Рішення

від 21.11.2024 по справі 918/975/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. м. РівнеСправа № 918/975/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді І.О.Пашкевич, за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно- комерційний банк "Львів" (вул.Сербська, 1, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79008, код ЄДРПОУ 09801546)

до Фізичної особи-підприємця Турчика Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 234 636 грн 18 коп.

у судове засідання сторони не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення

21 жовтня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - АТ АКБ "Львів", позивач) до Фізичної особи-підприємця Турчика Сергія Леонідовича (далі - ФОП Турчик С. Л.) про стягнення 234 636 грн 18 коп. (з яких: 200 855 грн 00 коп основний борг, 33 781 грн 18 коп. - заборгованість по відсотках) за невиконання Кредитного договору № 985/В/2021 від 05.11.2021.

Ухвалою від 25.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/975/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 21.11.2024. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

Процесуальні дії у судовому засіданні з розгляду справи по суті

21 листопада 2024 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставку до їх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 25.10.2024 о 18:49 год. ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак позивач та відповідач вважаються такими, що отримали ухвалу про відкриття провадження у справі 26.10.2024.

Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та з огляду на наявність вказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі ФОП Турчика С.Л. та без представників позивача і відповідача.

Оскільки ФОП Турчик С.Л. вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 26.10.2024, останній день строку на поданні відзиву припадав на 10.11.2024 неділю, що є вихідним днем, відтак останнім днем строку у даному випадку є перший після нього робочий день - 11.11.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Стислий виклад позиції позивача

Згідно із позовною заявою, 05.11.2021 між АТ АКБ "Львів" (далі - банк) та ФОП Турчик С. Л.) (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 985/В/2021, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 800 000 грн 00 коп із процентною ставкою 23,88 % річних та з кінцевою датою повернення 04.11.2024. На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, відтак у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту, а також процентів, комісій та інших належних до сплати платежів. Станом на 16.10.2024 заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 200 855 грн 00 коп основний борг, 33 781 грн 18 коп. - заборгованість по відсотках. Станом на дату звернення до суду відповідач заборгованість за договором не погасив, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 234 636 грн 18 коп.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. ст. 193, 222, 345, 346 ГК України.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив наступне.

05 листопада 2021 року між позивачем (кредитор, банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 985/В/2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору банк зобов`язався надати у власність позичальника грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Згідно з умовами п. 2.1.1. - 2.1.5. Договору банк зобов`язався видати позичальнику кредит у розмірі 800 000,00 грн для поповнення обігових коштів із процентною ставкою в розмірі 23,88% річних безготівково на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 з датою повернення кредиту у повному обсязі 04.11.2024.

За умовами п. п. 2.3. - 2.5. Договору підставою здійснення банком переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є заявка на видачу кредиту, платіжне доручення або будь-який інший адресований банку документ позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити, підписаний уповноваженими особами. Сторони домовились, що підписання позичальником цього договору є одночасно ініціативою позичальника на отримання кредиту, а тому видача кредитних коштів банком може відбуватися без додаткових заяв, доручень чи інших документів. Кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Судом установлено, що взяті на себе зобов`язання за цим договором банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 214497 від 05.11.2021.

Відповідно до п. 2.1.6. Договору повернення кредиту здійснюється згідно з графіком погашення кредиту, оформленого додатком № 1 до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 4.1. Договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та/або додатками до нього.

Повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку (п. 4.2. Договору).

У п. 3.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1.3. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п. 2.1.4. цього договору.

Умовами п. 2.7. Договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадках, зокрема, невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Згідно з п. 4.8. Договору банк, у випадках, передбачених п. 2.7. договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (п. 4.9. договору).

З урахуванням того, що позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання за договором в обумовлені договором строки, позивач 14.08.2024 направив на адресу відповідача листа-вимогу № 5881/0-05 від 14.08.2024, у якій просив погасити заборгованість за договором у розмірі 309 672 грн 99 коп. (з яких:129 729 грн 78 коп. - основний борг, 28 817 грн 99 коп. - строкова заборгованість за нарахованими процентами, 129 727 грн 20 коп. - прострочена заборгованість по основному боргу, 21 398 грн 02 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Означена вимога вручена відповідачу 17.08.2024 (трек-номер відправлення 0504032218111) та залишена без відповіді і задоволення з боку відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку чим станом на 16.10.2024 заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 234 636 грн 18 коп.

Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного чи часткового погашення боргу суду не надав.

До всіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність тривалістю у десять років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 12.5. договору).

Договір набув чинності з дня його підписання та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі 800 000,00 грн, який останній повернув частково, на суму 599 145 грн 00 коп., отже, розмір боргу становить 200 855 грн 00 коп.

Відповідач розмір боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав.

Окрім того, за твердженням позивача, відповідач не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 33 781 грн 18 коп.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у п. 91 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 припис абз 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України (п. 116 постанови Великої Палати Верховного Суду викладеного у п. 91 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Судом установлено, що позивач 14.08.2024 направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання зобов`язання, яка вручена відповідачу 17.08.2024, тобто, обраховуючи 10 робочих днів (за умовами п. 4.8., 4.9. договору), обов`язок відповідача достроково виконати зобов`язання настав 30.08.2024. Саме з вказаним моментом пов`язується закінчення строку кредитування і, як наслідок, право на нарахування процентів.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості судом установлено, що позивач здійснював нарахування процентів по 01.09.2024, тобто поза межами строку дії кредитного договору.

Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, встановив, що останній не є арифметично вірним, а період нарахування повинен бути по 30.08.2024 включно.

З урахуванням викладеного, обґрунтований розрахунок 23, 88 % річних становить 33 514 грн 72 коп. Дані вимоги позивача за відсотками підлягають до задоволення.

В той же час суд відмовляє позивачу у стягненню відсотків за період з 31.08.2024 по 01.09.2024 на загальну суму 266 грн 46 коп.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом із наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів, а, отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 234 369 грн 72 коп.

В решті позовних вимог про стягнення 266 грн 46 коп. суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 519 грн 55 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 3 515 грн 55 коп. покладається на відповідача.

Решта судового збору у розмірі 04 грн 00 коп залишається за позивачем.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123,129, 196, 222, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Акціонерно- комерційний банк "Львів" до Фізичної особи-підприємця Турчика Сергія Леонідовича про стягнення 234 636 грн 18 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Турчика Сергія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно- комерційний банк "Львів" (вул.Сербська, 1, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79008, код ЄДРПОУ 09801546) 200 855 (двісті тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 00 коп. основного боргу, 33 514 (тридцять три тисячі п`ятсот чотирнадцять) грн 72 коп. заборгованості по відсотках та 3 515 (три тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 55 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог про стягнення 23, 88 % річних на суму 266 грн 46 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано "26" листопада 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич