Ухвала

від 26.11.2024 по справі 920/1352/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.11.2024м. СумиСправа № 920/1352/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 10.11.2024 (вх. № 4845 від 11.11.2024)

за позовом Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі

Харківської філії (вул. Деревянка, 1А, м. Харків,

Харківська область, 61103, код ЄДРПОУ 41223614)

до відповідача Консалтингова фірма Білопільська товарно-експертна контора

(вул. Старопутивльська, буд. 43, м. Білопілля, Білопільський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 30134863)

про стягнення 3000 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

11.11.2024 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3000 грн 00 коп. безпідставно набутих коштів; а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, справу № 920/1352/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з моменту вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: належних доказів сплати судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.; надання письмових пояснень щодо зазначення повного найменування позивача та його реквізитів, а саме щодо юридичної особи та філії по кожній окремо; письмового зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету як у позивача так і у відповідача, та надання відповідних доказів в підтвердження.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 13.11.2024 була надіслана, відповідно до положень ст. 6 ГПК України, позивачу у його електронний кабінет системи «Електронний Суд» 13.11.2024 о 20:11, що підтверджується відповідним повідомленням про доставку електронного листа, наявними у матеріалах справи.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про залишення без руху поданої ним позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи дату та час надіслання судом копії ухвали від 13.11.2024 до електронного кабінету системи «Електронний Суд», строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений судом, почав свій відлік з 15.11.2024 та тривав до 20.11.2024 включно.

Згідно ст.ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Станом на 26.11.2024 позивач доказів усунення недоліків суду не надав.

Отже, суд приходить до висновку, що станом на 26.11.2024 позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Тобто зазначені вимоги до позовних заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Разом з цим суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене в сукупності, оскільки позивачем у визначений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто, позовна заява Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Харківської філії до Консалтингової фірми Білопільська товарно-експертна контора про стягнення 3000 грн (вх. № 4845 від 11.11.2024) вважається неподаною і повертається заявнику.

Разом з тим суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Оскільки позовна заява (вх. № 4845 від 11.11.2024) з додатками була надіслана до суду через систему Електронний суд, фізично позовна заява з додатками (в паперовому вигляді) не повертається позивачу, а лише надсилається Ухвала про повернення позовної заяви.

Керуючись ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Концерна радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Харківської філії до Консалтингової фірми Білопільська товарно-експертна контора про стягнення 3000 грн (вх. № 4845 від 11.11.2024) з доданими до неї документами повернути позивачеві Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Харківської філії без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 26.11.2024.

СуддяС.В. Заєць