх № 15353 від 14.10.2024 року клопотання про зупинення розгляду справи, у якому просить суд зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 917/1935/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 50% статутного капіталу ТОВ "Промпластполімер", яка перебуває на стадії відкриття провадження у справі.

Суд протокольною ухвалою від 14.11.2024 залишив означене клопотання без розгляду.

При цього суд врахував наступне.

За приписами ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

За частиною другою статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

На час звернення відповідачем 1 з цим клопотанням розгляд справи по суті розпочато, відповідачем 1 не було заявлено клопотання про поновлення строку подання клопотання та не наведено поважних причин неможливості заявлення клопотання у підготовчому провадженні.

Крім того, зупинення провадження у справі з підстав пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України з урахуванням приписів ст. 195 ППК України допустиме лише на етапі підготовчого провадження. З клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження відповідач 1 до суду не звертався.

У судовому засіданні 14.11.2024 року під час розгляду справи по суті представник позивача на позовних вимогах наполягав, представник відповідача 1 проти позову заперечував.

Відповідач 2 правом на участь в судових засіданнях та подачу відзиву на позов з дотриманням приписів ГПК України не скористався.

Про час та місце судового засідання відповідач 2 належним чином повідомлялися судом у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Ухвали суду у даній справі, надіслані відповідачеві 2 рекомендованим листом, на зазначену позивачем у позові адресу, що співпадає з адресою реєстрації згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відмітками поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.

З 27.11.2023 року ухвали суду були доставлені відповідачеві 2 до електронного кабінету, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронних листів.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи, крім тих, що подані з порушенням встановлених процесуальних норм та у поновленні строку на подання яких суд відмовив протокольною ухвалою від 21.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні 14.11.2024 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, коли буде підписано повний текст судового рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

З огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, предметом доказування у даній справі є питання встановлення наявності чи відсутності факту набуття позивачкою часток у статутному капіталі товариства у розмірі 100% статутного капіталу в порядку спадкування та на підставі цивільно-правової угоди, факту набуття та наявності корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", факт порушення корпоративних прав, які б підлягали судовому захисту в обраний позивачкою спосіб, встановлення наявності/відсутності порушення права позивачки саме відповідачами, ефективності обраного позивачкою способу захисту, вирішення питання щодо пропущення позивачкою строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596) зареєстроване 13.11.1995 року, розмір статутного фонду товариства складає 400, 00 грн, учасниками товариства були ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 200, 00 грн) та ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 200, 00 грн).

Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (т.с. 1, а.с. 21-23) та статутом товариства, прийнятого на загальних зборах засновників 26.10.1995 р. (т.с. 1, а.с. 14-19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19.09.2017 року (т.с. 1, а.с. 24).

28.09.2018 року ОСОБА_2 у нотаріальній формі вчинено заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та передачу (відступлення) належної йому частки в статутному капіталі, що становить 50 % номінальною вартістю 200,00 грн на користь ОСОБА_1 (т.с. 1, а.с. 25).

28.09.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у нотаріальній формі складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 50%, що в грошовому еквіваленті становить 200,00 грн. Сторони не мають один до одного будь-яких претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер». Цей акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Даний акт містить підписи сторін та зареєстрований у реєстрі за №2525, 2526 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (т.с. 1, а.с. 26).

28.09.2018 року відбулися загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596), на яких прийнято рішення :

- про призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» виконуючу обов`язки директора та головного бухгалтера товариства ОСОБА_1 . Прийняті рішення оформлені протоколом № 1 від 28.09.2018 року (т.с. 1, а.с. 31).

Державна реєстрація змін щодо зміни керівника проведена 08.10.2018 року;

- про прийняття до складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» засновником та учасником ОСОБА_1 з часткою 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Прийняття рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про вихід його із складу засновників та учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» з поверненням йому ОСОБА_1 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» внести відповідні зміни до статуту товариства. Прийняті рішення оформлені протоколом № 2 від 28.09.2018 року (т.с. 1, а.с. 70).

Державна реєстрація даних змін не проведена, що сторонами визнається.

На вказаних загальних зборах засновників були присутні дві особи : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За проголосувало дві особи, протоколи містять підписи: Голови зборів ОСОБА_2 та секретаря зборів ОСОБА_1 .

29.05.2019 року державним нотаріусом видано ОСОБА_1 як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596) в розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства (т.с. 1, а.с. 27).

У подальшому, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2019, в якому державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю. посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» у розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, що належить померлому на підставі довідки, виданої ТОВ «Промпластполімер» 24.05.2019, вих.№24/05-1 та Статуту ТОВ «Промпластполімер», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №681799, місце проведення державної реєстрації: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, дата проведення державної реєстрації:13.11.1995, номер запису про державну реєстрацію: 15851200000004609 (т.с. 1, а.с. 27).

Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27.04.2021 ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомила, що прийняла рішення вступити до складу учасників ТОВ «Промпластполімер». Частка у статутному капіталі товариства у розмірі 200,00 грн, що становить 50%, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 29.05.2019 за реєстровим №1-215 після смерті учасника товариства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приймає положення Статуту товариства, бере на себе зобов`язання як учасник товариства неухильно його дотримуватись та сприяти розвитку товариства. Вказана заява посвідчена державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю., нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 , перевірено її дієздатність та зареєстровано заяву у реєстрі за №1-315 (т.с. 1, а.с. 28).

26.04.2021 року ОСОБА_2 одноособово склав протокол загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596), на яких прийняв рішення, зокрема, про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" шляхом проведення його ліквідації в порядку, встановленому ст. 110-112 ЦК України без визначення правонаступника товариства та припинення повноважень виконавчого органу товариства директора, яким є позивачка (т.с. 1, а.с. 29-30).

З цього протоколу вбачається, що на загальних зборах засновників був присутній лише ОСОБА_2 . У даному протоколі зазначено про невнесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" щодо померлого учасника, спадкоємці померлого ОСОБА_3 з заявами про вступ до товариства в установленому порядку не зверталися.

27.04.2021 року ОСОБА_1 подала заяву до державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, 28.04.2021 р державний реєстратор відмовив у державній реєстрації змін щодо засновників товариства з огляду на те, що щодо юридичної особи ТОВ "Промпластполімер" проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті іі ліквідації відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (т.с. 1, а.с. 20).

Вважаючи свої права порушеними, позивачка 25.05.2021 року звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про визнати за нею право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» у розмірі 50%, що дорівнює 200 грн., яку було успадковано від покійного чоловіка ОСОБА_3 та визнати право власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50% (200 грн.), що була отримана згідно її купівлі у ОСОБА_2 на підставі нотаріальної заяви ОСОБА_2 від 28.09.2018р. про вихід зі складу засновників ТОВ «Промпластполімер» та згідно Акту від 28.09.2018р. про передачу цієї частки позивачці, а також про визнання протиправним та нечинним рішення загальних зборів від 26.04.2021р. про припинення діяльності товариства, згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 26.04.2021р., яке було прийнято одноособово ОСОБА_2 на загальних зборах учасників ТОВ «Промпластполімер».

Господарський суд Полтавської області рішенням від 17.07.2023 року у справі № 917/811/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було відмовлено з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача та обрання неефективного способу захисту порушеного права. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.04.2023 року у справі № 917/811/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові.

28.09.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" від 28 вересня 2018 року, які оформлені протоколом №2 загальних зборів ТОВ "Промпластполімер".

Господарський суд Полтавської області рішенням від 14.07.2023 року у справі №917/811/21 у задоволенні позову ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", оформленого протоколом загальних зборів учасників № 2 від 28.09.2018, було відмовлено з огляду на пред`явлення даного позову до неналежного відповідача. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.11.2023 року у справі № 917/1503/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто скаржнику у зв`язку із задоволенням його заяви про відкликання апеляційної скарги.

У січні 2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до відповідача ТОВ "Промпластполімер" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" від 28 вересня 2018 року, які оформлені протоколом №2 загальних зборів ТОВ "Промпластполімер".

Господарський суд Полтавської області рішенням від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 у позові відмовлено.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 07.11.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 скасував. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, оформлене протоколом №2.

Верховний Суд постанову від 25.01.2024 Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №917/1732/22 скасував. Справу №917/1732/22 направив на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.04.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 залишено без змін з мотивів, викладених у постанові.

Ухвалою від 24.07.2024 Верховний Суд закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №917/1732/22.

Під час розгляду справи № 917/1732/22 Східний апеляційний господарський суд у постанові від 24.04.2024 встановив наступні обставини, які приймаються судом як преюдиційні при розгляді цієї справи в силу ст. 75 ГПК України:

- ОСОБА_2 скористався своїм законним правом на вихід з ТОВ «Промпластполімер» з причини смерті іншого учасника товариства, запропонувавши передачу саме своєї частки - 50% статутного капіталу товариства добровільно, на користь ОСОБА_1 , на підставі заяви від 28.09.2018 про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Промпластполімер», а також взяв участь у загальних зборах учасників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018, проголосував своєю часткою 50% та підписав протокол №2;

-жодних змін щодо участі ОСОБА_1 у ТОВ «Промпластполімер» на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018, оформлених протоколом № 2, до ЄДР сторонами не внесено;

- ОСОБА_1 як спадкоємиця, що має переважне право на долю померлого учасника товариства, та, ураховуючи, що ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 і свою частку учасника товариства - 50% статутного капіталу, мала обґрунтовані очікування і сподівання на право 100% участі у ТОВ «Промпластполімер».

Відмовляючи у позові у справі № 917/1732/22, суд констатував, що поведінка ОСОБА_2 не є добросовісною.

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивачка звернулася 09.05.2023 до Господарського суду Полтавської області з даним позовом з вимогами про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у розмірі 400 гривень, а розмірів учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням, а також визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Щодо факту набуття позивачкою часток у статутному капіталі товариства у розмірі 100% статутного капіталу в порядку спадкування та на підставі цивільно-правової угоди, факту набуття та наявності корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер".

В силу приписів частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набув чинності 17.06.2018, у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Однак, відповідно до пункту першого Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім частини другої статті 23 цього Закону, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.

Відтак у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про господарські товариства", Цивільного та Господарського кодексів України, у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин.

Станом на момент відкриття спадщини частина п`ята статті 147 ЦК України визначала, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Одночасно стаття 55 Закону України "Про господарські товариства" унормовувала, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Отже, частина 5 статті 147 Цивільного кодексу України передбачала можливість встановлення у статуті положень щодо отримання згоди на перехід частки до спадкоємця саме учасниками товариства.

Водночас у статті 55 Закону України «Про господарські товариства» було закріплене інше формулювання. Виходячи з її положень, товариство надавало згоду не на перехід частки до спадкоємця, а на його вступ до товариства, і мало право відмовити спадкоємцю у вступі. Водночас таке право товариства на відмову у прийнятті не було абсолютним (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №910/157/19).

У пункті 5.8 Статуту товариства зазначено, що засновник товариства має право уступити свою долю/частину долі одному чи декільком учасникам цього товариства. Передати безоплатно, подарувати або продати засновникам товариства, а у випадку відмови від передачі, дарування чи першочергового права на покупку здійснити відчуження на користь третіх осіб. При цьому успадкування долі товариства регулюється цивільним законодавством України, та згідно з даним Статутом перевага будь-яких осіб, у тому числі учасників товариства, не передбачена.

При передачі долі/частини долі третій особі відбувається одночасний перехід до неї усіх прав та обов`язків, що належать засновнику, що уступив свою долю повністю чи частково (пункт 5.9 Статуту).

Пункт 5.14 Статуту визначає, що при відмові правонаступника/спадкоємця від вступу в Товариство йому видається в грошовій або натуральній формі належна засновнику частка майна, вартість якої визначається на день смерті засновника. В такому випадку розмір статутного капіталу Товариства підлягає зменшенню.

Згідно з розділом VI Статуту ТОВ «Промпластполімер», зокрема, пунктом 6.4 засновники мають кількість голосів пропорційно розміру їх долі в уставному фонді. У випадку, коли рішенням зборів засновників можуть зачіпатися інтереси осіб одного чи декількох засновників, зокрема, при розгляді питання про виключення засновника з товариства, ці засновники чи представники цих засновників у голосуванні не беруть участь.

Відповідно до пункту 6.7 Статуту збори засновників є правомочними, якщо на них присутні засновники або їх представники, що володіють у сукупності більше ніж 75% голосів, а з питань, що вимагають одностайності - всі засновники.

Ураховуючи наведене, а також висновки Верховного Суду та Східного апеляційного суду у справі № 917/1732/22, суд зазначає, що у даному випадку особливі обставини пов`язані з фактом смерті 16.09.2017 ОСОБА_3 - одного з двох учасників ТОВ «Промпластполімер», який мав частку 50% у статутному капіталі товариства, та спадкування цієї частки позивачкою, а також з фактом прийняття іншим учасником з часткою 50% у статутному капіталі ОСОБА_2 власного рішення про вихід зі складу учасників та уступку своєї частини іншій особі ОСОБА_1 , яка не була учасником товариства.

Як встановив суд вище, позивачка після смерті чоловіка (16.09.2017) успадкувала частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596) в розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства (свідоцтво про право на спадщину від 29.05.2019 року), згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27.04.2021 ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомила, що прийняла рішення вступити до складу учасників ТОВ «Промпластполімер».

Суд зазначає, що Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" не передбачав отримання згоди учасників товариства на перехід частки до спадкоємця учасниками товариства, згоди на вступ до товариства чи права відмовити спадкоємцю у вступі до товариства.

У матеріалах справи відсутня як відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" у вступі ОСОБА_1 до Товариства, так і відмова останньої від вступу у Товариство.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються учасниками, про що зазначено у заявах по суті спору, та приймаються судом як доведені в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Спроба фактичної реалізації права на вступ до Товариства була здійснена позивачкою 27.04.2021 під час дії Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 23 якого передбачає право на вступ у товариство спадкоємця учасника, якому перейшло право на частку, і таке право на вступ за наявності відповідного волевиявлення не залежить від згоди інших часників товариства.

Проте, внаслідок прийняття Товариством 26.04.2021 оспорюваного рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, яке було зареєстроване державним реєстратором 27.04.2021, позивачка не змогла здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (ч. 2, 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Викладене з урахування встановлених під час розгляду справи № 917/1732/22 Східний апеляційний господарський суд у постанові від 24.04.2024 преюдиційних фактів дає суду підстави для висновку про те, спір у справі фактично виник внаслідок непроведення державної реєстрації виходу ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства та неможливості здійснення ОСОБА_1 державної реєстрації своїх корпоративних прав внаслідок прийняття Товариством 26.04.2021 оспорюваного рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, яке було зареєстроване державним реєстратором 27.04.2021, та стосується майнових питань, що є за межами предмету спору у цій справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

4) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Отже, за сукупності доказів на підтвердження передання ОСОБА_2 свої частки у Товаристві, виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" на підставі власного вільного волевиявлення та прийняття ОСОБА_1 до складу учасників Товариства (рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 28.09.2028 року, оформлене протоколом № 2, акт приймання-передачі частки у статному капіталі Товариства від 28.09.2018, заяви про вихід зі складу учасників Товариства від 28.09.2018), а також спадкування ОСОБА_1 після смерті чоловіка частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", що становить 50% від статутного капіталу товариства (свідоцтво про право на спадщину від 29.05.2019 року) та вчинення дій щодо проведення державної реєстрації своїх корпоративних прав, суд не оцінює непроведення державної реєстрації вказаних дій як достатню підставу для висновку щодо недоведеності факту набуття позивачкою права на 100% частки в статному капіталі Товариства-відповідача в порядку спадкування та на підставі цивільно-правової угоди, факту набуття та наявності корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер".

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 року у справі № 917/1338/18 та постанові Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі № 907/922/21 про те, що наявність у позивачки прав учасника товариства зумовлене не фактом внесення відомостей про них у ЄДР як про засновників цього підприємства, а сукупністю наведених вище обставин. Тому Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи касаційної скарги про вирішальне значення цієї державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу для висновку про набуття позивачками статусу учасників підприємства.

При цьому суд застосовує стандарт доказування, визначений ст. 79 ГПК України, встановлену ст. 204 Цивільного Кодексу України презумцію правомірності правочину, а також положення п. 5.9 Статуту Товариства - відповідача.

Щодо позовної вимоги про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та розмірів часток учасників товариства.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивачки у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 зазначеного Закону, заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Цей висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 18.12.2019 у справі № 840/3447/18, від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 та постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19, від 28.07.2021 у справі № 917/315/20, від 02.02.2022 у справі № 911/803/20 та інших).

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та враховуються судом при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту у цій справі в силу п. 4 ст. 236 ГПК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів (постанова від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Крім того, Господарський суд Полтавської області рішенням від 17.07.2023 року у справі № 917/811/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було відмовлено з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача та обрання неефективного способу захисту порушеного права (позовні вимоги : про визнати права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» у розмірі 50%, що дорівнює 200 грн., яку було успадковано від покійного чоловіка ОСОБА_3 та визнати право власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50% (200 грн.), що була отримана згідно її купівлі у ОСОБА_2 на підставі нотаріальної заяви ОСОБА_2 від 28.09.2018р. про вихід зі складу засновників ТОВ «Промпластполімер» та згідно Акту від 28.09.2018р. про передачу цієї частки позивачці, а також про визнання протиправним та нечинним рішення загальних зборів від 26.04.2021р. про припинення діяльності товариства, згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 26.04.2021р., яке було прийнято одноособово ОСОБА_2 на загальних зборах учасників ТОВ «Промпластполімер»).

Отже, саме в даному випадку обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права, відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, в контексті спірних правовідносин є єдиним належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки, який забезпечує реальне його поновлення.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону).

У розділі VІ Статуту товариства встановлено, що органами товариства є збори засновників та голова.

Згідно із ст. 29 Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

П. 6.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" містить положення про те, засновники мають кількість голосів, пропорційну розмірам їх частки у статутному капіталі.

За приписами ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства врегульовано у ст. 32 Закону: загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Відповідно до ст. 34 Закону рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скликання та проведення загальних зборів товариства головою Товариства та єдиним учасником фактично була позивачка, яка загальні збори не скликала, участі у них не брала, про існування протоколу дізналася з відмови державного реєстратору 28.04.2021 року у державній реєстрації по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (23807596) з огляду на проведення державної реєстрації припинення цієї юридичної особи.

Як встановив суд вище, 26.04.2021 року ОСОБА_2 одноособово склав протокол загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (ідентифікаційний код 23807596), на яких прийняв рішення, зокрема, про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" шляхом проведення його ліквідації в порядку, встановленому ст. 110-112 ЦК України без визначення правонаступника товариства та припинення повноважень виконавчого органу товариства директора, яким є позивачка (т.с. 1, а.с. 29-30).

При цьому станом на 26.04.2021 року ОСОБА_2 передав свою частку у Товаристві позивачці та вийшов зі складу учасників Товариства на підставі власного вільного волевиявлення 28.09.2018 року, в той час як ОСОБА_1 28.09.2018 року прийнято до складу учасників Товариства.

Враховуючи специфіку взаємовідносин між сторонами та висновки суду за цим рішенням, оспорюваний позивачкою протокол не є протоколом рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", оскільки складений від імені учасників Товариства одноособово ОСОБА_2 .

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 18.09.2019 у справі № 902/671/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20, від 25.05.2023 у справі № 916/636/22, від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20 та інших.

Оскільки позивачка як власник частки у статутному капіталі товариства внаслідок державної реєстрації припинення товариства не змогла здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав, оспорюване рішення порушує її охоронюваний законом інтерес, пов`язаний з правомірним очікуванням набуття корпоративних прав, суд зурахуванням наведеного вище вбачє наявність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року в справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Посилання відповідача 1 в заперечення проти позову на непроведення ним державної реєстрації виходу з товариства та наявність статуту учасника Товариства станом на 26.04.2021 року суд не оцінює як правомірне.

Так, у ч. 1 - 3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка врегульовує статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, зазначено: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Правові наслідки невнесення відповідних відомостей щодо змін у складі учасників товариства до Єдиного державного реєстру, що визначені статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", стосуються правовідносин у спорі юридичної особи з третіми особами. Натомість, у частині 5 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Аргументи відповідача 1, що законодавство України вимагає набуття особою статусу учасника для отримання прав на розпорядження часткою, для чого особа має здійснити певні дії, в тому числі провести необхідні реєстраційні дії, суд відхиляє, оскільки відповідно до учсталеної практики Верховного суду підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. У разі відступлення частки, особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами/вступу до складу учасників товариства чи державної реєстрації відповідних змін, які є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства.

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також статтю 13 Цивільного кодексу України про заборону зловживання правами, та зазначає, що поведінка ОСОБА_2 не є добросовісною.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 листопада 2024 року у справі № 532/1550/23 (провадження № 61-4145сво24) : проявом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є те, що якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності, право на частку в спільній власності), добровільно висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від належного їй майнового права, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити суб`єктивне право суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Враховуючи викладене, у вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсним рішень керівних органів товариства (у тому числі з приводу прийняття рішення про припинення діяльності Товариства), відповідачем виступає саме товариство, як юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени (учасники) цього товариства, як учасники загальних зборів.

Відповідно до абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери).

Відповідно до п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі №905/691/18: відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

Отже, у вирішенні спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів товариства відповідачем виступає сама юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени цього товариства, як учасники загальних зборів. Учасники господарського товариства не є належними відповідачами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства, навіть у разі, якщо вирішено питання про припинення юридичної особи. Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 11.08.2020р. у справі №904/1966/19.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем (пункти 37, 38 постанови від 11.09.2019 Великої Палати Верховного Суду у справі №910/7122/17).

Позивачка ні до закінчення підготовчого провадження у справі, ні після спливу цього строку не зверталася до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача. За загальним правилом, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Враховуючи викладене, відповідач 1 ОСОБА_2 не є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «Промпластполімер», що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовної давності

За умовами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач послався на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, зазначаючи, що позивачка придбала частку у статутному капіталі товариства-відповідача на підставі заяви ОСОБА_2 та акту приймання-передачі частки від 28.09.2018 року, а до суду звернулася лише в 2023 році.

Проаналізувавши аргументи сторін щодо спливу строку позовної давності, перевіривши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Позивачка заявляє дві позовні вимоги : про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників (позовна давність три роки) та визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників товариства від 26.04.2021 року (позовна давність один рік).

З матеріалів справи та приписів ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України вбачається, що строк позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства має обраховуватися з 27.04.2021 року (дата отримання копії рішення оспорюваних загальних зборів) та мав сплинути 27.04.2022 року, щодо іншої частини вимог з 28.09.2018 року та мав сплинути 28.09.2021 року.

Однак законом від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п.12, яким продовжено строки під час карантину строки, визначені, зокрема, ст. 257, 258 Кодексу, на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

Крім того, п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257-259 Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З урахуванням того, що законом продовжено строки позовної давності на час дії карантину та воєнного стану, строк позовної давності за вимогами позивача не сплив.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями 13 ГПК України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані з дотриманням процесуальних норм докази, дійшов висновку про те, що позовні вимоги частково відповідають нормам права та обґрунтовані поданими доказами, заперечення відповідача 1 спростовуються наведеним вище, відповідач 2 позовні вимоги не спростовував, обраний спосіб захисту порушеного права є ефективним, а тому позов підлягає задоволенню в частині вимог до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" та розміру учасників товариства, а також в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року.

В частині позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року суд дійшов висновку про відмову у позові як такого, що пред`явлений до неналежного відповідача.

Стосовно розподілу судових витрат.

При пред`явленні даного позову та заяви про забезпечення позову позивачкою сплачено до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 6 710 грн, про що свідчать відповідні виписки (т.с. 1, а.с. 43, 50).

У відповідності до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів в рівних частинах, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження № 61-39866 св 18), від 22.10.2020 у справі №904/4105/18 та ін.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) у розмірі 400 гривень, а розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням задовольнити.

2. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) у розмірі 400,00 гривень.

3. Визначити розміри учасників товариства у таких частках : частка ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" становить 100% та дорівнює 400 гривням.

4. У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року відмовити.

5. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року задовольнити.

6. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" від 26.04.2021 року .

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (вул. Хорольська, буд. 197/6, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код ЄДРПОУ 23807596) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 355,00 грн.

8. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 355,00 грн.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 25.11.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик