Рішення

від 25.11.2024 по справі 917/1596/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 917/1596/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу № 917/1596/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фаворит Агро", вул. Зіньківська, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36009

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Долина", вул. Полтавська, 28-А, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, 38400

про стягнення 327 900,00 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Долина» 327 900,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 22.03.2021 року між сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги №22/03/21.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; Ордер; копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО»; копія Витягу з ЄДР ЮО СФГ «ДОЛИНА»; копія Договору № 22/03/21 про надання поворотної фінансової допомоги від 22.03.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.03.2021 по 31.03.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.04.2021 по 30.04.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.05.2021 по 31.05.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.06.2021 по 30.06.2021;копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.10.2021 по 31.10.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022;копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.03.2023 по 31.03.2023;копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.08.2021 по 31.08.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.12.2021 по 31.12.2021; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.02.2023 по 28.02.2023; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.04.2023 по 30.04.2023; копія заключної виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 01.05.2023 по 31.05.2023; копія оборотно-сальдової відомості з 01 січня по 31 грудня 2021 року; копія аналізу субрахунку 685-003 (СФГ ДОЛИНА) в березні 2021; копія оборотно-сальдової відомості з 01 січня по 31 грудня 2022 року; копія аналізу субрахунку 685-003 (СФГ ДОЛИНА) в вересні 2022; копія оборотно-сальдової відомості з 01 січня по 31 грудня 2023 року; копія кореспонденції субрахунку 685-003 за 2023 рік; копія аналізу субрахунку 685-003 (СФГ ДОЛИНА) в лютому 2023; копія аналізу субрахунку 685-003 (СФГ ДОЛИНА) в квітні 2023; копія оборотно-сальдової відомості з 01 січня по 31 серпня 2024 року; копія платіжної інструкції № 57 від 14.03.2023; копія платіжної інструкції № 95 від 27.03.2023; копія платіжної інструкції № 211 від 06.04.2023; копія платіжної інструкції № 225 від 13.04.2023; копія платіжної інструкції № 238 від 07.02.2023; копія платіжної інструкції № 252 від 01.05.2023.

Інші заяви по суті спору не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

20.09.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фаворит Агро» до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Долина» про стягнення 327 900,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 22.03.2021 року між сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги №22/03/21.

У позові позивач також просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме : судовий збір у розмірі 4 918,50 грн та 30 000,00 грн витрат на правову допомогу. При цьому позивач зазначає, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду додатково.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 справу № 917/1596/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 25.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали та довідки про доставку в електронні кабінети наявні у матеріалах справи).

Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

24.10.2024 від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 14166) про приєднання до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

22.03.2021 між ТОВ «Компанія Фаворит Агро» (далі - Позикодавець) та СФГ «Долина» (далі - Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №22/03/21 (далі Договір, а.с. 14).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1 Договору);

- поворотна фінансова допомога надається частинами в межах 1 000 000,00 грн. Сума є орієнтовною. Якщо перевищує, то загальна сума складає суму всіх перерахувань в межах строку договору. Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами відсутня (п.2.1 та п. 2.2 Договору);

- поворотна фінансова допомога надається Позичальнику протягом трьох років з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси Позичальника або перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника з особового або іншого рахунку (п. 2.3 Договору);

- поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 22.03.2024. Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі з каси Позичальника або перерахування грошових коштів на рахунок Позикодавця (п. 3.1 та п. 3.2 Договору);

- даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 22.03.2024 (п. 8.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

На виконання умов Договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача кошти фінансової підтримки у розмірі 1 207 500,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями заключних виписок AT КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку Позивача, копіями аналізу субрахунку 685-003 (СФГ ДОЛИНА) (а.с. 15-60).

В порушення умов п. 3.1 Договору Відповідач грошові кошти повернув Позивачу частково, а саме : у розмірі 879 600,00 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій : № 57 від 14.03.2023; № 95 від 27.03.2023; № 211 від 06.04.2023; № 225 від 13.04.2023; № 238 від 07.02.2023; № 252 від 01.05.2023 (а.с. 61-66).

За даними Позивача прострочена заборгованість Відповідача становить 327 900,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними Позивач просить суд стягнути з Відповідача 327 900,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 22.03.2021 року між сторонами Договору про надання поворотної фінансової допомоги №22/03/21.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги №22/03/21 від 22.03.2021, Позивачем було перераховано Відповідачу 1 207 500,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями заключних виписок AT КБ «ПРИВАТБАНК» по рахунку Позивача та копіями аналізу субрахунку 685-003 (СФГ ДОЛИНА) (а.с. 15-60). Дана обставина Відповідачем не спростована.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони узгодили, що Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 22.03.2024.

Разом з тим, всупереч умовам укладеного Договору, Відповідачем не дотримано встановлених строків та розміру повернення коштів фінансової підтримки, а саме : прострочено повернення коштів фінансової підтримки у розмірі 327 900,00 грн, які відповідач повинен був сплатити в строк до 22.03.2024.

Нормою статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом час прийняття рішення, відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 327 900,00 грн не сплатив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 327 900,00 грн заборгованості зі сплати фінансової допомоги, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У позові позивач також просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме : судовий збір у розмірі 4 918,50 грн та 30 000,00 грн понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Відповідно до Договору від 12.01.2024 про надання правової допомоги та представництва, укладеного між позивачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням «Юридичний альянс» (а.с. 80-81), сторони домовилися про наступне :

- предметом договору є надання адвокатським об`єднанням юридичної допомоги усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту, визначеної в п. 1.2 Договору, шляхом здійснення адвокатської діяльності без обмежень у повноваженнях у вигляді захисту або представництва в судах всіх інстанцій, будь-якої підсудності та юрисдикції (п. 1.1 договору);

- доручення клієнта оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 1.2 договору);

- сторони погодили, що надання послуги, визначеної у п. 1.2 цього договору здійснюватиметься адвокатом Приліпко Іриною Леонідівною (п. 1.3. договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених в додатковій угоді до договору (п. 3.1 договору).

30.08.2024 до Договору від 12.01.2024 про надання правової допомоги та представництва між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 (а.с. 82).

У п. 1 Додаткової угоди № 2 визначено, що сторони погодились, що адвокатське об`єднання надасть професійну правничу допомогу клієнту про стягнення з СФГ «Долина» та користь ТОВ «Компанія Фаворит АГРО» грошових коштів за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №22/03/21.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2, розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги по комплексному веденню вказаної в п. 1 цієї додаткової угоди справи у суді першої інстанції складає 30 000,00 грн. Сторони погодили, що визначений розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги встановлений у цій додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатським об`єднанням часу (п. 3 Додаткової угоди № 2).

Наявність статусу адвоката у Прилипко І.Л. підтверджується копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 27.05.2022 № 4032 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 79).

В акті надання послуг № 3 від 02.10.2024 (а.с. 82, зі зворотної сторони) сторони підтвердили, що адвокатське об`єднання надало позивачу юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги від 12.01.2024 року та Додаткової угоди № 2 від 30.08.2024, а саме: надання професійної правничої допомоги (юридичних послуг) по комплексному супроводженню судової справи № 917/1596/24. Вартість послуг за актом складає 30 000,00 грн. Сторони підтвердили, що претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвокатського об`єднання не має. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін.

В підтвердження оплати професійної правничої допомоги позивач надав платіжну інструкцію № 442 від 02.10.2024, згідно якої позивач сплатив адвокатському об`єднанню «Юридичний альянс» 30 000,00 грн за адвокатські послуги згідно Додаткової угоди № 2 до Договору від 12.01.2024 (а.с. 24).

Адвокатське бюро вчинило дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена додатковій у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав суду ні заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 30 000,00 грн є підтверджений матеріалами справи, співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг, тому витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням приписів п. 4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Суд встановив, що при зверненні до суду із цим позовом позивач сплатив 4 918,50 грн судового збору за платіжною інструкцією № 441 від 18.09.2024 (а.с. 7). Факт надходження цього судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 19.09.2024 (а.с. 68).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 4 918,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Долина" (вул. Полтавська, 28-А, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 31536277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фаворит Агро" (вул. Зіньківська, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 44005757) 327 900,00 грн простроченої заборгованості, 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4 918,50 грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 25.11.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик